Статистичне вивчення витрат підприємств на оплату праці та соціальний розвиток персоналу (на прикладі Львівської області)

Найбільше значення загальних витрат підприємств на оплату праці робітників можемо спостерігати у місті Львові - 5498,1 млн.грн. Серед районів першість по витратах підприємств на оплату праці займає Сокальський район – 279,4 млн.грн., на останньому місці – Турківський район (4,5 млн.грн.). Це зумовлено нерівномірним розподілом промислових потужностей по регіонах області.

Мал.2.5 Витрати підприємств Львівської області на оплату праці в регіональному розрізі (без врахування міста Львів) у 2010 році (млн.грн.)

Щоб достовірно відобразити структуру витрат підприємств на оплату праці по регіонах, скористаємося вже використовуваним нами вище способом і аналогічно визначимо питому частку в розрізі по кожному районі області.

Таблиця 2.6

Частка витрат на оплату праці серед загальних витрат підприємств Львівської області в розрізі по районах області за 2010 рік (відсотків)

Найбільшу частку витрати на оплату праці серед інших виробничих витрат займають у складі витрат підприємств Сокальського району (33,54%) та підприємств Стрийського району (30,24%), це найвищий показник витрат на оплату праці по області в цілому. Найнижчу питому вагу серед загальних операційних витрат мають витрати на оплату праці серед підприємств Кам’янка-Бузького району (4,60%) та підприємств Пустомитівського району (4,41%). В той ж час середній показник по області частки витрат на оплату праці – 8,70 % від загальних витрат.

Мал.2.6              Частка витрат на оплату праці серед загальних витрат підприємств Львівської області в розрізі по районах області за 2010 рік

(у відсотках)

2.2              Аналіз та прогнозування показників середньомісячної заробітної плати Львівської області

Розглянемо статистичні дані за 2001 – 2010 роки та розглянемо динаміку номінальної заробітної плати у Львівській області:

Таблиця 2.7

Динаміка номінальної заробітної плати на підприємствах Львівської області

(грн.)

Мал. 2.7.              Динаміка номінальної заробітної плати на підприємствах Львівської області (грн.)

Бачимо, що номінальна заробітна плата постійно, із року в рік, характеризується зростанням, що є природнім процесом з огляду на інфляцію та знецінення валюти.

Проаналізуємо темп зростання та динаміку номінальної та реальної заробітної плати на основі даних статистичних спостережень та показників 2001 – 2010 рр.

Таблиця 2.8

Динаміка середньомісячної номінальної та реальної заробітної плати

Проаналізуємо динаміку номінальної заробітної плати 2002 – 2010 рр. у відсотках до поперенього року за допомогою наведеного нижче графіку.

Бачимо що кожного року відбувалося зростання номінальної заробітної плати. Найбільш темп зростання номінальної заробітної плати був зареєстрований 2005 року (136,3 % до попереднього року) та 2008 року (132,8 % до попереднього року). Найнижчі темпи зростання номінальної заробітної плати були відмічені 2009 року (106,2 % порівняно з попереднім роком) та 2010 року (119,0 % відносно попереднього року), що пояснюється наслідками економічної кризи кінця 2008 року.

Мал. 2.8              Динаміка номінальної середньомісячної заробітної плати, у відсотках до попереднього року

Проте показник номінальної заробітної плати не є об’єктивним, тому що не відображає реальної купівельної спроможності рівня номінальної середньомісячної зарплати з врахуванням рівня споживчих цін. Тому, щоб достовірніше проаналізувати ситуацію розглянемо показник середньомісячної реальної зарплати та проаналізуємо його динаміку протягом останніх років.

Мал. 2.9              Динаміка реальної середньомісячної заробітної плати, у відсотках до попереднього року

Отже, можемо наочно бачити, що реальне зростання заробітної плати було зафіксовано протягом 2002 – 2008 рр., причому найбільше у 2004 році (124,1% до попереднього року). Проте починаючи з 2004 року темп зростання реальної заробітної плати носить спадний характер і 2009 року ми можемо спостерігати що показник реальної середньомісячної зарплати вже має значення 90,1 %, тобто в цьому році працівники одержували за свою працю реальну зарплату вже меншу ніж у попередньому році на 9,1% (100%-90,1%). У 2010 році знову можемо спостерігати незначний підйом рівня реальної зарплати на рівень 108,1 %.

Спробуємо побудувати прогнозну модель показника середньомісячної реальної зарплати по Львівській області за допомогою методу найменших квадратів. Для цього скористаємося даними за 2002 – 2010 роки.

Таблиця 2.9

Реальна заробітна плата, у відсотках до попереднього року

Першим кроком у розробці прогнозу лінії тренду найменших квадратів є визначення центрального періоду ряду. Якщо ряд складається з непарної кількості спостережень, центральним є середнє спостереження. Якщо ж кількість спостережень парна, проблема розв’язується шляхом вибору середньої точки між двома центральними періодами. Після визначення центральної точки рахуються часові періоди від центральної точки. У разі парної кількості спостережень двом центральним точкам присвоюється значення –0,5 (для першої центральної точки) та 0,5 (для другої), а значення для наступних періодів збільшуються на 1 для кожного подальшого. В разі якщо число спостережень непарне, центральному періоду присвоюється значення 0, а наступним — значення, що зростають на 1 у кожному наступному порівняно з попереднім. Це показано в стовпчику В розрахункової таблиці (див табл. 2.10), а деякі необхідні наступні обчислення пояснюються нижче.

Таблиця 2.10

Розрахунок векторних добутків суми  та номеру періоду часу від центральної точки та визначення найменших квадратів