Організація обліку і аудиту грошових коштів і аналіз грошових потоків підприємства

Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і  передається покупцеві  разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що належить до сплати і код поточного рахунку. Після цього даний документ передається до банку на оплату. Якщо ж в момент отримання платіжної вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні  доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.

 Первинні  документи  з   обліку  грошових  коштів   на  ТОВ „Слав`яна Стиль”   за  січень 2005 р.  представлені  в Додатку Д.

5. Шляхи вдосконалення  обліку  грошових  коштів

 

 

Для оперативного ведення розрахунків  на ТОВ „Слав`яна Стиль”   доцільним  є  впровадження  програмно-технічного комплексу – “клієнт-банк”.

Ця система є складовою програм банківської діяльності та джерелом надходження розрахункових документів до системи електронних платежів НБУ чи внутрішньої платіжної системи і складається з клієнтської а банківської частин.

Клієнтська частина забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунку ТОВ „Слав`яна Стиль” в банку. Реквізити документів в електронному вигляді визначаються договором між ЗАТ «ПроКредит Банк»   та ТОВ „Слав`яна Стиль”.

Банківська частина забезпечує перевірку наведених електронних  підписів (цифрових) на кожному розрахунковому документі.

Юридичною підставою для роботи підприємства за допомогою системи  “клієнт-банк” і оброблення банком його розрахункових документів є  договір між ТОВ „Слав`яна Стиль”  і  ЗАТ «ПроКредит Банк».

Для  удосконалення   обліку  грошових  коштів  в  умовах  ТОВ „Слав`яна Стиль” пропонується  використовувати  банківські  платіжні  картки, що  стають невід'ємним елементом господарського життя підприємств  і є  одним   з найбільш зручних засобів платежу. 

За  допомогою  використання корпоративних карток  на  ТОВ „Слав`яна Стиль”  можна отримати наступні вигоди:

  - скоротити  операційні  витрати і час, пов'язані з  видачею підзвітних сум - зникне  необхідність одержання в банку  готівкових коштів на командировочні  і представницькі витрати, господарські потреби;

- заощадити гроші при  одержанні готівкових коштів  за корпоративною карткою (0,75 %), а за чековою книжкою (1%) ;

- картковий рахунок  може вестися в гривні, при  цьому всі операції за кордоном  будуть конвертуватися автоматично. Підприємство позбудетеся необхідності купівлі валюти на закордонні відрядження;

- прив'язати до одного  рахунка необмежене число корпоративних  карток;

- здійснювати контроль  витрат коштів співробітників  за виписками, наданими банком;

- у разі потреби оперативно поповнити картковий рахунок відрядженого співробітника;

- одержувати готівку  цілодобово у широкій мережі  банкоматів і в пунктах видачі  готівки;

- полегшити роботу бухгалтерії  і каси підприємства , пов'язану  з підготовкою розрахунку командировочних, перерахування, збереження і доставки наявних коштів, зменшити кількість звітних документів;

- одержати цілодобовий  доступ до рахунка і не залежати  від режиму роботи банку.    Отримана готівка вважається  авансом, видана під звіт, яку  не потрібно проводити по касовій книзі підприємства. 

Маючи поточний рахунок  у банку для оформлення корпоративної  картки, бухгалтеру  ТОВ „Слав`яна Стиль” досить заповнити заяву про відкриття рахунка, підписати договір про обслуговування картки, анкету і повідомити до податкової інспекції про відкриття СКР.

Зарахування і поповнення коштів на картковий рахунок здійснюється:

- з поточного рахунка та за рахунок наданого кредиту;

- за рахунок готівкових коштів, які вносяться в установленому порядку до каси банку.

Застосовуючи корпоративну картку, на відміну від чекової книжки, як це робиться  в  ТОВ „Слав`яна Стиль”, касир   уникатиме  маси бюрократичних формальностей і обмежень (звірення "якісного підпису", правильне заповнення чека: крапки, коми, велика буква, символи і т.д.)

Оплачуючи комісійні за зняття готівки за корпоративною  карткою 0,75 %, на відміну від чекової  книжки, є можливість   заощаджувати  25 % .

Перед відкриттям картрахунка  на ТОВ „Слав`яна Стиль”   необхідно  визначити співробітника чи співробітників, яким будуть видаватися корпоративні пластикові картки, ціль видачі, індивідуальний платіжний ліміт. Якщо спеціальний картковий рахунок відкривається для видачі декількох корпоративних карток, то аналітичний облік коштів на них ведеться в розрізі номерів банківських платіжних карток. За здійснення операцій із пластиковими картками банки одержують комісійну винагороду, розміри якої встановлюються тарифами банку (при одержанні карток   бухгалтеру  підприємства  такі тарифи потрібно   мати на руках).

В  бухгалтерському  обліку  відображення  відкриття  картрахунку  і  отримання  картки  здійснюється наступним чином (табл. 2.6).

 

Таблиця 2.2

Облік   грошових коштів на картрахунках

№ оп.	Зміст операції	Дебет	Кредит
1.	Перераховані  кошти з поточного гривневого рахунка для відкриття картрахунка	313	311
2.	Утримана  плата за емісію картки (0,5%)	92	311
3.	Перераховані  засоби з валютного рахунка на картрахунок	314	312
4.	Утримані  комісійні за емісію картки	92	312

 

Для обліку коштів на картрахунках і розрахунків за допомогою корпоративних карток використовуються рахунки:

313 "Інші рахунки в  банку в національній валюті"

314 "Інші рахунки в  банку в іноземній валюті"

Актуальною  проблемою  обліку     операцій з  грошовими коштами  є  ухилення від оподаткування шляхом використанням не облікованих готівкових грошових коштів.

Головною причиною використання не облікованого готівкового обороту  є надто високий рівень оподаткування  заробітної плати в порівняні  з низьким рівнем соціальних гарантій.

Для скорочення масштабів використання не облікованих готівкових коштів в діяльності суб’єктів господарювання можна запропонувати наступні 3  групи   заходів.

І. Визначення джерел та каналів позабанківського руху готівки.

ІІ. Розробка механізмів попередження відтоку готівки в тіньову економіку.

ІІІ. Стимулювання безготівкових розрахунків  і залучення коштів в банківську систему.

Таким  чином, на підставі проведеного дослідження  можна зробити висновок, що головною  проблемою обліку  грошових  коштів  є здебільшого  їх  відсутність,  внаслідок  чого виникає потреба у кредиті.  Відсутність грошових  коштів  викликана ускладненнями у сфері своєчасних розрахунків із постачальниками товарів і використання інших фінансових зобов'язань при затримці надходження коштів за реалізовані товари або через інші недоліки у господарсько-фінансовій діяльності підприємства; здійсненням інвестиційної діяльності, пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією матеріально-технічної бази, закупівлею нового обладнання тощо.  Потреба ТОВ „Слав`яна Стиль” у кредитних ресурсах здебільшого пов'язана з невідповідністю в часі між витратами підприємства на закупівлю товарів і отриманням виручки від продажу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Організація  і  методика  економічного  аналізу  та  аудиту  грошових  коштів  на  підприємстві „СЛАВЯНА-СТИЛЬ”

3.1. Організаційно-інформаційна модель  аналізу  грошових  коштів

 

Рух оборотного капіталу підприємства пов'язаний з такими основними господарськими операціями:

1) закупки, унаслідок яких збільшуються  запаси сировини, матеріалів, кредиторської заборгованості;

2) виробництво, яке веде до  зростання дебіторської заборгованості  і кількості грошей у касі  та на поточному рахунку.

Усі ці операції постійно  повторюються і супроводжуються грошовими  надходженнями і грошовими виплатами. Однією з умов фінансового розвитку підприємства є надходження грошових коштів. Проте надмір коштів на підприємстві свідчить про те, що реально підприємство ризикує зазнати збитків, пов'язаних з інфляцією та знеціненням грошей, а також із втраченою можливістю вигідного їх розміщення. Для оцінки достатності коштів, необхідних для виробничої діяльності підприємства, розраховують тривалість періоду обороту:

То = [середні залишки коштів] * Д / [оборот коштів за період].

Для визначення середнього обороту використовується кредитний оборот за поточним рахунком. Якщо підприємство значну частину розрахунків проводить через касу, то витрати коштів по касі треба додати до кредитного обороту поточного рахунку [7, с. 344].

Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності здійснюється за даними форми 3 "Звіт про рух грошових коштів", яка розроблена на основі П(С)БО № 4 "Звіт про рух грошових коштів".

У цьому звіті міститься інформація про грошові потоки підприємства за звітний період.

Рух коштів відображається у звіті за трьома видами діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Аналіз руху коштів у розрізі  окремих видів діяльності підприємства дає можливість оцінити, з яких джерел надійшли ці кошти, які напрямки їх використання, чи вистачає власних оборотних коштів підприємства для інвестиційної діяльності. Аналізуючи рух коштів за видами діяльності, можна додатково відповісти ще й на такі запитання: чи може підприємство розрахуватись за своїми поточними зобов'язаннями? чи вистачить одержаного прибутку для обслуговування поточної діяльності підприємства?

Аналіз руху коштів передбачає розрахунок передовсім сум надходжень та витрат у розрізі окремих видів діяльності, визначення загального залишку коштів на підприємстві за звітний період, порівняння даних звітного періоду з попереднім, вивчення причин зменшення надходжень і збільшення витрат.

Аналіз руху коштів починається  з визначення суми коштів, одержаних  у результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для  цього за даними ф. 1, ф. 2, приміток до балансу та звіту про фінансові результати необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзвичайних подій, який відображається в рядку 170 ф. 2). Після цього провадиться його послідовне коригування на:

- амортизацію необоротних активів  (амортизаційні відрахування щодо  матеріальних та нематеріальних  необоротних активів, які нараховано  протягом звітного періоду). Оскільки  нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його коштів, то сума амортизації додається до прибутку;

- збільшення (зменшення) забезпечень,  тобто на зміни в складі  забезпечень наступних витрат  і платежів, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю (у графі "надходження" - збільшення, у графі "видаток" - зменшення). Ця сума збільшує витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними 2-го розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного періоду (гр. 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430);

- прибуток від нереалізованих  курсових різниць, тобто на  прибуток від курсових різниць,  що виникає внаслідок перерахунку  статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різниці, які пов'язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. На цій статті враховуються курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахунком залишку коштів у іноземній валюті. Оскільки зміну валютних курсів не пов'язано з рухом коштів, урахування таких курсових різниць дає змогу уникнути завищення або заниження коштів у процесі операційної діяльності підприємства внаслідок переоцінки неопераційної дебіторської або кредиторської заборгованості в іноземній валюті. Дані для відображення цієї суми у формі 3 беруть з приміток до звіту про фінансові результати;

- збиток (прибуток) від неопераційної  діяльності, тобто на збитки і  прибутки від володіння (дивіденди,  відсотки) фінансовими інвестиціями  та від їх реалізації- продаж  основних засобів нематеріальних  активів та інших довгострокових активів. Інформація за даною статтею також відображається в примітках до звіту про фінансові результати;