Ліквідність комерційного банку АБ «ПОЛТАВА-Банк»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2014 в 20:52, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність обраної теми полягає в тому, що банківська система відіграє важливу роль в сучасних умовах і подальшому розвитку економіки України. Утриматись на цих позиціях, які повинна займати в ринковій економіці, банківська система зможе тільки за наявності розвинутої теорії банківської справи. Це створює необхідність удосконалення обліково-аналітичних наук, методики та інструментарію економічного аналізу банківської діяльності.

Прикрепленные файлы: 1 файл

ліквідність1.docx

— 344.54 Кб (Скачать документ)

 

Як свідчать дані, наведені в розрахунковій таблиці 1.7, банк не в змозі погасити зобов`язання за депозитами протягом аналізованого періоду, рівень коефіцієнтів миттєвої ліквідності (відповідно у 2011 р. – 20%, у 2012 р. – 15 % і у 2013 р. – 14% за норми НБУ не менше 20 %). Коефіцієнт загальної ліквідності АБ «Полтава-банк» повністю відповідає нормативному показнику, тобто є більше 100%, і це забезпечувало спроможність банку погашати будь-які зобов’язання і борги перед клієнтами. Коефіцієнт відношення високоліквідних активів до робочих також не виконується, тому що значення цього показника є <20%.

Про підвищення забезпеченості дохідними активами всіх зобов’язань банку свідчить коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань(рис 1.2), він знизився з 96 % – 2011 р. до 89 % – 2012 р. і 84% – 2013 р. Отже, це зниження – сигнал про необхідність активізації управлінських заходів, спрямованих на усунення появи ризикового фактора, який також контролюється НБУ.

Рис. 1.2. Дотримання комерційним банком коефіцієнтів ліквідності (%)

 

Доповнюючим показником ресурсної ліквідності є коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів. Як видно із табл. 1.6, цей показник зріс з 129 % – 2011 р. до 145 % – 2012 р., і скоротився у 2013 р. – 121%, за нормативу в межах 70-80 % Це означає, що ризик ліквідного погашення основного обсягу зобов’язань перед клієнтами банку має зростаючу тенденцію. Отже, видані кредити забезпечені переважаючим обсягом залучених депозитів і банкові не загрожує незбалансована ліквідність.

Як показує коефіцієнт генеральної ліквідності, продовжує залишатися висока спроможність банку погашати зовнішні зобов’язання за залученими і позиченими коштами високоліквідними активами та через продаж нерухомості (майно і незавершені капітальні вкладення). Він дещо зріс з 24 % до 33 % і з 33% до 34%.

Таким чином, розрахована і розглянута в табл. 2.6 система показників банку, а також діаграма (рис. 1.2) показала, що він не дотримувався в 2011-2013 рр. деяких нормативних вимог НБУ щодо ліквідності і не в повному обсязі забезпечував активами свою здатність погашати будь-які вимоги за своїми зобов’язаннями перед клієнтами, що розмістили свої гроші в цьому банку на поточних, вкладних, депозитних рахунках, а також перед кредиторами по господарській діяльності та акціонерами.

 

 

 

1.3. GAP-менеджмент банківської установи

 

Ліквідність має важливе значення для всіх банків, тому вони мають розробляти ефективні стратегії управління ризиком ліквідності, які б включали виявлення, вимірювання, управління і обмеження рівня ризику ліквідності. Ця стратегія повинна включати механізми поточного вимірювання і моніторингу чистих потреб у фінансових ресурсах, а також щоденного управління.

Контролюючим органом банку в сфері управління ризиком ліквідності є Комі-тет з питань управління активами та пасивами (КУАП). Основним завданням діяль-ності Комітету є прийняття управлінських рішень з оптиматизації структури активів і пасивів, рівня ліквідності, мінімізації банківських ризиків у діяльності банку.

Банк здійснює управління ліквідністю з метою забезпечення оптимальної структури активів та пасивів з точки зору управління розривами, а також забезпечення її оптиматизації для отримання необхідного рівня дохідності. Процес управління ризиком ліквідності є постійним. Казначейство Банку здійснює щоденний моніторинг поточної схильності Банку до ризику ліквідності.

Для оцінки ризику ліквідності банки найбільш часто використовують геп-аналіз розривів між активами і пасивами за строками, тобто строками розміщення коштів та строками, на які ці кошти залучені. GAP-аналіз концентрує увагу на незбіганні активів та пасивів банку за обсягами та строками погашення на окремих часових інтервалах. Розробляється з метою проведення оцінки потреби в залученні додаткових коштів для зменшення ризику ліквідності.

Передбачається побудова таблиці, в якій активи та пасиви групуються за строками погашення. Розраховується розрив між активами та пасивами (GAP) за кожним часовим інтервалом. Для кількісного аналізу ліквідності банку встановлюються такі показники: GAP абсолютний як різниця між активами та пасивами за конкретним строком погашення, GAP кумулятивний – різниця між активами та пасивами зростаючим підсумком за визначеними строками. Дані показники мають інформаційний характер та використовуються для порівняння в динаміці.

Для цього статті балансу групуються за наступним строками:

  • кошти «на вимогу» та менше 1 місяця;
  • від 1 до 3 місяців;
  • від 3 місяців до 1 року;
  • від 1 року до 5 років;
  • понад 5 років.

Аналіз ліквідних активів комерційного банку виконується за допомогою їх групування залежно від строків погашення. За цією ознакою активи банку поділяють на три групи:

  • активи з негайним строком погашення (наприклад, до 7 днів);
  • активи з фіксованим строком погашення;
  • активи з невизначеним строком погашення.

Виконати групування зобов’язань складніше, адже терміни та обсяги вилучення коштів переважно визначаються клієнтами, а не банком. У банківській практиці існують різні підходи до групування пасивів та прогнозування вихідного грошового потоку протягом планового періоду.

За найпростішого підходу до розподілу пасивів за строками зобов’язання банку розглядають без урахування таких характеристик, як рівень осідання коштів за ра-хунками, оборотність чи ймовірність дострокового вилучення за строковими депо-зитами. Отже, зобов’язання враховуються в тій чи іншій групі в повному обсязі. Це дає змогу лише приблизно оцінити вихідний грошовий потік банку. За умови достатньої однорідності ресурсної бази банку застосовування подібного підходу є доцільним.

У разі використання банком різних джерел залучення коштів процес прогнозу-вання вихідного грошового потоку ускладнюється. Аналіз проводиться за допомо-гою більш детального структурування пасивів, що дає змогу одержати точніший прогноз. Крім того, потреба банку в ліквідних коштах визначається з урахуванням рівня осідання та оборотності коштів за кожною групою зобов’язань, а також імовір-ності дострокового вилучення коштів за стабільними джерелами фінансування.

Розрізняють додатній, від`ємний та нульовий геп. Позитивний розрив (додатній GAP ) означає, що активи перевищують пасиви у межах даної строковості і при підвищенні процентних ставок за кредитами. За умови ефективного управління активами банк може отримати додаткові процентні доходи.

Якщо ми маємо від’ємний розрив (від’ємний GAP – А<П), то при підвищенні процентних ставок банк може понести додаткові процентні витрати у разі залучення додаткових коштів для розрахунку за своїми зобов’язаннями, що негативно позначиться на фінансових результатах його діяльності. Збалансована позиція, коли чутливі активи та зобов’язання рівні між собою означає нульовий GAP.

Аналізуючи розриви між активами і пасивами, виникає питання про їх покриття за рахунок залучення коштів або розміщення надлишкових коштів на міжбанківському ринку у найближчий час. Але залучення коштів за допомогою кредитів “овернайт” – це не кращий вихід з даної ситуації. Більш ефективним заходом є залучення депозитів, але це можливо лише за умови підвищення процентних ставок за новими депозитами і потребує більше часу.

У випадку негативного гепу у діапазоні до 30 днів банки, як правило, передбачають залучення коштів: у першій половині періоду за допомогою кредитів “овернайт”, і в цей же час залучення депозитів, які перекриватимуть розрив, що залишився, у другій половині діапазону.

У випадку позитивного гепу передбачено розміщення коштів на міжбан-ківському ринку з подальшим нарощуванням кредитно-інвестиційного портфеля.

На основі «Балансу» на 31 грудня 2011 року проведемо групування статей за їх строками погашення «АБ Полтава-банк».

Таблиця 1.8

Групування зобов`язань банку за строками їх погашення, тис. грн

Показник

На вимогу та менше 1 місяця

1-3 місяців

3 місяців-1 року

1-5 років

Понад 5 років

Усього

Грошові кошти та їх еквіваленти

64999

-

-

-

-

64999

Кошти в інших банках

133010

-

-

-

-

133010

Цінні папери в портфелі банку:

           

на продаж

917

15000

-

23383

270

39570

до погашення

-

-

-

35000

-

35000

Кредити клієнтам

80089

74645

260551

248021

23728

687034

Інші активи

12841

-

51

4434

156391

173717

ВСЬОГО АКТИВИ

291856

89645

260602

310838

180421

1133330

ЗОБО`ЯЗАННЯ

           

Заборгованість перед НБУ

-

-

45000

-

-

45000

Кошти інших банків

80040

-

9000

-

-

89040

Кошти клієнтів

266423

86398

269615

80238

175

702849

Випущені боргові цінні папери

-

-

-

50000

-

50000

Субординований борг

-

-

-

10000

-

10000

Інші зобов`язання

11217

38

301

61

22131

33748

ВСЬОГО ЗОБО`ЯЗАНЬ

357680

86436

323916

140299

22306

930636


 

Після цього складаємо загальну таблицю, яка дає змогу порівняти активи і пасиви з однаковими строками та проаналізувати розрив ліквідності (табл. 1.9).

Таблиця 1.9

Аналіз розриву ліквідності АБ «Полтава-банк», тис. грн

Показник

На вимогу та менше 1 місяця

1-3 місяців

3 місяців-1 року

1-5 років

Понад 5 років

Усього

Активи

291856

89645

260602

310838

180421

1133330

Пасиви

357680

86436

323916

140299

22306

930636

Різниця ліквідності

(65824)

3209

(63314)

170539

158115

202694

Кумулятивна різниця

(65824)

(62615)

(125929)

44610

202725

-

Кумулятивна різниця ліквідності у процент-ному вираженні від загальних активів

(5,80%)

(5,50%)

(11,10%)

3,93%

17,88%

-


 

Дані табл. 1.8 свідчать, що в інтервалах не менше одного місяця та 3 місяців – 1 року, геп має від’ємне значення, і нагромаджені в попередні періоди ліквідні кошти не дають змогу перекрити від’ємний розрив ліквідності в цих періодах, а також в періоді від 1 до 3 місяців, хоча абсолютний геп був додатній. Позитивними є значен-ня інтервалів 1-5 років та понад 5 років, тобто геп додатній і кумулятивний теж.

На основі «Балансу» на 31 грудня 2012 року проведемо групування статей за їх строками погашення «АБ Полтава-банк».

Таблиця 1.10

Групування зобов`язань банку за строками їх погашення, тис. грн

Показник

На вимогу та менше 1 місяця

1-3 місяців

3 місяців-1 року

1-5 років

Понад 5 років

Усього

Грошові кошти та їх еквіваленти

137916

-

-

-

-

137916

Кошти в інших банках

42804

-

-

-

-

42804

Цінні папери в портфелі банку:

           

на продаж

25866

-

3649

-

270

29785

до погашення

-

-

-

-

-

-

Кредити клієнтам

163852

56248

315568

146355

15697

697720

Інші активи

19132

1

67

3718

147265

170183

ВСЬОГО АКТИВИ

389570

56249

319284

150073

163232

1078408

ЗОБО`ЯЗАННЯ

           

Заборгованість перед НБУ

-

50000

-

-

-

50000

Кошти інших банків

-

-

-

-

-

-

Кошти клієнтів

272170

101785

292322

103027

700

770004

Випущені боргові цінні папери

-

-

-

-

-

-

Субординований борг

-

-

-

10000

-

10000

Інші зобов`язання

3339

-

-

-

22607

25946

ВСЬОГО ЗОБО`ЯЗАНЬ

275509

151785

292322

113027

23307

855950

Информация о работе Ліквідність комерційного банку АБ «ПОЛТАВА-Банк»