Облік, аналіз та контроль операцій з основними засобами на ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод.Чуднівська філія”

Вилучені засоби - це кошти, які вилучені з обороту підприємства, але протягом певного періоду перебувають на його балансі (авансові відрахування та платежі з прибутку).

За ступенем ліквідності господарські засоби (активи) підприємства поділяються на ліквідні і неліквідні.

Ліквідні господарські засоби (активи) - це група засобів підприємства, які можуть бути швидко конвертовані у грошову форму без суттєвих втрат своєї поточної (балансової) вартості для своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями. До ліквідних активів підприємства належать грошові активи в різних формах, короткострокові фінансові вкладення, короткострокова дебіторська заборгованість (крім безнадійної), запаси готової продукції, призначеної для реалізації.

Неліквідні господарські засоби (активи) - це група засобів підприємства, які можуть бути конвертовані у грошову форму без утрати своєї поточної (балансової) вартості тільки протягом значного періоду часу. До неліквідних активів підприємства належать основні засоби, капітальні інвестиції, нематеріальні активи, довгострокова дебіторська заборгованість, безнадійна дебіторська заборгованість витрати майбутніх періодів тощо [106, c.187-188].

До складу основних засобів, згідно стандарту, відносять власне основні засоби та інші необоротні матеріальні активи. Основні засоби поділяються на:

1) Земельні ділянки.

2) Капітальні витрати  на поліпшення земель.

3) Будівлі, споруди та  передавальні пристрої.

4) Машини та обладнання.

5) Транспортні засоби.

6) Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

7) Робочу та продуктивну  худоба.

8) Багаторічні насадження.

9) Інші основні засоби.

Інші необоротні матеріальні активи поділяються на:

1) Бібліотечні фонди.

2) Малоцінні необоротні  матеріальні активи.

3) Тимчасові (нетитульні) споруди.

4) Природні ресурси.

5) Інвентарна тара.

6) Предмети прокату.

7) Інші необоротні матеріальні  активи.

Згідно до податкового законодавства основні фонди поділяються на    чотири групи (табл. 1.5) [25].

Таблиця 1.5. Класифікація основних фондів

Група основних фондів	Склад групи
Група 1	Будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі
Група 2	Автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до нього
Група 3	Будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,2 і 4
Група 4	Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони та рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)

 На основі аналізу  існуючої класифікації, ряд дослідників (А.Максименко, В.Блонська) пропонують  вилучити групу "Капітальні витрати  на поліпшення земель" зі складу  основних засобів, і вести їх  облік у складі інших необоротних  активів. Ця пропозиція ґрунтується  на тому, що неможливо сформулювати, що саме є інвентарним об'єктом  групи "Капітальні витрати на  поліпшення земель", оскільки  дані об'єкти не мають матеріально-речової  форми, що не властиво для такої  економічної категорії, як основні  засоби.

          Підсумовуючи досліджене, слід зазначити, що економічна сутність і матеріально-речовий  зміст необоротних активів служать  визначальними характеристиками  щодо окреслення їхнього значення  у здійсненні відтворюваних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого  виробництва.

З'ясовано, що на даний момент існує дві окремі класифікації – бухгалтерська, у якій виділено дев'ять груп основних засобів і сім груп інших необоротних матеріальних активів і - податкова класифікація з метою нарахування амортизації, відповідно до якої виділено чотири групи основних засобів. На теперішній час не розроблено нормативного документа, який дозволив би віднести той чи інший об’єкт до групи.

Висновки до 1-го розділу

На основі проведеного дослідження теоретичних основ обліку основних засобів можна зробити наступні висновки.

В економічній теорії виділяють такі окремі поняття: “основний капітал”, “основні засоби” та “основні фонди”. На перший погляд вони є тотожними, але все-таки мають певні відмінності.

 Отже, основний капітал  – частина продуктивного капіталу, вартість якого переноситься  на продукт поступово і повертається  частинами у грошовій формі  після реалізації товарів.

Під основними засобами в економічній теорії розуміють сукупність матеріальних коштів, які формує і утримує підприємство з метою використання їх у процесі виробництва або постачання виробів, надання послуг, здавання в оренду іншим юридичним особам, здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін використання яких більше одного року або операційного циклу, якщо останній довший за рік.

Для цілей бухгалтерського обліку слід використовувати таку класифікацію основних засобів: за їх функціональним призначенням (виробничі та невиробничі основні засоби), за галузями економічної діяльності (використовуються в промисловості, сільському господарстві, транспорті, будівництві тощо), за речовим характером (основні засоби, що мають речове вираження та капітальні вкладення), за використанням (діючі, недіючі, запасні) та за належністю і видами (власні або орендовані).

Отже, основні фонди – це сукупність засобів праці, які мають свою вартість і функціонують у процесі виробництва протягом тривалого періоду часу, зберігаючи при цьому натуральну речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (надалі послуги) частинами, в міру свого спрацювання. Інакше кажучи, основні фонди – це найбільш активна частина основних засобів підприємства, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі виготовлення продукції (надання послуг).

Необхідно досягти єдності в термінології. Вважаємо за доцільне вживати термін “основні засоби”, коли мається на увазі саме майно, матеріальні цінності, а термін “основні фонди” вживати по відношенню до джерел утворення господарських засобів виробництва. Що стосується економічної суті основних засобів, то необхідно уточнити наступне: основними засобами засоби праці стають не тільки внаслідок їх довговічності, а й тому, що у процесі праці вони (засоби праці) використовуються і зношуються поступово, протягом декількох виробничих циклів і частинами переносять свою вартість на готовий продукт. Таким чином, їх вартість надходить в оборот у кожен момент часу частинами і частинами ж повертається у готовому продукті даного виробничого циклу.

Отже, беручи до уваги вищесказане, вважаємо, що суть основних засобів як економічної категорії проявляється в наступному: незмінності натурально-речової форми засобів праці; особливості участі у виробничому циклі; наявності і єдності споживчої вартості; особливостях перенесення вартості на готову продукцію; специфіці економічної і соціальної функцій галузі.

В ході дослідження авторефератів дисертацій встановлено, що основними проблемними ділянками обліку основних засобів залишаються відображення операцій з ремонту та поліпшення основних засобів, нарахування амортизації, а також відмінності податкового обліку. В періодичних виданнях, а також в нормативно-правових документах значну увагу приділяють теоретичним основам ведення обліку основних засобів, так як це є першим та основним показником у подальшій організації та правильності ведення бухгалтерського обліку об’єктів основних засобів.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКОВОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ НА ДП “ЖИТОМИРСЬКИЙ ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД. ЧУДНІВСЬКА ФІЛІЯ”

2.1Організаційно-економічна характеристика ДП “Житомирськийлікеро - горілчаний завод. Чуднівська філія”

Державне підприємство “Чуднівський спиртовий завод”  є філією ВАТ “Житомирський лікеро-горілчаний завод” (далі - ДП “ЖЛГЗ”). Юридична адреса заводу: смт. Чуднів, вул. Тойво В’яха 7. Керівником підприємства є Вітюк Анатолій Семенович. Кількість працівників філії - 252 чол.

Підприємство розташоване близько основної сировини – води, зерна. Також, завод недалеко розташований від таких міст як Київ, Житомир, що забезпечує відповідний рівень збуту. На даний час,  ДП “ЖЛГЗ. Чуднівська філія” є підприємством, що виготовляє спирт, спиртовані соки, морси, лікеро-горілчану продукцію, ферментований  житній солод (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1. Перелік продукції, яка виготовляється на ДП “ЖЛГЗ. Чуднівська філія”

№ з/ п	Вид продукції	Найменування продукції
1	2	3
1.	Спирт	• етиловий ректифікований зерновий "Экстра"- 96 % • етиловий ректифікований зерновий "Люкс"- 97 %
2.	Горілка	• “Чуднофф” (0,7л.) • “Чуднів Прополіс”(0,7л.,0,5 л.) • “Чуднів Женьшень”(0,7л.) • “Калганоф”(0,7л.)
3.	Винні напої	• “Журавлина на меду” • “Слива на меду” • “Горобина медова на коньяку • “Вишня на меду”
4.	Вермути	• “Поліський класичний” • “Поліський хмільний” • “Поліський букет”
5.	Солод житній	• солод житній ферментований • солод житній неферментований

Галузева політика підприємства спрямована на здійснення оптимальних умов, для стійкої позиції на вітчизняному та іноземному ринках спиртової продукції. Завод займає провідну позицію з виготовлення якісного та відносно дешевого спирту. За своєю продукцією, а точніше за спирт, завод був нагороджений Міжнародним призом за якість на виставці у Франції в 1997 році. Це насамперед  пов’язано з тим, що на підприємстві працює кваліфікований у даній галузі персонал, використовується якісна сировина та чітко дотримуються технології виготовлення.

Місце розташування підприємства є надзвичайно вигідним, так як завод знаходиться недалеко від сировини  (вода, зернові), також досить близько розташована залізниця, що сприяє ефективній роботі підприємства з постачальниками та оптовими споживачами.

Конкуренти  заводу, як і у багатьох інших підприємствах, є. До них можна віднести: “Андрушівський спиртовий завод”, “Липнівський спиртовий завод”.

Споживачами продукції спиртового заводу в основному являються оптові покупці як України: ДП “Лохвицький спиртовий комбінат”, ТОВ “Лознянське”,  ЗАТ “Карат”,  ВАТ “Славутич”,  ТОВ “Фудз Трейд”, ДП “Імідж Холдинг” так і іноземних країн : “AVS un Ko” ( Естонія), ПГАО “Латвия Бальзамс” (Латвія). Широке коло споживачів купують продукцію  заводу в роздріб.

Управлінська структура підприємства є лінійно-функціональною. Цей вид структури управління найменше сприяє збільшенню обсягу внутрішнього документообігу. На найвищій сходинці управлінської структури знаходиться директор, якому підпорядковуються заступник директора та головний інженер. Кожен має свої повноваження та обов’язки по управлінні та контролі за спеціалістами, керівниками, інженерами та робітниками.

Головою виробничої структури є директор, якому підпорядковуються головний інженер та допоміжне виробництво. В свою чергу головному інженеру підпорядковується основне виробництво з цехами, начальник лабораторії з лабораторіями та обслуговуюче виробництво з складами. Більш детально виробнича та управлінська структура наведена в додатках Б і В.

Бухгалтерський облік на ДП “ЖЛГЗ. Чуднівська філія” ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства в державних органах. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе власник (керівник), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємством самостійно:

• визначено облікову політику;
• обрано форму бухгалтерського обліку;
• розроблено систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій;
• затверджено правила документообороту і технологію обробки облікової інформації;