Фінансова стійкість підприємства

 

При аналізі фінансової стійкості підприємства встановлене, що фінансовий стан підприємства на початок і кінець розглянутого періоду є кризовим. При реалізації запропонованих заходів спостерігаємо зростання стійкості підприємства ВАТ «ХТЗ».

Для виходу із кризи і подальшого розвитку необхідна розробка програми по фінансовому оздоровленню підприємства, яка містить у собі як план кардинальних змін у діяльності підприємства (перепрофілювання), так і вирішення проблеми боргових зобов'язань.

Одним зі шляхів виходу із кризової ситуації можна порекомендувати ВАТ «ХТЗ» капіталовкладення позиковим шляхом.

Однієї із причин погіршення платоспроможності підприємства є неправильне використання обігового капіталу: відволікання засобів у дебіторську заборгованість, вкладення в надпланові запаси і на інші цілі, які тимчасово не мають джерел фінансування.

Дані аналізу показують, що певні заходи повинні бути прийняті для підвищення фінансової стійкості підприємства. Для цього необхідно добитися збільшення питомої ваги основних джерел формування запасів і витрат у складі загальної величини джерел коштів. Цього можна досягтися трьома шляхами:

1. Збільшення розміру власних джерел коштів – здійснюється за рахунок збільшення розміру статутного фонду, а також за рахунок прибутку.
2. Збільшення розміру позикових джерел коштів – досягається шляхом залучення довгострокових і короткострокових банківських кредитів. Враховуючи сучасну економічну ситуацію, підприємство в найкращому випадку може сподіватися на одержання короткострокових позичок.
3. Перегляд середньозважених величин запасів продукції на складах на день, тиждень, місяць. Можливо, розмір запасів необґрунтовано завищений, що, звичайно, впливає на кредиторську заборгованість, величину якої варто було б знизити.

Ще одним фактором, що впливають на фінансову стійкість ВАТ «ХТЗ» є значна дебіторська заборгованість. На кінець звітного періоду 2012 року вона становила близько 76% у сумі всіх оборотних активів. Це говорить про те, що підприємство має проблеми в одержанні коштів з покупців і замовників.

Для оптимізації дебіторської заборгованості можна застосовувати різні заходи:

• проводити факторингові угоди з банком;
• здійснювати процедуру контролю виставлених рахунків;
• по можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовлень із метою зменшення масштабу ризику несплати, які значні при наявності монопольного замовника;
• контролювати стан розрахунків по прострочених заборгованостях і т.д.

Таким чином, платоспроможність і стійкість фінансового стану ВАТ «ХТЗ» може бути підвищена шляхом:

• прискорення оборотності капіталу в поточних активах, у результаті чого відбудеться відносне його скорочення на гривню товарообігу;
• поповнення власного обігового капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел, тобто збільшення частки власних засобів у джерелах покриття оборотних активів;
• визначення мінімально необхідної потреби в грошових активах для здійснення поточної господарської діяльності;
• коректування потоку платежів з метою зменшення потреби в грошових активах, забезпечення прискорення обороту грошових активів;
• використання можливості одержання довгострокових кредитів і позик у підприємницькій діяльності.

В 2012 році негативним фактором у фінансовому становищі підприємства є тенденція погіршення абсолютної ліквідності. Причиною цього, стала значна величина кредиторської заборгованості, яку підприємство не здатне покрити власними коштами.

Аналіз цієї заборгованості говорить про те, що значна її частина припадає на заборгованість перед постачальниками і підрядниками. Зростання кредиторської заборгованості, як було відзначено раніше, приводить до зниження ліквідності балансу. За результатами проведення аналізу кредиторської заборгованості ВАТ «ХТЗ» можна дати наступні рекомендації з її зниження:

• стежити за співвідношенням кредиторської й дебіторської заборгованості (значне перевищення дебіторської заборгованості створює погрозу фінансової стійкості підприємства, робить необхідним для погашення виникаючої кредиторської заборгованості залучення додаткових джерел фінансування);
• контролювати стан розрахунків по строках;
• розширити систему авансових платежів (в умовах інфляції всяка відстрочка платежу приводить до того, що організація реально одержує лише частину вартості виконаних робіт);
• вчасно виявляти неприпустимі види кредиторської заборгованості (прострочена заборгованість у бюджет, наднормативна заборгованість по стійких пасивах і ін.).

Для підвищення ліквідності оборотних активів необхідно нарощувати величину коштів підприємства, тому що необхідний оптимальний запас грошової готівки, який дозволить забезпечити процес самофінансування підприємства, у тому випадку, якщо затримуються поточні вступи коштів покупців.

Важливою складовою у поліпшенні платоспроможності підприємства є структура його активів. Провівши фінансовий аналіз підприємства, можна запропонувати певні заходи. Слід відновити платоспроможність, тому що за результатами аналізу передумови до цього є. Єдино прийнятним засобом відновлення платоспроможності, є нарощування поточних активів підприємства за рахунок результатів господарської діяльності.

На підприємстві за даними бухгалтерського балансу відсутні основні кошти. Тому варто запропонувати один з ефективних методів відновлення матеріально – технічної бази підприємства – це лізинг, який не вимагає повної одноразової оплати орендованого майна і служить одним з видів інвестування. Це дозволить оперативно забезпечити підприємство необхідним устаткуванням і дозволить збільшиати обсяги виробництва продукції, що випускається.

Можливо також одержання державної фінансової підтримки бюджетів різних рівнів, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів.

На території Харківської області діє довгострокова цільова програма, затверджена постановою Верховної ради України від 19.09.2007 року № 1158 «Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року», у якій передбачено стимулювання придбання сільськогосподарськими товаровиробниками високотехнологічних машин і устаткування за рахунок коштів обласного бюджету.

З метою ринку збуту своєї продукції, необхідно активізувати роботу з організаціями, що займаються виробництвом і переробкою сільськогосподарських культур, що потрапляють під дану програму.

Рекомендується регулярне проведення рекламної кампанії для залучення уваги споживачів з метою підвищення обсягу реалізації продукції. Відсутність реклами своєї продукції є однією зі слабких сторін підприємства, у порівнянні з фірмами-конкурентами.

Для виходу із кризи й подальшого розвитку підприємству необхідна розробка програми по фінансовому оздоровленню підприємства, яка містить у собі як план кардинальних змін у діяльності підприємства (перепрофілювання), так і розв'язку проблеми боргових зобов'язань.

Залучення кредитів під прибуткові інвестиційні проекти, здатні принести підприємству високий дохід, є одним з резервів підвищення фінансової стійкості ВАТ «ХТЗ».

Політика ВАТ «ХТЗ» спрямована на розвиток виробництва, тому підприємству необхідно здійснювати прямі інвестиції. Це пов'язане з необхідністю модернізації основних засобів і росту випуску конкурентоспроможної продукції.

Інвестиційна програма, пропонована ВАТ «ХТЗ» в 2014-2016 роки представлено в таблиці 3.3.

 

Таблиця 3.3 – Інвестиційна програма ВАТ «ХТЗ» в 2014-2016 рр.

Продуктові програми і програми технічного розвитку (у тис. грн.)	2014 р.	2015 р.	2016 р.	Разом
Загальний обсяг інвестицій	8400	6100	7700	22200
Верстати токарські й фрезерні	3800	3000	2200	9000
Верстати ЧПУ	3000	-	2500	5500
Середньострокова програма розвитку ливарного виробництва	1600	3100	3000	7700

 

Основну частину інвестиційної програми до 2016 року представляють дві великі продуктові програми, кожна з яких має своєю метою забезпечити подальший розвиток відповідного продуктового напрямку бізнесу підприємства. Поряд з відновленням устаткування передбачається модернізації ливарного виробництва, що має ключове значення для виробництва більшості продуктів, що випускаються. Загальна сума інвестиційної програми становить 22,2 млн. гривень, як за рахунок власних, так і довгострокових кредитних засобів.

Кожна із програм спрямована на створення цілого сімейства нових і модернізованих виробів, що забезпечують основні й допоміжні технологічні процеси споживачів, що буде сприяти їхньому просуванню в складі комплексних рішень для відповідної галузі. Тому поряд із придбанням основного технологічного устаткування за рахунок цих програм фінансуються, а також науково-дослідницькі і досвідно-конструкторські розробки, підготовка і розширення й виробничих площ і інфраструктури, придбання іспитових стендів, метрологічних лабораторій.

Очікуваний ефект від реалізації інвестиційних програм по кожному продуктовому напрямку полягає в наступному:

• розробка удосконалених і нових конструкцій устаткування з урахуванням використання останніх наукових досягнень в області гідродинаміки й матеріалознавства, а також сучасних технологій проектування;
• більша уніфікація вузлів і деталей виробленого устаткування;
• поліпшення технічних і якісних характеристик виробленого устаткування;
• збільшення виробничих потужностей по всіх основних групах устаткування, що випускається;
• використання більш продуктивного технологічного устаткування;
• зменшення чисельності основних виробничих робітників;
• зниження прямих витрат на одиницю продукції.

Із представленого можна підбити підсумок, що реалізація програми дозволить, оснастивши ливарне виробництво передовими технологіями, устаткуванням, верстатами ЧПУ знизить собівартість і створить конкурентну продукцію.

Виконання програми дозволить ВАТ «ХТЗ» в 1,5 рази збільшити обсяг виробництва сільськогосподарського устаткування.

В 2014-2016 роках, згідно з розрахунками, на ВАТ «ХТЗ» виторг збільшиться до 100 млн. гривень, чистий прибуток до 70 млн. гривень, тим самим підвищиться фінансова стійкість підприємства.

 

 

 

4 Охорона праці та навколишнього середовища

4.1  Загальні  питання охорони праці

Закон України «Про охорону праці» від 21.11.02р [35] визначає основні положення відносно реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров’я  в процесі трудової діяльності, регулює за допомогою відповідних державних органів.

При виконанні дипломної роботи, в якій аналізуються  фінансові результати діяльності підприємства ТОВ фірма «Укрелектромаш», використовували комп’ютер. Під час роботи з ним  людина підлягає впливу ряду шкідливих та небезпечних факторів, що пов’язано з можливістю отримання травм та професійних захворювань.

4.2 Виробнича  санітарія

Дана робота  розроблялась на робочому місці , яке знаходиться на третьому поверсі триповерхового цегельного будинку. Площа приміщення складає 64 м2, що відповідає санітарним нормам, згідно з яким норма на одного працюючого повинна бути не менш 6 м2. Висота приміщення 3,0 м. Таким чином обсяг приміщення на одного працюючого складає 30м3,  по нормам - не менш 20м3[36].

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів ,які діють при работі на ПЕОМ  наведений в  таблиці 4.1 згідно з ГОСТ 12.0.003-74*[37].

4.2.1 Параметри  мікроклімату

Оптимальні параметри мікроклімату встановлюються залежно від категорії робіт по фізичному навантаженню.

Оптимальні параметри  метеорологічних умов наведені у таблиці 4.2.

Забезпечення необхідних параметри мікроклімату досягається в теплих період року - кондиціонуванням, у холодний – кондиціонуванням і системою опалення, згідно з СНиП 2.04.05-91 [46].

 

Таблиця 4.1 –Небезпечні та шкідливі фактори

Найменування факторів	Джерела їх виникнення	Параметри,що нормується та нормативне значення
Підвищений рівень шуму	Вентилятор, система освітлення, друкувальні прилади	Рівень звуку LА=50ДБ(А), [38]
Підвищене значення напруги в електричній мережі	Блок живлення	I= 0,6mA U=36B, [39]
3.  Підвищена      пульсація  світлового потоку	Газорозрядні лампи	К.п.= 5% [40]
4.  Недолік природного освітлення	Неправильне планування розташування комп’ютерів	КПО,еN [40]
5.  Рівень електромагнітних випромінювань	ЕПТ монітора, системний блок , мережа живлення	Відстань - 50см навколо ПК      2-5кГц-25В/м ,[41]
6. Ультрафіолетове випромінювання	Комп’ютер	Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання  10Вт/м ,[41]
7.   Емоційні перенавантаження напруга  зорового аналізатору	Складність виконання  завдання	Зниження реакції користувача на звук і світло на 40-50%, [41]
8.  Вібрація	Вентиляційна система	Віброприскорення,м/с2; віброшвидкість,  м/с або їх рівні LA, LV, дБ; LV=75дБ, [42]
9.  Виробничий пил	Статачна електрика накопичена на поверхні комп’ютера	ГДК= 4мг/м3, [43]
10.  Несприятливі температури мікроклимату	Незадовільна робота опалення або вентиляції	Температура(t0c),вологість(φ%) швидкість руху повітря(V м/с), [43]