Звіт по практиці ТОВ АФ «Добробут»

Дослідивши ринок можна  зробити висновок, що ТОВ Агрофірма  «Добробут» реалізує свою продукцію  на українському ринку та її відносна частка становить 9 %, що є позитивним для підприємства [4].

Таблиця2.2

Фінансові результати діяльності

ТОВ АФ «Добробут», 2009 – 2011 рр.

Показники	2009 р.		2010 р.		2011 р.		2011 р.  у % до  2009 р.
	сума,  тис. грн.	питома    вага %	сума,  тис. грн.	питома    вага %	сума,  тис. грн.	питома    вага %
Дохід від реалізації продукції	42021	х	256596	х	496910	х	1182,5
Чистий дохід від реалізації   продукції	34769	х	213406	х	405885	х	1167,4
У % до доходу від реалізації  продукції	х	82,7	х	83,2	х	81,7	х
Операційні витрати	31487	100	190324	100	359844	100	1142,8
у т. ч. собівартість   реалізованої продукції	29941	95,1	162790	85,5	296761	82,5	991,2
адміністративні витрати	1313	4,2	8999	4,7	7197	2	548,1
витрати на збут	-	-	2138	1,1	11790	3,3	-
інші операційні витрати	233	0,74	16397	8,6	44096	12,3	18925,3
Валовий прибуток	4828	х	50616	х	109124	х	2260,2
У % до чистого доходу від   реалізації продукції	х	13,9	х	23,7	х	26,9	х
Прибуток від операційної   діяльності	5881	х	28572	х	114011	х	1938,6
Прибуток від звичайної   діяльності до оподаткування	4344	х	21217	х	109115	х	2511,9
Чистий прибуток	4344	х	21217	х	109341	х	2517,1
У % до доходу від реалізації   продукції	х	10,34	х	8,27	х	22	х
У % до валового прибутку	х	89,98	х	41,92	х	100,2	х

 

Проаналізувавши фінансові  результати діяльності підприємства за досліджуваний період, ми спостерігаємо  збільшення таких показників, як: виручка  від реалізації продукції на 1182,5 %; прибуток від операційної діяльності на 1938,6 %, який у 2011 році становив 114011 тис. грн.; чистий прибуток збільшився на 105027 тис. грн. Також зросли операційні витрати  на виробництво продукції.

Таблиця 2.3

Динаміка абсолютних та відносних показників руху робочої  сили  у ТОВ АФ «Добробут»,  2009 – 2011 рр., осіб

Назва показників	Роки			Абсолютне відхилення 2011 р. від 2009 р. (+,-)
	2009	2010	2011
Прийнято працівників  – всього, осіб	58	368	883	825
Вибуло працівників –  всього, осіб	38	95	816	778
з них: з причин скорочення штатів	х	22	2	2
за власним бажанням, звільнено  за прогул та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаній посаді	38	73	814	776
Облікова чисельність  штатних працівників на кінець звітного періоду, осіб	146	419	476	330
Чисельність працівників, що працювали весь період, осіб	25	165	205	180
Середньооблікова чисельність  працівників, осіб	146	1252	1121	975
Рівень плинності кадрів, %	0,26	0,06	0,73	0,47
Інтенсивність обороту з  вибуття, %	0,26	0,08	0,73	0,47
Інтенсивність обороту із прийняття, %	0,4	0,29	0,79	0,39
Коефіцієнт загального обороту, %	0,66	0,37	1,52	0,86

 

Проаналізувавши динаміку абсолютних та відносних показників руху робочої  сили за три роки ми спостерігаємо  тенденцію до збільшення чисельності працівників з 58 осіб у 2009 році до 883 особи у 2011 році, дані зміни відбулися за рахунок збільшення обсягів виробництва зернових культур.

У процесі аналізу стратегічного  потенціалу підприємства доцільно оцінити  його конкурентоспроможність. За допомогою  методу рангів, загальна сума за всіма  ключовими індикаторами дозволяє визначити  підприємство – лідера досліджуваної  групи, рівень конкурентоспроможності якого найвищий за критерієм мінімуму рангів.

2.5. Аналіз рівня та ефективності  диверсифікованості підприємства

Диверсифікація — процес розвитку діяльності підприємства, пов`язаний із збільшенням діапазону видів та проникненням в нові сфери діяльності, освоєнням нових виробництв, розширенням асортименту товару, що включає не тільки диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження підприємницької діяльності на нові та не пов'язані з основними видами діяльності фірми.

Ефективність здійснення диверсифікації безпосередньо залежить від своєчасної орієнтації на види товарів, робіт, послуг, які мають  попит і є конкурентоздатними. Оцінка результатів діяльності підприємства пов'язана з розробкою методики отримання, аналізу та надання інформації, яка стосується освоєння нових технологій, видів продукції, діяльності ринків та інших видів і напрямків  діяльності, а також виявлення  закономірностей визначення стану  досягнення мети проведення диверсифікації.

Спеціалізація сільського господарства – це переважний розвиток виробництва  одного або кількох видів продукції  в окремих регіонах , підприємствах  чи підрозділах.

Узагальнюючим показником, який характеризує рівень спеціалізації  є коефіцієнт спеціалізації, який визначається за формулою:

                             ,                                                      (2.1)

де Ут – питома вага окремих  галузей в обсязі товарної продукції;

і –порядковий номер окремих галузей за питомою вагою кожного виду продукції в ранжируваному рядку.

Визначимо виробничий напрямок та спеціалізацію підприємств за допомогою даних таблиці.

Таблиця 2.4

Склад і структура  товарної продукції

у ТОВ АФ «Добробут», 2009 – 2011 рр.

Галузі і види продукції	Товарна продукція, тис. грн.				Структура  товарної  продукції, %	Номер виду  продукції за питомою вагою
	2009р.	20010р.	2011р.	у середньому  за три роки
Рослинництво - всього	23291,3	63580,4	128180,7	71684,13	95,37	х
Зернові та зернобобові	11661,2	37784,2	82935,5	44126,97	58,71	1
Соя	1343,9	8384	17995,4	9241,10	12,30	3
Соняшник	2494	16933	27249,8	15558,93	20,70	2
Цукрові буряки	7776,6	362,1	-	4069,35	5,41	5
Тваринництво - всього	х	2643,8	7786,7	5215,25	6,94	х
Молоко	х	1696,6	6815,3	4255,95	5,66	4
М'ясо великої  рогатої худоби	х	790	582,2	686,10	0,91	6
М'ясо свиней	х	140	304,1	222,05	0,30	7
Мед, кг	х	13,3	24,2	18,75	0,02	8
Разом по господарству	23291,3	66224,2	135967,4	75160,97	100,00	х

 

Розрахувавши коефіцієнт спеціалізації ТОВ АФ «Добробут», ми визначили, що підприємство має середній рівень спеціалізації, який становить  – 35 %.

Проаналізувавши дані таблиці  ми можемо зробити висновок, що в  середньому за три роки товарна продукція  підприємства становила – 75160,97 тис. грн., з якої на рослинництво та тваринництво припадає – 71684,13тис. грн. (95,37 %), та 5215,25 тис. грн. (6,94 %) відповідно.

Визначивши ранжируваний ряд ми бачимо, що виробничий напрям підприємства є зерново-соняшниковим з розвиненим виробництвом сої.

Для оцінки ефективності диверсифікації підприємства проаналізуємо структуру  прибутку від кожної галузі підприємства.

 

Таблиця 2.5

Сума та структура  прибутку від реалізації основних видів 

продукції у ТОВ  АФ «Добробут», 2009 – 2011 рр.

Види продукції	Роки			2011 р. у % до  2009 р.
	2009	2010	2011
Рослинництво - всього	15499,1	63580,4	128180,9	827,0
у т. ч. зернові та зернобобові	11661,2	37494,7	82935,7	711,2
Соя	1343,9	8384	17995,4	1339,0
Соняшник	2494	16933	27249,8	1092,6
Тваринництво - всього	-	2639,9	7725,8	-
у т. ч. жива маса великої  рогатої   худоби	-	790	582,2	-
жива маса свиней	-	140	304,1	-
Молоко	-	1696,6	6815,3	-
Мед	-	13,3	24,2	-
Інша продукція робіт  і послуг	1275,1	395,6	1329	104,2
Вартість всієї продукції  підприємства	16774,2	66615,9	137235,7	818,1

 

Аналіз таблиці 2.5 свідчить про те що підприємство збільшило  свої прибутки за рахунок збільшення реалізації продукції та підвищення собівартості, а саме прибуток від  реалізації зернових та зернобобових збільшився у 8 разів, сої та соняшнику  майже в 10 разів.

2.6. Здійснити портфельний аналіз господарської діяльності підприємства

Портфельний аналіз — це інструмент, за допомогою якого керівництво підприємства виявляє й оцінює свою господарську  діяльність з метою вкладення засобів у найбільш прибуткові  чи перспективні її напрямки і скорочення/припинення інвестицій у неефективні проекти. При цьому оцінюється відносна привабливість ринків і конкурентноздатність підприємства на  кожному з цих ринків. Передбачається, що портфель компанії  повинен бути збалансований, тобто повинне бути забезпечене правильне  поєднання підрозділів чи продуктів, що потребують капіталу для забезпечення зростання, з  господарськими одиницями, що володіють деяким надлишком капіталу [12].

Мета портфельного аналізу:

• оцінка товарно-ринкових можливостей кожної стратегічної одиниці бізнесу і вибір для кожної основних напрямків діяльності;
• вибір відповідно привабливих стратегічної зони господарювання для кожної стратегічної одиниці бізнесу;
• встановлення взаємозв'язків між видами діяльності стратегічної одиниці бізнесу;
• ефективний розподіл між стратегічними одиниціми бізнесу ресурсів (інвестицій);
• встановлення корпоративних цілей і критеріїв синергізму та критеріїв входу у галузь і виходу з неї;
• оцінка можливостей підприємства за рамками її теперішньої діяльності і прийняття остаточного рішення про зміну границь свого портфеля шляхом: диверсифікації, інтернаціоналізації, того і другого разом.

Для проведення портфельного аналізу доцільним є застосування матричних методів. Сутнісь матричних  методів полягає у визначенні кількісного значення інтегрального  рейтингового показника конкурентоспроможності окремого підприємства або у графічному визначенні його конкурентної позиції  у матриці конкурентоспроможності за певними параметрами [15].

Для оцінки продуктового портфеля досліджуваних підприємств доцільно розглянути показники обсягів реалізації продукції (табл. 2.6).

Таблиця 2.6