Звіт по практиці ТОВ АФ «Добробут»

 

Аналіз таблиці  свідчить про те, що підприємство має стійку матеріально-технічну базу та з кожним роком збільшує її. Це можна побачити за допомогою збільшення таких показників як: необоротні активи (498,26 %), оборотні активи (в 10 разів) з них фонди обігу на – 974,76 %. В цілому вартість всього майна підприємства збільшилось майже в 4 разів.

 Таблиця 3.3

Динаміка економічної  ефективності виробництва 

у ТОВ АФ «Добробут», 2009 – 2011 рр.

Показники	Роки			Відхилення 2011 р.  до 2009 р.
	2009	2010	2011	абсолютне,  (+, -)	відносне,  %
Вироблено валової продукції, тис. грн.	53397,16	220224,20	188558,97	135161,81	253,13
у т. ч. на 100 га сільськогосподарських  угідь	780,20	729,79	556,3	-223,9	-28,7
на одного середньооблікового  працівника	381,41	179,77	173,79	-207,62	-54,44
на 100 грн. виробничих фондів	653,50	845,67	373,57	-279,92	-42,83
на 1 грн. виробничих витрат	2,20	1,48	1,09	-1,11	-50,38
Товарна продукція, тис. грн.	4344,	21217,00	109341,00	104997	2417,06
Прибуток, тис. грн.	24566,4	66619,80	109341,00	84774,6	345,08
у т. ч. на 100 га сільськогосподарських  угідь, грн.	358,95	220,77	137296,4	136937,45	38149,66
на одного середньооблікового  працівника	175,47	54,38	100,78	-74,7	-42,57
Рівень рентабельності, %	21,3	36,69	88,91	67,61	317,49
Рентабельність капіталу, %	33,67	59,74	89,47	55,8	165,73

 

Проаналізувавши економічну ефективність виробництва у ТОВ  АФ «Добробут» спостерігаємо таку динаміку, а саме: збільшення валової продукції  порівняно з 2009 р. на 135161,81 тис. грн., прибуток збільшився на 104997 тис. грн., а також рівень рентабельності у 2009 р. становив 21,3 %, а у 2011 р. 88,91 %.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ

4.1. Сутність планування і особливості  його здійснення на підприємстві. Система планування

Планування належить до сфери  людської діяльності. Найбільш коротко  планування можна визначити як сукупність методів і прийомів, що дозволяють створити систему показників або  послідовність дій до початку  використовування цих показників або  до початку дій.

Зрозуміло, що результатом  виконання планових розрахунків  буде розробка якогось плану.

План — це система показників або послідовність дій характерної  життєдіяльності підприємства на певний період, яка забезпечує виконання  цілей діяльності підприємства.

Процес планування здійснюється у часі та у просторі, тому плани  обмежені часом та колом виконавців.

Мета планування — це створення максимально наближених до умов діяльності підприємства планів в мінімальні терміни і з мінімальними допустимими втратами матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Задача планування — це рішення поточних проблем планування, що виникають  на етапах планових розрахунків і  забезпечення виконання основної мети планування.

Засобами планування є  матеріальні, трудові і фінансові  ресурси, що забезпечують виконання  поставлених цілей і задач.

Методи планування:

 Балансовий метод планування. Плани складаються у вигляді  балансу, забезпечується взаємодія  його показників (для збалансування  ресурсів із потребами та ін.).

 Економіко-статистичний  метод. Його засновано на використанні  сформованих темпів змін, коефіцієнтів  еластичності, структурних змін, індексів, коефіцієнтів зв'язку та ін.

 Економіко-аналітичний  метод. Засновано на глибокому  аналізі діяльності підприємства  та експертній оцінці можливих  змін.

 Нормативний метод  планування. Планові завдання визначаються  на основі норм, розцінок та  тарифів.

 Економіко-математичне  моделювання та оптимізація планів.

 Програмно-цільовий підхід  у плануванні. Вибір цілі, плану  та розрахунок завдань для  досягнення цієї цілі (точки беззбитковості, точки мінімального рівня рентабельності  та ін.).

Таблиця 4.1

Показники виконання  плану з урожайності культур

У ТОВ АФ «Добробут», 2011 р., ц/га

Сільськогосподарські   культури	У середньому  за 3 роки	2009 р.	2011 р.		Абсолютне відхилення  (+, -) від
			план	фактично	плану	2009 р.	середнього   рівня
Озима пшениця	48,22	62,49	39,54	37,66	-1,88	-24,83	-10,56
Ячмінь озимий	33,47	39,33	20,86	19,87	-0,99	-19,46	-13,6
Ячмінь ярий	33,58	43,05	31,20	29,71	-1,49	-13,34	-3,87
Кукурудза на зерно	56,34	61,83	47,72	45,45	-2,27	-16,38	-10,89
Соняшник	26,1	27,48	23,55	22,43	-1,12	-5,05	-3,67
Соя	15,08	18,63	13,22	12,59	-0,63	-6,04	-2,49
Цукрові буряки	396,54	469,03	326,49	310,94	-15,55	-158,1	-85,6

 

Отже, проаналізувавши показники  виконання плану урожайності  на підприємстві ми бачимо, що план недовиконано, а саме озима пшениця на 1,88 ц/га, соняшник на 1,12 ц/га та соя на 0,63 ц/га. В майбутньому на підприємстві розроблені заходи щодо виконання планів.

4.2. Ознайомлення з практикою стратегічного  планування в підприємстві

Стратегічне планування є  довгостроковим плануванням діяльності підприємства. Його особливістю є  відсутність конкретних значень  показників, що характеризують кінцеві  результати діяльності підприємства. Це планування визначає спрямованість  діяльності, формує види діяльності і  періоди існування певних видів  діяльності.

Стратегічне планування —  це систематизовані та більш-менш формалізовані  зусилля всього підприємства, спрямовані на розробку та організацію виконання  стратегічних планів, проектів і програм. У свою чергу, розробка планів як специфічний вид діяльності — це послідовний ітераційний процес, що складається з кількох взаємопов'язаних етапів:

· встановлення цілей;

· визначення стратегій («стратегічного набору») та заходів щодо їхньої реалізації;

· передбачення послідовності  дій у межах досить тривалого  часу та закріплення її у планах, проектах і програмах різного  типу, що є інструментами досягнення цілей та реалізації стратегій;

· організація виконання  планових завдань;

· облік, контроль та аналіз їхнього виконання

Мета стратегічного планування — встановити певний порядок дій  для підготовки ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства.

 

 

 

Рис. 4.1. Система конкурентних стратегій підприємства

Розробляючи систему стратегічного  планування, кожне підприємство обирає для себе найприйнятнішу схему, яка, з одного боку, являє собою перелік  необхідних формальних процедур, для  виконання яких потрібні знання фахівців, а з іншого — передбачає поєднання  елементів творчості зі здоровим глуздом керівників, які не дуже схильні витрачати час на витончені  процедури планування. Система стратегічного планування не покладається на «природний плин» обставин у досягненні успіху, а базується на системі планів, які дають змогу перетворити цілі та стратегії в реальні досягнення. Найскладнішою проблемою є те, щоб зрозуміти, яким має бути стратегічний план, з чого він повинен складатися, щоб відповідати тим вимогам, які роблять його незамінним для розвитку підприємства.

4.3. Ознайомлення з практикою поточного планування на підприємстві

Поточне планування займає проміжне місце між стратегічним та оперативно-календарним плануванням  і є засобом реалізації стратегічних планів.

Поточний план - це розгорнута програма виробничої, господарської, економічної, соціальної діяльності колективу підприємства, направлена на виконання завдань стратегічного плану при повному, раціональному використанні матеріальних, трудових, фінансових і природних ресурсів. 
Особливу увагу в поточному плані приділяють показникам ефективності та якості роботи, підвищенню конкурентоспроможності продукції, росту продуктивності праці, економії ресурсів, зниженню собівартості продукції.

Перехід підприємств до ринкових умов господарювання передбачає: 
• встановлення прямої залежності між споживанням ресурсів, ефективністю роботи, доходами, які підприємство формує і розподіляє самостійно; 
• самостійне забезпечення технічного, виробничого, організаційного, соціального розвитку підприємства за рахунок власних джерел фінансування; 
• повну економічну відповідальність власників підприємств та трудового колективу за результати виробничо-господарської діяльності; 
• самостійне формування стратегії і тактики свого розвитку на основі потреб ринку і встановлених державою правил господарської діяльності.

Розглянуті положення  передбачають відповідну перебудову системи поточного планування. Поточний план носить багатофункціональний характер і в цілому він сприяє виконанню трьох функцій управління: прогнозування, координації, контролю.

Добре складений план повинен  містити мету, яка повинна бути досягнута підприємством в плановому  періоді, що неможливо без прогнозування. Оскільки поточний план наводить розгорнуту систему кінцевої мети діяльності підприємства, тому при його складанні необхідно на основі прогнозних методів визначити методи та засоби її досягнення. 
Координація дій - функція, що встановлює певні пропорції між видами діяльності підприємства, тому створює основу для координації зусиль усього колективу підприємства. Координація, в свою чергу, вимагає інтеграції всіх розділів поточного плану.

Таблиця 4.2

Собівартість  основних видів продукції

у  ТОВ АФ «Добробут», 2009 – 2011 рр., тис. грн.

Види продукції	Роки			2011 р. у % до  2009 р.
	2009	2010	2011
Рослинництво - всього	12003,9	53410,5	115201	959,7
у т. ч. зернові та   зернобобові	8753	31494,7	75832	866,4
Соя	1958,9	7377	17128	874,4
Соняшник	1292	14538,8	22241	1721,4
Тваринництво - всього	-	3568	6294	-
у т. ч. жива маса великої  рогатої худоби	-	1636	1372	-
жива маса свиней	-	180	348	-
Молоко	-	1723	4535	-
Мед	-	29	39	-
Інша продукція робіт   і послуг	638,7	250,9	1215	190,2
Вартість всієї продукції   підприємства	12642,6	57229,4	122710	970,6