Організація і методика аудиту виробничих запасів на прикладі Дочірнього підриємства ВАТ «Славутський руберойдовий завод ВКП УМТЗ Славут

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут довузівської підготовки та післядипломної освіти

Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему

„Організація і методика аудиту виробничих запасів на прикладі Дочірнього підриємства ВАТ «Славутський руберойдовий завод ВКП УМТЗ Славутського руберойдового заводу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівне – 2008

 

Зміст

 

 

ВСТУП

           Темою курсової роботи є організація і методика аудиту виробничих запасів на прикладі ДП  ВАТ «Славутський руберойдовий завод» ВКП УМТЗ СлРз».

            Запаси є однією з найбільших  складових активів підприємства. Для здійснення виробничо – господарської діяльності підприємств всіх форм власності і галузей економіки використовують товарно – виробничі запаси. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у складі витрат підприємства різних сфер діяльності. Товарно – виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, що формують економічні (виробничі) ресурси. Виробничі запаси як предмети праці забезпечують у сукупності із засобами праці та робочою силою виробничий процес підприємства, в якому вони використовуються одноразово. Особливість матеріальних ресурсів полягає утому, що вони повністю споживаються в кожному виробничому циклі і тому цілком переносять свою вартість на продукцію.

            Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність данних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів.

           Для забезпеченості підприємства виробничими запасами та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний облік і аудит, якісний аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів. В цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження. Основним джерелом інформації є дані бухгалтерського та фінансової звітності.

Матеріальні затрати становлять 57-68% собівартості продукції. Від достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку й звітності операцій із виробничими запасами залежить правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства (залишки оборотних коштів, темпи їх обігу, собівартість, прибуток, рентабельність, показники прибутковості акцій тощо). Тобто від достовірності, об'єктивності, правдивості та повноти відображення господарських фактів, пов'язаних із рухом виробничих запасів, залежить правдивість і неупередженість усіх суттєвих для користувачів показників.

 Законами України „Про бухгалтерський  облік і фінансову звітність  в Україні” та „Про аудиторську  діяльність” визначено, що і бухгалтерський  облік, і аудит забезпечують надання  користувачам фінансової звітності  для прийняття відповідних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, власний капітал, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Актуальність даної теми як раз і полягає у тому, що аудитором має бути висловлена думка про те, чи відповідає фінансова інформація щодо руху і залишків виробничих запасів на підприємстві в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам. Тому що операції з запасами займають основну частину роботи бухгалтерії підприємства. В той же час перекручення, несвоєчасність, неточність та інші помилки в обліку товарно-матеріальних цінностей можуть призвести до прямих збитків, штрафних санкцій, викликаних помилками у звітності.               

 Метою написання курсової роботи є перевірка теоретичних знань з дисципліни та вміння застосовувати їх на практиці для вирішення питань організації, методики та техніки здійснення аудиту на прикладі ДП  ВАТ «Славутський руберойдовий завод» ВКП УМТЗ СлРз».

Під час виконання курсової роботи були поставленні наступні завдання:

1. Закріпити, розширити та поглибити  теоретичні знання з дисципліни  для майбутнього їх застосування.

2.  Розвинути навички самостійної роботи при формуванні та вирішенні проблем, які поставленні в курсовій роботі.

3. Ознайомитись з організацією, методикою і технікою здійснення внутрішнього контролю на  прикладі ДП  ВАТ «Славутський руберойдовий завод» ВКП УМТЗ СлРз».

4. Описати методику здійснення  аудиту виробничих запасів та  МШП на прикладі обраного підприємства.

5. Задокументувати процес здійснення  аудиту та його результати.

      

         Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає підприємство „ДП ВАТ «СЛАВУТСЬКИЙ РУБЕРОЙДОВИЙ ЗАВОД» ВКП УМТЗ СЛАВУТСЬКОГО РУБЕРОЙДОВОГО ЗАВОДУ»”.

       ДП  ВАТ «Славутський руберойдовий завод» ВКП УМТЗ СлРз» було засновано на колективній власності ВАТ „Славутського руберойдового заводу”, як його дочірнє підприємство. Загальними зборами акціонерів ВАТ „Славутський руберойдовий завод” був затверджений Статут ДП  ВАТ «Славутський руберойдовий завод» ВКП УМТЗ СлРз» 06/06/1998р.

        Бухгалтерський  облік на досліджуваному підприємстві  ДП ВАТ „Славутський руберойдовий  завод” ВКП УМТЗ СлРз” ведеться  безперервно з дня державної  реєстрації  підприємства 29/07/1998р. Основним видом діяльності є оптова торгівля будівельними матеріалами.

        Це основний вид діяльності підприємства, але воно може займатися й іншими видами, які прописані в Статуті та не заборонені чинним законодавством.

В даній курсовій роботі, в першому розділі, буде надана економічна характеристика та класифікація виробничих запасів, оцінка в обліку та звітності.

В другому розділі предметом вивчення є система внутрішнього контролю на підприємстві та буде здійснено її оцінку.

В третьому розділі буде складено програму проведення аудиту як виробничих запасів, так і малоцінних та швидкозношуваних предметів на  „ДП ВАТ «СЛАВУТСЬКИЙ РУБЕРОЙДОВИЙ ЗАВОД» ВКП УМТЗ СЛАВУТСЬКОГО РУБЕРОЙДОВОГО ЗАВОДУ»”.

За складеною програмою та за допомогою аудиторських процедур буде проведено аудит виробничих запасів та МШП.

До курсової роботи також додаються додатки, які документально підтверджують  відомості, які наведені в розділах роботи.

 

 

1. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧИХ  ЗАПАСІВ ТА МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

1.1. Поняття виробничих запасів та  малоцінних швидкозношуваних предметів  та їх класифікація

   Для здійснення виробничо – господарської діяльності підприємств всіх форм власності і галузей економіки використовують товарно – виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у складі витрат підприємства різних сфер діяльності. Товарно – виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, що формують економічні (виробничі) ресурси. Виробничі запаси як предмети праці забезпечують у сукупності із засобами праці та робочою силою виробничий процес підприємства, в якому вони використовуються одноразово. Особливість матеріальних ресурсів полягає утому, що вони повністю споживаються в кожному виробничому циклі і тому цілком переносять свою вартість на продукцію.

Зміст та сутність поняття “Запаси”, а також методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентує Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 “Запаси” (Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 року № 246, зареєстроване в Міністерстві юстиції України  02.11.99р. за № 751/4044).

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ)

Відповідно до П(с)БО №9, запаси – це активи, що відповідають одній з трьох ознак:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

Виходячи з цієї ознаки, під цими запасами слід розуміти такі активи, як напівфабрикати, у разі, якщо ці активи призначені для продажу іншим особам, продукцію сільськогосподарського виробництва, у разі, якщо ці активи призначені для продажу та товари.

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу результатів виробництва;

Виходячи з цієї ознаки, під цими запасами слід розуміти такі активи, як тварини на вирощуванні та відгодівлі, виробництво, брак у виробництві.

- утримуються для споживання в процесі виробництва продукції, виконання робіт та  надання послуг, а також управління підприємством.

 Виходячи з цієї ознаки, під  цими запасами слід розуміти  такі активи, як виробничі запаси, малоцінні швидкозношувані предмети.

Запаси визнаються активом за П(с)БО 9 за умови:

- якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням запасів, тобто якщо сировина (або інші запаси) не буде використана в процесі виробництва, наприклад, унаслідок втрати необхідних якостей, її слід вилучити зі складу активів і віднести до інших операційних витрат звітного періоду. До введення в дію П(с)БО 9 така сировина обліковувалась як запаси до моменту її списання або продажу;

- якщо вартість запасів може  бути достовірно визначена. Це  означає, що така вартість не  повинна мати суттєвих помилок  і упередження (необ'єктивності), і  користувачі можуть покластися  на неї в тій мірі, в якій  вона відображає, або очікується, що буде відображати, дійсний стан справ.

Виходячи з правил визнання запасів активами, слід додати,  що відповідно до п. 5 П(с)БО 9 запаси, які, ймовірно, в майбутньому не принесуть підприємству економічної вигоди, не можуть визнаватися активами. Тому їх необхідно списати з балансу. Згідно з П(с)БО 16 зменшення активів підприємства належить до його витрат (стосується тільки бухгалтерського обліку) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.    Умови визнання товарів регулюються  Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”. Рис. 1.1.   

 

П(С)БО 9 «Запаси»
Одиниця бухгалтерського обліку запасів	Найменування Однорідна група (вид)
Методи оцінки вибуття запасів	При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх може здійснюватися за одним з наступних методів: Ідентифікаційної собівартості відповідної одиниці запасів; Середньозваженої собівартості; Собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО); Нормативних затрат; Ціни продажу.
Для одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується один і той же метод.

 

Рис. 1.1. Умови визнання запасів.

 

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

• сировину, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначенні для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених виробничих процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;
• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу  і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;
• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший операційного циклу;
• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського та лісового господарства, якщо вони оцінюються у фінансовій звітності за нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації запасів.

Норми П(с)БО 9 не поширюються на такі запаси:

• Незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними.
• Фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо).
• Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського та лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно класифікації, яка наведена на рис.1.2., виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До них відносяться: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали.

 

 

До малоцінних та швидкозношувальних предметів (далі МШП) належать предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.