Особливості відповідальності військовослужбовців за адміністративні правопорушення в Україні

Прийняттю рішення про накладення дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини [9,

1 ПІ

сі7]. Під час з'ясування обставин справи, може бути встановлено, шо правопорушення не пов'язане з виконанням обов'язків по службі. У такому разі воно не може розглядатися, як дисциплінарна провина і військовослужбовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, наприклад: несплата податків, несвоєчасна сплата за користування кредитом або комунальних послуг, тощо. У таких випадках військовослужбовець може нести будь-яку з інших видів юридичної відповідальності у тому числі - адміністративну.

Основні питання, що виникають у зв'язку з притягненням до адміністративної відповідальності військовослужбовців, знайшли відбиття у Кодексі України про адміністративні правопорушення. Аналіз приписів КУпАП дозволяє стверджувати, що при вирішенні питання про адміністративну відповідальність військовослужбовців законодавець виходить з того, що така особа може вчинити будь - яке правопорушення із зазначених у згаданому Кодексі. Однак мета застосування примусових заходів щодо особи, яка перебуває на службі у Збройних Силах України, швидше буде досягнута, якщо застосувати до неї стягнення, які передбачені дисциплінарним статутом Збройних Сил України

Ст. 15 КУпАП України встановлює перелік правопорушень, за скоєння яких військовослужбовці притягаються до адміністративної відповідальності на загальних засадах. Це такі правопорушення, як: порушення гтявил, но^м і стандартів що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно - гігієнічних і санітарно протиепідемічних правил і норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, порушення митних правил, вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне придбання або зберігання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, невживання заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави [10, с.8].

У ст. 24 КУпАІІ наведений перелік адміністративних стягнень, які можуть застосовуватися до фізичних осіб за вчинення адміністративних правопорушень. До військовослужбовців за скоєння перелічених правопорушень можуть застосовуватися будь-які з визначених КУпАП адміністративні стягнення за винятком, що у зв'язку із специфікою воєнної організації до зазначених осіб не може бути застосовано виправні роботи та адміністративний арешт.

Оскільки адміністративна відповідальність наступає за проступки, які, як правило, не пов'язані з виконанням службових обов'язків військовослужбовцем, то вона, на відміну від дисциплінарної відповідальності, застосовується до порушників не начальником по службі, а спеціально уповноваженими для цього органами держави або посадовими особами. Згідно з частиною Ш.Ст. 15.КУпАП органи або посадові особи, яким надано право накладати адміністративні стягнення, можуть замість накладання цих стягнень прийняти рішення про передачу матеріалів про правопорушення відповідним

і ОТ

  командирам, або начальникам, для вирішення питання про притягнення винних військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності за місцем проходження військової служби.

Разом з тим, зв'язок протиправної поведінки військовослужбовця з його службовою діяльністю, обсяг та характер наданих йому службових повноважень враховується при притягненні до відповідальності за КУпАГІ у тих випадках, коли військовослужбовець г, посадовою особою [10, с.8].

Вирішення питання ігро притягнення до адміністративної відповідальності         військовослужбовців    -    посадових    осіб,    потребує

детальнішого нормативного визначення понятгя "посадова особа." При цьому необхідно враховувати положення ст. 14 КУпАП, згідно з якою такі особи підлягають відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недотриманням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків .

Зіставляючи ст.14 КУпАП, якою зафіксована спеціальна ознака суб'єктів правопорушень (належність до посадових осіб), зі ст. 15 КУпАП, яка містить інформацію щодо особливої ознаки суб'єктів (віднесення до осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів), а також аналізуючи відповідні етапі Особливої частини Розділу 11 КУпАП, можна зробити висновок, що у більшості випадків суб'єктами правопорушень, за вчинення і яких військовослужбовці несуть відповідальність на загальних підставах, є посадові особи. На таких осіб військовими статутами, іншими нормативними актами покладаються певні функціональні обов'язки, у тому числі суворо дотримуватися вказаних у цих актах правил. Згідно зі ст.16 Статуїу внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою [5, с.4 ].

Так, наприклад, військова посадова особа може бути притягнута до, адміністративної відповідальності на загальних підставах за адміністративні проступки, які пов'язані з невиконанням законних вимог органів Державного комітету з нагляду за охороною праці [ст. 188-4], чи за ухидевіня від виконання законних вимог прокурора [ст.185 - 8].

Ст. 2 КУпАП визначається, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу та інших законів України. Причому останні до включення їх у встановленому порядку до КУпАП застосовуються безпосередньо. Так, наприклад, Законом України від 24 лютого 1994 р. " Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" встановлена відповідальність громадян і посадових осіб за порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків представників органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби [ 11[.

Законом України від 04.04.2006 року "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачається відповідальність військових посадових осіб, які винні у порушенні порядку військового обліку, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до військового комісаріату, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу. У разі

скоєння хоча б одного з вказаних порушень ці посадови особи несуть відповідальність згідно із законом [12].

Серед законів про адміністративні правопорушення, суб'єктами, яких можуть бути військовослужбовці, особливе місце посідає Закон України від 5 жовтня і 995 року "Про боротьбу з корупцією" [13]. У ньому визначається поняття корупції, наведений перелік діянь, які визначаються корутщійними, встановлені спеціальні, спрямовані на попередження корупції обмеження щодо державних службовців.

Згідно зі ст.2 вказаного Закону за корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією, несуть відповідальність особи, уповноважені на виконання функцій держави. Такими особами є державні службовці, в тому числі ті з них, хто перебуває на службі у Збройних Силах України. З цього виходить, що виконання функцій держави є додатковою ознакою суб'єкта корупційного правопорушення, яка вводить до складу такого діяння, а тому може бути віднесена до додаткових ознак. *             Згідно   з   положеннями      Закону   "Про   боротьбу   з   корупцією"

суб'єктами корупційних правопорушень можуть бути особи, уповноважені на виконання функцій держави, в тому числі військовослужбовці Збройних Сил України, якщо вони:1) вчинили корупційне діяння (ст.7);2)порушили спеціальні, нормативно встановлені обмеження, спрямовані на попередження корупції (ст.8);3) не виконували службові обов'язки по боротьбі з корупцією ( ст.ст. 10,11); 4) порушили вимоги фінансового контролю (ст.9).

Окремий розділ Закону "Про боротьбу з корупцією" присвячений відповідальності за корупційні діяння та інші правопорушення, які пов'язані з нею. До того ж згідно з цим законом примусові заходи можуть бути застосовані у разі: 1) безпосереднього скоєння військовослужбовцями корупційних діянь, порушення ними спеціальних обмежень чи вимог фінансового контролю (ст.7,8,9), 2) умисне невжиття керівником військовослужбовцем заходів до припинення корупційних правопорушень та неповідомлення про їх вчинення державних органів, які ведуть боротьбу з корупцією (ет. 10).

Виходячи з приписів ст.З названого Закону військовослужбовці, які згідно з чинним законодавством притягаються до відповідальності за адміністративні правопорушення відповідно до дисциплінарних статутів, у разі вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, несуть відповідальність, передбачену згаданим законом, тобто на загальних підставах.

Згідно з нормами закону скоєння корупційного правопорушення тягне не тільки застосування такого адміністративного стягнення як штраф, а й звільнення з посади. Питання про кримінальну, цивільно-правову та матеріальну відповідальність за корупційні діяння та правопорушення, пов'язані з корупцією, вирішуються відповідно до вимог чинного законодавства. (Частина перша ст. З із змінами, внесеними згідно із Законом N 2459-ІУ від, 03 03.2005). Отже корупційні правопорушення, які вчинені військовослужбовцями можна характеризувати як такі, що виступають підставою для одночасного застосування щодо них, як адміністративних та дисциплінарних стягнень, так і інших.

Таким чином, підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що адміністративна відповідальність поряд із дисциплінарною, відіграє важливу роль у забезпеченні правопорядку та  дисципліни серед військовослужбовців

104

Збройних   Сил   України.   Цей   вид   відповідальності   військовослужбовців характеризується рядом особливостей:

-   вона відрізняється більшим  колом складів правопорушень  в силу більшої кількості юридичних  обмежень, які накладаються на  військовослужбовців у порівнянні  з іншими категоріями громадян України;

-    за скоєння адміністративних  правопорушень військовослужбовці  можуть бути притягнені як  до дисциплінарної, так і до  адміністративної відповідальності;

-   законодавство України  надає право командирам (начальникам) спеціальні повноваження з притягнення військовослужбовців до адміністративної відповідальності та передбачає спеціальні умови для їх реалізації;

-    цей вид відповідальності  регулюється, як загальними нормами  законодавства України, так і  спеціальними нормами права, які  діють у сфері військово-службових відносин; за загальним правилом військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, разом з тим КУпАГІ встановлює перелік правопорушень, за скоєння яких військовослужбовці притягуються до адміністративної відповідальності на загальних підставах; провадження зі справ про адміністративні правопорушення         у випадку притягнення військовослужбовців до адміністративної відповідальності здійснюється на загальних підставах за правилами розділу ІУ КУпАГІ.

Аналіз законодавства, яким врегульовані питання адміністративної відповідальності військовослужбовців Збройних Сил України дозволяє констатувати, що законодавець послідовно відстоює позицію, згідно з якою при притягненні до такої відповідальності необхідно враховувати, насамперед, наявність у зазначених суб'єктів додаткової особливої ознаки, а саме те, що на них поширюється дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України і вони ^ за скоєння адміністративного проступку можуть відповідати за цим Статутом.

Список літератури: 1. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. _ Харьков: Консул; Ун - т внутр. Дел, 2000, - 704 с. 2. Юридична енциклопедія: в 6 т/ Редкші.. Ю.С.Шемшученко (відп. Ред.) та ш - К :"Укр..енцикл", 1998. ТІ. А - Г, 672 с: іл.. ^Адміністративне право України ЗА ред. Проф. Битяка Ю.П. - Харьков: Право, 2003. - 576 с. 4 Бахрах Д.Н., Россинский Б.В., Старилов Ю.Н. Административное право: Учебник для вузов - 2-е юд., изм. И доп. М.: Норма; 2006. - 800 с. 5.Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України; Закон України від 24 березня 1999 р. //Відомості Верховної Ради України - 1999 - №22-23. Ст 194 6 Старилов Ю.Н. Служебное право. - М.: Изд - во НОРМА, 1996,- 728 с. 7. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М.Гаращук, О.В.Дьяченко та ін.: За ред. Ю.П.Битяка. К: Юринком інтер, 2004. - 544 с. 8. Военное право: / Под ред . Петричснков А.Я. М.: Норма, 2006. -320 с. 9. Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України: Закон України від 24 березня 1999 р. /-'Відомості Верховної Ради України. - 1999 р. - № 22 -23.- Ст.197.10. Кодекс України про Адміністративні правопорушення. -'X.: " Одіссей", 2006. -288 с. 11. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - 27. - Ст.218. 12. Про військовий обов'язок і військову службу: Закон України /Відомості Верховної Ради 1992, N 27, ст.385) № 2233 XII від25 03.92, ВВР, 1992, №27, ст.386), ВВР, 2006, №14, ст.116) В редакції Закону № 3597 - ІУ (3597 - 15) від 04 04.2006). 13 Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р// Відомості Верховної Ради України. - 1995 - 34. -Ст.266