Технологія потокового виробництва свинини

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

 

 

 

 

 

 

Кафедра технології виробництва 

продукції тваринництва

 

 

 

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ

на тему: “ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ”

 

 

з дисципліни: ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА

Виконала:

студентка 4 курсу       групи

 

 

Перевірив:

 

 

 

ХЕРСОН – 200     

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП

 

 

Новою сферою для  інвестицій українських агропромислових  груп стало свинарство. Про рішення  вийти на цей ринок заявили  як найбільші вітчизняні так і  зарубіжні компанії. Ажіотаж пояснюється потенціалом зростання ринку, особливо після недавнього закриття його для одного з основних конкурентів - Бразилії, а також зростаючим попитом на свинину в країнах Південно -Східної Азії та Китаю.

Україна переживає  справжній бум інвестицій в свинарські комплекси . Якщо ще три роки тому, в 2010 році, було реконструйовано всього дев'ять свинарських комплексів і побудовано два, то в 2013 році їх очікується 58 і 16 відповідно.

Проекти з виробництва  свинини заплановані практично по всій Україні. Серед найбільших - інвестиції Ukrlandfarming бізнесмена Олега Бахматюка на суму $ 1 млрд у будівництво комплексу свиноферм і м'ясокомбінату в Миколаївській і Херсонській областях.

Європейська група Axzon, контролює в Україні сільськогосподарську компанію Danosha, привертає зараз 54 млн євро у Міжнародної фінансової корпорації ( IFC) на будівництво двох свинарських комплексів в Івано-Франківській області.

А в агрохолдингу KSG Agro підприємця Сергія Касянова мають намір інвестувати $ 50 млн у реконструкцію свого свинарського комплексу в Дніпропетровській області.

Про плани вийти  на цей ринок заявили також в одному з найбільших агрохолдингів України - Kernel бізнесмена Андрія Веревського, що розраховує побудувати велику свиноферму в Полтавській області.

Цей бізнес стає більш рентабельним, за останній рік прибуток виробництва свинини в середньому по Україні збільшилася відразу на шість процентних пунктів - з -3,7 % у 2011 році до 2,3 % в 2012 році. У великих агрохолдингах при гарній технології рентабельність перевищує 10%.

В Україні буде зростати споживання свинини - ця тенденція  помітна останні кілька років, кажуть в компаніях. Якщо 5-7 років тому українець споживав 14-15 кг свинини на рік , включаючи м'ясо-ковбасні вироби, то сьогодні близько 18 кг.

Рости є куди - за даними ООН, для нормального функціонування людського організму необхідна норма споживання свинини повинна становити близько 40 кг на рік. Але зараз все впирається в купівельну спроможність українських громадян. Значного поліпшення купівельної спроможності в Україні поки не передбачається, так що і стрімкого зростання внутрішнього ринку очікувати не варто.

Виробники зараз  захищають ринок і від імпорту. 20 березня Держветфітослужба призупинила  імпорт свинини з Бразилії - основного  постачальника сировини для українських  переробників. Служба виявила невідповідність  показників безпеки продукції вимогам українського законодавства, повідомили тоді у відомстві. Закриття внутрішнього ринку України вигідно місцевим виробникам свинини [1].

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ СТЕПОВОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ СВИНЕЙ

1.1 Історія  виведення української степової білої породи

 

 

Це перша порода свиней, яка створена на теренах України  за відносно короткий проміжок часу (1926-1934 рр.), академіком М. Ф. Івановим. Порода створена методом простого відтворювального схрещування місцевих свиноматок з  кнурами великої білої англійської породи.

Робота по створенню  нової породи почалось 1926р. на зоотехнічній дослідній станції «Асканія-Нова». Відібраних 6 місцевих свиноматок парували з кнуром великої білої англійської  породи – Керзоном 378, який був завезений  з племінного заводу М. М. Щепкіна. Кращих свиноматок першого покоління знову парували з кнурами великої білої породи – Бароном 197 та його сином Бароном 15. Одержаний приплід у другому поколінні розводили «в собі».

Серед помі сей ¾ - кровних  тварин відібрали кнура Асканія 1(46), якого і визначили як родоначальника першої лінії Асканія в українській степовій білій породі та родоначальником породи.

Для закріплення якостей  був застосований тісний інбридинг  при підвищеному вибракуванню тварин.

У 1934 р. нову породу м'ясо-сального типу було затверджено. При створенні породи М. Ф. Іванов започаткував п’ять ліній, але закінчив лише дві – Асканія та Задорного, а створення ліній Стрепняка, Дружка та Бійця були закінчені після його смерті у 1935 році, ученим академіком Л. К. Гребеневим.

Основні періоди еволюції української  степової білої породи, за Л. Криловим:

1. 1925-1935 рр. (становлення породи, формування генеалогічної структури, М. Ф. Іванова).
2. 1936-1940 рр. (вдосконалення ліній).
3. 1941-1944 рр. (евакуація ліній).
4. 1945-1957рр. (відновлення поголів’я академіком Гребеневим).
5. 1962-1965 рр. (вдосконалення ліній, створення нових на внутрішньо породній основі).
6. 1966-1996 рр. (вдосконалення та створення нових ліній на міжпородній основі).

Подальше вдосконалення  української степової білої породи ведеться в напряму підвищення відгодівельних якостей та мясних якостей під керівництвом співробітників Інституту тваринництва степових районів ім.. М. Ф. Іванова УАНП на чолі з доктором сільськогосподарських наук, професором Л. Ф. Криловою [2].

 

1.2 Біологічні  особливості української степової білої породи свиней

 

Жива маса кнурів становить 335—345 кг (max. - 423 кг), довжина тулуба в середньому - 180 см (max. -215), у свиноматок - відповідно 230-255 кг (max. - 368), 167см (max. - 186). Кнури відзначаються високою відтворювальною здатністю, а матки мають багатоплідність 12-19 поросят на один опорос, молочність – 54-60 і більше. 
До тварин з рекордними показниками розвитку і продуктивності належать: Асканій 11 - жива маса - 400 кг, довжина тулуба - 182 см, Новий 423- відповідні показники 422 кг, 195 см, Асканієць 3245 - 415 кг, 215 см, Шкода 142 - 288 кг, 168 см, багатоплідність - 15 поросят, молочність - 126 кг; Надія 614 - жива маса - 335 кг, довжина тулуба - 170 см, багатоплідність -15 поросят, молочність - 75 кг; Вага 842 - жива маса - 368 кг, довжина тулуба -186 см, багатоплідність -15 поросят. 
На контрольній відгодівлі рекордні показники скороспілості — 153 дні, середньодобовий приріст — 1078 г, затрати кормів на 1 кг приросту — 2,44 к. од., забійний вихід — 87%, довжина туші — 109 см, маса окосту — 12,7 кг. 

Українська степова біла порода відзначається зниженим рівнем поліморфізму В, D і F систем груп крові. За системою Е-груп крові виявлено 5 алелей і 10 генотипів. Значення ефективного числа алелей і середнього числа фенотипів за сумою В, D, Е генетичних систем груп крові для свиней цієї породи становлять відповідно 8,2 та 14,8. Гетерозиготність за комплексом В, Е і локусів — 33,4% [3].

 

1.3 Зв’язок  продуктивності української степової  білої породи свиней з конституцією

 

Характерною особливістю  тварин цієї породи є дещо грубіший тип конституції порівняно з  великою білою породою, голова довга  і вузька у лобі, кістяк грубуватий, кінцівки сильні, тулуб вкритий густою щетиною, масть біла. Тварини добре переносять суворі умови степової зони України та інших областей півдня країни. Порода характеризується м’ясо-сальним напрямом продуктивності і проходить процес удосконалення на підвищення відгодівельної та м’ясної продуктивності. За розвитком це великі тварини [5].

 

1.4 Племінна  робота з тваринами української степової білої породи

 

За останні 20 років  у племінних стадах української  степової білої породи проведена  значна селекційна робота по підвищенню показників розвитку, продуктивності та скороспілості через виведення нових ліній Арсенала, Аспекта і Крона. Для тварин характерні пишні форми добре розвинених окостів. Багатоплідність маток сягає 12—13 поросят на опорос, середня маса поросят у 2 місяці — 20—22 кг; на контрольній відгодівлі вік досягнення живої маси 100 кг — 170—180 днів, середньодобовий приріст — 840—850 г, затрати кормів на 1 кг приросту — 3,54 к. од., вихід м'яса з туші — 60—61%. Тривалість використання кнурів і маток становить 10—13 років [3].

Генеалогічна  структура: 19 ліній, 38 родин.

Основні лінії: Асканія, Задорного, Степняка, Асканійця, Арсенала, Крона, Шума.

Провідні племінні господарства: "Екопродукт-2009" Запорізької, "Асканія-Нова", "Лідія" Херсонської областей [4].

 

2. ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО  ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ

 

Технологія одержання свинини у спеціалізованих господарствах ґрунтується на потоковому способі виробництва, при якому передба-чається безперервний і рівномірний випуск протягом року через певні проміжки часу, однакової кількості продукції (відгодівельних свиней чи молодняку в репродукторних господарствах). Вона передбачає: формування однорідних груп свиноматок, осіменіння та опороси кожної групи в певний період, розподіл тварин за статево-віковими групами, утримання створених груп у спеціалізованих приміщеннях. При потоково-цеховій системі виробництва свинини виділяють чотири цехи: цех холостих свиноматок; цех опоросу, підсисних свиноматок та поросят-сисунів; цех дорощування молодняку; цех відгодівлі.

За кількістю вирощеного й відгодованого молодняку за рік сви-нарські спеціалізовані господарства з цілорічним безперервним рит-мічним закінченим циклом виробництва поділяють на три групи: невеликі — до 12 тис. голів, середні — до 54 тис. і великі — до 108 тис. голів.

Спільними рисами різних інтенсивних технологій промислового виробництва свинини є: висока концентрація відселекціонованого стандартного поголів’я; інтенсивне використання тварин і площі приміщень; ритмічність і послідовність виробничих та технологіч-них процесів; потоковий (конвеєрний) принцип виробництва; висо-кий рівень механізації й автоматизації; вузька спеціалізація техно-логічних операцій; наукова організація праці.

Залежно від породного  складу, інтенсивності росту поголів’я, по-тужності підприємства, кліматичної  зони, умов утримання та годів-лі технології можуть різнитися між собою, але мінімальні вимоги до показників виробництва залишаються стабільними [6].

2.1 Основні  параметри роботи підприємства

 

Щоб виконати завдання підприємства ─ 14580 ц свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м’ясо , голів з середньою живою масою 105 кг:

1458 т / 0,157 = 9287 голів

На відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 3%, а збереженість - 97%):

9287 – 97%

х – 100%                                         

Санітарний брак підсвинків за період дорощування-11%, відповідно збереженість-89%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:

9574 голів – 89 %

х – 100 %                                        

Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (10%).

10757 голів – 90%

х – 100%                            

Одержана величина є  вихідною для визначення кількості  нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних ♀ дорівнює 11 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:

Репродуктивний період ♀ визначаємо  за  формулою:

П = Т_пор. + Т_під. + Т_хол. ,   де:                   П = 114 + 21 + 14 = 173 днів

Т_пор. –   тривалість  періоду поросності,  днів;

Т_під.  – тривалість  підсисного  періоду,  днів;

Т_хол.  – період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.

_{Загальне  поголів’я ♀ на комплексі прямо  пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀ :}

,  де      (3.2)   М  =

О – потужність свинарського підприємства, гол;

П – репродуктивний період, днів;

Т – коефіцієнт заплідненості ♀;

Д – вихід ділових  поросят;

Кд – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;

Кв – коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.

Показником ефективного  використання маточного поголів’я  є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду):

;   де                                        А =

А – кількість опоросів на ♀ за рік;

Т – коефіцієнт заплідненості ♀;

П – репродуктивний період, днів;

Крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних ♀. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 35 станків у кожній.

Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:

Таким чином, в одній  секції свинарника-маточника опорос буде тривати:

Після визначення розміру  технологічної групи підсисних  свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):

1) технологічна група  глибокопоросних свиноматок під  час постановки на опорос (з врахуванням 9% аварійних опоросів) складається із 38 свиноматок