Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення  у 2010р. в повітря надійшло 162,2 тис.т забруднюючих речовин, що на 2,7 тис.т (на 1,6%) менше, ніж у 2009 році.

Серед транспортних засобів за обсягом викидів лідирують  автомобілі, на долю яких у 2010р. припало 91,5% (148,3 тис.т) усіх забруднень, що надійшли від пересувних джерел. Із загальної кількості викидів автотранспорту 81,3% (120,5 тис.т) становлять викиди автомобілів, що перебувають у приватній власності населення. Решта, 0,1 тис.т, або 0,1% викиди залізничного транспорту, 5,2 тис.т, або 3,2% – авіаційного та 8,5 тис.т, або 5,2% – виробничої техніки.

Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації транспортних засобів та виробничої техніки, були: оксид вуглецю (121,9 тис.т, або 75,2%), неметанові леткі органічні сполуки (19,4 тис.т, або 11,9%), діоксид азоту (16,8 тис.т, або 10,3%), сажа (1,8 тис.т, або 1,1%), діоксид сірки (1,7 тис.т, або 1,1%,). Решта викидів припало на оксид азоту, метан, бенз(а)пірен та аміак (0,6 тис.т, або 0,4%).

За даними Держводагентства у 2010р. в області нараховувалось 1215 підприємств, організацій та установ основних водокористувачів. Ними забрано 1036 млн.м³ свіжої води, що на 17 млн.м³ (на 1,7%) більше порівняно з 2009р., у т.ч. з поверхневих джерел – 988,0 млн.м³. При транспортуванні втрачено 1% (7,4 млн.м³) забраної води.

Водокористувачами в Київській області спожито 901,9 млн.м³ води, що на 16,5 млн.м³ (на 1,9%) більше порівняно з 2009р. Зокрема, на виробничі потреби підприємств у 2010р. припало 89,3% (805,7 млн.м³) всієї використаної води, на побутово-питні потреби – 5,1% (45,8 млн.м³), зрошення – 0,3% (3,1 млн.м³), ставково-рибне господарство – 4,7% (42,6 млн.м³), сільськогосподарське водопостачання – 0,1% (0,6 млн.м³) та інші потреби – 0,5% (4,1 млн.м³).

Збільшення  використання води, в основному, відбулося  за рахунок зростання її витрат на виробничі потреби (на 30,4 млн.м³, або на 3,9%). Водночас, зменшились обсяги використаної води на ставково-рибне господарство (на 11,5 млн.м³, або на 21,3%), сільськогосподарські потреби (на 1,1 млн.м³, або на 65,8%), зрошення (на 0,5 млн.м³, або на 14,7%), побутово-питні потреби (на 0,7 млн.м³, або на 1,4%).

Потреби промисловості  задовольнялися також шляхом залучення  води в оборотні і повторно-послідовні системи, частка яких у загальному обсязі використання води на виробництво склала 29%. За рахунок цього протягом 2010р. зекономлено 333,8 млн.м³ свіжої води.

Загальне водовідведення у 2010р. склало 809,9 млн.м³, що на 19,3 млн.м³ (на 2,4%) більше проти попереднього року.

Скидання забруднених стоків та безповоротний водозабір негативно  впливають на водні ресурси. Протягом 2010р. у водойми скинуто 14,3 млн.м³ забруднених стоків, або 1,8% від загального водовідведення у поверхневі водні об'єкти, що на 15,0 млн.м³ (на 48,8%) менше, ніж у 2009р. Майже 1,5% забруднених зворотних вод (0,2 млн.м³) надійшли у водойми без будь-якого очищення, що на 6,3% (на 3,1 млн.м³) менше, ніж у 2009р. Решта 99% (14,1 млн.м³) надійшли у водойми недостатньо очищеними на очисних спорудах. Необхідно зазначити, що наявна потужність очисних споруд (164,1 млн.м³) дозволяла повністю очистити забруднені зворотні води.

Поряд з цим, у поверхневі водні  об'єкти потрапило 35,0 млн.м³ (4,3%) нормативно очищених вод та 760,6 млн.м³ (93,9%) нормативно чистих вод без очищення.

Основними причинами скидання забруднених  стоків у поверхневі водойми були нестача у більшості населених  пунктів Київської області централізованого водовідведення, низька якість очищення зворотної води, незадовільний стан функціонуючих очисних споруд.

Значного техногенного навантаження у 2010р. зазнали поверхневі водні  об’єкти Баришівського, Згурівського, Іванівського та Кагарлицького районів та м. Славутич (частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні становила 100%), Вишгородського району та м. Васильків (98%), м. Бровари (89%), Фастівського (73%) та Васильківського (68%) районів.

На підприємствах області, які мають дозволи на розміщення відходів,  протягом 2010р. утворилось 2932,1 тис.т відходів І–ІV класів небезпеки, переважна частина з яких (2925,0 тис.т, або 99,8% від загального обсягу) – це відходи ІV класу небезпеки. Із загальних обсягів утворених відходи І–ІII класів небезпеки складають 7,1 тис.т, що на 3,8 тис.т, або у 2,2 рази більше порівняно з 2009р.

Частка відходів, які  були утилізовані, оброблені (перероблені), у загальному обсязі утворених у 2010р. склала 44,2%.

Станом на 1 січня 2011р. підприємства області мали дозволи  на використання 345 спеціально відведених місць та об'єктів видалення відходів (їх проектний та залишковий об’єм складає 99,0 млн.м³ та 33,7 млн.м³ відповідно, площа – 3,7 млн.м² та 1,6 млн.м² відповідно), а також 13 установок для спалювання відходів, 36 – для утилізації та перероблення відходів та 1024 установки для зберігання відходів (контейнери, цистерни і т.п.) загальною потужністю 32,6 тис.т, 25,3 тис.т та 118,9 тис.т на рік відповідно.

У 2010р. вироблено продукції лісового господарства у фактичних цінах  на суму 320,3 млн.грн., що на 38,1% більше, ніж  у 2009р. Частка продукції лісозаготівель у загальних обсягах продукції лісового господарства становила 89,4%.

Із загальних обсягів  заготовленої ліквідної деревини лісоматеріали  круглі становили 572,3 тис.м³ (45% від загального обсягу), у т.ч. для виробництва пиломатеріалів і заготовок – 442,1 тис.м³, виробництва клеєної фанери і шпону – 21,0 тис.м³, будівництва – 51,8 тис.м³, виробництва целюлози і деревної маси – 27,3 тис.м³, а також дров'яна деревина для технологічних потреб – 357,8 тис.м³ (28% від загального обсягу) та дрова для опалення – 342,2 тис.м³ (27%).

У 2010р. лісогосподарськими підприємствами освоєно 92% розрахункової  лісосіки, в рахунок якої від рубок  головного користування (включаючи підготовчі роботи 2011р.) фактично заготовлено 497,7 тис.м³ ліквідної деревини, у тому числі за господарствами: хвойному – 337,0 тис.м³, твердолистяному – 86,2 тис.м³, м'яколистяному – 74,5 тис.м³.

Лісогосподарськими підприємствами проводилася заготівля продукції  побічного лісового користування та лісових матеріалів. У 2010р. ними було заготовлено 8,0 тис.шт. новорічних ялинок, 368 т сіна.

Протягом 2010р. відтворення  лісів проведено на 2945 га земель лісового фонду, що на 18,8% менше, ніж  у 2009р., з них 2307 га – садіння і  висівання лісу, 638 га – природне поновлення. У вкриті лісом землі переведено 2835 га лісових культур та ділянок з природним поновленням, що на 35,4% менше, ніж у 2009р.

Станом на 1 травня 2010р. залишок неочищених площ рубок складав 1,1 тис.га, що в 5,7 р.б., ніж у 2009р., а  залишок невивезеної деревини, яка підлягала реалізації, збільшився на 26,0% і становив 59,7 тис.м³.

Внаслідок порушень лісового законодавства (631 випадок) було заподіяно шкоди лісовому господарству на суму 4047,1 тис.грн., знищено та пошкоджено 1,6 тис.м³ деревини (на 8,6% менше, ніж у 2009р.).

Протягом 2010р. в області  зафіксовано 473 випадки лісових пожеж (на 62,5% менше, ніж у 2009р.). Площа лісу, пройдена пожежами, в цілому по області порівняно з 2009р. зменшилася на 68,2% і склала 192 га, а заподіяні ними збитки – на 27,9% і склали 913,9 тис.грн. Під час пожеж згоріло та пошкоджено 3,5 тис.м³ лісу на пні (у 2009р. – 23,8 тис.м³) загальною вартістю 618,6 тис.грн. (68% від загальної суми збитків). Частка лісових земель, що зазнали низових пожеж, склала 84,4%, або 162 га, верхових – 15,6%, або 30 га.

Впродовж 2010р. від пошкоджень шкідливими комахами, хворобами лісу, впливу несприятливих погодних умов та лісових пожеж загинуло 497 га лісових  насаджень, що на 161 га більше проти 2009р. В лісах на площі 2382 га у 2010р. виявлено нові осередки шкідників і хвороб лісу, з них 18,1% припадає на осередки хвоєгризучих шкідників.

Виконання лісозахисних заходів зі знищення осередків шкідників  та хвороб лісу проведено біологічними препаратами на площі 5033 га (15% площ лісу, пошкодженого на початок року). В результаті здійснення заходів та під впливом природних факторів ліквідовано осередків шкідників та хвороб лісу на площі 1883 га проти 3598 га у 2009р.

У той же час, на кінець 2010р. залишилося 34069 га лісу, пошкодженого шкідниками та хворобами (проти 48497 га у 2009р.). Із загальної ураженої площі лісу 30755 га пошкоджено хворобами, 2576 га – хвоєгризучими шкідниками, 30 га – листогризучими, 708 га – іншими шкідниками. Четверта частина площі лісу, ураженої шкідниками та хворобами (8243 га), потребує негайних заходів боротьби.

Дикі звірі і птахи  є невід’ємною частиною навколишнього  середовища. Для диких тварин, які перебувають у стані природної волі, ліс є основним помешканням, що обумовлює необхідність комплексного підходу до підвищення ефективності мисливства. Охороною, відтворенням, використанням диких тварин, їх обліком та впорядкуванням мисливських угідь займаються мисливські господарства.

На кінець 2010р. в мисливських  угіддях Київської області чисельність  копитних тварин становила 8898 голів, хутрових звірів – 13935 голів, пернатої дичини – 72409 голів. У 2010р. добуто (відстріляно) 868 голів копитних тварин, 1450 голів хутрових звірів, 8835 голів пернатої дичини.

Крім того, у мисливських  господарствах області мешкали 20 зубрів, 259 лосів, 641 олень плямистий, 156 ланей, 424 білки, 890 бобрів, 217 єнотовидних собак, 237 норок вільних, 263 борсуки, 145 видр, 571 куниця, 131 тхір чорний, 10 рисей, 20 горностаїв, 350 фазанів, а також куріпки, тетеруки, гуси, лебеді, голуби.

Протягом 2010р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями та установами було витрачено 292,8 млн.грн., з яких 82% (239,4 млн.грн.) – поточні витрати на охорону природи, пов’язані з експлуатацією і обслуговуванням засобів природоохоронного призначення, 18% (53,4 млн.грн.) – інвестиції в основний капітал, направлені на будівництво і реконструкцію природоохоронних об’єктів, придбання обладнання для реалізації заходів екологічного спрямування, у т.ч. 32% (17,0 млн.грн.) – витрати на капітальний ремонт природоохоронного обладнання. За рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів було освоєно 46,5% капітальних інвестицій і здійснено 36,8% поточних витрат, а основним джерелом фінансування витрат на охорону довкілля, як і в попередні роки, були власні кошти підприємств – відповідно 53,5% і 62,4%.

 

Структура капітальних  інвестицій на охорону навколишнього

природного  середовища у 2010 році

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З кожним роком все  гостріше стоїть питання збереження довкілля. Охорона навколишнього  природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. Аналіз динаміки абсолютних та інтегрованих показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище свідчить про те, що екологічна ситуація у природному довкіллі, як життєво важливому середовищі для існування людини, залишається досить складною. Тривала господарська діяльність людини позначилась насамперед на біоценозах, рельєфі та водоймах. На водні ресурси негативно впливають скидання забруднених стоків та безповоротний водозабір. У порівнянні з 1990р. забір та використання води значно зменшились, проте антропогенне навантаження на водно-ресурсний потенціал зросло. Помітних змін зазнали також ґрунти, газовий склад атмосфери. До значного виснаження навколишнього середовища, забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря і земель, нагромадження у великих кількостях шкідливих, у т.ч. високотоксичних, відходів виробництва долучилося радіаційне забруднення.

 

1.2. Основні екологічні  проблеми області

 

Для області характерна територіальна нерівномірність  у розміщенні промислового виробництва  – на 9 з 25 адміністративних районів  області припадає приблизно 7,5 % усієї потужності промислового виробництва.

Основу промислового потенціалу становлять 335 великих та середніх підприємств. Загальнодержавне значення мають такі підприємства, як Трипільська теплова електрична станція, Казенний завод порошкової металургії м. Бровари, найбільший в Європі Київський картонно-паперовий комбінат у м. Обухів, а також відомі далеко за межами України виробники шин – закрите акціонерне товариство “Росава” м. Біла Церква, екскаваторів – відкрите акціонерне товариство “Борекс” смт Бородянка, хімічного обладнання – відкрите акціонерне товариство “Червоний Жовтень” м. Фастів та деякі інші підприємства.

Київщина покрита густою мережею автомобільних та залізничних  шляхів. Міжнародне значення мають  автомагістралі Львів-Харків, Львів-Москва, Санкт-Петербург–Одеса. Важливе транспортне значення мають ріки Дніпро, Десна, Прип’ять, які протікають по території області.

Надмірне розорювання, особливо схилів, призвело до порушення  екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів, загострило процеси водної ерозії.

Область характеризується значним техногенним та демографічним  навантаженням на територію, значною  розораністю земельного фонду, наявністю  великої кількості радіоактивно забруднених земель, віднесених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС до зони відчуження. За останні роки у зв’язку із значним зменшенням обсягів промислового і cільськогосподарського виробництва відбулося певне зниження обсягів викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

За даними спостережень у 2011 році стан навколишнього природного середовища суттєво не змінився. Основну напругу, як і в попередні роки, створювали екологічно-небезпечні об’єкти загальнодержавного значення – полігон твердих побутових відходів № 5 відкрите акціонерне товариство “Київспецтранс” та Трипільська теплова електрична станція. Полігон твердих побутових відходів забруднює атмосферне повітря та підземні водні горизонти відповідно газоподібними та рідкими продуктами гниття відходів і продовжує залишатись об’єктом потенційної загрози виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з імовірним залповим скидом фільтрату за межі полігону. Трипільська теплова електрична станція – основний забруднювач атмосферного повітря.