Методика залучення учнів 8-го класу до вивчення символічного значення квітів традиційного українського віночка

Уміння:

• Користуватися інструментами та пристосуваннями для виготовлення штучних квітів з текстильних матеріалів;
• Готувати матеріал до роботи;
• Гармонійно поєднувати кольори;
• Створювати композицію виробу;
• Уміти виготовляти деталі квітів;
• З’єднувати квіти у вінку;
• Оздоблювати готовий виріб;
• Дотримуватися безпечних прийомів роботи з нагрівальними приладами, нагрітими інструментами,що використовуються під час виготовлення квітів;
• Доглядати за готовим виробом.

Результативність роботи визначається проведенням захисту творчого проекту.

Розподіл годин у навчальній програмі орієнтовний. Учитель може вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчених питань.

Згідно з даною програмою на вивчення предмету відводиться 1 година на тиждень у 8-му класі.

Для забезпечення високої ефективності занять з трудового навчання використовують різноманітні форми, прийоми, методи навчально виховної роботи, вибір яких залежить від конкретного змісту і завдань кожного заняття.

Для нашого дослідження було важливим підібрати форми організації роботи і методи навчання, які доцільно використовувати при вивченні курсів за вибором "Виготовлення штучних квітів".

У своєму дослідженні ми дотримувалися класифікації форм та методів навчально-пізнавальної діяльності запропонованої Тхоржевським Д.О.[3 - 334].

Згідно цієї класифікації форм організації трудового навчання виділяють: форми навчальної роботи ( урок, виробнича практика, гурткові заняття тощо); форми організації роботи учнів (фронтальна, групова, бригадна або ланкова, індивідуальна). Підбір форм залежить від поставленох мети до заняття, змісту, що вивчається. Основною формою організації навчально-виховного процесу є урок. У своєму дослідженні використовували комбіновані уроки, уроки комплексного застосування знань, умінь і навичок, уроки формування практичних умінь і навичок.

Метод навчання – це спосіб взаємодії вчителя та учня, що спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття практичних умінь та навичок; на виховання та загальний розвиток учня [10 - 406]. Складовими є прийоми.

Класифікація методів:

• За джерелами інформації (словесні, наочні, практичні);
• За характером пізнавальної діяльності (пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемні, частково-пошукові, дослідницькі);
• Залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок;
• Класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні.

Сукупність методів викладання того чи іншого предмета є методикою викладання.

Для кращого розуміння і засвоєння навчального матеріалу доцільно використовувати при вивченні курсу за вибором роздатковий матеріал, шаблони, деталі квітів, інструкційні карти, зразки, наочність.

Для курсів за вибором було розроблено методичне забезпечення , що складалось із:

- календарно-тематичного  плану (Додаток Д);

- конспектів уроків;

Тема першого уроку:  « Вибір об’єкту проектної діяльності», тип уроку – комлексне застосування знань, умінь і навичок.

Починаючи з першого заняття,  знайомимо учнів з українськими традиціями по використанню квітів як оздоблюючого елементу. Щоб зацікавити їх, привернути увагу до квітів, які вони повинні будуть виготовляти, пропонуємо розгадати кросворд (Додаток  Е).  А вже потім, показуємо готовий  віночок, пояснюючи, що найпоширенішою формою прикрас із квітів на Україні вважались вінки.

На етапі актуалізації опорних знань та життєвого досвіду учнів використовуємо бесіду, де вони повинні пригадати, що таке проект, етапи проекту. Потім пропонуємо пригадати національні звичаї України, у формі розповіді знайомимось з символікою квітів.

Завданням практичної роботи, яку учні повинні виконати у класі, було заповнення організаційно-підготовчого етапу проекту: написати назву об’єкта проектно-технологічної діяльності; безпосереднє значення назви із довідника; історична довідка виникнення виробу; призначення виробу; вимоги до виробу, користуючись методом пректування, учні проектують вінок для подальшого його виготовлення. Враховуючи, що у 8 – му класі учні вивчають метод комбінаторики, рекомендуємо його і застосувати. Але учні можуть користуватися і іншими; результатом роботи є заповнена таблиця характерних ознак квітів; обгрунтувано вибір обраного виробу і заповнений організаційно-підготовчий етап проекту.

На заключному етапі, користуючись методом «мікрофон», учні аналізують результат своєї діяльності.

Тема другого уроку: «Виготовлення шаблонів на деталі квітів віночка проектної діяльності», тип уроку - комлексне застосування знань, умінь і навичок (Додаток Є).

На актуалізацію  опорних знань варто використати бесіду з учнями. Вони пригадують конструкторський етап проекту, види проектної документації.

На практичній роботі учні повинні заповнити конструкторський етап проекту та виготовити шаблони для квіток.

Вони із визначених квітів замальовують ескіз об’єкта проектної діяльності – український  віночок. За загальною згодою вибирається найкращий віночок (за розташуванням квітів) і на основі цього малюнка на наступних заняттях учні виготовляють елементи та вінок із штучних квітів всією ланкою. Результати роботи заносять у таблицю: «Побудова елементів об’єкта проектної діяльності» (назви квітів та листків і їх кількість). Після цього учні виготовляють шаблони для штучних квітів.

       На заключному етапі користуючись методом «мікрофон», учні аналізують результат своєї діяльності.

Тема третього уроку: «Розкроювання деталей квітів для віночка», тип уроку – комлексне застосування знань, умінь і навичок.

На етапі актуалізації опорних знань та життєвого досвіду учнів використовуємо бесіду. Учні пригадують, правила  обведення  шаблонів.

На етапі мотивації діяльності учнів доречно використати бесіду, поговорити про важливість правильного обведення шаблонів.

На практичній роботі вони обводять шаблони на тканині. Потім підфарбовують пелюсткові кола та пелюстки квіток  за  допомогою фарби. Роблять це для того, щоб квіти мали більш природній вигляд. Коли тканина підсихає вирізають готові деталі квітів. Також учням пропонується таблиця з недоліками та шляхами їх усунення (Додаток Ж).

У заключній частині уроку використовуємо метод «мікрофон», де учні мають змогу прозвітуватись, хто і що зробив.

Тема четвертого уроку: «Виготовлення серцевинок квітів для віночка», тип уроку – комбінований.

На етапі актуалізації опорних знань та життєвого досвіду учнів використовуємо бесіду, де вони пригадують чим займались на минулому уроці, які квіти обрали для виготовлення віночка.

На етапі повідомлення нової теми, неохідно записати тему  та завдання на дошці.

На етапі мотивації діяльності учнів пояснюємо важливість правильно виготовлених елементів квітки: тичинки, маточки.

Перш ніж розпочинати вивчення особливостей виготовлення серцевинок квітів, доцільно пригадати міжпредметні зв'язки з біологією та пригадати загальну будову квітки, назву її окремих частин. На цьому етапі застосовується метод репродуктивної бесіди. На закріплення нового матеріалу учні повинні на дошці або на плакті показати окремі частини квітки  (Додаток З).

          На практичній роботі вчитель знайомить учнів з матеріалами, з яких виготовляють тичинки для штучних квітів і технологією їх виготовлення, використовуючи пояснення, наприклад:

• У ромашки серцевинку можна виготовити із вати, пату, паралону - для великої квітки або у вигляді китиці тичинок - для маленьких. Серцевина у різних квітів різна. У ромашки - приплюснута кулька, що виготовляється з вати, паралону, пату (садова ромашка), або китиця з ниток жовтого кольору (польова ромашка).
• У волошки серцевинка виготовляється у вигляді пучка ниток (швейні нитки чорного кольору № 30-40) і пильники з фарбованих манних крупів.
• Серцевинка жовтеця і маку складається з кульки, навколо якої розташовані тичинки з пильниками. Середня кулька жовтеця має трохи сплюснуту форму і виготовляється за тією ж технологією, що і серцевинка ромашки. Тичинки - це підкрохмалені нитки жовтого кольору, що закінчуються пилинками з фарбованих у жовтих чи оранжевих кольорах манних крупів.
• Кулька для маку-це шишечка з вати зеленого кольору, що перетягнута чорними нитками. Навколо шишечки розташовуються тичинки з ниток чорного кольору, що закінчуються пилинками білого кольору з манних крупів. Для польового маку можна зробити серцевину з чорних ниток у вигляді китиці з білими пилинками.

Результатом роботи є виконані тичинки для таких квітів як: мак, ромашка, жовтець, барвінок,волошка та заповнений технологічний етап проекту.

При поясненні особливостей і послідовності виготовлення серцевинок різних квітів, доцільно використовувати крім готових квітів, виготовлені лише серцевинки до кожної квітки та інструкційні карти на виготовлення квіток (Додаток З).

   У заключній частині уроку використовується метод «мікрофон»,  де учні розповідають, що вони зробили, що не встигли зробити, труднощі , які виникали під час роботи.

  Тема п’ятого уроку: «Гофрування деталей квітів», тип уроку – комбінований. На початку уроку учні пригадують з чого складається квітка, показуючи на малюнку ці деталі.

На етапі мотивації діяльності учнів варто використати розповідь про весільні вінки.

При вивченні нового матеріалу, учні знайомляться з основними інструментами, які використовуємо для гофрування елементів квітки.

На цьому етапі демонструємо інструменти (гачок, ніж, бульку), пояснюємо їх будову і можливі різновиди, показуємо прийоми правильного тримання і використання.

Щоб зацікавити учнів до практичної роботи демонструємо прийоми гофрування деталей квітів, пояснюючи, що гофрування має велике значення для якості квітки.

Учні повинні ознайомитись з безпечними прийомами користування нагрітими інструментами і їх зберіганням під час роботи. Використовуючи інструкційні картки, пояснюємо особливості гофрування чашолистиків, пелюсткових кіл та листкових пластин різних квітів (Додаток И).

На практичній роботі учні виконують тренувальні вправи по використанню інструментів та за інструкційною карткою проводять гофрування пелюсткових кіл, чашолистиків та листкових пластин.

  У заключній частині уроку використовується метод «мікрофон»,  де учні розповідають, що вони зробили, що не встигли зробити, труднощі , які виникали під час роботи.

Тема шостого уроку: «Складання деталей квіточок віночка», тип уроку – урок формування практичних умінь і навичок.

  На етапі актуалізації опорних знань і досвіду учнів варто використати інтерактивний метод – тестування.

Повідомляємо і записуємо  нову тему та завдання уроку на дошці. Щоб замотивувати учнів до уроку можна розказати історію віночка надії.

Завданням практичної роботи є складання квітів(мак, ромашка, барвінок, волошка, жовтець) за інструкційними картами (Додаток І).

У вступному інструктажі пояснюємо виготовлення листків, тобто виготовлення черенка (обкручування дроту папером чи нитками) з'єднання його з листковою пластинкою та стеблом. Знайомимо учнів з прийомами обкручування дроту папером чи нитками.

У заключній частині проводимо з учнями бесіду, з’ясовуємо, що вдалось зробити, а що ні.

Тема сьомого уроку:  «Плетення вінка із штучних квітів. Заключний етап проекту», тип уроку - комлексне застосування знань, умінь і навичок.

На початку уроку розгадуємо загадку-кросворд.

Щоб замотивувати учнів на роботу варто розказати учням про те, що вони будуть на на цьому уроці плести віночок (Додаток Ї).

На практичній роботі використовуємо інтерактивний метод – презентацію по плетінню віночка. Збирання віночка проводиться групами. Одні плетуть каркас, інші готують папір для обкручування каркасу; сортують квіти за місцем їх розташування, готують стрічки тощо. Така робота підвищує відповідальність кожного за кінцевий результат, стимулює якість роботи, привчає до роботи відстоювання, формування своєї точки зору. Наприкінці заняття, коли віночок сплетений, учениці фотографуються у ньому.

У підсумках уроку аналізуємо сплетений віночок, обговорюємо, що вийшло, а що ні.