Визначення резервів покращення трудових показників підприємства

 

За даними табл. 3.1 визначимо:

а) частку заробітної плати виробничих робітників у собівартості товарної продукції:

37680 : 700200 ∙ 100 = 5,4%;

б) суму заробітної плати у собівартості остаточного браку:

8544 ∙ 5,4 : 100 = 461,4 тис. грн.;

в) питому вагу зарплати виробничих робітників у собівартості товарної продукції  з неврахуванням сировини і матеріалу, напівфабрикатів і комплектуючих  виробів:

37680 : (700200 – 284810) ∙ 100 = 9%;

г) заробітну плату робітників з  усунення браку:

625 ∙ 9 : 100 = 562,5 тис. грн.;

д) заробітну плату робітників в  остаточному браку і на його усунення:

461,4 + 562,5 = 1023,9 тис. грн.;

е) середнього динну зарплату робітників:

47100 : 1555,5 людино-години = 30,279 грн.;

є) робочий час, витрачений на виготовлення браку і його усунення:

466650 : 30,279 = 15412 людино-години

Втрат робочого часу у зв’язку  із відхиленням від нормальних умов роботи на ПАТ “СКФ України” у 2011 році не було, тому і не здійснювалися  відповідні доплати.

З метою визначення резерву випуску  продукції за рахунок скорочення втрат робочого часу втрати робочого часу (ВРЧ) помножимо на плановий середньогодинний виробіток продукції:

ΔВП = 250 ∙  480 = 120 тис. грн. 

Отже, основним напрямком скорочення втрат робочого часу на підприємстві є зменшення витрат часу на виробництво  бракованої продукції, оскільки втрати робочого часу з  інших причин були незначними.

 

3.2. Розрахунок резервів зростання продуктивності праці. Напрями підвищення продуктивності праці  

Темп зростання продуктивності праці на плановий рік визначимо  відношенням планового рівня  продуктивності праці до базисного (2011 року) у відсотках:

                                      

                                     (3.1)

Визначимо резерв зростання продуктивності праці (відносну економію робочої сили) (Еч) за рахунок зниження трудомісткості виробничої програми (ТМзн) та підвищення виконання норм виробітку (Кнв):

                                                                  

                                                  (3.2)

де Ф – фонд робочого часу на одного середньооблікового робітника, год.

особи

Визначимо приріст продуктивності праці за рахунок виявленого резерву:

                                               

                                        (3.3)

де Чр – чисельність розрахункова, визначена на плановий обсяг робіт із урахуванням базового виробітку, осіб.

Визначимо резерв зростання середньогодинного виробітку за формулою:

                                          (3.4)

де Р↑ГВ – резерв збільшення середньогодинного виробітку;

ГВмл, ГВф – відповідно можливий і фактичний рівень середнього динного  виробітку;

Р↑ВП – резерв збільшення товарної продукції за рахунок інноваційних заходів;

ФРЧф – фактичний фонд робочого часу у звітному періоді;

Р↓ФРЧ – резерв скорочення робочого часу за рахунок механізації та автоматизації  виробничих процесів, поліпшення організації  праці, підвищення кваліфікації працівників;

ФРЧд – додаткові витрати  праці, пов’язані із збільшенням  випуску продукції.

 грн.

Враховуючи планову чисельність  персоналу і збільшення середньогодинного  виробітку розрахуємо приріст обсягу виробництва:

ΔВП = 33,2 × 1248 × 1738 = 72012 тис. грн.

Отже, основними напрямками підвищення продуктивності праці на ПАТ “СКФ Україна” є:

1. Зниження трудомісткості виробничої програми.
2. Підвищення проценту виконання норм виробітку.
3. Здійснення інноваційних заходів.
4. Проведення механізації та автоматизації виробничих процесів, поліпшення організації праці, підвищення кваліфікації працівників.

 

3.3. Визначення резервів змін трудомісткості за окремими виробами і в цілому по підприємству. Напрями зниження трудомісткості продукції 

Визначимо резерви зниження трудомісткості за окремими виробами:

                                              (3.5)

1. По роликових підшипниках:

 

2. По карданних підшипниках:

 

3. По компонентах:

 

По підприємству в цілому:

Отже, є можливість зниження трудомісткості виробництва на 0,3 люд. / год. На 1 тис. грн. продукції.

Напрями зниження трудомісткості:

• механізація та автоматизація виробництва;
• розробка і застосування прогресивних високопродуктивних технологій;
• заміна та модернізація застарілого обладнання.

 

3.4. Резерви підвищення  ефективності використання коштів  на оплату праці  

Зменшення витрат на заробітну  плату з відрахуваннями на соціальні  заходи в результаті зниження витрат праці на виробництво одиниці продукції (зниження трудомісткості) визначається за формулою:

                                          

,                         (3.6)

де Езп − економія заробітної плати з відрахуваннями на соціальні заходи;

В − середній відсоток додаткової заробітної плати;

Т₀ і Т₁ − витрати праці на виробництво одиниці продукції до і після впровадження заходів;

<p class="No_0020Spacing" style=" text-align: justify; text-indent: 28p