Проектування транспортної послуги

4) A1B1B1A4A4B4B4A5A5B5B5A1, Q = 3*1430 = 4290 т

 

Таблиця 2.4 – Побудова маршрутів перевезень

Відправник	Одержувач
	B1 (35)	B2 (12)	B3 (41)	B4 (6)	B5 (33)	B6 (29)
A1 (1)		91,7			6
	6 97,7
A2 (2)			6 97,7
		6 97,7
А3 (25)	6 97,7
			6 97,7
А4 (26)
А5 (13)		6
					6
А6 (13)

 

5) A1B1B1A3A3B3B3A2A2B2B2A1, Q = 3*9170 = 27510 т;

6) A1B1B1A3A3B3B3A2A2B2B2A5A5B5B5A1, Q = 4*600 = 2400 т

 

Добовий обсяг перевезень на маршруті №1

 

,     (2.1)

 

- річний обсяг  перевезень, = 8060 т;

Д_р – дни роботи підприємства, Д_р =241 д.

 

8060/241=33,44 т

 

Якщо вантажі відносяться  до різних класів за використанням  вантажності, переходимо від наявних обсягів до потрібних для перевезення автотонн

 

           (2.2)

де Q_доб. – добовий обсяг перевезення і-го вантажу, Q_доб = 33,44 т;

γ_і – коефіцієнт використання вантажності для і-го класу вантажу, γ = 1.

 

= 33,44/1 = 33,44 т

 

Розраховуємо вантажний пробіг за оберт на прикладі маршруту №1

 

,     (2.3)

 

де  - довжина і-ої вантажної їздки, км;

 

 8,3 км.

Довжина маршруту

 

,    (2.4)

 

8,3+8,3=16,6 км

 

Коефіцієнт використання  пробігу

 

,     (2.5)

 

де  – вантажний пробіг автомобіля за оберт, км;

   – довжина маршруту, км.

 

8,3/16,6=0,50.

 

Отримані маршрути та їх характеристики подаємо у таблиці 2.7.

 

Таблиця 2.3 – Раціональні маршрути руху

Маршрут	Коефіцієнт  використан- ня вантажності	Обсяг  перевезень на маршруті Q,т	Вантажний пробіг за оберт LїB,км	Довжина оберту, Lоб, км	Коефіцієнт  викори- стання пробігу, β
А2В2В2А2	1	8060	8,3	16,6	0,50
А3В3В3А	1	5290	3,7	7,4	0,50
А6В6В6А6	1	12030	6,2	12,4	0,50
A1B1B1A4A4B4B4A5A5B5B5A1	1	4290	29,9	43,2	0,69
A1B1B1A3A3B3B3A2A2B2B2A1	1	27510	23,7	43,9	0,54
A1B1B1A3A3B3B3A2A2B2B2A5A5B5B5A1	1	2400	34,5	62,4	0,55

 

 

2.2 Розрахунок техніко-експлуатаційних показників

 

Для отриманих маршрутів розрахуємо техніко-експлуатаційні показники роботи автомобілів на маршрутах. Наведемо ТЕП для сформованого маршруту №1, автомобіль КамАЗ-5511. Показники для інших маршрутів наведено в таблиці 2.4.

Час навантаження та розвантаження  для автомобілів-самоскидів

 

[2*(9+1*(qγ_ст-1)]/60,    (2.6)

 

де q_н – номінальна вантажність автомобіля, q_н =10 т;

γ_ст – статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля,

         γ =1.

 

(2∙(9+1∙ (10∙1-1))/60=0,60 год.    

 

Час оберту на маршруті розраховуємо за залежністю:

 

                         (2.7)

 

де l_об –довжина оберту, l_об = 16,6 км;

V_т - технічна швидкість автомобіля, V_т = 24 км/год;

z_ї – кількість їздок на маршруті, для маятникових маршрутів z_ї=1.

 

(16,6/24)+0,60=1,29 год.

 

Можлива кількість обертів 1 автомобіля на маршруті за зміну розраховуємо по формулі

 

,     (2.8)

 

де  –час роботи на маршруті, год.

 

=       (2.9)

 

Час на нульовий пробіг

      (2.10)

 

2*4,6/24=0,38 год.     

 

=8-0,38=7,62 год.

 

z_об=7,62/1,29=6 од.

 

Скорегований час роботи на маршруті складає

 

.     (2.11)

 

Т_м^’=6×1,29=7,75  год.

 

Необхідну кількість автомобілів  для вивезення добового обсягу вантажу знаходимо за допомогою формули

 

     (2.12)

 

А_потр.=33,44/(10·1·1·6)≈1 од.

 

Експлуатаційну швидкість автомобілів  визначаємо за залежністю:

 

       (2.13)

 

V_e=16,6/1,29=12,85 км/год.

 

Час в наряді розраховуємо з урахуванням нульового пробігу

 

,     (2.14)

 

7,75+(2*4,6/24)=8,13 год.

 

Техніко-експлуатаційні показники по підприємству визначаємо, як оптимістичні середньозважені  по комерційно-доцільних маршрутах

 

  ,     (2.15)

 

Середньозважений час на маршруті

 

(7,75*8060+7,73*5290+7,47*12030+6,11*4290+7,26*27510+8,53*2400)/59580=

= 7,38 год.

 

Інші техніко-експлуатаційні показники розраховуються аналогічно і складають: t_н-р=0,87 год., l_їв= 7,42 км., =7,80 т, =0,53, = 1,00.

 

По середньозваженим показникам визначаємо річні провізні можливості в тонах

 

,   (2.16)

 

Провізні можливості в ткм визначаємо по формулі

 

    (2.17)

 

де  - облікова кількість автомобілів у підприємстві, = 5 од.;

- коефіцієнт випуску парку,  приймаємо  =0,7 - 0,8.

 

(241*0,75*5*7,38*7,80*1,00*0,53*24)/(7,42+0,87*0,53*24)=37375,37 т/рік

 

((241*0,75*5*7,38*7,80*1,00*0,50*24*7,42)/(7,42+0,87*0,53*24))*7,42 =

= 277174,32 ткм/рік.

Таблиця 2.4 – Техніко-експлуатаційні показники роботи автомобілів на маршрутах

Показник	№ маршруту
	1	2	3	4	5	6
Річний обсяг, Qр,т /рік.	8060	5290	12030	4290	27510	2400
Дні роботи, Др, дн.	241	241	241	241	241	241
Добовий обсяг, Qд, т /доб.	33,44	21,95	49,92	17,80	114,15	9,96
Марка автомобіля	КамАЗ-5511	МАЗ-5549	МАЗ-5549	ЗІЛ-ММЗ-4502	КамАЗ-5511	ЗІЛ-ММЗ-4502
Вантажність, qн, т	10	8,5	8,5	5,25	10	5,25
Нульовий пробіг, l0, км	4,6	4,6	6,5	8,4	8,8	8,8
Час навантаження-розвантаження, tн-р, год.	0,60	0,55	0,55	1,33	1,80	1,77
Довжина оберту, lоб., год.	16,6	7,4	12,4	43,2	43,9	62,4
Час оберту, tоб, год.	1,29	0,86	1,07	3,05	3,63	4,26
Кількість обертів, zоб, од.	6	9	7	2	2	2
Час роботи на маршруті скорегований, Тм’, год.	7,75	7,73	7,47	6,11	7,26	8,53
Потрібна кількість автомобілів, А, од.	1	1	1	2	3	1
Технічна швидкість, Vт, км/год.	24	24	24	25	24	25
Експлуатаційна швидкість, Ve, км/год.	12,85	8,62	11,63	14,15	12,1	10,3

 

2.3 Узгодження роботи рухомого складу та навантажувальних механізмів

 

Від узгодження робіт, виконуваних на об'єктах завезення і вивезення вантажів, значною мірою залежить ефективність усього транспортного процесу. Тому необхідно заздалегідь проектувати черговість виконання операцій.

Узгодження  роботи автомобілів і вантажного пункту виконують для найбільш "вузького" місця. "Вузьке" місце – це час навантаження автомобіля у пункті навантаження. Роботу автомобілів-самоскидів потрібно організовувати таки чином, щоб жоден автомобіль-самоскид не простоював у очікуванні звільнення екскаватору, що навантажує будь-який вантаж на прибувший раніше автомобіль. Для виконання цієї вимоги необхідно, щоб перший автомобіль-самоскид здійснив повний оберт, повернувся та міг стати знову під навантаження у той момент, коли екскаватор закінчуватиме навантаження у попередній автомобіль. Необхідною умовою безперебійної роботи автомобілів-самоскидів та пункту навантаження є рівність інтервалу руху ритму роботи пункту.

Дотримання графіків руху автомобілів дозволяє звести до мінімуму простої рухомого складу і  вантажно-розвантажувальних засобів унаслідок неузгодженої їх роботи. На ізольованих маятникових маршрутах регулярність прибуття автомобілів на пункти навантаження і розвантаження забезпечується, в першу чергу, ритмічністю роботи навантажувально-розвантажувальних пунктів. Графік повинний забезпечити ритмічну подачу автомобілів під перше навантаження, погоджувати перерви в роботі і подачу автомобілів після перерв.

 

 

 

 

2.4 Вибір засобів виконання інформаційних послуг

 

У сучасних умовах для  внесення коректив в роботу, інформування замовників перевезень про рух вантажу є необхідним зв'язок з водієм на маршруті. Оскільки перевезення здійснюються в умовах міста, то найбільш доцільним є використання стільникового телефонного зв'язку.

Такі системи спостереження  за об'єктами, в т.ч. й транспортними засобами, як GPS, Navstar є занадто коштовними й передбачають використання при перевезеннях на далекі відстані й неможливістю оперативно змінити маршрут.

 Для використання  стільникового зв’язку разом  з вартістю найбільш важливим  характеристиками є:

- зона покриття даного  оператора; 

- можливість передачі  текстових повідомлень, що знижує  витрати на зв’язок; 

- можливість використання  стільникового телефону для передачі  документів за допомогою факсу й доступу до Інтернету (WAP-технологія);

- наявність функцій  навігації й автоматичного зв’язку  з безпроводними пристроями (технологія Bluetooth).

Найбільш зручним у  даному випадку є використання послуг одного з національних операторів стільникового  зв’язку "Київстар" або "МТС", у яких відповідного до умов підключення вартість дзвінку коливається у межах від 0,5  до 1 грн, вартість СМС – повідомлення від 0,3 до 0,7 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 РОЗРОБКА ТАРИФНОЇ  ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

3.1 Розрахунок собівартості виконання послуг по номенклатурі

 

Собівартість перевезень залежить від поточних витрат, що поділяють на змінні, що залежать від пробігу і постійні, що залежать від часу реалізації послуги. Сумарні витрати на 1 год. роботи автомобіля на маршруті визначаються по формулі

 

З_S= З_пв + З_n + З_м + З_mo + З_ш + З_а + З_nn + З_зг,     (3.1)    

 

де З_пв – витрати на заробітну плату водіїв, грн.;     

 З_n – витрати на паливо, грн.;

 З_м- витрати на мастильні матеріали, грн.;

 З_mo – витрати на технічне обслуговування і ремонт автомобілів, грн.;

 З_ш – витрати на реновацію автомобільних шин, грн.;

 З_а –амортизаційні відрахування, грн.;

 З_nn – витрати на заробітну плату управлінського персоналу, грн.;

 З_зг – загальногосподарські витрати, грн.

Заробітна платня водія  за годину роботи

 

,     (3.2)

 

де   – годинна тарифна ставка водія, грн./год.;

 – норма відрахувань на  соцстрах, Н_сс=37%.

Витрати на паливо

 

,     (3.3)

 

де  – норма витрат палива на 100 км пробігу, л/100км;

 – вартість 1 л палива, грн./л.

Витрати на мастильні  матеріали.

 

З_м = 0,0001*(H_м * Ц _м +Н _рм * Ц_рм) *Н₁₀₀*V_e   (3.4)

                         

де  H_м - норма витрат мастил, л/100 л палива;

Ц _м - ціна мастил, грн./л;

Н _рм - норма витрат рідких мастил, л/100 л палива;

Ц_рм  - ціна рідких мастил, грн./л;

Витрати на технічне обслуговування і ремонт автомобілів.

 

З_mo =Н_mo * V_e / 1000,     (3.5)

 

де  H_то - норма витрат на технічне обслуговування, грн./1000км.

Витрати на реновацію  автомобільних шин

 

,     (3.6)

 

де  – норма експлуатаційного пробігу автомобільних шин,  км ;

 – кількість шин, од.;

 – вартість однієї шини,  грн.;

Витрати на амортизацію

 

      (3.7)

 

де H_a – річні відрахування на амортизацію, H_a = 25%;

– ціна автомобіля, грн.

Витрати на заробітну  плату управлінського персоналу  визначаються виходячи з чисельності персоналу.