Аналіз і контроль виробничих витрат

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП------------------------------------------------------------------------------------ 5

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи обліку виробничих витрат ----------------------8

1.1 Сутність, визнання витрат і  їх класифікація-----------------------------------8

1.2 Аналіз нормативно-правової бази обліку виробничих витрат------------17

1.3 Основи побудови обліку виробничих витрат --------------------------------25

1.4 Порівняльна характеристика  різних систем управлінського  обліку витрат ------------------------------------------------------------------------------------------ 30

РОЗДІЛ 2 Побудова обліку виробничих витрат на ЗАТ «Новомиргородський цукор»--------------------------------------------------------------44

2.1 Техніко-економічна і організаційно-економічна характеристика підприємства----------------------------------------------------------------------------------44

2.2 Документальне забезпечення  виробничих витрат--------------------------57

2.3 Особливості розподілу і обліку  загально-виробничих витрат на

 підприємстві ---------------------------------------------------------------------------66

2.4 Аналітичний і синтетичний  облік виробничих витрат--------------------71

2.5 Шляхи вдосконалення організації і методики обліку витрат виробництва із застосуванням комп’ютерних технологій---------------------------75

РОЗДІЛ 3 Аналіз і контроль виробничих витрат--------------------------------79

3.1 Теоретико- методологічні аспекти аналізу виробничих витрат----------79

3.2 Загальний та факторний аналіз виробничих витрат на ЗАТ «Новомиргородський цукор» --------------------------------------------------------------86

3.3 Контроль і ревізія витрат на підприємстві------------------------------------94

3.4 Шляхи вдосконалення організації і методики аналізу та контролю витрат виробництва ------------------------------------------------------------------------103

ВИСНОВКИ----------------------------------------------------------------------------108

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ------------------------------------112

ДОДАТКИ

 

 

ВСТУП

 

Перехід до ринкової системи господарювання дає вагомі переваги для виробників. Але необхідно зазначити, що в нових умовах, крім можливостей, перед підприємствами постають загрози та пред`являються жорсткі вимоги.

Необхідність обліку витрат на виробництво росте в міру того, як ускладнюються умови господарської діяльності і зростають вимоги до рентабельності. Підприємства, що користуються господарською самостійністю, повинні мати чітке уявлення про окупність різних видів готових виробів, ефективність кожного прийнятого рішення і їхній вплив на фінансові результати, а також на величину витрат.

Такі економічні категорії як «витрати» та «собівартість» досліджувалися багатьма вітчизняними та закордонними науковцями, такими як: Голов С.Ф., Бутинець Ф.Ф., Сопко В.В., Грачова Р., Савчук В.П., Мних Є.В., Нападовська Л.В., Чумаченко М.Г. з різних економічних аспектів: фінансового обліку, аналізу, аудиту, фінансового менеджменту та управлінського обліку.

В теорії і в практиці не існує єдиного визначення поняттям «витрати» та «собівартість». Це пов'язано в основному із тим, що формування собівартості залежить від умов господарської діяльності кожного окремо взятого підприємства (нове автоматизоване підприємство і старе з фізично- зношеним обладнанням). Проте можна сміливо назвати собівартість продукції -одним із основних показників, який характеризує рівень організаційно-технічного розвитку підприємства, якість, результати діяльності, темпи виробництва, фінансовий стан суб'єктів.

Зважаючи на неоднозначність категорії „витрати” відсутня єдина класифікація витрат, що значно ускладнює контроль над собівартістю.

Методика розподілу витрат між готовою продукцією і незавершеним виробництвом, а також реалізованою продукцією на складі є теж не досконалим.

Необхідно додати, що аналіз втрат виробництва, а також собівартості продукції, робіт і послуг дозволяє з'ясувати тенденції зміни даного показника, виконання плану по його рівню, визначити вплив чинників на його приріст і на цій основі дати оцінку роботи підприємства по використовуванню можливостей і встановити резерви зниження собівартості продукції.

Історично склалася така ситуація, що на кожному господарюючому економічному суб`єкті перше місце посідає фінансовий результат діяльності. Хоча для виявлення резервів не менш важливим є аналіз факторів які впливають на діяльність підприємства.

В зв`язку з автоматизацією процесу бухгалтерського обліку, з його вдосконаленням, актуальним стає процес калькуляції собівартості. Використання таких систем як: 1-С „Підприємство” версія 7.7  та версія 8.0 значно покращує методологію обліку виробничих витрат і полегшує процес калькуляції виробленої продукції.

Отже, виходячи з вище переліченого можна зробити висновок, що обрана тема дипломної роботи є надзвичайно актуальною.

Метою є дослідження методологічних аспектів обліку, аналізу і контролю затрат як у вітчизняній, так і в закордонній практиці і теорії та відображення особливостей і удосконалення їх у цукровій промисловості.

У відповідність поставленої мети сформульовані наступні завдання:

• дослідження теоретичних положень щодо сутності, змісту та складу виробничих витрат;
• дослідження організації та механізму ведення обліку, проведення аналізу і контролю виробничих витрат на підприємстві;
• огляд і порівняльна характеристика різних систем і методів розрахунку собівартості продукції, як в Україні так і за кордоном,
• аналіз фінансово-економічного стану ЗАТ «Новомиргородський цукор» та оцінка практичних аспектів обліку на підприємстві,
• розгляд методики аналізу виробничих витрат та здійснення загального і факторного аналізу витрат на ЗАТ «Новомиргородський цукор».

Інформаційною базою при написанні магістерської дипломної роботи є нормативно-правові документи з обліку виробничих витрат, фінансова звітність ЗАТ „Новомиргородський цукор” за 2004-2006 рр., первинні документи з обліку витрат виробництва та калькуляції виробленого цукру та перероблення цукрових буряків.

Предметом дослідження дипломної роботи є теоретико-методологічні і практичні аспекти обліку, аналізу та контролю виробничих витрат підприємства.

Об’єктом дослідження роботи є фінансово-економіна діяльність ЗАТ «Новомиргородський цукор», зокрема, в частині обліку, аналізу і контролю виробничих витрат.

При написані дипломної роботи було використано різні загальнонаукові методи дослідження, а саме: метод теоретичного узагальнення - при розгляді джерел та аналізі нормативно -правової бази, прийоми економічного аналізу; зокрема, факторний аналіз – методика комплексного і систематичного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину виробничих витрат, вертикальний та горизонтальний аналіз, графічний метод -для наочного відображення структури та елементів виробничих витрат.

 

 

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи обліку виробничих витрат

 

1.1 Сутність, визнання витрат  і їх класифікація 

 

Підприємство в процесі своєї діяльності здійснює матеріальні і грошові витрати на просте і розширене відтворювання основних фондів і оборотних коштів, виробництво і реалізацію продукції, соціальний розвиток свого колективу .

Найбільшу питому вагу у всіх витратах підприємств займають витрати на виробництво продукції. Сукупність виробничих витрат показує, в що обходиться підприємству виготовлення продукції, що випускається, тобто складає виробничу собівартість продукції.

Витрати і собівартість як економічні категорії та об’єкти обліку, зокрема, виправдано завоювали центральне місце в системі бухгалтерського обліку, що зумовлено змінами, які відбулися у законодавстві. Вони спричинили своєрідну „революцію”[50. с.16]. І в Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [1], і стандарти бухгалтерського обліку містять положення, які мають можливість адаптувати вітчизняну практику до міжнародних норм і стандартів, розширити інформаційні можливості, спростити методику і знизити трудомісткість облікової роботи.

П(С)БО 1 [17] визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Щодо визначення даного терміну, що подане в П(С)БО 16 [24], існує ряд суперечностей. Вивчивши основні праці провідних науковців на сторінках професійної періодики, можна зробити висновок, що дане визначення є не точним. Очевидно, що збільшення активів призведе до збільшення зобов’язань, і навпаки. Даний принцип лежить в основі подвійного запису. Отже стандарт дає визначення витратам, що суперечить суті подвійного запису, за яким кожна господарська операція спричинює вартісну зміну хоча б двох об’єктів обліку.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Так, витрати визнаються за наступних умов (п. 5-8 П(С)БО 16):

1. Зменшення активів або збільшення  зобов’язань, яке призводять до  зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Наприклад, списання матеріалів на виробництво; нарахування заробітної плати робітникам підприємства.

2. Визнання на підставі систематичного  і раціонального розподілу економічних  вигод, які забезпечує актив протягом  декількох звітних періодів. Наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів.

3. Негайне визнання, якщо економічні  вигоди не відповідають або  перестають відповідати критеріям  активів підприємства. Наприклад, уцінка  товарів, створення резерву сумнівних  боргів.

4. Можлива достовірна оцінка  суми витрат. Дотримання цієї  умови означає, що оцінка витрат  відбувається на підставі положень  національних стандартів, документально  підтверджена.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 02.28.94. [2], трактує поняття витрати як суми коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Кабінет Міністрів України в Типовому положенні з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості № 473 від 26.04.96 визначає, що витрати за статтями калькуляції -це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне і допоміжне виробництво. До умовно-змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із  його зниженням.

Нашкерська В.Г. [55. с.416] дає таке визначення витрат: „Витрати - це процес споживання або використання матеріалів, товарів, робіт і послуг в процесі одержання доходу. Здійснення витрат прямо або опосередковано пов'язується з процесами виробництва та реалізації продукції „. Нашкерська В.Г. вважає, що формування витрат початкове здійснюється в системі управлінського обліку. Витрати збираються за окремими об'єктами: видами продукції, робіт, послуг, технологічними процесами та їх частинами тощо. Витрати в системі управлінського обліку збираються за калькуляційними статтями по мірі зменшення активів та зростання зобов'язань.

В.В.Сопко вважає, що витрати формують використані у процесі виробництва різні речовини та сили природи на виготовлення нового продукту праці [60, с. 63].

Витрати, стверджує Бутинець Ф.Ф.,- це загальноекономічна категорія, яка характеризує використання різних речовин і сил природи в процесі господарювання. Під економічними витратами розуміють „затрати втрачених можливостей”, тобто суму грошей, яку можна отримати при найбільш вигідному із усіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Таким чином економічні витрати будь-якого ресурсу, обраного для виробництва продукції, дорівнюють його вартості за найкращого з усіх можливих варіантів використання. Поняття економічних витрат обумовлене обмеженістю ресурсів порівняно з кількістю варіантів їх використання [32. с.537].

Отже проблеми термінології, організації і методики обліку витрат є предметом дискусії науковців. Багатоплановість проблем обліку, аналізу і контролю витрат зумовила необхідність їх розгляду в різних аспектах.

Для організації обліку витрат важливо їх класифікувати. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення. Велике значення класифікації витрат в управлінні ними і, перш за все, при калькулюванні собівартості продукції для різних потреб управління.

З господарської точки зору всі затрати групуються за загальноекономічним змістом та планово-обліковими ознаками. Кожна ознака характеризує затрати з певної сторони.

З точки зору загальноекономічного змісту затрати групуються за такими ознаками:

• відношенням до праці (трудові, нетрудові, матеріальні, нематеріальні);
• відношенням до трьох моментів виробництва (самої праці, засобів праці, предметів праці);
• належністю до трьох елементів вартості (трудові, матеріальні та грошові);
• економічною роллю у виробництві (основні, накладні);
• відношенням до обсягу виробництва (залежні і ті, що не залежать від обсягу).