Статистика оплати праці

підрядна бригадна система  оплати праці — це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.

пряма підрядна система — це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію). 

Найбільш простий спосіб розподілу заробітку між членами  бригади -  здійснюється пропорційно  відпрацьованому часу.

Оплата годин нічної роботи. Годинами нічної роботи вважається час з 22 до 6 години. При цьому встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. До роботи в нічний час не допускаються: вагітні жінки та жінки, що мають дітей віком до 3 років, працівники до 18 років. Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, передбаченому трудовим договором, але не нижче розмірів, встановлених законодавством.

Оплата годин наднормової  роботи. Наднормовою вважається робота понад встановлену законом тривалість робочого дня. Наднормові роботи допускаються у виключних випадках і з дозволу профкому підприємства. До наднормових робіт не допускаються: вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до 3 років, працівники до 18 років, в дні занять працівники, що навчаються без відриву від виробництва в загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах.

Робота в наднормовий  час оплачується при підрядній  оплаті праці — в розмірі 100% тарифної ставки працівника — підрядника відповідної  кваліфікації, при погодинній - подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Наднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік.

Порядок оплати роботи у  святкові та неробочі дні. Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня відпочинку або за угодою сторін в грошовій формі. Робота у вихідні і святкові дні оплачується не менш, ніж в подвійному розмірі:

• підрядникам — не менше ніж за подвійними підрядними розцінками;
• працівникам, праця яких оплачується за годинними ставками, - в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки;
• працівникам, що одержують місячний оклад, - в розмірі не менше однієї годинної (денної) ставки окладу, якщо робота проводилась в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки понад оклад, якщо робота проводилась більше місячної норми.

Оплата праці при виробництві  продукції, що виявилась браком. Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає, а частковий — оплачується в залежності від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.

Місячна заробітна плата  працівника в цьому випадку не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

Брак, який виник внаслідок  прихованого дефекту в матеріалі, що обробляється, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу органом технічного контролю, оплачують працівнику нарівні з придатними виробами.

Оплата часу простою на підприємстві. Час простою з вини працівника оплаті не підлягає. Час простою не з вини працівника, якщо він попередив адміністрацію (бригадира, майстра) про початок простою, оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду або окладу [11].

 

 

 

 

 

 

 

3.  ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ

 

   Головною формою розподілу  по праці й основному джерелі  реальних доходів трудящих є  заробітна плата. У масштабі  всього народного господарства  заробітна плата являє собою  частину національного доходу, що  надходить в індивідуальне розпорядження  робітників та службовців відповідно  до кількості і якості витраченого  ними суспільно корисної праці.

   Під фондом заробітної  плати виробничих об'єднань (підприємств)  варто розуміти частину їхніх  витрат, що складає суму виражених  у грошовій формі засобів, нарахованих  працівникам за виконану ними  роботу.

              До фонду основної заробітної плати включаються:

• заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;
• суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;
• суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств і (або) оплата їх праці, що здійснюються за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

         До фонду додаткової заробітної плати входять:

        Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством:

• кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;
• за класність водіям автомобілів, робітникам локомотивних бригад, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей народного господарства, в яких введено такі надбавки та доплати за звання майстра і класи кваліфікації;
• бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами;
• персональні надбавки;
• керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання;
• за знання іноземної мови;
• за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
• доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством;
• за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу в багатозмінному та неперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час;
• працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад;
• інші надбавки і доплати, передбачені законодавством.

          До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать:

• оплата простоїв не з вини працівника;
• суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати;
• суми, що виплачуються працівникам, які брали участь у страйках;
• надбавки і доплати, не передбачені законодавством, і понад розміри, встановлені чинним законодавством;
• винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), не передбачені законодавством, і понад розміри, установлені чинним законодавством;
• винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції та інші виплати.

           До інших виплат, які не входять до фонду оплати праці, належать:

• суми вихідної допомоги, передбачені чинним законодавством;
• одноразові допомоги та добові, які виплачуються в разі переведення, приймання і направлення на роботу в іншу місцевість, витрати на відрядження;
• надбавки за пересувний, роз’їзний характер робіт для працівників, безпосередньо зайнятих на будівництві, реконструкції і капітальному ремонті, а також при виконанні робіт вахтовим методом у випадках, передбачених законодавством;
• суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки, окладу за дні перебування в дорозі до місця розташування підприємства (пункту збору) — місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств;
• надбавки до заробітної плати за кожну добу, які виплачуються з моменту виїзду до повернення на підприємство, де працівник працює; працівникам зв’язку, залізничного, річкового, автомобільного транспорту і шосейного господарства та іншим працівникам, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний характер;
• суми, які зберігаються за місцем основної роботи замість добових і квартирних за робітниками, відрядженими на вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів; на збирання врожаю; заготівлю кормів; виплати польового забезпечення[4].

          Доходи працівників (дивіденди, проценти). Не включаються до фонду оплати праці (показуються у звітах з праці окремо) доходи (дивіденди, проценти) від акцій та вкладів у майно підприємства, установи, організації, працівникам, які є членами акціонерного товариства та перебувають у їх списковому складі.

         Для глибшого вивчення структури фондів оплати праці залежно від елементів виплат виділяють годинний, денний та річний (квартальний, місячний) фонди. Причому годинний та денний фонди визначаються тільки для категорії робітників на підставі внутрішньовиробничого обліку, оскільки статистична звітність не містить необхідної для цього інформації.

        Фонд годинної оплати праці — це сума грошових коштів, нарахованих у звітному періоді за фактично відпрацьовані людино-години в умовах нормальної тривалості зміни. Жодні виплати за невідпрацьований час до складу цього фонду не включаються. Основні складові частини фонду годинної оплати: оплата за відрядними розцінками, тарифними ставками, окладами або за середнім заробітком; грошові премії; надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів та ін.

         Фонд денної оплати охоплює виплати за відпрацьовані людино-дні. Він складається з годинного фонду та оплати людино-годин, не відпрацьованих протягом робочого дня (оплата внутрішньо змінних простоїв не з вини робітника, оплата перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгових годин підлітків, доплата за роботу в понаднормовий час тощо). Як і годинний фонд, фонд денної оплати обчислюється за рік, квартал, місяць.

        Фонд річної (квартальної, місячної) оплати охоплює всі суми заробітної плати, нарахованої працівникам у звітному періоді. Він складається з денного фонду та виплат за невідпрацьовані людино-дні з фонду оплати праці (оплата щорічних відпусток, цілоденних простоїв, днів виконання державних і громадських обов’язків; виплата вихідної грошової допомоги та ін.). Фонд річної (квартальної, місячної) оплати розраховується для всіх категорій працівників.

       Склад заробітної плати за видами фондів дає змогу повніше аналізувати витрати грошових коштів на заробітну плату, визначати розмір виплат за відпрацьовані й невідпрацьовані людино-дні і людино-години та ін. Важливим напрямом аналізу є характеристика співвідношень фондів оплати праці в динаміці. Наприклад, зменшення питомої ваги фонду годинної оплати в денному фонді свідчить про зростання, зокрема, поточних простоїв, понаднормових робіт, тобто про недоліки в організації праці і її оплати[2].

4.  СЕРЕДНЯ ЗАРОБІТНА ПЛАТА ПРАЦІВНИКІВ ТА АНАЛІЗ  ЇЇ ДИНАМІКИ

 

  Статистичні показники величини фондів годинної, денної і місячної заробітної плати у взаємному зв'язку із показниками витрат праці в людино-годинах, людино-днях і людино-місяцях (середньоспискова чисельність) використовуються для розрахунку середньої заробітної плати робітників, що служать і інших категорій персоналу.

        Середня  заробітна плата працівників  за місяць (квартал, рік) у цілому  на підприємстві, в установі, організації  обчислюється діленням сум, нарахованих  із фонду оплати праці працівників  як у грошовій, так і натуральній  формах, на середньооблікову чисельність  працівників, що береться для  розрахунку середньої заробітної  плати та інших середніх показників (середньооблікову чисельність усього  персоналу в еквіваленті повної  зайнятості) за відповідний період.

       Для  визначення середньомісячної величини  за квартал (рік) або будь-який  інший період отриману величину  заробітної плати за квартал  (рік) необхідно розділити на  кількість місяців у періоді.  Рівень середньої заробітної  плати обчислюється на основі  фондів оплати праці і відповідних  затрат робочого часу в людино-годинах, людино-днях або середньоспискової чисельності працівників (робітників).

      Середньогодинна  заробітна плата робітників визначається  діленням фонду годинної оплати  праці на кількість відпрацьованих  за період людино-годин і характеризує  рівень оплати відпрацьованої  людино-години.

      Середньоденна  заробітна плата робітників обчислюється  діленням фонду денної оплати  на кількість відпрацьованих  ними за період людино-днів. Вона  залежить не тільки від величини  оплати відпрацьованого часу, а  й від питомої ваги оплати  невідпрацьованих годин у межах  відпрацьованих днів і доплат  за понаднормовість.

       Середньорічна  (квартальна, місячна) заробітна  плата визначається для всього  персоналу підприємства, а також  для окремих його категорій як частка від ділення річного (квартального, місячного) фонду оплати праці на відповідну середньооблікову чисельність. При її обчисленні до фонду оплати праці додаються суми винагород за підсумками роботи за рік і одноразові заохочення працівників.

       Між показниками середньої заробітної плати робітників є певний зв’язок, який формалізується таким чином:

                   (4.1)

                   (4.2)