Безробіття молоді як соціально-педагогічна проблема

 

Використання методу індивідуальної роботи найбільш виправдано при визначенні перспектив клієнта, адаптації його до

 умов реальності, подоланні  стресів, у самопізнанні та  самоприйнятті. До суттєвих переваг  цього методу належить те, що  окремо взятому учаснику приділяється  уваги більше, ніж в умовах роботи групи.

 

Основними формами індивідуальної роботи в практиці соціально-педагогічної роботи є: зустріч, інтерв'ювання, консультація, співбесіда, переадресація, доручення.

 

Метод групової соціальної роботи активно  розроблявся в 70 рр.

XX ст. Особливе значення для розробки теорії методу відіграли результати досліджень теорії малих груп (Я. Коломенський, Р. Кричевський, К. Рудестам та ін.). У сфері міжособистісних стосунків людина відчуває потребу в емоційному теплі, розумінні і контакті з іншою людиною. Соціальні суперечності нашого суспільства нерідко викликають у людини відчуття небезпеки, недовіри і безсилля. Таким чином, досвід, що набувасться в спеціально організованих групах, сприяє протидії відчуженню, допомагаючи вирішенню проблем, що з'являються в процесі міжособистісної взаємодії.

 

До переваг групових форм у практиці соціально-педагогічної роботи можна  віднести такі:

 

1.

Група створює умови «суспільства в мініатюрі», що відображає зовнішній  світ і дозволяє програвати реалістичні  ситуації в штучно створеній взаємодії.

 

2.

Приховані фактори соціального тиску стаютьявними в умовах групи і виливають  на індивідуальні життєві позиції  вихованців.

3.

Група надає можливість отримати зворотній  зв'язок і підтримку від учасників, що мають спільні проблеми чи переживання.

 

4.

У процесі групової взаємодії відбувається прийняття цінностей і потреб інших.

 

5.

В умовах групи дитина чи молода людина відчуває себе

 прийнятою іншими, користується  довірою, оточена турботою і  має можливість отримати допомогу. Крім того, член групи сам приймає,  довіряє, турбується про інших  і допомагає іншим.

 

6.

Ситуація групи може значно полегшити  проблеми, що з'являються в міжособнстісних стосунках; вона дає можливість відчути реакцію на себе і свої вчинки, проекспериментувати з різними стилями спілкування з партнерами по групі.

 

7.

У групі кожен відчуває себе рівноцінним  партнером у спілкуванні чи в  будь-якій творчій взаємодії (на відміну від спілкування клієнта з соціальним працівником, при якому існує певний соціально-психологічний бар'єр).

 

8.

Група заохочує спробу саморозкриття  та самовдосконалення кожного її члена і внаслідок цього зростає  впевненість клієнта своїх силах.

 

9.

Гнучкість форм групової роботи робить цей метод більш

 демократичним, придатним для  більш значної кількості клієнтів, що потребують допомоги.[28,с.65]

 

В практиці соціально-педагогічної роботи існують наступні

 види груп: групи відновлення,  освітні групи, тренінгові групи, групи самодопомоги, терапевтичні групи тощо. Залежно від мети роботи групи змінюється позиція соціального педагога. Він може виконувати роль організатора, вихователя, координатора зовнішніх й внутрішніх зв'язків групи, посередника у міжгруповій взаємодії, інструктора, тренера тощо.

 

До найбільш розповсюджених групових форм соціальної роботи належать: бесіда, дискусія, диспут, усний журнал, робота Т-групи, гурток, секція, вікторина, турнір. Особливістю використання групових форм роботи в практиці соціально-педагогічної роботи є розполіл групи на мікрогрупи (команди, екіпажі).

 

Впровадження в практику соціально-педагогічної роботи

 масових форм організації  діяльності груп та колективів  набуло

 поширення та значної популяризації  завдяки таким перевагам

 та особливостям: масові форми  соціальної роботи дозволяють  учасникам відчути радість від  причетності до спільної, значущої  справи; у цих формах роботи  задіяні представники майже всіх  груп населення; завдяки довготривалості  масових форм роботи створюється певне "емоційне поле", яке охоплює всіх учасників і здійснює позитивний вплив; більшість масових форм роботи мають комплексний характер, що дозволяє в межах однієї форми роботи використати переваги багатьох.

 

Можна назвати такі найбільш поширені масові форми соціально-педагогічної роботи: тематичне свято, мітинг, вулична акція, дискотека, спортивне свято.

 

Особливе місце в практиці соціально-педагогічної діяльності

 займають комплексні форми  роботи, до особливостей яких  слід

 віднести: довготривалість та поєднання кількох організаційних

 форм роботи в єдиній тематичній  формі. Прикладами таких

 організаційних форм є: тематичний  день, тиждень, місячник, Ярмарок,  Карнавал, Свято вулиці тощо.

 

Переваги комплексних форм соціально-виховної роботи полягають у тому, що: відбувається "занурення" клієнтів у виховну ситуацію, сюжет; тривалість цієї форми дозволяє виявити свій творчий потенціал кожному вихованцю; реалізується можливість поєднання позанавчальних і позашкільних форм

 виховної роботи; реалізуються з'язки між колективами вихованців різного віку і створюються підстави для появи різновікових колективів; соціальні педагоги отримують можливість бачити позитивну динаміку розвитку якостей вихованців протягом форми роботи. [17,с.65]

 

Тематичний День-свято є провідною комплексною формою в

 роботі літнього оздоровчого  табору, за допомогою якої вирішується  ціла низка соціально-педагогічних  завдань. В умовах Дня-свята  кожен вихованець отримує можливість  на емоційне "занурення" до  теми, сюжету, до виявлення своїх якостей у різних формах виховної роботи. Головна вимога, якої повинні дотримуватись

 соціальні педагоги: забезпечення  інтенсивності, наповнення і завдяки  цьому - ефективності тематичного  Дня-свята.

 

2.3. Програма „Сприяння працевлаштуванню  та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1”

 

З посиленням проблем зайнятості серед  молоді зростає значення надання  їй соціальної допомоги, в тому числі - інформаційної, психологічної й  правової. Тому програма „Сприяння  працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1” стане корисним гідом у самостійному житті випускників, відкриє нові горизонти. Робота по реалізації Програми „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості ” проводилась на базі НПТУ №1, де було сформовано 2 групи (50 учнів) - експериментальну та робочу.

 

Програма

 

„Сприяння працевлаштуванню та вторинній  зайнятості випускників НПТУ №1”

 

I. Основна мета, предмет та завдання  програми

 

МЕТА - провадження в Надвірнянському  центрі професійно-технічної освіти системи соціальних послуг, спрямованих на формуванні економічної свідомості та соціальну підтримку підлітків та молоді.

 

ПРЕДМЕТ ПРОГРАМИ – процес сприяння працевлаштуванню та вторинного працевлаштування випускників НПТУ, поширення комплексного впливу на соціалізацію особистості.

 

ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ:

 

1. Вивчення стану проблеми працевлаштування  випускників НПТУ №1.

 

2. Надання соціальних послуг  спрямованих на вирішення проблеми  працевлаштування та вторинної  зайнятості випускників.

 

3. Залучення випускників до оплачуваних  громадських робіт.

 

4. Підвищення рівня обізнаності випускників з питань працевлаштування профорієнтації правових знань у сфері трудових відносин з метою свідомого обрання професійної сфери діяльності.

 

5. Надання випускникам можливості  самореалізації шляхом проведення  з ними тренінгів, тестів, спеціальних занять щодо реалізації власної справи, заняття підприємницькою діяльностю.

 

6. Поширення серед випускників  методичних матеріалів, буклетів  та рекламних листів про працевлаштування  молоді в Надвірній, Надвірнянському  районі.

 

II. Об’єкти соціально – педагогічного впливу

 

1. Випускники НПТУ.

 

2. Викладачі, майстри.

 

3. Керівники установ та підприємств,  які функціонують у сфері зайнятості.

 

4. Громадські організації.

 

5. Батьки

 

III. Види та зміст соціальних  послуг для об’єктів програми

 

1. Соціальна профілактика.

 

- надання молодій людині інформації  про можливість влаштуватися  на роботу, підвищити кваліфікацію, отримати інформацію про центр  зайнятості, права які надає держава  молодій людині у період її  встановлення.

 

- Надання знань про професії та можливості їх отримання

 

- Сприяння підвищення конкурентноспроможності  працівника на ринку праці.

 

- Надання інформації про центр  зайнятості та про наявність  робочих місць.

 

2. Соціальне обслуговування

 

- здійснення системи заходів  щодо нагромадження та поширення відомостей про зміст та перспективи сучасних професій і вимог, які висуваються до особи яка бажає здобути певну професію.

 

- Послуги: професійна інформація, професійнаконсультація, професійний  добір, професійний відбір, професійна  адаптація.

 

- Надання учням консультації  фахівців-юристів про їх права  та обов’язки під час влаштування  на роботу

 

- Представлення інтересів молодої  людини в її відносинах з  громадськими і державними організаціями  і установами.

 

- Організація громадських загальнодоступних робіт, які не потребують спеціальної професійної підготовки.

 

3. Соціальна реабілітація.

 

- проведення тренінгів для випускників  з питань „особистого росту”  спрямованих на формування адекватної  самооцінки та рівня вимагань  позитивної життєвої орієнтації, самомобілізації та відпрацювання навичок спілкування самопрезентації, зняття негативних, емоційних станів спілкування.

 

IV. Прогнозовані результати

 

- підвищення рівня знань щодо  працевлаштування та вторинну  зайнятості молоді;

 

- збільшення кількості молоді, яким надана допомога та зменшення рівня молодіжного безробіття;

 

- зменшення психологічних зривів, суїцидів, стабілізація молодої  сім’ї завдяки появі тимчасової, не виключено постійної роботи.

 

- поліпшення криміногенних обставин  у молодіжному середовищі, особливо під час літніх канікул.

 

Термін реалізації програми 01.12.2007 р. – 01.02.2008 р.

 

Місце реалізації програми - НПТУ №1.

 

З метою вивчення стану проблеми працевлаштування випускників ЦПТО №1 в рамках програми „Сприяння  працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1” було проведено опитування випускників, результати яких представлені у аналітичних довідках.

 

Тенденції, що спостерігаються сьогодні в молодіжному середовищі, ускладнюють  процеси соціалізації юнаків та дівчат, підготовку їх до активного суспільного і трудового життя. Все це викликає потребу в систематичних дослідженнях проблем соціально-економічного становища молоді з метою розробки ефективних та адекватних заходів молодіжної політики. Саме на виявлення стану і основних тенденцій в соціальних професійних орієнтаціях юнаків та дівчат було спрямоване опитування 50 випускників НПТУ №1 м. Надвірни, проведене в січні – лютому 2008 року.

 

Майбутня позиція особистості  в структурі соціально-економічних  та виробничих відносин, на думку молодих людей, залежатиме до певної міри від досягнутого рівня загальноосвітньої та професійної підготовки.

 

Підтвердимо це результатами проведеного  опитування.

 

На запитання анкети "Який рівень освіти Ви вважаєте необхідним для  сучасної людини? були отримані відповіді, які свідчать про стабільно високий впродовж останніх років рівень, престижності серед учнівської молоді вищої освіти. Вищу освіту вважали необхідною 86,0 відсотків від загального числа респондентів.

 

Середню освіту - 4,46%; Неповну середню освіту - 0,0000558 %; середню спеціальну 6,1%; Мати освіту не обов'язково - 3,9%; Інше - 1,11%.

 

Заслуговує уваги той факт, що за останні роки зростає число  юнаків та дівчат, які планують спочатку влаштуватися на роботу, а отримання  професійної підготовки відкладають на більш віддалену перспективу. Влаштуватися на роботу після закінчення школи вважають за потрібне 12, 3% респондентів; Продовжити навчання - 75,4 %; Започаткувати власну справу - 8,9 %; Виїхати за кордон - 7,3%; Ще не визначилися - 3,35%; Інше - 0, 0000055%.

 

Отже проблема вибору подальшого життєвого  шляху після закінчення НПТУ №1 стала  актуальною для переважної більшості  випускників.

 

На вибір професії протягом останніх років традиційно великий вплив  мали домінуючі фактори, такі як матеріальні можливості та поради батьків. Досить радує цей факт, що на сьогоднішній день молоді люди зорієнтовані в більшій мірі на власні здібності та інтереси. На запитання "Які фактори впливали на Ваш вибір професії?" - 51 % респондентів визначили власні інтереси та здібності; Сімейні традиції - 2,23 %; Соціальна значимість професії - 10,05 % Батьківське схвалення -13,4 %; Поради друзів, знайомих - 3,91%; Матеріальні можливості сім'ї 18,99 %; Престижність обраної спеціальності - 19, 55%; Можливість в майбутньому знайти робот) - 31,84%; Мріяли з дитинства - 11,73%; Інше - 1,67%;

 

Відомо, що престижність тієї чи іншої  сфери трудової діяльності формується, як правило, в громадській думці  стихійно, або під впливом засобів  масової інформації на основі оцінки професії за її значенням для суспільства, а також за тими можливостями, які вона надає для задоволення потреб працівника. Найпрестижнішими навчальними закладами на сьогоднішній день є медичні та юридичні, не користуються популярністю педагогічні та мистецькі навчальні заклади. А це може свідчити про те, що сьогодні престижність професії асоціюється більшістю людей з матеріальним достатком, який вона може досягти при одержанні тої чи іншої спеціальності. Таким чином на запитання "Які навчальні заклади Ви вважаєте престижними?"43,1% респондентів визначили медичні; 10,05 % технічні; 34,63 % економічні; 9,495% педагогічні; 8,93 % мистецькі; 60,33 % юридичні.