Ліквідність комерційного банку АБ «ПОЛТАВА-Банк»

 

Аналогічно складаємо загальну таблицю, яка дає змогу порівняти активи і пасиви з однаковими строками та проаналізувати розрив ліквідності (табл. 1.11).

Таблиця 1.11

Аналіз розриву ліквідності АБ «Полтава-банк», тис. грн.

Показник	На вимогу та менше 1 місяця	1-3 місяців	3 місяців-1 року	1-5 років	Понад 5 років	Усього
Активи	389570	56249	319284	150073	163232	1078408
Пасиви	275509	151785	292322	113027	23307	855950
Різниця ліквідності	-114061	95536	-26962	-37046	-139925	-222458
Кумулятивна різниця	-114061	-18525	-45487	-82533	-222458	-
Кумулятивна різниця ліквідності у процент-ному вираженні від загальних активів	-10,57	-1,70	-4,18	-7,62	-20,59	-

Дані табл. 1.11 свідчать, що тільки в інтервалах 1-3 місяці геп має додатне значення, а кумулятивний геп на жаль позитивних значень не ілюструє. Проведений аналіз дає змогу зробити висновок, що в цілому банк має проблеми з ліквідністю у періодах, що аналізуються.

На основі «Балансу» на 31 грудня 2013 року проведемо групування статей за їх строками погашення «АБ Полтава-банк».

Таблиця 1.12

Групування зобов`язань банку за строками їх погашення, тис. грн

Показник	На вимогу та менше 1 місяця	1-3 місяців	3 місяців-1 року	1-5 років	Понад 5 років	Усього
Грошові кошти та їх еквіваленти	37621	-	-	-	-	37621
Кошти в інших банках	211055	11650	-	-	-	222705
Цінні папери в портфелі банку:
на продаж	1014	24852	3650	-	1530	31046
до погашення	-	-	-	-	-	-
Кредити клієнтам	173190	97342	262525	197112	9908	740077
Інші активи	37062	6	50	3259	145146	185523
ВСЬОГО АКТИВИ	459942	133850	266225	200371	156584	1216972
ЗОБО`ЯЗАННЯ
Заборгованість перед НБУ	-	-	-	-	-	-
Кошти клієнтів	395800	123713	315827	112818	706	948864
Субординований борг	-	-	-	-	-	-
Інші зобов`язання	17510	53	278	0	22453	40294
ВСЬОГО ЗОБО`ЯЗАНЬ	413310	123766	316105	112818	33159	999158

 

Складаємо загальну таблицю, яка дає змогу порівняти активи і пасиви з однаковими строками та проаналізувати розрив ліквідності (табл. 1.13)

Таблиця 1.13

Аналіз розриву ліквідності АБ «Полтава-банк», тис. грн.

Показник	На вимогу та менше 1 місяця	1-3 місяців	3 місяців-1 року	1-5 років	Понад 5 років	Усього
Активи	459942	133850	266225	200371	156584	1216972
Пасиви	413310	123766	316105	112818	33159	999158
Різниця ліквідності	-46632	-10084	49880	-87553	-123425	-217814
Кумулятивна різниця	-46632	-56716	-6836	-94389	-217814	-
Кумулятивна різниця ліквідності у процент-ному вираженні від загальних активів	-3,83	-4,66	-0,56	-7,76	-17,90	-

 

З таблиці (1.13) ми бачимо, що як і в попередньому році додатній геп тільки за одним періодом від 3 місяців – 1 року. Всі інші показники є від`ємними, а також кумулятивний геп і у процентному вираженні від загальних активів згідно (рис. 1.3). Це є негативним явищем роботи АБ «Полтава-банк». Але кумулятивна різниця у відсотках показує, що її розмір не значний по відношенню до загальних активів АБ «Полтава-банк».

 

Рис. 1.3. Кумулятивна різниця ліквідності (%)

 

Аналіз ризику ліквідності свідчить про те що банк дотримується усіх нормативів ліквідності та встановлених лімітів кумулятивної різниці ліквідності. Ризик ліквідності є помірним та контрольованим для надходжень та капіталу банку.

Банк приділяє особливу увагу управлінню ризиком ліквідності, тому серед нормативних документів з управління ліквідністю в АБ „Полтава-банк” розроблені та діють Положення про управління ризиком ліквідності (затверджене протоколом засідання Наглядової Ради №13 від 31.07.2011 р.), „План дій на випадок виникнення кризи ліквідності”, який є складовою Положення про роботу банку в кризовій ситуації.

 

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СУТНОСТІ ЛІКВІДНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

 

2.1. Сутність поняття ліквідності комерційного банку

 

Своєчасність та повнота виконання своїх функцій банківськими установами та банківською системою в цілому значною мірою залежить від їх ліквідності, яка є однією із загальних якісних характеристик діяльності банку, що обумовлює його надійність, стійкість та конкурентоспроможність. У процесі своєї діяльності бан-ківські установи постійно наражаються на ризик ліквідності, тобто ймовірності нас-тання ситуації невідповідності, між попитом і пропозицією коштів та неспромож-ності банку своєчасно й у повному обсязі виконати свої грошові зобов'язання.

Термін "ліквідність" (рідкий) у буквальному розумінні слова характеризує легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у грошові активи.

Активи банку залежно від легкості перетворення у грошову форму (в готівку чи кошти на рахунках банку) визначаються як ліквідні чи неліквідні.

Отже, ліквідність у широкому розумінні – це здатність банку швидко і відносно беззбитково погашати наявні фінансові зобов'язання, а у вузькому – авуари, які легко реалізуються і призначені для досягнення вказаної мети (авуари – різні активи: гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви, за рахунок яких можуть бути проведені платежі; засоби банку – каса, коррахунки, цінні папери, що легко реалізуються, які є на його рахунках у закордонних банках в іноземній валюті).

В «Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 28.08.2001 р. № 368 ліквідність банку визначається як здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів, виконання зобов'язань банку та строками і сумами інших джерел і напрямів використання коштів [5]. «На нашу думку, ліквідність банку за своїм призначенням має не лише забезпечити спромож-ність банку своєчасно і в повному обсязі виконувати власні грошові зобов`язання, а й сприяти його розвитку на основі нарощування обсягів операцій відповідно до стратегії розвитку установи та попиту на ринку банківських послуг» [11]. «Проведені термінологічні дослідження дають змогу визначити економічну сутність ліквідності банківської системи, яка, на мошу думку, полягає у забезпеченні своєчасності, повноти і забезпеченості виконання всіх грошових зобов`язань банківської системи та достатності коштів відповідно до потреб розвитку економіки. За таким підходом, як потік, характеризують банківську ліквідність» [5].

Статті активів банку розміщуються в балансі в порядку зменшення ліквідності, тобто можливості їх перетворення на готівку для здійснення платежів.

Тому за ступенем ліквідності активи банку згідно з міжнародними банківськими стандартами можна поділити на три групи:

1. Високоліквідні  активи:

• готівкові кошти та банківські метали;
• кошти на кореспондентських рахунках в НБУ;
• кошти на. кореспондентських рахунках в інших банках;
• строкові депозити в НБУ;
• державні цінні папери.

Високоліквідні активи (крім державних цінних паперів) прибутку банку не дають, але вкрай потрібні для його нормального функціонування, оскільки ці кошти необхідні для своєчасних розрахунків банків за своїми зобов'язаннями та зобов'язан-нями своїх клієнтів. Світовий досвід показує, що оптимальне співвідношення між високоліквідними і загальними активами має становити не менше 20 %.

2.Ліквідні (робочі) активи:

• депозити в інших банках строком до одного місяця;
• кредити та інші вкладення зі строком повернення до 30 днів;
• акції та інші цінні папери, куплені банком, що легко реалізуються на ринку;
• вкладення в асоційовані та дочірні компанії.

3.Низько-ліквідні активи:

• середньо і довгострокові кредити, надані банком;
• прострочена і ненадійна заборгованість за позиками (дебітори);
• вкладення у будівлі, споруди та інше нерухоме майно (основні засоби і капітальні вкладення);
• інші активи (участь у підприємствах).

Також слід розрізняти активи, що забезпечують первинну та вторинну ліквідність банку:

• готівкові кошти;
• банківські метали;
• кошти на кореспондентських рахунках, відкритих в НБУ та інших банках;
• строкові депозити, розміщені в НБУ та інших банках;
• боргові цінні папери, рефінансовані та емітовані Національним банком у портфелі банку на продаж та інвестиції;
• боргові цінні папери банку на продаж та інвестиції.

Таким чином, ліквідність банку – це його здатність забезпечувати вчасне та повне виконання своїх зобов'язань.

Баланс банківської установи вважається ліквідним, якщо його стан дає змогу за рахунок швидкої реалізації коштів за активом покривати термінові зобов`язання за пасивом.

Можливість швидкого перетворення активів банку в грошову форму для виконання власних зобов'язань обумовлена рядом факторів, серед яких можна виділити:

• якість активів;
• якість депозитної бази;
• забезпеченість регулятивним капіталом;
• співвідношення активів і пасивів за строками і сумами;
• рівень фінансового менеджменту;
• внутрішня політика банку: створення філій, централізація повноважень і цілей;
• імідж банку;
• економічна та політична ситуація в країні.

Для банку ліквідність має першочергове значення. Саме забезпечуючи ліквідний стан, банк буде платоспроможний. Тому завжди слід пам`ятати про основні принципи вирішення проблеми ліквідності банків (рис.2.1) [5].

 

 

 

 

              Банківський баланс                                                    Банківський баланс

  Актив                                  Пасив                               Актив                               Пасив

 

 

 

Рис. 2.1. Принципи вирішення проблем ліквідності банків

 

У визначеннях ліквідності банківської системи також розглядається здатність банків забезпечити економіку країни або її потреби достатньою сумою грошової маси, що, по суті, варто розуміти як достатність грошової маси для забезпечення реалізації реального ВВП, яку деякі автори визначають за допомогою коефіцієнта монетизації. Однак цей вимірник нібито забезпеченості економіки країни грошовою масою .має деякі недоліки, які не дозволяють не тільки що вірогідно оцінити забезпеченість економіки країни грошима, але й одержати приблизне значення забезпеченості економіки грошовою масою. Останнє зумовлено тим, що коефіцієнт монетизації – величина обернено пропорційна швидкості руху грошей, вимірюваної як відношення ВВП до грошової маси (М3). Відповідно, з уповільненням швидкості руху грошей грошова маса зростає, однак при цьому коефіцієнт монетизації зменшується і свідчить, що забезпеченість економіки країни грошовою масою зменшується, а це суперечить логіці забезпеченості економіки країни достатньою грошовою масою. До того ж, якщо зменшення коефіцієнта монетизації означає зменшення забезпеченості економіки грошима, то за логікою цього коефіцієнта НБУ необхідно збільшувати грошову масу (яка з уповільненням швидкості руху грошей зростає), отже, збільшувати обсяг й без того надлишкової грошової маси в економіці країни. За таких умов кількісно оцінити достатність (забезпеченість) економіки країни грошовою масою неможливо.