Статистика оплати праці

де З_ден, З_річ — відповідно середньоденна і середньорічна (квартальна, місячна) заробітна плата;

З_год — середньогодинна заробітна плата;

L — середня фактична тривалість робочого дня;

K_д — коефіцієнт збільшення денного фонду за рахунок доплат у денному фонді (відношення фонду денної оплати до фонду годинної оплати);

L¢ — середня фактична тривалість робочого періоду;

K_р — коефіцієнт збільшення річного (квартального, місячного) фонду за рахунок доплат у річному фонді (відношення фонду річної (квартальної, місячної) оплати до фонду денної оплати)[2].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Наприклад, маємо такі дані за звітний місяць:

1. Середньооблікова чисельність  робітників	440
2. Відпрацьовано людино-днів	680
3. Відпрацьовано людино-годин	75 504
4. Середня тривалість  робочого місяця, днів	22
5. Середня тривалість  робочого дня, годин	7,8
6. Фонд годинної оплати  праці, грн	203 861
7. Фонд денної оплати  праці, грн	209 088
8. Фонд місячної оплати  праці, грн	215 600

   Виходячи з наведених даних, показники середньої заробітної плати можна обчислити таким чином:

— середньогодинна заробітна  плата	грн;
— середньоденна заробітна  плата	грн;
— середньомісячна заробітна  плата	грн.

 

    Розміри середньоденної і середньомісячної заробітної плати обчислюються також на основі взаємозв’язку показників, тобто:

— середньоденна заробітна  плата	грн;
— середньомісячна  заробітна плата	грн.

     Динаміка рівнів середньої заробітної плати вивчається за допомогою індексів. Між цими індексами існує такий самий зв’язок, як і між середніми показниками:

                    (4.3)

                     (4.4)

           Для характеристики динаміки  середньої заробітної плати сукупності  працівників використовують індекси,  які обчислюються на основі  середніх рівнів оплати праці  окремих груп працівників та  чисельності працівників (затрат  робочого часу). Оскільки для робітників  обчислюють три види середньої  заробітної плати, можуть визначатись індекси середньогодинної, денної та річної (квартальної, місячної) заробітної плати. Залежно від мети обчислюють індекси середньої заробітної плати змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.

     Методику обчислення індексів середньої заробітної плати розглянемо на такому прикладі:

Таблиця 4.1

Методика обчислення індексів середньої заробітної плати [10]

Група робітників	Середньооблікова чисельність робітників, чол.		Фонд оплати праці, тис. грн		Середньомісячна заробітна плата, грн		Індекс заробітної плати, %
	базисного періоду	звітного періоду	базисного періоду	звітного періоду	базисного періоду	звітного періоду
	Т0	Т1	Ф0 =   =	Ф1 = =
Кваліфіковані	220	310	110	161,2	500	520	104
Малокваліфіковані	220	130	77	49,4	350		108,6
Усього	440	440	187	210,6	425	478,6	112,6

 

       Індекс заробітної плати змінного складу обчислюють як відношення середньої заробітної плати звітного періоду до середньої заробітної плати базисного періоду.

 

або

           Як бачимо, середня місячна заробітна плата робітників зросла на 12,6 %, тобто більше, ніж у кожній групі робітників. Це пояснюється тим, що на індекс змінного складу впливають зміни у складі робітників різних кваліфікацій: у звітному періоді збільшилась питома вага чисельності кваліфікованих робітників, у яких рівень середньої заробітної плати в базисному періоді був вищим.

      Індекс середньої заробітної плати фіксованого складу обчислюють, виходячи з того, що структура чисельності працівників (або фонду відпрацьованого часу) за періоди, що порівнюються, не змінилась. Обчислення ведуть за формулою:

    (4.5)

де  — середня заробітна плата базисного періоду при структурі чисельності (затрат робочого часу) звітного періоду;

З₀Т₁ — фонд оплати праці робітників звітного періоду при заробітній платі базисного періоду.

      Виходячи з наведених даних, індекс фіксованого складу дорівнює:

,

або

    Отже, без урахування змін у структурі робітників середня заробітна плата зросла на 5 %.

   Динаміка середньої заробітної плати під впливом зміни структури робітників (відпрацьованого часу) визначається за допомогою індексу структурних зрушень:

   

         або

 

   Індекс структурних зрушень показує, що середня заробітна плата робітників зросла на 7,2 % за рахунок збільшення питомої ваги чисельності робітників першої групи (кваліфіковані) з вищим рівнем оплати праці.

   Слід мати на увазі, що розглянуті індекси характеризуються економічним змістом, тому кожний з них придатний для розв’язування лише конкретної задачі. Індекс змінного складу, відбиваючи вплив зміни середнього заробітку робітників кожної кваліфікації і зміни кваліфікаційного рівня робітників, становить певний інтерес у системі народногосподарських та галузевих показників. Для аналізу динаміки середньої заробітної плати важливе значення має й індекс фіксованого складу, який характеризує її «в чистому вигляді». Нарешті, необхідність обчислення індексу структурних зрушень зв’язана з глибокими структурними змінами в економіці, у тому числі змінами в кваліфікаційному складі працівників, які стають вагомим чинником зростання середньої заробітної плати [10].

      Розглянемо  динаміку середньої заробітної плати населення України за регіонами за місяць у 2002-2010 роках (табл. 4.2).

 

 

 

 

 

Таблиця 4.2

Динаміка середньомісячної заробітної плати по регіонах у 2002-2010 роках

в розрахунку на одного штатного працівника, грн.[12]

	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Україна	376	462	590	806	1041	1351	1806	1906	2239
Автономна Республіка  Крим	358	433	543	730	952	1220	1609	1707	1991
Вінницька	265	334	435	597	793	1028	1404	1511	1782
Волинська	253	319	412	591	773	1013	1380	1427	1692
Дніпропетровська	438	526	667	913	1139	1455	1876	1963	2369
Донецька	452	550	712	962	1202	1535	2015	2116	2549
Житомирська	268	334	434	602	793	1033	1404	1493	1785
Закарпатська	295	379	479	665	868	1091	1453	1562	1846
Запорізька	445	541	671	860	1091	1394	1812	1843	2187
Івано-Франківська	318	402	510	718	923	1180	1543	1627	1927
Київська	378	470	592	811	1058	1362	1852	1987	2295
Кіровоградська	282	353	455	624	819	1054	1428	1537	1815
Луганська	393	474	596	805	1022	1323	1769	1873	2271
Львівська	339	419	523	713	923	1183	1570	1667	1941
Миколаївська	398	470	565	744	955	1202	1621	1806	2122
Одеська	379	454	566	768	966	1226	1633	1787	2046
Полтавська	354	437	560	758	961	1243	1661	1733	2102
Рівненська	312	390	506	685	888	1133	1523	1614	1960
Сумська	307	379	473	663	857	1098	1472	1593	1866
Тернопільська	237	304	388	553	727	943	1313	1412	1659
Харківська	370	455	569	759	974	1251	1679	1804	2060
Херсонська	289	356	451	625	800	1017	1375	1482	1733
Хмельницька	258	323	419	584	792	1045	1429	1521	1786
Черкаська	276	350	465	642	846	1085	1459	1532	1835
Чернівецька	271	344	441	621	819	1051	1402	1523	1772
Чернігівська	277	342	438	602	790	1016	1370	1465	1711
м.Київ	643	761	967	1314	1729	2300	3074	3161	3431
м.Севастополь	391	486	594	803	1005	1302	1726	1882	2167

 

             На основі даних про номінальну середню заробітну плату по Україні в цілому за 2002-2010 рр. можна зробити висновок про те, що даний показник зріс практично в 6 разів. При цьому максимальний приріст спостерігається в 2005 і 2008 рр. по відношенню до попередніх років (37% і 34% відповідно). Мінімальний темп приросту середньої заробітної плати мав місце в 2009 р. відносно 2008 р. (близько 6%). Приріст показника в 2010 р. по відношенню до 2009 р. був дещо істотніше (близько 18%).

            У регіональному розрізі максимальний рівень середньої заробітної плати зафіксований у м. Києві. Він склав 3431 грн. в 2010 р., що на 8,7% вище аналогічного показника 2009 р. і в 5,4 рази більше значення 2002 р. В інших регіонах України середній розмір заробітної плати не перевищував 3000 грн. Друге місце після м. Києва за значенням показника, що вивчається, посідає Донецька область (2549 грн.), третє – Дніпропетровська (2369 грн.). Ще по двох регіонах (Київська та Луганська області) розмір середньої заробітної плати перевищує її середнє значення по Україні в цілому (2295 грн. та 2271 грн. Відповідно).

            У 2010 р. в Одеській, Харківській, Полтавській, Миколаївській, Запорізькій областях та м. Севастополі показник середньої заробітної плати знаходився в межах від 2000 до 2200 грн. У діапазоні від 1800 до 2000 грн. цей показник був зафіксований у Кіровоградській, Закарпатській, Черкаській, Сумській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській областях та Криму. Найнижчий рівень заробітної плати (від 1600 до 1800 грн.) спостерігався в інших восьми областях – Тернопільській, Волинській, Чернігівській, Херсонській, Чернівецькій, Хмельницькій, Житомирській і Вінницькій.

            За темпами приросту номінальної середньої заробітної плати за 2002-2010 рр. регіони України розміщуються в такій послідовності: максимальна динаміка спостерігається в Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Волинській і Житомирській областях (практично 7-кратний приріст); в масштабі від 6 до 6,5 разів показник збільшився в Київській, Івано-Франківській, Сумській, Чернігівській, Закарпатській, Рівненській, Кіровоградській та Чернівецькій областях. Необхідно відзначити, що по вищеназваних регіонах темп приросту середньої заробітної плати був вищим, ніж у середньому по Україні. Найповільніше досліджуваний показник зростав у Запорізькій області (майже в 5 разів) та у м. Києві (в 5,3 рази).

             Розглядаючи динаміку реальної середньої заробітної плати, наведеної до показника 2002 р., необхідно зазначити, що темп приросту даного показника за 2002-2010 рр. в цілому по Україні склав 118,8%. При цьому в 11 регіонах темп приросту виявився нижче, ніж в цілому по Україні. Це Миколаївська, Запорізька, Рівненська, Полтавська, Одеська, Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Луганська області, а також міста Севастополь і Київ. При цьому в м. Києві показник реальної середньої заробітної плати в 2010 р. в порівнянні з 2002 р. збільшився в 3,2 рази. Найбільші темпи приросту мають місце в Донецькій області, м. Києві, Тернопільській та Хмельницькій областях.

            Заслуговує на увагу той факт, що з 2003 по 2006 р. динаміка реальної середньої заробітної плати в Україні була тільки позитивною. У 2009 і в 2010 рр. практично у всіх регіонах України досліджуваний показник характеризувався тенденцією до скорочення (виняток склали м. Київ та Донецька область). У 2009 р. по відношенню до 2008 р. реальна середня заробітна плата в Україні скоротилася на 13,7%. При цьому найбільше скорочення мало місце у Запорізькій, Волинській, Полтавській та Дніпропетровській областях. Мінімальні темпи скорочення вдалося підтримати в Миколаївській, Одеській областях та м. Севастополі. Темп приросту показника в м. Києві склав 5,5%.

            У 2010 р. по відношенню до 2009 р. реальна середня заробітна плата в Україні скоротилася на 4,5%. При цьому найбільш істотне скорочення знову торкнулося жителів Київської, Одеської областей та м. Севастополя (6-7%). Приріст показника спостерігався в м. Києві та Донецькій області (18% і 17% відповідно).

        Розглянемо динаміку зміни середньої зарплати в Україні в 2011 році (табл. 4.3).

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4. 3

Динаміка змін середньої  зарплати в Україні в 2011 році, в гривнях [13]

Місяць	Середня зарплата в Україні  в 2011 році в гривнях
Січень	2297
Лютий	2338
Березень	2531
Квітень	2533
Травень	2573
Червень	2708
Липень	2749
Серпень	2694
Вересень	2737
Жовтень	2729
Листопад	2727
Грудень	3054

 

 

Рис. 4.1. Динаміка зміни середньої зарплати в Україні в 2011 році, в гривнях [13].

          

            За даними Держкомстату України середня зарплата в грудні 2011 склала 3054 гривні. У січні 2011 року середня зарплата по країні дорівнювала 2297 гривень. За рік середня зарплата зросла на 757 гривень.

            За рік середня зарплата українців чотири рази зменшувалася: у серпні - на 55 гривень, у жовтні - на 8 гривень, в листопаді - на 2 гривні у порівнянні з попередніми місяцями.