Методика залучення учнів 8-го класу до вивчення символічного значення квітів традиційного українського віночка

Програма була апробувана у загальноосвітній школі міста Глухова.

Під час вивчення тем, пов'язаних з обробкою та збіркою квітів, збіркою віночка, рекомендуємо використовувати такі прийоми навчання: обгрунтований доказ, пояснення під час демонстрації прийомів роботи, виконання вправ за зразком та інші.

Під час обговорення та оцінювання виробів учням рекомендується записати і запам'ятати вимоги до якості робіт, знання яких допоможе їм об'єктивно оцінювати свої роботи і роботи товаришів.

Свою особливу специфіку має оцінювання складності й художньої довершеності композиції, в першу чергу тут повинні враховуватися:

• вміння використовувати декоративні властивості матеріалу;
• рівень художнього оформлення виробу;
• відповідність оздоблення функціональному призначенню;
• творча новизна;
• відповідність композиції народним традиціям.

"Найчастіше декоративно-прикладні  роботи дітей виконуються в  руслі традицій місцевих художніх  промислів. Поряд з цим є й  роботи, що демонструють самостійну, оригінальну творчість дітей, збагачену  сприйняттям творів народного  мистецтва, яке слугувало лише  відправним моментом в розробці  юними художниками власних композицій... Обидва напрямки є однаково  вірними і немає необхідності  у їх протиставленні. В кінцевому  підсумку важливим є результат, до якого приходить педагог  в своїй роботі з дітьми" [1 - 56].

Перелічених критеріїв цілком достатньо для того, щоб на їх основі було обгрунтовано оцінювати роботи по виготовленню штучних квітів.

Основні етапи формування у школярів навичок самоконтролю на практичних заняттях досить чітко визначені в роботах С.Г.Геллерштейна, Н.Д.Левітова, Л.Т.Охітіна, Б.О.Федоришина, В.В.Чебишевої. Найзагальніші елементи цього процесу визначені Л.Т.Охітіною:

• попереднє орієнтування учнів, тобто знайомство із способамидіяльності;
• аналіз результатів діяльності і робота над помилками.

   Подібні елементи відзначає й Л.Г.Подоляк:

                а) чітка постановка вимог щодо якості праці;

                б) явна вказівка на місце і роль самоконтролю в трудовому процесі;

                в) введення якомога більшого числа різноманітних ознак-сигналів для самоперевірки, які включали б різні види сприймання.

Методичні підходи до навчання школярів основам самоконтролю в процесі трудового навчання найгрунтовніше розроблені в докторській дисертації А.С.Линди "Дидактичні основи формування самоконтролю в процесі самостійної роботи учнів". Зокрема в ній чітко виділяються форми організації роботи учнів при самоконтролі, що є одночасно його етапами:

• Фронтальний самоконтроль, в процесі якого здійснюється колективний аналіз виконання завдання, встановлюються допущені помилки, їх причини й шляхи усунення.
• Взаємний контроль учнів, при якому вони обмінюються роботами і кожен з них виступає в ролі незалежного експерта.
• Індивідуальний самоконтроль, коли кожен учень самостійно перевіряє хід і наслідки виконуваної роботи [4 - 143].

Подібну схему навчання учнів самоконтролю, з певною корекцією, прийняли й ми для використання на заняттях по виготовленню штучних квітів. На першому рівні самоконтролю відбувається процес засвоєння учнями переліку критеріїв оцінки та формування здатності до їх використання в кожному конкретному випадку. Керівництво обговоренням перших учнівських робіт по виготовленню штучних квітів має здійснювати сам вчитель. Його завдання полягає не лише в чіткому аналізі окремих деталей виробу, але й і в тому, щоб створити атмосферу дружнього обговорення і конструктивної критики, подолати упереджене ставлення учнів до відкритого висловлювання власної позиції.

Колективне обговорення робіт учнів дає великий ефект, бо товариська похвала чи критика нерідко мають більшу дієвість, ніж слово вчителя.

Така система підвищує відповідальність учнів за свою роботу і роботу своїх товаришів, розвиває організаторські здібності школярів, їх вміння безпомилково й чітко визначати сильні й слабкі сторони композиції. Крім того, у класі формується правильний стиль товариських відносин і співробітництва, учні вчаться керувати своїми товаришами і свідомо підкорятись чужому керівництву. Залучення до організаційної роботи підвищує інтерес учнів до занять, бо кожен з них повинен не лише засвоїти послідовність виконання операцій, але й вміти пояснити причини помилок у роботі [2 - 24].

Для повного уявлення змісту проведення занять модуля "Виготовлення штучних квітів'" додаються поширені конспекти занять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Апробація методичного  забезпечення

Складене методичне забезпечення представлене у ІІ розділі, §2.1, було апробовано у навчальному процесі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 під час педагогічної практики;

Згідно праграми, мною спочатку було розроблено календарно-тематичний план (додаток), а потім на основі цього – цілий ряд уроків з методичним забезпеченням.

Перед початком проведення занять, провела тестові опитування для з’ясування базових знань учнів: «Проектно-технологічна діяльність, методи проектування».

У тестуванні прийняло участь 75% учнів. Аналіз тестування показав, що на питання під №4 «Що включає в себе конструкторський етап?», 75% опитаних дали правильну відповідь, 25% - не правильну. Це говорить про те, що більшість учнів орієнтуються у даній темі. Результати опитування відображені на Гістограмі 1.

 

Гістограма 1. Кількість правильних відповідей на питання «Що включає у себе конструкторський етап?»

 

Коли учні ознайомилися більш детально з технікою виготовлення штучних квітів, з інструментами, якими гофруються деталі, було знову проведено на етапі актуалізації знань тестування: «Матеріали та інструменти, які використовуються для виготовлення штучних квітів. Технологія виготовлення штучних квітів із текстильних матеріалів».

Проаналізувавши тести, можна сказати, що майже всі учні правильно відповіли на питання. Результати представлені у коловій діаграмі №1.

 

 

 

 

  

 

Висновки

          Представлене методичне забезпечення пройшло апробацію у загальноосвітній школі I-III ст. №6 під час педагогічної практики. Проведене дослідження дозволило виявити можливості ознайомлення учнів середньої школи з національними традиціями та звичаями українського народу на основі вивченого модуля, курсів за вибором «Виготовлення штучних квітів».

           Під час дослідження було встановлено:

1. Знайомство учнів середньої школи з декоративно-прикладним мистецтвом на заняттях з трудового навчання є ефективним засобом національного виховання і культурного розвитку школяра. Можливості трудового навчання у прилученні школярів до традицій та звичаїв є багатим і своєрідним, бо воно є тим рідкісним предметом, який перекидає місток між матеріальною і духовною культурою. Заняття різними видами народних ремесел і декоративно-прикладного мистецтва є органічною формою поєднання пізнавальної й продуктивної мистецької діяльності дітей.

Під час вивчення модуля «Виготовлення штучних квітів», а саме виготовлення об’єкту праці – українського народного віночка, учні знайомляться із символічним значенням квітів, різновидами віночків, їх значенням та відмінностями. Знайомляться та вивчають у український народний фольклор : пісні про віночок, квіти , які вплітаються до нього, прислів’я, приказки, загадки про квіти (барвінок,  мак,  ромашка, волошка, жовтець), різновиди українського народного віночка.

На основі вивчення модуля «Виготовлення штучних квітів» учні знайомляться їз національною культурою, традиціями, звичаями.

2. Розроблена та експериментально перевірена  програма модуля «Виготовлення штучних квітів».

Програма модуля передбачає вирішення таких завдань:

• Відроджувати українські національні традиції;
• Формувати початкові знання та вміння по виготовленню штучних квітів із текстильних матеріалів;
• Ознайомлювати в процесі занять з професіями типу: людина-художній образ.

3. У відповідності зі змістом програми підібрано та експериментально перевірено теоретичні положення, які містять: використання української народної спадщини у процесі виготовлення віночка – складової вбрання української дівчини; різновиди українського віночка, його складові; основи складання українського національного віночка із штучних квітів; характеристику матеріалів, інструментів для виготовлення штучних квітів, технологію виготовлення квітів, що традиційно входять до складу українського віночка.

4. Обгрунтовано та експериментально перевірено форми та методи організації навчально-пізнавальної діяльності, які рекомендуються для використання при вивченні модуля,  а саме: словесні методи (розповідь, пояснення, демонстрація, інструктаж, бесіда),методи контролю та самоконтролю (спостереження, опитування), форми активізації учнів (колективні форми роботи).
5. Підібрано, виготовлено та експериментально перевірено методичне забезпечення до кожної теми модуля (календарно-тематичний план, поширені плани конспекти уроків, наочність, інструкційні карти, тести, кросворди, український народний фольклор).
6. Розроблене методичне забезпечення, теоретичний матеріал допоможе при підготовці та проведенні занять з даного модуля.Методичне забезпечення  зібране у додатках роботи.

Аналіз наукової літератури дозволоив з’ясувати, що на Україні широко використовуються квіти для оздоблення оселі, одягу, зачіски. Вони часто застосовуються у різних ритуалах. Найбільш широко використовуються вінки. У процесі виготовлення, а особливо плетення українського віночка, створюються сприятливі умови до засвоєння низки традицій, традиційних обрядів, у яких використовують квіти і віночок.