Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Основними причинами скидання забруднених  стоків у поверхневі водойми були нестача у більшості населених  пунктів Київської області централізованого водовідведення, низька якість очищення зворотної води, незадовільний стан функціонуючих очисних споруд.

Значного техногенного навантаження у 2010р. зазнали поверхневі водні  об’єкти Баришівського, Згурівського, Іванівського та Кагарлицького районів  та м. Славутич (частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні становила 100%), Вишгородського району та м. Васильків (98%), м. Бровари (89%), Фастівського (73%) та Васильківського (68%) районів.

Спостереження за станом забруднення водних об’єктів Київської  області за гідрохімічними показниками проводились мережею гідрометслужби у 2010 р. на річках Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось та Київському і Канівському водосховищах.

За даними гідрохімічних  спостережень вміст розчиненого  у воді кисню у більшості річок  був достатнім і знаходився у  межах 7,24 - 11,45 мгО₂/дм³, крім річки Трубіж, де в районі сел. Баришівка у вересні було зареєстровано два випадки екстремально високого забруднення води  за  вмістом кисню з концентраціями 1,44-1,76 мгО₂/дм³.

Річки Київської області  були забpуднені пеpеважно сполуками  азоту, сполуками важких металів, фенолами.

Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили:

- азоту амонійного  – 1,1 - 3,6 гранично допустимої концентрації (ГДК) у всіх пунктах спостережень;

- азоту нітpитного - 1 - 3 ГДК на річках Ірпінь, Унава, Трубіж, Недра, Рось;

- сполук міді –  2 - 4 ГДК, маpганцю – 3 - 8 ГДК,  цинку  2 - 3 ГДК у  pічках Іpпінь, Унава, Десна, Рось (м. Біла Церква);

-  сполук заліза  загального – 1 - 2 ГДК на річках  Ірпінь, Унава, Десна;

- фенолів – 1 - 5 ГДК,  сполук  хрому шестивалентного – 5 - 10 ГДК на всіх  річках Київської області.

Протягом року зафіксовано 5 випадків високого забруднення (вище 10 ГДК) за сполуками марганцю на рівні 13 - 30 ГДК у воді  річок Ірпінь, Унава, Десна та 2 випадки за сполуками  азоту амонійного – 10 ГДК на р. Трубіж – сел. Баришівка

Порівняно з 2009 р. збільшився вміст сполук азоту амонійного у  воді усіх річок, де проводились спостереження, сполук марганцю, заліза загального - на річках  Іpпінь, Унава, Десна, Рось (м. Біла Церква),  фенолів – у воді р. Недра; дещо  зменшились концентрації фенолів у воді р. Рось (м. Богуслав).

Середній вміст pозчиненого кисню у Київському та Канівському  водосховищах знаходився у межах 6,92 - 9,24 мгО₂/дм³. Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили:

- азоту нітpитного  –1,1 - 2,3 ГДК у пунктах Канівського  водосховища;

- азоту амонійного - 1,0 - 2,3 ГДК, сполук заліза загального - 1 - 5 ГДК, цинку – 1 - 2 ГДК, міді  – 2 - 5 ГДК, марганцю – 1 - 7 ГДК,  хpому шестивалентного – 4 - 10 ГДК,  фенолів – 1 - 4 ГДК в усіх пунктах Київського і Канівського водосховищ.

Протягом року спостерігались випадки високого забруднення  сполуками  марганцю – 10 – 42 ГДК у пунктах  Київського водосховища і Канівського  водосховища в районі міст Київ, Ржищів.

Порівняно з 2009 р. у Київському та Канівському водосховищах збільшились   концентрації сполук заліза загального, марганцю; у Київському водосховищі у межах села Страхолісся та Канівському водосховищі в районі Києва - сполук хрому шестивалентного; зменшився вміст сполук цинку у пунктах Київського та Канівського водосховищ, фенолів – у Канівському водосховищі у пункті м. Ржищів.

Гідробіологічні спостереження проводилися на Київському і Канівському водосховищах та на річках Десна і Рось.  На обох водосховищах і річках Десна, Рось, Тетерів (сел. Іванків), Недра, Трубіж, Ірпінь виконувалися визначення хронічної токсичності вод (біотестування) на ракоподібних  Ceriodaphnia affinis.

За показниками розвитку планктонного ценозу (фіто- і зоопланктону) стан водної екосистеми р. Десна на ділянці 2,5км ПнЗ с. Літки відповідав ІІІ класу якості вод  (помірне забруднення). Влітку спостерігалась помірна стадія «цвітіння» вод внаслідок інтенсивного розвитку діатомових водоростей.

Стан гідробіоценозів  р. Рось в районі м. Біла Церква відповідав ІІІ класу якості вод (5 – категорія – помірно забруднені води). Планктон характеризувався високими чисельністю, біомасою, загальним видовим багатством. Влітку масовий розвиток синьозелених водоростей викликав надмірний ступінь «цвітіння» води, восени його інтенсивність зменшилась до початкової стадії. Донні ценози були різноманітними. Значне погіршення стану макрозообентосу спостерігалося протягом року на створі 1 км вище м. Біла Церква (парк «Олександрія»).

За визначенням хронічної токсичності вод на річках токсичну дію було встановлено на р. Недра у березні, р. Трубіж  - у січні, березні і серпні, р. Рось – у липні, серпні і жовтні.

Якісний та кількісний розвиток фітопланктону в акваторії Київського водосховища був дуже неоднорідним. Влітку спостерігався масовий розвиток синьозелених водоростей в районі с. Страхолісся, спостерігалось помірне «цвітіння» вод. У водоймі домінували водорості β–мезосапробного комплексу (водорості – індикатори помірно забруднених вод).

Зоопланктонне угруповання  водосховища у першій половині року було збіднене. Влітку чисельність та видове багатство тваринного планктону досягали максимальних значень, його стан був благополучним та стабільним. У пробах зоопланктону переважали організми – індикатори досить чистих та помірно забруднених вод. Домінуючою групою були коловертки та несапробні ювенільні (молодь) стадії Cyclopоida. Якість вод відповідала III класу ( 4 категорія – слабко забруднені води).

Визначення хронічної токсичності вод Київського водосховища протягом року виявило токсичну дію на плодючість тест–об’єкту  Ceriodaphnia affinis в 2,5 % проб у створі 1 км нижче Чорнобиля  у серпні.

Показники кількісного  та якісного розвитку фітопланктону  Канівського водосховища  протягом року були високими, у червні масово розмножувались діатомові водорості, які викликали початкову стадію «цвітіння» води. В чисельному розвитку зоопланктону та представленості систематичних груп безхребетних простежувалась сезонна динаміка. В пробах по всій акваторії водосховища домінували β-мезосапроби, індикатори помірно забруднених вод. У цілому стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІІ класу якості вод (помірно забруднені).

Визначення хронічної токсичності вод Канівського водосховища виявило токсичну дію в 26 % проб на усіх створах Києва у лютому, травні, серпні і грудні.

На виконання «Програми  моніторингу якості води рік Дніпро та Десна» від 22.04.1994р. фахівцями санітарно-епідеміологічної служби на території області проводиться  моніторинг стану поверхневих водойм у встановлених наказом створах. У 2010 році згідно наказу по санітарно-епідеміологічній службі області від 16.11.1998року №186 «Про здійснення моніторингу якості води р. Дніпро в межах Київської області» досліджувались проби води з  207 створів постійного спостереження ( на водоймах  І категорії розміщено – 64, на водоймах ІІ категорії – 143)  на 33 річках. У 2010 році на водоймах І категорії досліджено 581 пробу води за мікробіологічними показникам, з них не відповідало санітарним вимогам 82 проби, що становить 14,1 % та 660 проб за санітарно-хімічними показниками, не відповідало санітарним нормам 101 (15,3%) проба. На водоймах ІІ категорії досліджено 813 проб води за мікробіологічними показникам, з них не відповідало санітарним вимогам 104 (12,7%) проби та  1068 проб  за санітарно-хімічними показниками, не відповідало санітарним нормам 180 (16,8%) проб. Із загальної кількості досліджених проб  на санітарно-хімічні показники досліджено 552 проби на наявність пестицидів, 541 пробу на наявність солей важких металів, 508- фенолів, 694- СПАР, відхилень від гігієнічних нормативів не виявлено.

Відхилення від гігієнічних  вимог по хімічним показникам реєструється, в основному, по біохімічному споживанні кисню, окислюванності, залізу та мутності, по мікробіологічних – по числу лактозопозитивних паличок, в період цвітіння водойм. Найбільша кількість нестандартних проб води відмічалась на водоймах Богуславського, Рокитнянського, Миронівського, Бориспільського, Фастівського, Бородянського, Васильківського, Яготинського районів та м. Біла Церква; по мікробіологічних показниках на водоймах Білоцерківського, Богуславського, Рокитнянського, Миронівського, Переяслав-Хмельницького районів та м. Біла Церква.

У 2010 році фахівцями санітарно-епідеміологічної служби на території області за мікробіологічними показниками досліджено 8650 проб питної води із них нестандартних 130 (1,5%), за санітарно-хімічними 3139 проб  із них нестандартних 465 (14,8%). Нестандартні проби води виявлялися на комунальних водопроводах міст Баришівки, Вишгорода, Василькова, Переяслав – Хмельницького, Боярки, Яготина, Білої Церкви.

Досліджено 2850 проб питної води за мікробіологічними  показниками на  відомчих водопроводах із них нестандартних 147 – 5,15% та 2313 проб за санітарно-хімічними показниками  із них нестандартних 525 – 22,6%. Нестандартні проби води виявлялись на водопроводах  Васильківського, Кагарлицького, Вишгородського, Києво-Святошинського, Рокитнянського, Яготинського, Фастівського районів.

За 12 місяців 2010 року досліджено 6531 проб питної води за мікробіологічними показниками з сільських водопроводів із них нестандартних – 350 (5,35%) та 3192 проб за санітарно-хімічними показниками із них нестандартних – 653 (20,4%).

Відхилення якості питної води від  вимог нормативів по хімічних показниках пов’язані з тим, що підземні водозабори Київської області (артсвердловини), живляться в основному з Бучанького водоносного горизонту, який характеризується підвищеним вмістом сполук заліза. Тому в питній воді водопроводів Білоцерківського, Бориспільського, Бородянського, Васильківського, Володарського, Вишгородського, Іванківського, Києво-Святошинського, Макарівського, Миронівського, Обухівського, Рокитнянського, Ставищенського, Таращанського, Фастівського районів вміст заліза перевищує допустимі рівні.

Фахівцями санепідслужби області здійснюється санітарний нагляд за 2442 джерелами децентралізованого водопостачання, в т.ч. 1735 шахтними колодязями громадського користування, 29 каптажами та 678 трубчатими колодязями. За мікробіологічними показниками  в 2010 році досліджено 5804 проби, з них не відповідало санітарним вимогам 1311 проб, що становить 22,6%, за санітарно – хімічними показниками не  відповідало 39,2 % досліджених проб.

Київводгоспом у 2010 році виконано і  профінансовано робіт на суму  27,5 млн. грн. До виконання робіт залучено 21 підрядну організацію та 6 проектних організацій. Протягом року в області розчищено 71,2 км річок та 91,3 км каналів, що значно поліпшило їх гідрологічний режим та екологічний стан, збільшило їх пропускну спроможність, що дає змогу пропустити високі весняні паводки без затоплення територій у 27 населених пунктах області та 1475 га сільськогосподарських угідь.

Проведена розчистка каналів осушних  систем та русел річок – р.Красилівка в Броварському районі, р.Стара Красилівка в Бориспільському районі, р.Альта в Баришівському та Переяслав-Хмельницькому районах, р.Перевод в Згурівському районі, р.Ржавець в Яготинському районі

Відремонтовано та реконструйовано 45 гідротехнічних споруд на річках та каналах, що забезпечує можливість регулювання витрат та рівнів води, особливо у весняно-літній період, коли на заплавних торфовищах виникають стихійні пожежі. Зокрема реконструйовано шлюз-регулятор № 5 на р.Здвиж в районі с.Дудки Вишгородського району.

Відремонтовано гідроспоруду на Косівському  водосхововищі Володарського району, що дає змогу у засушливі періоди робити пропуски води для забезпечення водою населених пунктів розташованих нижче по течії р.Рось і у передпаводковий період здійснювати регулювання пропуску води.

Виконано значний обсяг робіт по укріпленню берегів річок Десна і Любич  у Броварському районі  та на р.Тетерів у Іванківському районі. Всього закріплено 0,9 км берегів, що забезпечило захист територій населених пунктів, сільськогосподарських угідь та лісових насаджень від шкідливої дії води. Так в населених пунктах Літки та Рожни Броварського району, Фрузинівка, Тетерівське та Оране Іванківського району внаслідок розмиву берегів могли бути зруйновані житлові будинки та господарські приміщення і нанесена шкода  населенню.

Розчищено 17 водойм, площею 19,1 га від  мулу, чагарників та болотної рослинності, що  значно покращило санітарно-екологічний стан водойм та прилеглих територій в населених пунктах – с.Володарка Поліського району, с.Сулимівка Яготинського району, смт Згурівка, м.Яготин та інших.

 

2.3. Земельні ресурси і ґрунти

 

Сучасний стан використання земельних ресурсів регіону характеризується такими даними: сільськогосподарська освоєність території області складає 63,8 %, при цьому під сільськогосподарськими угіддями знаходиться 59,2%, у тому числі під ріллею − 48,2 %, багаторічними насадженнями − 1,6 %, сіножатями та пасовищами 9,0  %, перелогами − 0,4 %.

Загальна стуктура земельного фонду (на 1 січня 2011р.; %)

Розглянувши структуру  земельного фонду області та порівнявши з попередніми роками стає помітною тенденція до збільшення площі забудованих земель, яка відбувається переважно за рахунок зменшення сільськогосподарських угідь.

Розподіл земельного фонду

Таблиця 5

	Площа, тис.га
	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Усього земель	2812,1	2812,1	2812,1
землі сільськогосподарського призначення	1798,0	1796,4	1794,0
ліси та лісовкриті площі	649,1	649,0	649,0
забудовані землі	122,3	124,3	126,6
землі під водою	175,3	175,2	175,3
відкриті заболочені землі	49,8	49,8	49,8
інші землі	17,4	17,4	17,4