Проектування транспортної послуги

 

                                      (1.1)

 

де m – можливі варіанти відповіді, m = 2;

n – кількість експертів, n = 30.

 

                       (1.2)

 

,

 

.

 

Для визначення ступеню  привабливості окремих складових  послуги  проводимо  додаткове  опитування експертів, в якому вони проставляють  бали за шкалою важливості. Середні бали розраховується, як середньоарифметичне. Результати подаються у вигляді таблиці і використовуються при визначенні коефіцієнту привабливості послуги.

 

Таблиця 1.3 – Результати оцінки важливості послуг та якісних ознак

Послуга	Експерт
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Виконання НРР	4	5	5	5	4	3	5	5	4	4	4
Узгодження роботи РС та НРМ	3	4	3	4	4	4	3	3	3	3	2
Інформування про стан перевезень	4	4	4	4	4	5	3	4	5	4	4
Оформлення документів	4	4	4	5	5	4	5	3	4	4	5

 

Продовження таблиці 1.3

Послуга	Експерт
	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Виконання НРР	4	5	5	5	4	3	5	5	4
Узгодження роботи РС та НРМ	3	4	3	4	4	4	3	3	3
Інформування про стан перевезень	4	4	4	4	4	5	3	4	5
Оформлення документів	4	4	4	5	5	4	5	3	4

 

 

 

Продовження таблиці 1.3

Послуга	Експерт
	21	22	23	24	25	26	27	28
Виконання НРР	4	4	5	4	4	3	5	5
Узгодження роботи РС та НРМ	3	3	3	3	4	4	3	3
Інформування про стан перевезень	3	3	3	3	4	5	3	4
Оформлення документів	4	4	5	5	5	4	5	3

 

Продовження таблиці 1.3

Послуга	Експерт		Разом
	29	30
Виконання НРР	5	5	4,33
Узгодження роботи РС та НРМ	3	3	4,63
Інформування про стан перевезень	3	4	3,46
Оформлення документів	5	3	3,92

 

1.4 Сегментування ринку  та вибір цільового сегменту

 

Відповідно наявній  інформації (вихідні дані та результати анкетування) було обрано наступні принципи сегментування, наведені у таблиці 1.4.

 

Таблиця 1.4 – Принципи сегментування

Принцип	Признак
Географічний (дислокаційний)	Клімат, рельєф, урбанізація, регіон, адміністративний район,  відстань подачі рухомого складу
Виробничий	Галузь промисловості, род та вид продукції, що випускається (використовується), технологічні процеси, масштаб фірми, потрібний тип рухомого складу
Вагомість замовника	Великі або що обслуговуються через дилерів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.5 – Ознаки сегментування 

Відправник

Ознака сегментування

Нульовий пробіг, км

Річний обсяг перевезень, т

Вид вантажу

до 5

5-10

більш 10

до 5000

5000-9000

більш 9000

Каміння бутове

Щебінь

Щебінь

Гранвідсів

Глина

Щебінь

Кар’єр „Рось„

+

+

+

Кар’єр „Рось„

+

+

+

+

Скл. ВАТ "Будмеханізація"

+

+

+

Будівництво

+

+

+

ТОВ "Пласт"

+

+

+

ТОВ "Пласт"

+

+

+

 

Таблиця 1.6 – Комплект відбору

Відправник	Номер вершини	Вид вантажу	Обсяг, 100 т/рік	Номер вершини	Нульовий пробіг, км
Кар’єр „Рось„	1	Пісок	112	35	4,6
Кар’єр „Рось„	1	Пісок	178,3	12	4,6
Скл. ВАТ "Будмеханізація"	25	Гравій	150,6	41	6,5
Будівництво	26	Глина	14,3	6	8,4
ТОВ "Пласт"	13	Щебінь	20,3	33	8,8
ТОВ "Пласт"	13	Щебінь	120,3	29	8,8

 

Вибір даних клієнтів обумовлений тим, що вони мають достатні добові обсяги перевезень, які забезпечують завантаження рухомого складу протягом усього робочого часу,  й найменший нульовий пробіг з усього комплекту обізнаності.

 

 

 

 

2 ПРОЕКТУВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ  ПОСЛУГИ

 

2.1 Вибір комерційно  доцільних маршрутів

 

Після визначення клієнтури наступним  кроком є складання маршрутів  перевезень. Для цього необхідно мати інформацію про найкоротші відстані між постачальниками і одержувачами вантажу. Це можна виконати за допомогою програм flo_put.exe та floid.exe. (додаток Б).

На підставі даних, отриманих з  використанням програм flo_put.exe та floid.exe. будуємо матрицю найкоротших  відстаней (таблиця 2.1).

Для клієнтів, що було обрано для обслуговування, будуємо опірний план закріплення  вантажоодержувачів за вантажовідправниками, а оптимальний план повернення порожнього рухомого складу (РС) отримуємо за допомогою програми mercs.exe (додаток В).

 

Таблиця 2.1 – Опорний план закріплення  одержувачів за відправниками

Відправник	Одержувач						Разом,  т
	B1 (35)	B2 (12)	B3 (41)	B4 (6)	B5 (33)	B6 (29)
A1 (1)	11,7	9,5	11,2	13,2	9,4	17,8
	112						112
A2 (2)	10,5	8,3	10	12	8,2	14
		178,3					178,3
А3 (25)	4,2	5,8	3,7	9,5	3,4	7,7
			150,6				150,6
А4 (26)	2,1	3,7	4,9	7,4	3,1	5,6
				14,3			14,3
А5 (13)	7	2,2	10,8	1,5	10,8	6,2
					20,3		20,3
А6 (13)	7	2,2	10,8	1,5	10,8	6,2
						120,3	120,3
Разом							595,8

 

Використовуючи дані додатку В, будуємо сумісний план закріплення  відправників за одержувачами та оптимальний план повернення порожнього РС. Для більш раціонального використання пробігу рухомого складу складаємо колові маршрути по методу суміщення матриць.

Таблиця 2.2 – Побудова маршрутів перевезень

Відправник	Одержувач						Разом,  т
	B1 (35)	B2 (12)	B3 (41)	B4 (6)	B5 (33)	B6 (29)
A1 (1)		91,7			20,3
	112						112
A2 (2)			97,7
		97,7					178,3
А3 (25)	97,7		52,9
			97,7 150,6				150,6
А4 (26)	14,3
				14,3			14,3
А5 (13)		6		14,3
					20,3		20,3
А6 (13)						120,3
						120,3	120,3
Разом							595,8

1) А2В2В2А2, Q = 8060 т;

2) А3В3В3А3, Q = 5290 т;

3) А6В6В6А6, Q = 12030 т.

 

Таблиця 2.3 – Побудова маршрутів перевезень

Відправник	Одержувач
	B1 (35)	B2 (12)	B3 (41)	B4 (6)	B5 (33)	B6 (29)
A1 (1)		91,7			6 20,3
	97,7 112
A2 (2)			97,7
		97,7
А3 (25)	97,7
			97,7
А4 (26)	14,3
				14,3
А5 (13)		6		14,3
					6 20,3
А6 (13)