Аналіз і контроль виробничих витрат

Ведучи облік доходів і витрат підприємства спираються на «Інструкцію про використання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій»[10]. Дана Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб.

Наказ «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.1995 р. № 352 затверджений Міністерством статистики України встановлює типові форми первинної облікової документації.

У Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 04.05.1995 р. № 88 встановлено порядок створення, прийняття, відображення і зберігання у бухгалтерському обліку первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами.

До нормативно –правової бази належать також типові положення.

Типове положення № 452 від 23.04.96 р. регламентує планування, облік і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підприємств.

Типове положення №473 від 26.04.96 р. розглядає методику планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості.

Дані методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств і підприємств промисловості розроблені відповідно до Закону України від 16 липня 1999 р. N 996 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Закону України від 22 травня 1997 р. N 283 “Про оподаткування прибутку підприємств” та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдності в складі і класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) в підприємствах різних організаційно-правових форм і форм власності, включаючи їх допоміжні і підсобні підрозділи.

Планування (нормування) собівартості продукції (робіт, послуг) передбачає найбільш ефективне використання матеріально-технічних і грошових ресурсів на основі нормативів та забезпечення дії противитратного механізму відповідно до технологічних умов та вимог охорони навколишнього середовища.

Застосування останніх документів не обов’язкове. До того ж, вони навіть не зареєстровані в Міністерстві юстиції. Крім того, роз’яснення відносно рекомендаційного характеру цих документів міститься в листі Мінпромполітики від 20.06.2002р.№22\3-1-23.

Оскільки складовою виробничих витрат є заробітня плата, то існують такі законодавчі акти, що регулюють дані питання.

Закон України „Про оплату праці” від 1995, N 17. Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати [5].

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, спричиненими народженням та похованням” від  18.01.2001р.№2240-III [6]. Даний Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Закон України” Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р.№2213- III [7] спрямований на запровадження Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” шляхом визначення розмірів внесків до фондів з даних видів страхування та внесення змін до окремих законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до норм вищезазначених законів.

Закон України” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р.№1533- III визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок безробіття [8].

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття— система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Інструкція про порядок обрахування та виплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і обліку їх надходжень у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.12.2000р.№339.

Закон України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності” від 22.02.2001р.№2272- III визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Закон України „Про аудиторську діяльність” від 1993, N 23. Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється цим Законом, іншими законодавчими і нормативними актами України. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору. Взагалі, аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

В Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків від 11.08.1994 р. № 69 (зі змінами та доповненнями) визначається порядок і завдання інвентаризації на підприємствах, їх об’єднаннях та госпрозрахункових організаціях незалежно від форм власності.

Проведення контролю на підприємствах регламентується Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України державної контрольно-ревізійної служби в Україні "Про затвердження Інструкції з організації проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненням правоохоронних органів" № 107 від 26.11.99 р.

 

1.3 Теоретичні аспекти  обліку виробничих витрат

 

Для збереження і покращення загальної прибутковості підприємства керівництво має знати розміри специфічних витрат і прибутків на будь-який момент по окремих видах продукції, по кожному цеху та по інших структурних підрозділах підприємства. Облік витрат дає цю інформацію та допомагає контролювати витрати, встановлюючи критерії ефективності виробництва.

Основа бухгалтерського обліку – відображення господарських операцій на рахунках. У міру деталізації обліку рахунки, як відомо, підрозділяються на синтетичні й аналітичні.

Завданнями обліку витрат є:

• Скорочення витрат шляхом порівняння фактичних витрат з витратами, передбаченими в кошторисі,
• Збалансування виробництва по підрозділах, щоб підтримувати рівномірний потік матеріалів,
• Забезпечення повних, точних даних про діяльність підприємства,
• Розподіл накладних витрат,

Якість облікових даних про витрати оцінюється адміністрацією підприємства з позиції їх придатності для прийняття управлінських рішень.

Для обліку витрат виробництва можуть використовуватись рахунки класу 8 “Витрати за елементами” або класу 9 “Витрати діяльності”, або класів 8 і 9 одночасно. Кореспонденція рахунків наведена в таблиці 1.1 «Кореспонденція рахунків з обліку витрат».

Рахунки класу 8 “Витрати за елементами” призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду За дебетом рахунків класу 8 ведеться облік усіх витрат підприємства, які списуються по дебету рахунка 23 “Виробництво” в частині прямих і виробничих накладних витрат та по дебету рахунка 79 “Фінансові результати” в частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

 

Таблиця 1.1

Кореспонденція рахунків з обліку витрат

№	Зміст операції	9 та 8 клас				8 клас				9 клас
		Дт		Кт		Дт		Кт		Дт		Кт
1	Передані і використані у виробництві МШП і ВЗ	80 23		20,22 80		80 23		20,22 80		23		20,22
2	Нарахована зарплата	81 23		66 81		81 23		66 81		23		66
3	Відображено нарахування на ФОП	82 23		65 82		82 23		65 82		23		65
4	Нарахована амортизація ОЗ , НА	83 23		13 83		83 23		13 83		23		13
5	Списання витрат ,пов’язаних з виправленням  браку	23		24		23		24		23		24
6	Використано напівфабрикати власного виробництво	23		25		23		25		23		25
7	Списання загальновиробничих витрат	23		91		__		__		23		91
8	Списання витрат на виготовлення у виробництві напівфабрикатів	25		23		25		23		25		23
9	Віднесення вартості браку на винних осіб	375		23		375		23		375		23
10	Списання витрат  на виготовлення готової продукції	26		23		26		23		26		23
11	Списання матеріальних затрат що відносяться до виробничих(адміністративних, збутових)		91 92 93		80		__		__		__		__
12	Списані витрати на оплату праці робітників		91- 93		81		__		__		__		__
13	Списані відрахування на ФОП		91-93		82		__		__		__		__
14	Включена в склад загально виробничих витрат амортизація		91-93		83		__		__		__		__
15	Інші витрати		91-93		84		__		__		__		__
16	Розподіл витрат (щомісячно)		23		91		__		__		23		91
17	Списання нерозподілених витрат		90		91		__		__		90		91
18	Списання адміністративних витрат, витрат на збут		719		92		__		__		719		92
19	Нарахована зарплата адміністрації та збутовим робітникам		92-93		661		__		__		92-93		661
20	Відрахування до ФОП		92-93		65		__		__		92-93		65
21	Нараховані інші адміністративні і збутові витрати		92-93		63		__		__		92-93		63
22	Щомісячна сума сформованих адміністрат., збутових витрат		719		92-93		__		__		719		92-93

 

Якщо підприємством ведеться облік витрат за рахунками класу 9 “Витрати діяльності”, то рахунки класу 8 є транзитними і використовуються лише для перегрупування нагромаджених за статтями витрат за економічними елементами.

Рахунки класу 9 “Витрати діяльності” застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, витрати на запобігання надзвичайним подіям та ліквідації їх наслідків. Вони призначені для відображення здійснених витрат за видами діяльності. За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Для узагальнення інформації про затрати на виробництво продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 23 «Виробництво», до якого відкривається стільки субрахунків, скільки видів діяльності, робіт, послуг здійснюється підприємством (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля наука, допоміжні, підсобні виробництва, некапітальні роботи, ремонт основних засобів та ін.).

По дебету рахунка 23 «Виробництво» та його аналітичних рахунків протягом звітного періоду відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати в кореспонденції з кредитом рахунків:

20 «Виробничі запаси» (на вартість  використаної у виробництві сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, технологічного  палива тощо);

22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» (на вартість використання у виробництві інструментів, пристосувань тощо);

66 «Розрахунки з оплати праці» (на суму основної і додаткової  заробітної плати та інших  виплат працівникам, які зайняті  у виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат);

65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму відрахувань на пенсійне  забезпечення, соціальне страхування, соціальне страхування на випадок  безробіття та інші соціальні заходи);

685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на вартість послуг, наданих сторонніми  організаціями для виробничих  потреб) та ін.

Наприкінці місяця на дебет рахунка 23 «Виробництво» з кредита рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» списуються загальновиробничі витрати в сумі, що за розрахунком підлягає включенню до витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).

Отже, на дебеті рахунка 23 «Виробництво» і його аналітичних рахунках наприкінці місяця відображаються всі виробничі затрати — як основні, так і накладні.