Аналіз чинників та шляхи забезпечення підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності на підприємстві

 Першочерговими заходами  з розвитку діяльності страхових  актуаріїв є: розробка загальновизнаних  кваліфікаційних вимог, стандартів  навчання, навчальних планів і  програм, а також програм підвищення  кваліфікації страхових актуаріїв, включення професії актуарій; активізація діяльності професійних об'єднань актуаріїв; об'єднання актуаріїв дуже важливі для підвищення ролі актуаріїв у розвитку страхування. Асоціації повинні визначати кваліфікаційні та професійні стандарти для своїх членів і забезпечувати їх додержання.

 Необхідність активізації  діяльності щодо захисту прав  та інтересів страхувальників,  вигодонабувачів і застрахованих  осіб. В реальних умовах сучасного російського страхового ринку найбільш ефективні шляхи захисту інтересів споживачів страхових послуг пов'язані з активізацією діяльності страхових посередників та держави. Певні можливості для захисту прав та інтересів споживачів на страховому ринку мають вже діючі суспільства по захисту прав споживачів. У той же час, зарубіжний досвід показує, що, за певних умов, корисним інструментом захисту прав та інтересів страхувальників, вигодонабувачів та застрахованих осіб можуть стати спеціалізовані товариства по захисту їх прав.

 Підтримка інформаційних  технологій в просуванні страхових послуг. В Нині інформаційні технології не грають помітної ролі у страховому обслуговуванні споживачів у Україні. Автоматизація різних бізнес-процесів страхових компаній може сприяти залученню нових страхувальників через підвищення якості обслуговування, забезпечення інформаційної прозорості бізнесу і симетричності інформації для споживачів, максимальну персоніфікацію відносин зі страхувальниками і зниження вартості послуг за рахунок зменшення аквізиційна витрат і витрат на обробку звернення.

 Шляхи активізації  використання інформаційних технологій на українському страховому ринку:

 подолання орієнтації  пропонованого IТ-компаніями програмного  забезпечення на певні стандартні  процедури. Незважаючи на відносну  стандартність вимог, пропонованих страховими компаніями до програмного забезпечення, діяльність різних страховиків досить специфічна;

 підвищення кваліфікації  персоналу IT-компаній в галузі  страхування. Брак відповідної  кваліфікації у IT-фахівців посилює  проблему обліку специфіки діяльності конкретних страховиків в програмному забезпеченні;

 підвищення рівня  довіри страховиків до представників  IT-компаній. В умовах досить жорсткої  конкуренції страховики відчувають  сильну недовіру до сторонніх організаціям внаслідок необхідності забезпечення безпеки власних баз даних.

Одним з джерел покращення роботи страхової компанії є соціальний капітал. Соціальний капітал - поняття досить широке та має невизначений характер. У контексті цього дослідження під соціальним капіталом страхової компанії будемо розуміти сукупність усіх її зв’язків з контрагентами та рівень довіри між ними. Структура взаємовідносин страхової компанії є досить складною та потребує детального розгляду. Особливе місце у цій системі відводиться державі, що своїми законодавчими методами управління може як позитивно, так і негативно впливати на рівень довіри, що яскраво проявляється в Законі України «Про страхування»[1].

Взагалі, якщо говорити про  природу страхової послуги, то вона завдяки своїм особливостям має  унікальний характер. Аналіз цих особливостей було зроблено на основі трьох основних факторів, за якими клієнт вибирає компанію: технологічний фактор (характеристика змісту послуги); економічний фактор (ціна продукту) та соціальний фактор (фактор спілкування, співпраці, взаємодії, взаємної довіри та взаємодопомоги)[2]. Після проведеного дослідження було доведено, що страхова послуга за своєю природою є дуже складною для розуміння споживача  і єдине, що йому залишається - це довіряти компанії.   А довіра, у свою чергу, це ключова складова соціального капіталу. Наявність довіри  є вагомим компонентом  всіх стабільних взаємодій фінансових структур та населення.

Рис.3.1. Концепція підвищення ефективності діяльності СК за рахунок використання соціального капіталу

Звісно, що одне розуміння терміну «соціальний капітал» не зробить роботу страхової компанії ефективнішою. Для цього потрібно розуміти як правильно управляти ним.

Саме тому проблема створення  ефективної системи управління соціальним капіталом страхової компанії є  актуальною науково-практичною задачею, що потребує розробки нових інструментів стратегічного управління.  Це і концепції, і моделі, і методи, що значно полегшать роботу керівників страхових компаній.

Процес моделювання  оцінки та управління соціальним капіталом  страхової компанії  складається з трьох основних етапів, які у свою чергу підрозділяються ще на декілька етапів, що мають єдину мету - підвищення ефективності діяльності СК.

Етап 1. Аналіз та виявлення  проблем. Цей етап включає у себе наступні задачі:

1.1.  Аналіз особливостей сфери страхових послуг з точки зору формування соціального капіталу

1.2.  Визначення ролі  довіри як компоненту стабільної  взаємодії на ринку 

1.3.  Аналіз страхового  законодавства як джерела формування  довіри страхувальників

Етап 2. Розробка моделей і методів оцінки та управління соціальним капіталом. Цей етап включає у себе наступні кроки:

2.1.  Оцінювання інтегрального показника довіри клієнтів до СК

2.1.1.   Визначення  факторів довіри клієнтів до  СК 

2.1.2.   Моделювання  структури довіри клієнтів до страхової компанії

2.2.    Управління  соціальним капіталом СК 

2.2.1.   Класифікація  факторів щодо можливості управління  ними

2.2.2.   Класифікація  витрат на підвищення соціального  капіталу

2.2.3.   Оцінка ефективності  управління соціальним капіталом СК

Етап 3. Підтримка прийняття  рішень щодо управління соціальним капіталом  СК.  Цей етап представляє собою  практичне застосування моделі у  діяльності страхової компанії з  подальшою розробкою можливих сценаріїв  змін.

На рис. 3.1 представлено концептуальну модель виконання означених етапів стосовно оцінки та управління соціальним капіталом страхової компанії. Розглянемо зміст та особливості виконання 2 та 3 етапів цієї моделі, оскільки зміст першого було викладено вище.

Для побудови ієрархічної структури у вигляді дерева довіри доцільно розробити анкети для клієнтів страхової компанії. Обробка результатів анкетування дасть змогу виділити основні фактори впливу на довіру клієнтів. З метою обчислення інтегрального коефіцієнту, до цих факторів пропонується процедура декомпозиції до тих пір, поки не було отримано показник, який, по-перше, кількісно вимірюється, а, по-друге, може бути безпосередньо змінений компанією внаслідок управління.

Далі, на основі методу ПАТТЕРН [9], проводиться зважування елементів побудованого графу коефіцієнтами відносної важливості.

Для кожної кінцевої вершини  необхідно обґрунтувати метод кількісної оцінки її значення та виконати нормування. Для визначення методів оцінювання кінцевих вершин усі фактори класифікуються за <span class="