Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Мая 2014 в 20:25, курсовая работа
Метою даної роботи полягає в проведенні оцінки фінансової стійкості ВАТ «ХТЗ» і розробці заходів щодо підвищення ефективності його роботи.
У ході виконання роботи планується виконання наступних завдань: огляд та дослідження джерел інформації по даній тематиці, виконання комплексного аналізу діяльності ВАТ «ХТЗ», розробка рекомендацій і заходів щодо поліпшення фінансової стійкості обраного підприємства.
Вступ 4
1 Фінансова стійкість як одна зі складових оцінки фінансового стану підприємства 5
1.1 Система показників для оцінки фінансової стійкості 7
1.2 Аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства 12
1.3 Інформаційна база проведення аналізу фінансової стійкості підприємства 27
2 Комплексний аналіз діяльності ВАТ «ХТЗ» 31
2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства 31
2.1. Аналіз фінансового стану підприємства 36
3 Розробка рекомендацій і заходів щодо поліпшення фінансової стійкості ВАТ «ХТЗ» 61
3.1 Заходи щодо поліпшення фінансової стійкості підприємства 61
4 Охорона праці та навколишнього середовища 70
4.1 Загальні питання охорони праці 70
4.2 Виробнича санітарія 70
4.2.1 Параметри мікроклімату 70
4.2.2 Виробниче освітлення 71
4.2.3 Шум і вібрація 72
4.2.4 Електромагнітні випромінювання 73
4.2.5 Електробезпека 73
4.2.6 Пожежна безпека 75
4.3 Охорона навколишнього середовища 76
Список джерел інформації 77
Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють здатність його трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів.
Говорячи про ліквідність підприємства, мається на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірі теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням термінів погашення, передбачених контрактами. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, яка вимагає негайного погашення.
У кращому ступені платоспроможність підприємства характеризують коефіцієнти ліквідності (покриття):
Розглянемо ці показники.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошового покриття):
де – коефіцієнт абсолютної ліквідності;
– кошти і їх еквівалентні (стор. (230-240) активу балансу);
– короткострокові фінансові вкладення (стор. 220 активу балансу);
– поточні зобов'язання (П1 + П2).
Найбільш ліквідними статтями оборотних коштів є грошові кошти, які розподіляє підприємство на рахунках у банку й у касі, а також у виді цінних паперів. Відношення коштів до короткострокових зобов'язань називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Це найбільш твердий критерій платоспроможності, що показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно. Це платоспроможність на дату складання балансу.
Значення цього коефіцієнта не повинне опускатися нижче 0,2. У нашому випадку величина їх просто мізерна. Коефіцієнт абсолютної ліквідності склав 0,004 на 2012 і 0,005 на 2011 роки. Ці показники невеликі, тому що обсяг коштів підприємства невеликий і цілком відсутні короткострокові фінансові інвестиції, у той час як сума поточних зобов'язань підприємства значна.
Коефіцієнт критичної ліквідності (фінансового покриття):
,
де – коефіцієнт критичної ліквідності;
ДЗ – дебіторська заборгованість (розділ 2 активи балансу, стор. 150-210);
– інші оборотні активи (розділ 2 активи, стор. 250).
Цей коефіцієнт відбиває можливості погашення короткострокових зобов'язань у перспективі за умови, що будуть здійснюватися своєчасні розрахунки з дебіторами. Це платоспроможність на період тривалості обороту дебіторської заборгованості.
Оптимальна величина цього коефіцієнта складає 0,7-0,8. Коефіцієнт критичної ліквідності в 2011 році трохи вище оптимального значення, це говорить про платоспроможність підприємства на період тривалості обороту дебіторської заборгованості, а в 2012 році нижче оптимального значення, що говорить про його неплатоспроможність. Короткострокові зобов'язання підприємства перевищують суму грошових коштів підприємства, короткострокових фінансових вкладень, дебіторської заборгованості й інших оборотних активів підприємства.
Коефіцієнт поточної ліквідності (загального покриття):
,
де – коефіцієнт поточної ліквідності;
– оборотні кошти підприємства (підсумки розділів 2 і 3 активи балансу).
Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності відображує, чи досить у підприємства засобів, які можуть бути використані їм для погашення короткострокових зобов'язань протягом майбутнього року.
Відповідно до стандартів вважається, що цей коефіцієнт повинний знаходитися в межах між 2 і 2,5, що дозволяє оборотним засобам, що знаходиться в підприємства, погасити борги по короткострокових зобов'язаннях. Крім того, особлива увага при аналізі цього коефіцієнта звертається на його динаміку. У 2012 році коефіцієнт загального покриття був близький до оптимального, а в 2011 році його значення стало вище оптимального, що характеризує платоспроможність підприємства на період тривалості обороту оборотних коштів. Однак це досягається, в основному, не за рахунок коштів і їхніх еквівалентів, а за рахунок запасів підприємства і дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
Коефіцієнти ліквідності доповнюються розрахунком коефіцієнта співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості ( ):
,
де КЗ – кредиторська заборгованість (стор. 530-600 розділу 4 пасиву балансу).
Відхилення від нього показує, наскільки вище або нижче величина заборгованості покупців і платників перед даним підприємством (ДЗ), заборгованості даного підприємства перед постачальниками, працівниками й іншими особами (КЗ).
Оптимальне значення цього коефіцієнта дорівнює одиниці. У 2011 році співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості не було оптимальним, а в 2012 році більш близьке до оптимального значення. У 2011 і 2012 роках вище була дебіторська заборгованість. Перевищення дебіторської заборгованості сповільнило оборотність оборотних коштів і ведення господарської діяльності. Високий рівень дебіторської заборгованості є однією з головних причин неплатоспроможності ВАТ "ХТЗ" і невідповідність коефіцієнтів покриття оптимальним значенням.
Прибутковість суб'єкта, що хазяює, характеризується абсолютними і відносними показниками. Абсолютним показником служить сума прибутку, одержувана підприємством, відносним – рівень рентабельності.
Для розрахунків цих показників ми будемо використовувати звіт підприємства про фінансові результати за 2011 і 2012 р.
Протягом 2012 року ВАТ "ХТЗ" одержало чистого доходу від реалізації продукції на суму 350493 тис. грн. Собівартість реалізованої продукції склала 348891 тис. грн. При цьому отримано валового прибутку на суму 1602 тис. грн. Інші операційні доходи в 2012 році склали 20539 тис. грн. Адміністративні витрати склали 13305 тис. грн, витрати на збут – 8632 тис. грн., інші операційні витрати склали 29553 тис. грн. При цьому підприємство понесло збитки від операційної діяльності на суму 29349 тис. грн.
Збитки від позареалізаційної діяльності склали 37212 тис. грн. Податок на прибуток від позареалізаційної діяльності склав 268 тис. грн. Чистий збиток на підприємстві за 2012 рік склав 37479 тис. грн.
Рентабельність роботи підприємства визначається прибутком, який воно одержує. Показники рентабельності відображують, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби з метою одержання прибутку.
Для характеристики рентабельності використовуються наступні показники:
Загальна рентабельність підприємства ( ):
,
де – прибуток від звичайної і надзвичайної діяльності до оподатковування;
– середня вартість майна підприємства (валюта балансу).
Цей показник показує, наскільки ефективно і прибутково підприємство веде свою діяльність. Загальна рентабельність підприємства в 2012 році зменшилася на 10,38%.
Чиста рентабельність підприємства ( ):
,
де – прибуток від звичайної діяльності.
Показник основної діяльності за 2012 рік зменшився в порівнянні з 2011 роком на 10,41%.
Порівнюючи результати формул 2.7. і 2.8., бачимо, що показники загальної і чистої рентабельності практично не відрізняються, що вказує на те, що структура використання прибутку не помінялася.
Чиста рентабельність власного капіталу ( ):
,
де – середня величина власного капіталу (розділ 1 пасиву балансу).
Для підприємств, що працюють на правах акціонерних компаній, основним показником оцінки ступеня прибутковості вкладених капіталів прийнято вважати процентне відношення чистого прибутку підприємства до його власного капіталу. Саме цей показник, що має назву коефіцієнт рентабельності власного капіталу, відіграє важливу роль при оцінці рівня котирування акцій акціонерних компаній на біржі.
У 2012 році величина цього коефіцієнта упала на 22,48%.
Порівнюючи результати формул 2.8 і 2.9, видно, що чиста рентабельність усього капіталу і власного капіталу в 2012 році різко зменшилася і стала негативною. Але якщо в 2011 році чиста рентабельності власного капіталу перевищувала чисту рентабельність підприємства, то в 2012 році рентабельність підприємства стала нижче за рентабельність власного капіталу.
Загальна рентабельність виробничих фондів ( ).
,
де – середня вартість виробничих фондів. Розраховується як середньоарифметична величина залишкової вартості основних фондів (розділ 1 активу) і середньорічних залишків матеріальних оборотних коштів (стор. 100-140 і 270) на початок і кінець року.
Характеристика прибутковості доповнюється аналізом ефективності керування підприємства. Для цього розрахуємо такі показники:
Чистий прибуток на 1 грн. реалізованої продукції (обороту) ( ):
,
де РП – виторг від реалізації за винятком ПДВ і акцизного збору.
У 2012 році величина чистого прибутку на 1 грн. реалізованої продукції зменшилася на 18,31 копійку.
2. Прибуток від реалізації продукції на 1 грн. реалізованої продукції (обороту) ( ):
,
де – валовий прибуток.
У 2012 році величина чистого прибутку на 1 грн. реалізованої продукції зменшилася на 15,34 копійки.
3. Загальний прибуток на 1 грн. реалізованої продукції ( ):
,
У 2012 році величина загального прибутку на 1 грн. реалізованої продукції зменшилася на 18,24 копійки.
Виходячи з динаміки коефіцієнтів і аналізу даних таблиці 2.3 видно, що загальна тенденція фінансового стану і зміни прибутку носить негативний характер. Якщо в 2011 році підприємство приносило прибуток, то в 2012 році стало збитковим.
Таблиця 2.3 – Аналіз чистого прибутку
Найменування показника |
На попередній рік |
На звітний рік |
Відхилення від попереднього року | |
тис. грн |
% | |||
1. Валовий прибуток (збиток) |
+51147,6 |
+1602,3 |
-49545,3 |
-96,88 |
2. Прибуток (збиток) від операційної діяльності |
+26191,9 |
-29349,2 |
-55541,1 |
-212,05 |
3. Прибуток (збиток) від участі в капіталі |
- |
- |
- |
- |
4. Прибуток (збиток) від звичайної
діяльності і до |
+26191,9 |
-37211,7 |
-63403,6 |
-242,07 |
5. Податок на прибуток |
- |
+267,6 |
+267,6 |
- |
6. Прибуток (збиток) від звичайної
діяльності після |
+26191,9 |
-37479,3 |
-63671,2 |
-243,1 |
7. Надзвичайний прибуток (збиток) після оподатковування |
- |
- |
- |
- |
8. Чистий прибуток (збиток) |
+26191,9 |
-37479,3 |
-63671,2 |
-243,1 |
Основними причинами збитковості продукції ВАТ "ХТЗ" у 2012 році стали:
1) вилучення оборотних
коштів унаслідок не
2) у 2012 році, вперше з 2006 року, була відсутня закупівля тракторів виробництва ВАТ "ХТЗ" державним лізинговим фондом за рахунок бюджету. Ця форма підтримки й АПК, і виробника тракторів була гарантованим джерелом коштів, які складали в річному обсязі реалізації протягом 2007-2008 р.р. 23-25%;
3) реалізація продукції
заводу власними силами в
4) реформування відносин
власності в АПК, що привело
до погіршення фінансового
5) зменшення обсягу виробництва
продукції в порівнянні з
6) мали місце непередбачені витрати по ремонту основних засобів (знос яких складає близько 60%);
7) постійний ріст цін
на матеріали і комплектуючі
вироби при відносно
Фінансово стійким є підприємство, що за рахунок власних коштів покриває кошти вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості, у термін розплачується за своїми обов'язками.
Широко використовуваним прийомом аналізу звітності є вивчення спеціальних коефіцієнтів, розрахунок яких заснований на існуванні визначених співвідношень між окремими статтями звітності. Ці коефіцієнти, які називаються фінансово-оперативними показниками, становлять великий інтерес для економістів, оскільки, по-перше, дозволяють визначити те коло відомостей, які важливі для користувачів фінансової звітності з погляду прийняття рішень; по-друге, надають можливість глибше оцінити положення даної звітної одиниці в системі господарювання і тенденції його зміни. Великою перевагою коефіцієнтів є також і те, що вони згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть істотно перекручувати абсолютні показники фінансової звітності і тим самим утрудняти їхнє порівняння в динаміку.
Фінансову стійкість характеризують за допомогою наступних коефіцієнтів: