Моделювання потоково – цехової технології виробництва молока

 

 

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ  ПОЛІТИКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ  АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра  спеціального  тваринництва

 

 

 

 

Курсова  робота

на  тему: „МОДЕЛЮВАННЯ   ПОТОКОВО – ЦЕХОВОЇ  ТЕХНОЛОГІЇ  ВИРОБНИЦТВА  МОЛОКА„

 

 

 

 

                                                                           ВИКОНАВ:

                                                              СТУДЕНТ 5 КУРСУ 1  ГРУПИ

ТЕХНОЛОГІЧНОГО  ФАКУЛЬТЕТУ

                                                                         ПЕРЕВІРИВ: АСИСТЕНТ

 

 

 

 

 

 

ЖИТОМИР

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ  1.   Огляд  літератури………………………………………….4

1.1. Сучасний  стан  та  основні  напрями науково-технічного прогресу у молочному скотарстві……………………………………….4

1.2. Біологічні  особливості  росту  та  розвитку  великої  рогатої  худоби……………………………………………………………………10

1.3.  Технологія  вирощування  молодняку……………………………19

1.4. Технологія прив¢язного утримання корів та механізація виробничих   процесів………………………………………………..23

РОЗДІЛ 2.  Розрахункова частина……………………………………..27

2.1. Розрахунки потреби у ремонтному молодняку…………………..29

2. Розрахунок середньорічного поголів'я і структури стада……...30

2.3. Розрахунок кількості технологічних груп і їх розмір…………....31

2.4.  Розрахунок ритму і такту роботи молочної ферми (комплексу..31

2.5. Розрахунок річного виробництва валової продукції скотарства і побудова циклограми виробництва молока на фермі (комплексі) ….32

2.6. Розрахунок потреби у доїльних апаратах і операторах машинного доїння…………………………………………………………………….35

2.7. Розрахунок потреби у кормах…………………………………….36

2.8. Розрахунок потреби у воді………………………………………...39

2.9 Розрахунок виходу побічної продукції (гною)……………………40

2.10.  Показники економічної  ефективності  виробництва………….41

Висновки………………………………………………………………...42

Список  літератури……………………………………………………...44

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Практикою  доведено, що виробництва  молока, одного  з  найбільш  цінних  продуктів  харчування,  досягається завдяки  належному  вирощуванню  ремонтних  телиць, підвищенню  продуктивності  дійного  стада, поліпшенням  структури  виробництва  і  використання  кормів, згодовуванню  тваринам  високоякісного  сіна, сінажу  та  висококонцентрованих  кормів, в  першу  чергу  високопротеїнових,  відповідно  до  науково-обгрунтованих  норм  та   постійного  удосконаленню  генетичного  потенціалу  великої  рогатої  худоби  завдяки  використанню  найкращих  бугаїв – поліпшувачів  вітчизняної  та  зарубіжної  селекції.

Збільшення об'єму виробництва молока повинно відбуватися головним чином за рахунок інтенсивних факторів розвитку тваринництва, впровадження нових досягнень науки, техніки і передової практики, ефективного використання створеного потенціалу.

В умовах науково-технічного прогресу виникає також потреба в удосконаленні технологій утримання і використання корів, що особливо важливо при інтенсифікації виробництва молока на фермах різного типу, в застосуванні науково-обгрунтованих норм при перебуванні корів в родильному відділенні та індустріалізації вирощування телят і ремонтних телиць.

Особлива увага повинна бути приділена виробництву, зберіганню та використанню кормів, сучасним принципам організації кормової бази молочного скотарства за рахунок використання прогресивних технологій заготівлі кормів із застосуванням біотехнічних, фізичних і хімічних методів їх консервування і збагаченню раціонів шляхом впровадження у виробництво нетрадиційних кормових культур.

 

 

 

 

РОЗДІЛ  1

Огляд  літератури

1.1. Сучасний  стан  та  основні  напрями науково-технічного  прогресу у молочному скотарстві

Прискорення науково-технічного прогресу в АПК України полягає в тому, щоб на основі економічних відносин реформованих підприємств суттєво підвищити попит на нововведення, забезпечити створення та впровадження принципово нових технологій, наукових, проектних і конструкторських розробок. Реалізація такої стратегії вимагає державної підтримки науково-технічних та інноваційних процесів в агропромисловому комплексі.

На  думку  М.Лобаса  [    ]   особливості розвитку окремих галузей народного господарства в основному зумовлюють різні напрями науково-технічного прогресу. Поряд з цим для всіх галузей є і загальні напрями науково-технічного прогресу. Основними серед них слід вважати: випереджаючий розвиток енергетичної бази, удосконалення предметів праці, розробка і впровадження нових засобів праці та прогресивних технологічних процесів.

Для прискорення темпів науково-технічного прогресу у молочному скотарстві необхідно насамперед забезпечити впровадження у виробництво вимог, що випливають із Закону України  "Про племінну справу у тваринництві" [    ]. Особлива увага має бути приділена забезпеченню худоби повноцінними кормами, впровадженню нормованої годівлі корів з урахуванням їх фізіологічного стану та продуктивності. Вирішення цієї проблеми пов'язане із розробкою і впровадженням організаційно-економічних і технологічних заходів щодо виробництва, заготівлі, зберігання, переробки і підготовки кормів до згодовування. Йдеться про створення раціональної кормової бази, яка передбачає постійне вдосконалення виробництва та підвищення ефективності використання кормів з урахуванням агрономічних, зоотехнічних і організаційно-економічних заходів та досягнень науково-технічного прогресу.

Застосування комплексної механізації технологічних процесів при заготівлі і зберіганні кормів, особливо об'ємистих, дає змогу забезпечити їх високу якість при мінімальних матеріально-грошових витратах.

Вирішення цього завдання пов'язане, насамперед, із удосконаленням розвитку і розміщення насінництва. Інститут кормів УААН рекомендує товарне насінництво конюшини і злакових трав зосередити у Львівській, Хмельницькій, Чернігівській, Київській, Івано-Франківській, Сумській та інших областях; люцерни, еспарцету та злакових трав - у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській та деяких інших областях.

Важливе значення для забезпечення повноцінної годівлі худоби має кукурудза та соя. Академік А. Бабич вважає, поряд із багаторічними травами і пасовищами, розширення вирощування цих культур є стратегічним напрямом поліпшення кормової бази. Створені в цьому інституті сорти сої (Краса Поділля, Агат, Подільська 1, Подолянка, Чернятка) можуть забезпечити урожай зерна 20-25 ц/га і більше.

Значне місце у структурі раціонів худоби, особливо в господарствах населення на Поліссі та Карпатах, посідає сіно.

       Для забезпечення худоби господарств населення пасовищами, згідно з існуючим законодавством, у кожному селі мають бути виділені громадські пасовища із земель резерву та запасу. З другого боку, плату за паї селянам можуть видавати не тільки грішми чи зерном, але й сіном чи силосом і цим сприяти повнішому забезпеченню худоби кормами.

Одним із важливих напрямів науково-технічного прогресу у молочному скотарстві є удосконалення існуючих і створення нових порід, пристосованих до місцевих умов  [    ]. У зв'язку з цим селекційно-племінна робота в цій галузі мас спрямовуватись на виведення продуктивнішої худоби, яка б споживала меншу кількість кормового білка на одиницю продукції і була б стійкою проти хвороб та пристосованою до промислової технології утримання.

Для забезпечення високопродуктивного відтворення молочного скотарства на Київщині створено селекційний центр "Генетичні ресурси". Його основне завдання полягає в отриманні і реалізації господарством спермопродукції бугаїв-плідників, які за якісними показниками відповідають світовим стандартам. Цей центр устаткований найновішим обладнанням передових країн світу, має необхідні лабораторії, приміщення для утримання бугаїв, манеж для одержання сперми тощо. Він же має спільне українсько-канадське підприємство "Семекс-Україна", яке на контрактній основі забезпечує підприємства високоякісною племінною продукцією   [Арсеньева О.П]   

Процес інноваційного удосконалення і поширення голштинської породи з використанням для перетворення генофонду молочних порід багатьох країн світу нині іде в умовах жорсткої конкуренції, тон в якій все ж задають відомі фірми США ("Вордд Вайд Сайрес", "Амерікен Брідерс Сервіс"), Канади (Сімекс) та ін. Відповідно до програми якісного поліпшення існуючих порід в Україні на основі місцевих симентальських і чорно-рябих корів та імпортованого генофонду голштинів створено українську чорно-рябу і українську червоно-рябу молочні породи, та одержано багато помісної худоби від схрещування голштинів з різними породами регіонів України.

Отже, інноваційний процес у породоутворенні великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності з використанням вихідного селекційного матеріалу - голландської породи, а потім похідної голштинської худоби був глобальним і всеохоплюючим. Практично ці дві породи стали "рушійними важелями" в цьому складному процесі. В його здійсненні брали участь багато країн світу, чисельні висококваліфіковані науковці та виробничники. В результаті були створені і створюються нові високоефективні і конкурентоздатні породи великої рогатої худоби за продуктивністю і технологічністю, а також внутрішньо породні типи, заводські лінії та сімейства з великим генетичним потенціалом, що значно може підвищити економічні аспекти всієї галузі молочного скотарства.

Проте в останній час молочне скотарство, як і вся економіка країни, також переживає складні часи, але є господарства, де параметри розвитку молочного скотарства наближаються до світового рівня. Зокрема, на комплексі ЗАТ племзаводу "Агро-Регіон", що на Київщині, мають 413 корів, їх утримують безприв’язно, обслуговують лише три оператори машинного доїння. Добовий надій в середньому від однієї корови у весняно-літній період становить 21 кг і більше із вмістом жиру 3,7-3,8% і білка -3,07-3,1 %. Основне стадо ідентифіковано, щодня отримують комп'ютерні дані про стан худоби. Собівартість 1 кг молока не перевищує 57 копійок. Якщо врахувати, що реалізаційна ціна такої кількості молочної сировини становить 1 грн, то від молочної худоби господарство постійно отримує чималі прибутки1*.

Удосконалення технології виробництва молока має бути спрямоване на поліпшення всього його технологічного циклу, впровадження комплексної механізації виробничих процесів, умов праці, підвищення ефективності виробництва та якості продукції.

Особливої уваги заслуговує вивчення і поширення досвіду таких механізованих ферм і комплексів, які навіть у роки кризового стану економіки країни "вистояли" і мають високі економічні показники розвитку молочного скотарства. Завдяки впровадженню високоінтенсивних технологій у галузі йдеться, насамперед, про розширення безприв'язного утримання корів з доїнням у доїльних залах і забезпечення повноцінними кормами протягом усього року. Ефективність таких заходів підтверджена роботою багатьох господарств Київської (ЗАТ "Агро-Регіон", ВАТ "Терезино", ТОВ Агрофірма "Світанок", ТОВ "Агро світ"); Черкаської (ТОВ Агрофірма "Маяк"); Вінницької (ДП "Артеміда") і Дніпропетровської (АТЗТ "Агро-Союз") областей, де надій від корови уже досяг до 6000-8000 кг молока. При цьому в АТЗТ "Агро Союз" створено сучасну лабораторію для оцінки якісних  показників молока; споруджують найбільший в Європі комплекс для утримання 5 тис. корів1,

Таким чином, розвиток науково-технічного прогресу в молочному скотарстві має відбуватись в трьох основних напрямах.

Перший напрям передбачає зростання продуктивності худоби шляхом підвищення загального рівня годівлі поголів'я, ліквідації білкового дефіциту в кормах на основі удосконалення структури кормовиробництва, збільшення в раціонах тих видів кормів, які максимальною мірою сприяють зростанню виходу продукції з розрахунку на голову худоби, і поліпшення її якості з урахуванням зональних умов. До цього напряму входить також впровадження найбільш прогресивних методів заготівлі, зберігання і підготовки кормів до згодовування; збільшення виробництва і розробка найбільш досконалих рецептів комбікормів для окремих статево-вікових груп худоби; створення і підвищення ефективності використання зрошувальних культурних пасовищ; обґрунтування режимів годівлі корів у різній стадії їх репродуктивного циклу та ін.

Другий напрям пов'язаний з удосконаленням існуючих і створенням нових порід, пристосованих до місцевих умов. Основна мета напрямку - підвищення продуктивності худоби, її скоростиглості, плодючості, поліпшення оплати кормів і якості продукції. Цей напрям передбачає удосконалення племінної роботи з наявними породами і поліпшення породного районування; поглиблення спеціалізації худоби за характером одержуваної продукції; подовження строку використання високопродуктивного маточного поголів'я; розширення використання плідників-поліпшувачів; впровадження найбільш ефективних строків отелення корів; удосконалення техніки штучного осіменіння тварин, а також апаратури та обладнання для цієї мети; розширення робіт по пересаджуванню ембріонів у виробничих умовах тощо.