Методика залучення учнів 8-го класу до вивчення символічного значення квітів традиційного українського віночка

 

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………… 3

Розділ I Використання штучних квітів у побуті

1. Технологія виготовлення штучних квітів із текстильних матеріалів … 7
2. Вінок, як форма компонування квітів ...................................................... 22

Розділ II Поради вчителю по впровадженню курсів за вибором

2.1. Методичне забезпечення  варіативного модуля…………………………... 32

2.2. Апробація методичного  забезпечення…………………………………….. 45

Висновки…………………………………………………………………………. 47

Список використаної літератури………………………………………………...50

Додатки……………………………………………………………………………52

 

Вступ

Державна національна програма "Освіта"' (Україна XXI століття) передбачає докорінне реформування всіх ступенів освіти. Чільне місце у цьому важливому процесі суспільних перетворень займає трудова підготовка підростаючого покоління, яка за своєю функціональною спрямованістю і характером об'єктивних умов її реалізації (нові технології, ринкові відносини в економіці тощо) є категорією, що швидко змінюється.

Протягом майже всієї історії України провідне місце в життєдіяльності жінки посідали трудові справи, пов'язані з рукоділлям, веденням домашнього господарства, шиттям. Сьогодні дівчата - це завтрашні матері, вихователі дітей - майбутніх громадян своєї країни і світу, від котрих залежить доля планети. Ось чому підготовці дівчат до прийдешніх ролей жінки потрібно приділяти в школі стільки ж уваги, скільки й інтелектуальному, фізичному, трудовому, естетичному вихованню.

Школа, як відомо, покликана здійснювати підготовку молодого покоління до життя, праці, виконання соціально-необхідних функцій, оперативно реагувати на соціально-економічні зміни, що відбуваються в суспільстві. Зміни у суспільстві пов'язані з набуттям незалежності України, перехід до ринкових відносин знайшли відображення у зміні напрямків трудової підготовки. Це, перш за все, спрямування на вивчення національних ремесел, популяризацію традиційних видів декоративно-прикладного мистецтва. Разом з цим останнім часом почала виділятися тенденція на спрямування трудової підготовки дівчат, перш за все, до ведення домашнього господарства, до кваліфікованого виконання надомної роботи, за допомогою цього розкривається національна культура, поглиблюється і розвивається особистість учня.

На важливість національного спрямування виховання молоді вказували прогресивні діячі України: Б.Грінченко, М.Грушевський, М.Драгоманов, І.Огієнко, Г.Сковорода, О.Довженко, К.Ушинський, С.Русова, В.Сухомлин- ський та ін. Принципова позиція цих та інших відомих всьому світові діячів полягає в тому, що система виховання підростаючих поколінь повинна грунтуватися на національних традиціях, звичаях враховувати особливості психології, культури і мислення.

Вивченню впливу народного декоративно-прикладного мистецтва на виховання національно-свідомої особистості присвятили свої праці багато діячів культури і педагогів-дослідників, а саме: Д.Джола, О.Данченко, І.Зязюн, В.Мусієнко, С.Павх, Д.Тхоржевський та інші.

У Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, відповідно до Державного стандарту загальноосвітньої середньої освіти в Україні (Освітня галузь "Технології"), академіком АПН України Д.О.Тхоржевським започатковано наукову школу з проблеми національного виховання учнів у процесі трудового навчання студентів педагогічних вузів, а також вчителів трудового навчання. Окремі педагогічні аспекти національної культури на уроках трудового навчання в умовах традиційних загальноосвітніх шкіл були розглянуті у дисертаційних дослідженнях В.Мусієнка, Т. Тхоржевської.

Предмет "Трудове навчання" знайомить учнів із мистецтвом як складовою оточуючого середовища і на цій основі впливає на їх світогляд. Формування світогляду на уроках трудового навчання здійснюється різними методами і засобами. У нашому дослідженні особливе значення надається засобам декоративно-прикладного мистецтва, які є невід'ємною складовою народного мистецтва. Воно пов'язане з побутом, повсякденною працею, має надзвичайно великий вплив на формування духовного світу особистості.

Розпочинаючи науково-методичний пошук, ми поставили перед собою мету: грунтуючись на конкретному виді народного декоративно-прикладного мистецтва, розкрити можливості трудового навчання, як шкільного предмета, у залученні учнів середнього віку до вивчення символічного значення квітів традиційного українського віночка, щоб цей культурний потенціал, в свою чергу, стимулював формування кращих трудових якостей особистості. Свій остаточний вибір ми зупинили на методично мало розробленому й не досить поширеному, але водночас дуже доступному і витонченому виді декоративно-прикладного мистецтва, як виготовлення штучних квітів із текстильних матеріалів. Виготовлення штучних квітів - це традиційний вид народного мистецтва слов'ян, який не вимагає складного технологічного обладнання чи матеріального забезпечення, але має високу декоративність і, що дуже важливо, може бути добре узгоджений з діючими програмами трудового навчання учнів 8-х класів середньої загальноосвітньої школи.

Кращі квіткові композиції, створені майстрами минулого і сучасності, несуть в собі могутній потенціал духовності, почуття прекрасного, поєднують красиве й корисне в практичній діяльності. Водночас доводиться визнати, що сьогодні не на достатньому рівні існує друкованих джерел, у яких би розглядалися матеріалознавчі, технологічні, художні й методичні аспекти організації занять по виготовленню штучних квітів.

Бажання поповнити інформаційний вакуум, що утворився навколо даного виду декоративно-прикладного мистецтва, та запропонувати вчителям науково обгрунтовані підходи до організації занять з дітьми і дало підстави здійснити вибір теми нашого дослідження:

"Методика залучення учнів 8-го класу до вивчення символічного значення квітів традиційного українського віночка".

Таким чином, мета нашого дослідження полягає у науковому та організаційно-педагогічному розв'язанні проблеми залученні учнів до вивчення символічного значення квітів традиційного українського віночка, в процесі засвоєння ними технічних та художніх прийомів виготовлення штучних квітів на заняттях з трудового навчання у 8-х класах загальноосвітньої школи.

Об'єктом дослідження є трудове навчання в загальноосвітній школі.

Предметом дослідження є дидактичні основи організації роботи школярів по виготовленню штучних квітів, що забезпечують ознайомлення учнів 8-х класів з символічним значенням квітів традиційного українського віночка.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що при виконанні певних організаційно-методичних умов знайомство з декоративно-прикладним мистецтвом, зокрема з виготовленням штучних квітів, здатне стати ефективним засобом національно-орієнтованого виховання і культурного розвитку школярів.

У відповідності з метою й гіпотезою визначені такі завдання дослідження:

• вивчити можливості трудового навчання у прилученні школярів до традицій, звичаїв, символіки квітів у віночку;
• визначити зміст навчання учнів по виготовленню штучних квітів із текстильних матеріалів на заняттях з трудового навчання;
• провести дидактичний аналіз підготовленості учнів до вивчення модуля «Виготовлення штучних квітів»;
• визначити шляхи залучення учнів 8-го класу до вивчення символічного значення квітів традиційного українського віночка в процесі виготовлення штучних квітів.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали: базисні положення філософської теорії пізнання; психолого-педагогічні теорії; погляди видатних діячів української культури на шляхи формування національної самосвідомості підростаючого покоління; кандидатські дисертації, автореферати дисертацій, документи, монографії, наукові статті в періодичних виданнях, журналах з психології, педагогіки, трудової підготовки.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних припущень використовувався комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз філолософської, психолого-педагогічної, методичної й суспільно-політичної літератури, джерел з історії української культури, народознавства, мистецтвознавства; спостереження, тестування; констатуючий експеримент у декілька етапів, статистична обробка і аналіз їх результатів. Експериментальна робота проводилася в загальноосвітній школі I-III ст. №6 м. Глухова.

 

РОЗДІЛ I. Використання штучних квітів у побуті

1. Технологія виготовлення квітів із текстильних матеріалів

     Історія виникнення штучних квітів сягає корінням у далеке минуле. Перша їх поява – це III-II століття до н.е. Існує думка, що штучні квіти подарував світові Стародавній Єгипет, вони були відомі єгиптянам ще в третьому тисячолітті до нашої ери, але є і ще більш ранні згадки про появу штучних квітів, пов'язані з Стародавнім Китаєм, тут їх виготовляли з шовку, золота, порцеляни, а також з простіших матеріалів, таких як пір'я, глина і пергамент.

     Майстри, які займалися виготовленням квітів користувалися заслуженою повагою і прагнули у своїй роботі до точної передачі образу. Вважалося, що лише той, хто збагнув душу квітки, може передати її образ, свято оберігаючи свої секрети, вони передавали їх лише самим гідним. Трохи пізніше, гречанки на своїх туалетах носили квіти, виготовлені з папірусного шовку. Цей милий аксесуар служив для жінки своєрідним резервуаром для ароматичних масел.

Ченці середньовічної Європи, в основному в Італії та Іспанії, виготовляли штучні квіти в монастирях для потреб храмів; у Франції це мистецтво стало світським, там виникають великі центри ручного виробництва квітів (Париж, Ліон).

Майстри мали секрети унікального ремесла – виготовлення штучних квітів з шовку, воску і паперу, які використовувалися як прикраси для оздоблення монастирів і храмів, так і для статуй святих. Найбільше користувалися попитом в той час троянди, лілії і незабудки.

Найвідомішою штучною квіткою в історії є Золота троянда (лат. - "Rosa aurea"), яку Папа, голова католицької церкви, в неділю троянд (четвертий тиждень Великого посту у католиків), вручав якійсь царській особі за особливі заслуги (Додаток А). Троянда, стебло якої трохи більше метра, виготовлена з чистого золота. На кожній пелюстці вигравіювано ім'я Папи і одна з чеснот того, кому призначена нагорода. Замість краплинок роси на листках використані дрібні діаманти. Тільки одна сім'я художників була удостоєна права виготовляти священну реліквію. Це право передавалось по спадковості з часів середньовіччя.

      Класична школа виготовлення квітів з тканини починає свій відлік з 1655 року. Саме в цьому році домініканські монахи вперше стали застосовувати желатин у квітковому ремеслі. Просочування тканини гарячим желатином стало справжньою революцією в мистецтві створення квітів. До цього моменту квіти з тканини в Європі виготовляли шляхом скручування стрічки в клубок або у вигляді плоских розеток, прикрашаючи ними волосся і дамські туалети. Стрічкові розетки зазвичай приховували в собі маленькі скляні резервуари для парфумної води і парфумних масел.

             До кінця 18 століття Італія, Франція, Богемія, Саксонія і Швейцарія стають основними постачальниками штучних квітів, з'являються новації в мистецтві виготовлення квітів із тканини: спеціалізовані інструменти, нові технології фарбування тканин. Протягом 19 століття штучні квіти міцно закріплюються на корсетах, спідницях, капелюшках, віялах, парасольках, лацканах піджаків великосвітських дам і панів.

             У Росії штучні квіти з'являються в кінці 18 – початку 19 століть. Їх привозять разом з паризькими туалетами і продають за золото поряд з ювелірними прикрасами (Додаток Б).

           З цього часу виготовлення штучних квітів стало популярним видом рукоділля в Росії, трохи пізніше з'являються спеціальні школи рукоділля, ремесел і витончених робіт, але тільки в 1894 році в Санкт-Петербурзі з'являється перше повне керівництво російською мовою з виготовлення штучних квітів із тканини, воску, паперу та шкіри, яке дає можливість усім бажаючим навчитися цьому витонченому виду мистецтва.

Протягом всього 20 століття в Росії мода на штучні квіти то затухала, то з новою силою відроджувалась. До періодів розквіту моди на штучні квіти відносяться кінець 40-х, 50-ті і 80-і роки двадцятого століття.

            Зараз шовкові композиції є актуальним аксесуаром не тільки жіночого, але і чоловічого костюма, вони вже давно вийшли за рамки весільних туалетів і простують по найвідоміших подіумах світу в колекціях будинку моди «Шанель», Валентино, Гальяно, Крістіана Лакруа та інших відомих дизайнерів, надаючи їм яскраву індивідуальність.

             У Росії квіти часті гості колекцій В'ячеслава Зайцева та Валентина Юдашкіна. З колекціями дому моди В'ячеслава Зайцева довгі роки працювала чудовий майстер Надія Сергіївна Череда.

            Штучні квіти використовують  не тільки для оздоблення суконь, костюмів чи шляпок. Ними оформлюють  сцени, вітрини, приміщення. У багатьох  народів штучні квіти є обов'язковою  частиною національного костюма. І ми зараз не можемо собі уявити український національний костюм без віночка зі штучних квітів на головах дівчат (Додаток В).