Організація обліку і аудиту грошових коштів і аналіз грошових потоків підприємства

- витрати на сплату відсотків,  нарахованих протягом звітного  періоду. Так, у звіті про  рух коштів передбачено окрему  статтю "Сплачені відсотки", що відображає витрату коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов'язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися із сумою реально сплачених відсотків, необхідно додати до операційного прибутку. Необхідна інформація до цієї статті подається в примітках до фінансового звіту (примітка № 6, стаття "Відсотки за позиками") [7, с. 358-359].

Після розрахунків руху коштів за перерахованими статтями 1-го розділу  ф. 3 розраховується перший показник руху коштів у результаті операційної діяльності: прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах.

Далі, в процесі аналізу руху коштів необхідно визначити кошти  від операційної діяльності з  урахуванням змін в оборотних  активах підприємства. Для цього необхідно проаналізувати 2-й розділ балансу "Оборотні активи".

Аналізуючи дебіторську заборгованість підприємства, можна зробити висновок, що ця заборгованість за звітний період зменшилась, але може виникнути й  така виробнича ситуація, коли дебіторська заборгованість за певний період зросте, тобто підприємство не одержить певної суми грошей (перевищення суми дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з його початком). Тоді з прибутку від операційної діяльності відраховується:

[Сума збільшення запасів] + [сума збільшення дебіторської заборгованості].

Отриманий результат слід також  відображати в рядку 080 графи "видатки" (ф. 3).

Відраховуються з прибутку від  операційної діяльності й витрати  майбутніх періодів.  Цю інформацію заносять у звіт про рух коштів (рядок 090). У графі "надходження" відображається зменшення, а в графі "видатки" - збільшення у складі витрат майбутніх періодів.

Далі аналізуються зміни в складі поточних операційних зобов'язань (ф. 3, рядок 100). З метою аналізу змін у складі поточних активів необхідно користуватись інформацією балансу в 4-му розділі "Поточні зобов'язання", а також у примітках до балансу. У графі "надходження" відображається зменшення, а в графі "видаток" - збільшення у статтях розділу балансу "Поточні зобов'язання" (крім статей "Короткострокові кредити банків", "Поточні зобов'язання за рахунками з учасниками" та інших зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю). Зростання кредиторської заборгованості протягом звітного періоду означає лише нарахування заборгованості, а не фактичну витрату коштів. Отож, суму збільшення кредиторської заборгованості слід додати до прибутку від операційної діяльності. Зменшення відраховується з операційного прибутку, бо зменшення суми кредиторської заборгованості означає, що у звітному періоді було погашено не лише кредиторську заборгованість, нараховану в цьому періоді, а також і певну частину заборгованості за попередній період. Аналіз зміни поточних зобов'язань починається передовсім з аналізу розрахунків з бюджетом за даними рахунку "Розрахунки з бюджетом", які подано в примітках до балансу (№ 4). Тут наводяться такі дані: сальдо на початок року, нараховано, сплачено, сальдо на кінець року за видами розрахунків:

- податок на прибуток;

- податок на додану вартість;

- інші податки.

У форму 3 (рядок 100) заносять такі дані: сальдо на кінець звітного періоду  мінус податку на прибуток   порівнюється із сальдо на початок  звітного періоду мінус податки  на прибутки. Результат відносять  до загальної величини зміни поточних зобов'язань. Аналіз інших статей поточних зобов'язань здійснюється, як уже зазначалося, за даними балансу (розділ 4 "Поточні зобов'язання") [12, с. 411].

Зменшення поточних активів слід додати до операційного прибутку.

І нарешті, інформацію про збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів для відображення у формі 3 беруть з балансу (розділ 5 "Доходи майбутніх періодів").  Ця сума буде збільшувати кошти від операційної діяльності і відображатиметься у формі 3, рядок 110.

Розрахувавши і проаналізувавши суми на всіх названих вище статтях, можна перейти до визначення загальної суми коштів від операційної діяльності. Аналіз цих сум здійснюється за допомогою порівняння даних звітного періоду з попереднім, розраховуються зміни й вивчаються причини, які спричинилися до зменшення коштів операційної діяльності у звітному періоді .

Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності необхідно відрахувати сплачені відсотки та сплачений податок на прибуток (рядки 130 і 140 ф. 3).   Ця сума відображається в рядку 150 ф. З і визначає "Чистий рух коштів від надзвичайних подій". На цій статті відображають відповідні надходження або витрати коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями, за відрахуванням оплачених відсотків та податків на прибуток.

Стаття "Рух коштів від надзвичайних подій" ф. З відображає надходження і витрати грошових коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності.

Прикладом руху коштів унаслідок надзвичайних подій є:

- надходження від страхових  компаній як компенсація збитків від пожежі;

- надання допомоги працівникам,  які постраждали внаслідок стихійного  лиха.

На цій статті відображаються тільки надходження та витрати коштів унаслідок  надзвичайних подій, пов'язаних з операційною  діяльністю, оскільки такі статті є і в складі інвестиційної або фінансової діяльності.

Наступним етапом аналізу є визначення й аналіз руху коштів від інвестиційної  діяльності.

Інвестиційна діяльність, як відомо, - це сукупність операцій з придбання  та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошей (коштів).

Приклади руху коштів внаслідок  інвестиційної діяльності:

- платежі, пов'язані з придбанням  основних засобів і нематеріальних  активів;

- надходження коштів від продажу необоротних активів;

- надання позик іншим підприємствам;

- надходження коштів від фінансових  інвестицій (дивіденди, відсотки).

Рух коштів у результаті інвестиційної  діяльності визначається на основі аналізу  змін у статтях розділу балансу "Необоротні активи" та в статті "Поточні фінансові інвестиції". Результати такого аналізу відображаються на відповідних статтях 2-го розділу звіту про рух коштів (ф. 3).

На статті "Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності" (ряд. 300) показується результат руху коштів від інвестиційної Діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Наступним етапом аналізу звіту  про рух коштів є визначення руху коштів унаслідок фінансової діяльності, тобто аналізу 3 розділу звіту. Для  цього необхідно аналізувати зміни у статтях балансу розділу "Власний капітал" та статтях, пов'язаних із фінансовою діяльністю, наведених у 2 розділі балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів", 3 розділі "Довгострокові зобов'язання", розділі 4 "Поточні зобов'язання". Це, зокрема, статті:

"Короткострокові кредити банків" (рядок 500);

"Поточна заборгованість за  довгостроковими зобов'язаннями" (рядок 510);

"Поточні зобов'язання за розрахунками  з учасниками" (рядок 590).

Стаття "Чистий рух коштів від  фінансової діяльності" (ряд. 390 ф. 3) показує результат руху коштів від фінансової діяльності, з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Отже, визначивши суми коштів від усіх видів діяльності підприємства, необхідно  розрахувати та проаналізувати чистий рух коштів за звітний період.

За даними балансу визначають: коефіцієнт оборотності коштів, тривалість оборотності,  співвідношення коштів у складі поточних активів, віднесених до поточних зобов'язань, і якщо виявляється тенденція  до скорочення, то це свідчить про певні фінансові ускладнення.

Крім того, за ринкових умов підприємство особливу увагу приділяє аналізу  виробничо-комерційного циклу, тобто  періоду обороту коштів - зв'язкам  між надходженням і вибуттям оборотного капіталу і грошових надходжень. Виробничо-комерційний цикл починається з купівлі матеріалів і закінчується надходженням грошей від дебіторів.

У короткостроковій перспективі критерієм  оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і  в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін "ліквідний" передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунка 311 "Поточні рахунки в національній валюті"). Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість - теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому. Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів [12, с. 436].

Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщо на підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів (грошей) та короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважають ліквіднішим, ніж те, де оборотний капітал складається в основному із запасів. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи:

- складання балансу ліквідності;

- розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

Беручи загалом, можна сказати, що вправність фінансового менеджера  підприємства виявляється в тому, щоб на розрахунковому рахунку та в касі грошей було не менше (але й не більше), ніж потрібно для виконання поточних платежів, а решта їх має бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні активи. Досягненню такого стану, крім усього іншого, сприяє грамотне складання платіжних календарів. Заведено вважати, що в підприємства на поточному рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів, строки оплати якої настають протягом певного найближчого періоду (наприклад, тижня або декади) і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства, платежі за якою очікуються в той самий період.

3.2. Загальний  та  факторний  аналіз  грошових  коштів

 

 

Першим показником виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки грошових коштів в складі оборотних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань. Тому щомісячний аналіз співвідношення грошових коштів і найбільш термінових зобов'язань  може надати точну інформацію про надлишок (недостачу) грошових коштів на підприємстві.

Загальний рух грошових коштів  ТОВ „Слав`яна Стиль” представлено в таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1

Загальний рух грошових  коштів в ТОВ „Слав`яна Стиль "

( на кінець періоду)

Показники	2002				2003				2004
	1 кв.	2 кв	3 кв	4 кв	1 кв	2 кв	3 кв	4 кв	1 кв	2 кв.	3 кв	4 кв
Каса	0,2	0,3	0,4	0,6	1	0,8	0,9	0,5	0,3	0,8	0,2	0,5
Поточний рахунок	8,5	7,2	8,2	8	9	7,2	11,2	12	11,8	9,6	13,2	10,5
Інші кошти	0,8	0,9	0	2	0,5	0,5	0,7	0	0,5	0,5	0,7	0,7
Грошові кошти загалом	9,5	8,4	8,6	10,6	10,5	8,5	12,8	12,5	12,6	10,9	14,1	11,7
Кредиторська заборгованість	5,1	8,1	15,6	4,7	12,5	8,9	9,9	5,7	23,5	24,2	29,6	30,1
Дебіторська заборгованість	50,4	38,6	46,5	63,7	29,5	54	27,5	33	85,2	59,8	60,8	93,8