Облік, аналіз та контроль операцій з основними засобами на ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод.Чуднівська філія”

  Підвищенню фондовіддачі сприяють: збільшення питомої ваги активної частини основних засобів; збільшення часу роботи устаткування; механізація і автоматизація виробництва, використання прогресивної технології, модернізація діючого устаткування та інші. Зниження фондовіддачі призводить до збільшення суми амортизаційних відрахувань і відповідно сприяє зменшення частки прибутку в ціні товару, що призводить до збитків [66].

 Фондовіддача включає  поняття ефективності використання  необоротних активів. При обчисленні  та порівняльному аналізі цього  показника за групою промислових  підприємств слід дотримуватись  правильного методичного підходу. Однакові за профілем і потужністю  підприємства можуть мати різний  рівень фондовіддачі.

 Для виявлення невикористаних  резервів в експлуатації машин  і устаткування слід визначити  фондовіддачу не лише із загального  розміру основних виробничих  засобів, але й з їх активної  частини.

 Зростання цін на  обладнання дуже часто випереджує  зростання їх експлуатаційної  продуктивності, що спричиняє підвищення  вартості одиниці потужності  та падіння фондовіддачі. Оптова  ціна на певне обладнання може  бути підвищена, але меншою мірою, ніж її продуктивність. Нова техніка  забезпечує збільшення фондовіддачі  лише тоді, коли продуктивність  зростає швидше, ніж її вартість, за кращих (рівних) умов. Це положення слід враховувати при розробці нової техніки, яка забезпечить максимальну ефективність, у тому числі підвищення фондовіддачі [70].

Проведемо аналіз використання основних засобів на ДП “ЖЛГЗ Чуднівська філія” (див. табл.3.6.).

Таблиця 3.6. Аналіз ефективності використання основних засoбів на ДП “ЖЛГЗ Чуднівська філія”

№ з.п	Показник	Од. виміру	2008 рік	2009 рік	Відхилення
					+,-	%
1	2	3	4	5	6	7
1.	Середньорічна вартість основних засобів	тис.грн	95424	97094	1670	1,8
2.	Активна частина ОЗ, у т.ч.: невстановлене обладнання діючі основні засоби	тис.грн	47712 2050 45662	48547 2643 45904	835 843 242	1,8 28,9 0,53
3.	Кількість робочих днів у році	Дні	260	265	5	1,9
4.	Середньорічна кількість одиниць діючого обладнання	од.	220	232	12	5,5
5.	Кількість відпрацьованих верстато-змін	верстато-змін	65250	65500	250	0,4
6.	Кількість відпрацьованих машино-годин.тис	машино-годин	500	550	50	10
7.	Обсяг валової продукції	тис.грн	53007	59086	6079	11,5
8.	Фондовіддача	-	0,45	0,55	0,1	20

 

Визначимо вплив факторів на зміну фондовіддачі способом ланцюгових підстановок за наступною моделлю:

Ф = Д х К зм х (Тгод/Т зм) х (ОЗ акт /ОЗ) х (ОЗд/ОЗ акт) х (ВП/Т год )х (1/С)      (3.2)                                               

К зм- коефіцієнт змінності роботи обладнання;

Д – кількість робочих днів;

Т год –кількість машино- годин, відпрацьованих усім обладнанням;

Т зм- кількість верстато-змін;

ОЗ акт- вартість активної частини основних засобів;

ОЗ д- вартість діючих основних засобів;

С- середня вартість одиниці обладнання.

Підставивши у формулу показники діяльності підприємства отримуємо, що фондовіддача у 2008 році дорівнює 0,45 а у 2009 0,55

Далі проводимо розрахунок умовних результативних показників, поступово замінюючи значення фактора за 2008-й рік його значенням з 2009-й рік. В результаті чого отримуємо Ф ум.1=0,45,Ф ум.2=0,43,Ф ум.3=0,45, Фум.4=0,45, Ф ум.5=0,45, Ф ум.6=0,5

1) За рахунок збільшення робочих днів на 5 фондовіддача збільшилась на 0,01;

2) за рахунок зменшення коефіцієнту змінної роботи обладнання фондовіддача зменшилась на 0,03;

3) за рахунок зміни середньої тривалості зміни фондовіддача збільшилась на 0,02;

4) за рахунок зменшення питомої ваги активної частини основних виробничих засобів показник фондовіддачі зменшився на 0,002;

5) за рахунок збільшення питомої ваги діючого обладнання фондовіддача збільшилась на 0,002;

6) за рахунок зміни середнього випуску продукції на одну машино-годину фондовіддача збільшилась на 0,003;

7) зміна середньої вартості одиниці обладнання призвела до зменшення фондовіддачі на 0,005.

Отже, у 2009 році в порівнянні з 2008-м роком показник фондовіддачі збільшився на 0,1, що є позитивною тенденцією в діяльності підприємства. Основною причиною збільшення даного показника є збільшення обсягів валової продукції швидшими темпами ніж вартість основних засобів. Підвищенню фондовіддачі також посприяли збільшення питомої ваги активної частини основних засобів; збільшення часу роботи устаткування. В подальшій діяльності підвищення фондовіддачі можна досягти за рахунок механізації і автоматизації виробництва, використання прогресивної технології, модернізації діючого устаткування та інші. Нова техніка забезпечує збільшення фондовіддачі лише тоді, коли продуктивність зростає швидше, ніж її вартість, за кращих (рівних) умов. Це положення слід враховувати при розробці нової техніки, яка забезпечить максимальну ефективність, у тому числі підвищення фондовіддачі.

 В ході аналізу ефективності  використання основних засобів  важливого значення набуває аналіз  виробничої потужності. Виробнича  потужність підприємства – максимально  можливий випуск продукції при  досягнутому або наміченому рівні  техніки, технології та організації  виробництва.

При визначенні виробничої потужності використовують максимально можливий фонд роботи обладнання, який:

1. в умовах безперервного виробництва визначається як добуток календарних днів року і тривалості доби без урахування часу, який потрібний для проведення ремонту і технічних зупинок, якщо ці зупинки не входять до норми роботи техніки;
2. в інших випадках визначається як можливий плановий фонд роботи обладнання з урахуванням режиму роботи, тривалості ремонтів, вихідних, святкових днів тощо[543, с.52].

Аналіз використання виробничої потужності ДП “ЖЛГЗ Чуднівська філія”наведено в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7. Аналіз використання виробничої потужності ДП “ЖЛГЗ Чуднівська філія”

№ з.п	Показник	Од. виміру	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Відхилення
						+,-	%
1.	Виробництво продукції	тис.грн	37661	53007	59086	6079	11,5
2.	Виробнича потужність	тис.грн	38500	53900	60000	6100	11,3
3.	Рівень використання потужності	%	97,8	98,3	98,4	0,1	Х

 

За даними таблиці 3.7 можна зробити висновок, що виробнича потужність у 2009 році в порівнянні з 2008 роком збільшилась на 11,3 % або на 6100 тис. грн. Причиною цього може бути модернізація виробництва, що має позитивний вплив на збільшення виробничої потужності. Підвищення рівня даного показника сприяє збільшенню виробництва продукції і зменшенню її собівартості.

В процесі здійснення економічного аналізу важливого значення набуває його організація. Організація аналізу на підприємстві охоплює велике коло питань, які включають в себе організацію аналітичної служби; організацію технології аналітичного процесу; розробку загальних засад та порядку проведення аналізу; організаційне, методичне, матеріально-технічне забезпечення; загальне керівництво та прийом виконаних аналітичних робіт; розвиток та удосконалення економічного аналізу на підприємстві з метою поліпшення якості управління тощо [123].

 Організація аналітичної  служби полягає у виборі форми  організації аналізу та типу  організаційної структури відділу (служби, підрозділу), що передбачає  підпорядкованість працівників, побудову  взаємозв’язків як між окремими  працівниками, так і іншими відділами [117].

Питання організації аналізу на підприємстві належать до компетенції його власників (засновників) або уповноваженого органу чи посадової особи, відповідно до регламентуючих документів підприємства.

Для забезпечення проведення аналізу господарської діяльності підприємство самостійно обирає форми його організації. Сьогодні виділяють дві форми організації аналізу: централізовану і децентралізовану.

При централізованій організаційній формі передбачається утворення спеціалізованого відділу (служби, підрозділу) економічного аналізу. Така організаційна форма допомагає забезпечити єдність методологічного забезпечення аналізу та чіткий розподіл роботи аналітиків. Але, разом з тим, зумовлює відірваність аналітичного процесу від загального процесу управління. У децентралізованій формі весь комплекс аналітичних робіт розподіляють по загальний структурі управління. Тобто, кожен відділ (служба, підрозділ) здійснює певний комплекс аналітичних робіт відповідно до свого призначання на підприємстві [45].

 Оскільки на ДП “ЖЛГЗ  Чуднівська філія” не має окремого  структурного підрозділу, який би  займався економічним аналізом, функції його здійснення покладені  на економіста та головного  бухгалтера. На нашу думку, такий  рівень економічної роботи є  незадовільним. Тому, враховуючи розмір  підприємства та структуру управління, організаційну форму аналізу  можна запропонувати у наступному  вигляді ( див. табл.3.8).

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.8. Розподіл аналітичних робіт на підприємстві за суб’єктами

Суб’єкти аналізу	Зміст аналітичних робіт
1	2
Бухгалтерська служба	- дослідження основних  показників господарської діяльності( в т.ч. ефективність використання  основних засобів); - аналіз витрат на виробництво  продукції ; - визначення собівартості  продукції; - аналіз виробництва готової  продукції тощо.
Економічний Відділ	- організація та методичне  керівництво роботою відділів  з питань  аналізу; -розробка плану аналітичної роботи і контроль за його виконанням; - узагальнення результатів  аналізу підприємства; - розробка заходів за  результатами аналізу.
Виробничий відділ	-аналіз виконання плану випуску продукції за обсягом, асортиментом, якістю; - аналіз тривалості технологічного  циклу; ритмічності роботи  виробничих потужностей; - аналіз витрачання матеріальних  ресурсів.
Відділ збуту	-аналіз виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції споживачам за обсягом, якістю, строками; - дослідження та оцінка  альтернативних ринків збуту.
Інженерно-технічна служба	-аналіз стану експлуатації транспортних засобів, техніки та виробничого обладнання; - аналіз виконання графіків  ремонту техніки; - аналіз ефективності  та раціональності використання  техніки;

 

 Така структура передбачає, що керівники окремих відділів (підвідділів, секторів, груп) знаходяться  у підпорядкуванні керівника  підприємства. У свою чергу, працівники  даних відділів, безпосередньо, виконують  розпорядження і звітуються перед  керівниками відділів. Організація  економічного аналізу за даною  формою об’єднує аналітичний  процес з процесом управління  та виступає його окремим етапом.

Комплексність та системність організації аналітичних робіт забезпечується через планування, що полягає в складанні комплексного плану організації всієї аналітичної роботи на підприємстві та складанні планів для окремого виду аналізу, передбаченого в комплексному плані. Реалізації заходів, передбачених у плані аналізу щодо проведення аналітичних робіт, здійснюється в певні послідовності. Кількість етапів, що передбачають здійснення окремих послідовних процедур, різна. На нашу думку, необхідно виділяти три основних етапи аналітичної роботи здійснення аналізу основних засобів: підготовчий, основний (аналітичний), підсумковий (заключний) ( див. рис.3.5).