Фінансова стійкість підприємства

 

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт по вазі	Період року	Температура, оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, Vм/с
Легка -1а	Холодний	22-24	40-60	0,1
	Теплий	23-25	40-60	0,1

 

4.2.2 Виробниче  освітлення

Освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень   регламентується ДБН В.2.5-28-2006 [45].           

Виконувана робота відноситься до III розряду зорової праці. Мінімальний розмір об'єкта розрізнення від 0,3 до 0,5 , фон середній, контраст середній, підрозряд зорових робіт «в». Приміщення забезпечене комбінованим освітленням: у світлий час доби - бокове однобічне природне освітлення - два віконних прорізи, у темний час загальне і/чи місцеве рівномірне штучне.

Коефіцієнт природного освітлення КПО обчислюється по формулі:

еN = ен ∙  mN  ,                        (4.1)

де  ен− нормований коефіцієнт освітлення, для III розряду зорової праці, дорівнює 1,2;                                                                                                           mN − коефіцієнт світлового клімату, що становить 0,9 , бо вікна виходять на північ;                                                                                                                                  N − номер групи забезпеченості природним світлом,  для міста Харкова  дорівнює 2.

Таким чином, одержуємо:

е2 = 1,2 ∙  0,9  = 1, 08%

У таблиці 4.3 представлені норми освітлення для даного розряду і точності зорових робіт.

 

Таблиця 4.3 - Характеристика виробничого освітлення

Точність зорових робіт	Мінімальний розмір об’єкта розрізнення, мм	Розряд зорових робіт	Харак-терис-тика типу фона	Контраст об’єкта розрізнен-ня з фоном	Роз-ряд зоро-вих робіт	Нормованне значення параметрів освітлення
						Природ-но,м,%	Штуч-но, лк
Високої точності	0,3-0,5	III	світлий	великий	в	1,08	400-300

 

Штучне освітлення нормується мінімальною освітленістю Еmin, рівною 400лк і здійснюється світильниками типу ЛСП 01 2х80 з лампою ЛБ 80.

4.2.3 Шум  і вібрація

Джерелами шуму в кабінеті може служити техніка: телефон, принтери, факс, комп'ютери.Рівень шуму відповідно до ГОСТ 12.1.003.83 [46] не повинний перевищувати 50дБ. Згідно ГОСТ 12.1.012-2008 [42] рівень вібрації в умовах “комфорту” не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфируючі матеріали (гумова прокладка під принтер).

4.2.4 Електромагнітні  випромінювання

Повітря зовнішнього середовища містить позитивні та негативні іони.

 

Таблиця 4.4 - Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
		Позитивні	Негативні
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000 - 5000
Максимально припустимі	50 000	50 000

 

Для захисту від електромагнітного випромінювання застосовується спеціальне покриття екрана дисплея, використовуються захисні екрани.

Напруга електромагнітних полів у діапазоні 1÷12 кГц, 60 +300 кГц по магнітній і електричній складовій повинні відповідати вимогам до ДсанПіН 3.3.2-007-98 [44]. Допустимі параметри наведено в таблиці 4.5.

4.2.5   Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, монтажі силового електроустаткування й електричного висвітлення в будинках і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації. Комплекс необхідних заходів щодо техніки безпеки визначається, виходячи з видів електроустановки її номінальної напруги, умов середовища, типу приміщення й доступності електроустаткування.

Документом ПУЕ-87 [39] передбачені наступні міри електробезпечності; конструктивні, експлуатаційні і схемно-конструктивні.

 

Таблиця 4.5 - Допустимі   параметри   електричних неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля [44].

Види поля	Допустимі параметри поля		Допустима поверхнева
			щільність потоку
			(інтенсивність  потоку
			енергії), Вт/м
	За електричною	За магнітною
	складовою (Е),	складовою (Н), А/м
Напруженість
електромагнітного поля
60 кГц до 3 мГц	50	5
3 кГц до 30 мГц	20	-
30 кГц до 50 мГц	10	0,3
30кГцдо300мГц	5	-
300 кГц до 300 гГц		-	10
Електромагнітне поле
оптичного діапазону в
ультрафіолетовій
частині спектру
УФ-С (220-280 мм)	-	-	0,001
УФ-В (280-320 мм)	-	-	0,01
УФ-А (320-400 мм)	-	-	10
в видимій частині
спектру: 400-760 мм,			10
в   інфрачервоній частині			35-70
спектру: 0,76-10,0 мм
Напруженість електричного			20кв/м
поля ВДТ

 

 

Конструктивні заходи: персональна ЕОМ відноситься до електроустановок до 1000 В закритого виконання, всі рубильники встановлені в закритих корпусах, всі струмоведучі частини розміщені в захисних коробах або покриті шаром ізоляції, який виключає можливість дотику до них. Комп'ютер має робочу ізоляцію і елементи заземлення.

Схемно-конструктивні міри: в електричних мережах із глухо заземленою нейтраллю як схемно-конструктивну міру безпеки застосування занулення - навмисне з'єднання металевих не струмоведучих частин комп'ютера, що у випадку аварії можуть виявитися під напругою, з нейтраллю з ГОСТ 12.1.030-81 [47].

Експлуатаційні міри: при роботі на ЕОМ необхідно дотримувати правила техніки безпеки при роботі з високою напругою, а також наступної міри обережності: не підключати і не відключати  кабелі| при включеній напрузі мережі; технічне обслуговування і ремонт робити тільки при вимкнутому живленні.

4.2.6 Пожежна безпека

Згідно НАПБ Б. 03.002-2007 [50] приміщення належить до категорії В – пожежнонебезпечне. Відповідно до вимог ГОСТ  12.1.004-91* [41]  та ДБН В. 1.1-7-2002 [40] пожежна безпека забезпечується наступними мірами: системою запобігання пожеж; системою пожежного захисту; організаційними заходами щодо пожежної безпеки. Запобігання пожежі досягається наступними мірами: запобігання утворення горючого середовища; запобігання утворення в горючому середовищі джерел запалювання.

Для зменшення небезпеки утворення в пальному середовищі джерел запалювання передбачено:

використання устаткування, що відповідає класу пожежобезпечної зони П-ІІа: ступінь захисту електроапаратури повинна бути не менш ІР-44, ступінь захисту світильників ІР-23, відповідно до ГОСТ 12.1.004-91* [41] ;

1. блискавковідвід будинків, споруджень і устаткування; для даного класу пожежонебезпеки, зони П – ІІ а і місцевості із середньою грозовою діяльністю 20 і більше грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена III категорія блискавко-захисту відповідно до ДСТУ Б В.2,5-38:2008 [48];
2. забезпечення захисту від короткого замикання (контроль ізоляції, використання запобіжників), відповідно до ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ [47];
3. застосування заземлення захисного екрана для стоку статичної електрики.
4. використання для гасіння пожежі у початковій стадії вуглекислотного вогнегасника ВВ - 2.

Організаційними заходами протипожежної профілактики є: навчання виробничого персоналу протипожежним правилам;видання необхідних інструкцій, плакатів, засобів наочної агітації, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

4.3 Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [49] регулює відношення в області охорони, використання та відтворення природних ресурсів, попереджує та ліквідує негативний вплив господарської діяльності на навколишнє середовище.

Висновок: з приведеного розділу можна зробити висновок, що дотримання всіх вище наведених нормованих параметрів шкідливих виробничих факторів дозволяє забезпечити здорові й безпечні умови роботи.

Список джерел інформації

1. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб. / О.Я. Базілінська — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 328 с.
2. Буряк Л.Д., Вакуленко Є.В., Куліш А.П. та ін. Фінанси підприємств: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003. – 165 с.
3. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз: Навч. посіб. – Житомир: ПП «Рута», 2003. – 680с.
4. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: Підручник – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 428 с.
5. Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. - 3-е изд., перераб. и доп. - Х.: Фактор, 2005.
6. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий аналіз. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 392 с.
7. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник. — К.:Знання, 2004. — 654 с.
8. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. — К.: Міленіум, 2003. — 160 с.