Статистичне вивчення витрат підприємств на оплату праці та соціальний розвиток персоналу (на прикладі Львівської області)

              1.4.7. Доплати працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час їх переміщення в шахті (копальні) від стовбура до робочого місця і назад.

1.5. Оплата праці кваліфікованих працівників, керівників підприємств і організацій, звільнених від основної роботи і притягнених до підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

1.5. Комісійна винагорода, зокрема, штатним страховим агентам, штатним брокерам.

1.6. Гонорар працівникам, що числяться в складі списку працівників редакцій газет, журналів і інших засобах масової інформації.

1.7. Оплата послуг працівників бухгалтерій за виконання ними письмових доручень працівників по перераховуванню страхових внесків із заробітної плати.

1.8. Оплата спеціальних перерв в роботі.

1.9. Виплата різниці в окладах працівників, працевлаштованих із інших підприємств і організацій, із збереженням протягом визначеного терміну розмірів посадового окладу по попередньому місцю праці.

1.10. Виплата різниці в окладах при тимчасовій заміні по інструкції.

1.11. Суми, нараховані за виконану роботу особам, притягненим на роботу підприємства в відповідності із спеціальним договором із державними організаціями (наприклад притягнені військовослужбовці), як видані безпосередньо притягненим робітникам, так і перераховані державним організаціям.

2. Фонд додаткової заробітної плати

2.1. Оплата щорічних і додаткових відпусток (без грошової компенсації за невикористану відпустку).

2.2. Оплата додатково наданих по колективному договору (зверх передбачених законодавством) відпусток працівникам.

2.3. Оплата пільгових годин підліткам.

2.4. Оплата навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються в навчальних закладах.

2.5. Оплата працівникам, що були направлені на професійну підготовку, підвищення кваліфікації, навчання іншим професіям на період навчання.

2.6. Оплата праці працівникам, що були залучені до виконання державних чи громадських обов’язків.

2.7. Оплата, що зберігається по місцю основної праці за працівниками, залученими до інших робіт поза межами підприємства.

2.8. Суми, виплачені за рахунок коштів підприємства, за невідпрацьований час працівникам, вимушено працюючим неповний робочий час по ініціативі адміністрації.

2.9 Суми виплачені за рахунок коштів підприємства працівникам, що находяться в вимушених відпустках по ініціативі адміністрації.

2.10 Надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:

-         кваліфікованим робітникам, що зайняті на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майтерність;

-         за класність водіям автомобілів;

-         персональні надбавки;

-         керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строок їх виконання;

-         за сумісництво професій (посад).

2.11. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам і іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за  економію конкретних видів матеріальних ресурсів.

2.12. Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи.

2.13. Оплата праці робітників, які не входять до штату  підприємства, за виконання робіт згідно договору громадсько-правового характеру, включаючи договір-підряд.

2.14. Оплата праці у вихідні і святкові (неробочі) дні.

2.15. Вартість безкоштовно  виданих предметів (включаючи форменну одежу, обмундирування), які залишаються в особистому постійному користуванні.

2.16. Оплата щорічних і додаткових відпусток згідно законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку.

2.17. Суми зарплати по основному місцю роботи робітникам, керівникам і спеціалістам підприємств під час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів.

2.18. Оплата учбових відпусток, передбачених робітникам, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх навчальних закладах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться:

1.      Оплата простоїв не з вини робітника;

2.      Суми, які виплачуються робітникам, які знаходяться у відпустці за ініціативою адміністрації з частковим збереженням заробітної плати.

3.      Суми, які виплачуються робітникам, що приймають участь у страйках.

4.      Матеріальна допомога (оздоровлення, екологічні й інші виплати).

5.      Сума наданої підприємством трудової  й соціальної допомоги робітникам:

-         оплата додаткових відпусток, в т.ч. жінкам, що виховують дітей;

-         одноразова допомога робітникам, що виходять на пенсію;

-         вартість путівок на лікування й відпочинок або суми компенсації, виданої замість путівок;

-         подешевіння вартості харчування робітників;

-         витрати на погашення кредитів, виданих  робітникам для покращення житлових умов;

-         інші виплати.

При вивченні витрат на оплату праці статистична практика керується Міжнародною стандартною класифікацією, рекомендованою конвенцією 1985 р. по статистиці праці (№160) і рекомендаціями 1985 р. прийнятими Генеральною конференцією Міжнародної організації праці (МОП).

В Міжнародній класифікації всі витрати на робочу силу згруповані в десять класифікаційних груп:

1. Пряма заробітна плата

2. Оплата невідпрацьованого часу.

3. Преміальні і грошові винагороди.

4. Їжа, питво і інші виплати в натуральній формі.

5. Вартість житла для працівників, наданого працедавцем.

6. Витрати працедавців на соціальне забезпечення.

7. Вартість професійного навчання.

8. Вартість культурно-побутового обслуговування.

9. Інші витрати на робочу силу.

10. Податки, що розглядаються як вартість праці.

Світова статистична практика вивчає витрати на оплату праці на основі спеціальних вибіркових обстежень, періодичність яких не перевищує п’ять років.

1.2              Організація та джерела статистичного спостереження витрат підприємств на оплату праці

Згідно з міжнародними стандартами вивчення витрат на утримання робочої сили проводиться на основі спеціальних виборчих обстежень один раз на два роки. Для періоду спостереження вибирається календарний рік, з тим щоб урахувати всі витрати на робочу силу — регулярні (щомісячні ) та нерегулярні. Програма таких обстежень дає змогу пов’язати витрати на робочу силу з видом діяльності, галуззю або сектором економіки, рівнем рентабельності, фондоозброєнності та іншими характеристиками підприємства.

Основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень викладено в «Інструкції зі статистики заробітної плати», розробленій з урахуванням міжнародних рекомендацій і стандартів СНР – 93 та відповідно до чинного законодавства України.

У формах державних статистичних спостережень №1-ПВ термінова-місячна, №1-ПВ термінова-квартальна «Звіт з праці» (додаток А) відображається нарахування працівникам підприємства відповідно до розрахунково-платіжних документів незалежно від терміну їхніх фактичних виплат. Зазначені суми наводяться до утримання прибуткового податку та внесків працівників на обов’язкове державне соціальне страхування.

Програми державних статистичних спостережень передбачають облік фонду оплати праці, нарахованого всім працівникам, а також виділення фонду штатних працівників, які належать до облікового складу підприємства, та поділ його на складові. Фонд оплати праці інших категорій працівників (сумісників або тих осіб, які зайняті за договорами цивільно-правового характеру) розподіляється на складові на загальних підставах. При цьому суми оплати праці перелічених категорій у формах державних статистичних спостережень відображаються у фонді оплати працівників поза облікового складу та не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати штатних працівників облікового складу підприємства.

Нарахування суми фонду оплати відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця) наприклад, суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їх фактичної виплати, розподіляються пропорційно до часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці. Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійсненні нарахування. Усі види нарахувань в іноземній валюті перераховуються в національну валюту за курсом Національного банку України на дату їхнього нарахування.

З метою узгодження статистики праці в Україні із міжнародними стандартами Держкомстату в 2001 році затверджено форму статистичної звітності (№1-РС) «Звіт про витрати на утримання робочої сили за 200_ рік» (додаток Б), який респонденти, внесені до вибіркової сукупності, подають за вказівкою органу державної статистики (раз на два роки). Як показує аналіз структури витрат на робочу силу, визначеної в узгодженні з міжнародними стандартами звітності підприємств за формою №1-РС, така структура має складові, аналогічні до структури фонду оплати праці та інших виплат, передбачених законодавством про працю в Україні. Водночас форма №1-РС охоплює перелік найбільш соціально значущих для працівників видів виплат, який у європейській практиці підприємств є предметом переговорів між профспілкою та роботодавцем.

Порядок заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-РС (один раз на чотири роки) “Звіт про витрати на утримання робочої сили” (далі – форма № 1-РС) визначається Інструкцією щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-РС "Звіт про витрати на утримання робочої сили", затвердженою Наказом Державного комітету статистики України 07.10.2010 №414 (додаток В).

Перелік юридичних осіб, їхніх філій, представництв та інших відокремлених підрозділів (далі – підприємства),  що звітують за формою № 1-РС, визначається органами державної статистики відповідно до чинного законодавства та діючої статистичної методології.

Підставою для складання звіту за формою № 1-РС є первинні облікові документи підприємства, зокрема:

№ П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу";

№ П-2 "Особова картка працівника";

№ П-3 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки";

№ П-4 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)";

№ П-5  "Табель обліку використання робочого часу";

№ П-6  "Розрахунково-платіжна відомість працівника";

№ П-7  "Розрахунково-платіжна відомість (зведена)";

інші документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачені чинним законодавством.

Визначення показників форми № 1-РС здійснюють відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (зі змінами) (далі Інструкція зі статистики кількості працівників), та Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі – Інструкція зі статистики заробітної плати).

Дані форми № 1-РС заповнюють у цілому по підприємству (без виділення структурних підрозділів).

Звіт форми №1-РС складається з двох розділів.

Перший розділ зазначеного Звіту передбачає інформацію від підприємств про кількість осіб і фактично відпрацьовані людиногодини у розрізі: штатних працівників облікового складу, зовнішніх сумісників і тих хто працює за договорами. Розділ містить також показники кількості працівників облікового складу, зовнішніх сумісників і тих хто працює за договорами. Розділ містить також показники кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості, норми тривалості робочого часу (годин на тиждень на одного працівника) та загальної кількості оплачених людино-годин. Загальну кількість оплачених людино-годин визначають сумуванням відпрацьованих і невідпрацьованих людино-годин, що були оплачені.

Окремий розділ Звіту за формою №1-РС деталізує нараховані суми за такими складовими витрат на утримання робочої сили:

1.             Пряма оплата ( в тому числі: оплата праці за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами; надбавки та доплати до тарифних ставок і відрядних розцінків, що мають регулярний характер, зумовлені функціонуванням певної організації та професіональною належністю працівника (на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за роботу у багатозмінному режимі, у нічний час, за керівництво бригадою, за вислугою років та ін.); премії за виробничі результати; оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства (зовнішнім сумісникам, за виконання робіт згідно з договорами, або одноразових робіт, заученим до роботи за спеціальними договорами на надання робочої сили, студентам та учням, які залучені на тимчасові роботи).

2.             Плата за невідпрацьований час (в тому числі: оплата щорічних основних і дожаткових відпусток; нараховано працівникам, які перебували у відпустках з інінціативи адміністрації, або переведені на скорочений робочий день, тиждень).