Технологія потокового виробництва свинини

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

Кафедра технології виробництва

продукції тваринництва

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ

на тему: "ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ"

з дисципліни: ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА

 

ХЕРСОН - 2011 р

 
ВСТУП

В Україні виробництво свинини нарощують за рахунок збільшення поголів'я свиней, переходу до інтенсивних методів ведення галузі, широкого впровадження міжпородного схрещування та гібридизації, що сприяє значному підвищенню продуктивності тварин.

Свинарство країни нині переживає не кращі часи, вкладання грошей в цей вид бізнесу подібне ходінню по канату над ареною цирку без усілякого страхування. Але люди вчаться балансувати на цьому канаті, незважаючи на ризик. З одного боку, кон'юнктура ринку непередбачувана: палкі дискусії у Верховній Раді - звичайна справа, і немає ніякої впевненості в тому, що поставки дешевого імпорту і навіть «викид» контрабанди не перекреслять усіх зусиль вітчизняних свинарів. З іншого боку, контрабанда начебто зникла, оформити пільговий кредит на розвиток тваринництва до початку кризи було все ж таки можливо, а бюджетні дотації, що їх виділяли господарствам за вирощених свиней та збільшення поголів'я, росли з кожним роком.

Треба сказати, що тваринники ще пам'ятають часи, коли ціни на м'ясо в Україні перевищували європейські. Отже, була можливість працювати за небаченою для аграрного ринку рентабельністю.

Отже, на сьогоднішній день, продуктивність свиней значною мірою залежить від рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексу зоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м'ясних якостей свиней на відгодівлі.

 

 

ТОВ "Росан-Агро" створено в липні 1999 року на базі колишнього СГВК

"Земля" Рогатинського району з центральною садибою в с. Підгороддя

Рогатинського району Івано-Франківської області. Нині це найбільше

спеціалізоване підприємство з виробництва свинини не лише в районі,а й в

Івано-Франківській області, де впроваджено промислову технологію

відтворення, вирощування та відгодівлі свиней.

 

Виробництво свинини й вирощування племінного молодняку в господарстві

організовано на двох свинофермах: свинокомплексі (племзавод із

розведення породи ландрас та племрепродуктор великої білої породи

свиней) у с. Підгороддя, де утримують близько 12 тис. голів, та

відгодівельній свинофермі в с. Дички -- там доглядають 7-8 тис. свиней.

 

Виробнича база на свинокомплексі складається із 17 свинарників. П'ять із

них обладнано для опоросу свиноматок, у трьох утримують холостих та

поросних свиноматок, чотири приміщення використовують для дорощування

поросят, два свинарники -- для вирощування та утримання ремонтного

(племінного) молодняку й кнурів та три приміщення -- для відгодівлі

свиней. Працюють також типовий пункт штучного осіменіння свиней та

лабораторія для розведення й визначення якості сім'я.

 

На відгодівельній фермі (с. Дички) працює шість свинарників, із них в

одному дорощують поросят середньою живою масою 9-25 кг, а в п'яти

приміщеннях відгодовують свинопоголів'я.

 

Племінний молодняк вирощується лише на свинокомплексі.

 

Середня чисельність працюючих на підприємстві -- 144 особи. За 2007 рік

від реалізації свиней у живій масі виручено близько 26,3 млн грн.

Підприємство працює рентабельно. Лише від реалізації свиней у живій масі

отримали 4,5 млн грн прибутку. Рентабельність свинини за минулий рік

становила близько 21%, а за останні три роки (2005-2007) -- в середньому

20 відсотків.

 

Цього досягнуто завдяки підвищенню продуктивності свинопоголів'я,

впровадженню прогресивних технологій годівлі та утримання (в тому числі

науково обгрунтованої годівлі різних вікових груп свиней), чіткій

системі відтворення поголів'я, цілеспрямованій селекційно-племінній

роботі, якісному ветеринарному забезпеченню, чіткому виконанню всіх

технологічних процесів та високій організації праці на всіх виробничих

ділянках.

 

У господарстві застосовують концентратний тип годівлі свиней сухими

комбікормами. Всі складові раціону закуповують на ринках України.

Комбікорми виготовляють за вісьмома рецептами у власному комбікормовому

цеху, й вони становлять 100% у раціонах годівлі різних технологічних

груп свиней. Розробкою рецептів комбікормів займаються спеціалісти

польської фірми LNB в Україні, які щомісяця приїздять у господарство. Як

наслідок, раціони для свинопоголів'я повністю збалансовано за всіма

поживними речовинами, обмінною енергією, сирим і перетравним протеїном,

сирою клітковиною, амінокислотами, мікро- і макроелементами. Упровадження такої технології годівлі всіх вікових груп свиней дало

можливість суттєво знизити витрати кормів на 1 ц приросту живої масирмів на 1 ц приросту живої маси

свиней, які за 2007 рік становили 3,3 ц к.о. проти 5,2 ц к.о. у 2005

році, тобто за останні два роки (2006-2007) вони знизилисьна 36

відсотків.

 

Усі технологічні групи свиней, крім підсисних свиноматок, годують із

групових годівниць, корми подаються в кожне приміщення кормопроводом на

кожну вікову групу свиней. Годівля підсисних свиноматок здійснюється в

кормостанціях з урахуванням фізіологічного стану, живої маси, віку

свиноматки та кількості поросят.

 

ђ

 

римують із свиноматками, ставлять маленькі годівнички, в які насипають

гранульований комбікорм для молочних поросят. На третій день поросятам

роблять ін'єкцію заліза, щоб запобігти захворюванням на анемію,

обрізають ікла та хвостики й каструють кнурців.

 

Збільшення обсягів виробництва свинини визначається у великій мірі

організацією селекційно-племінної роботи. Нині ТзОВ "Росан-Агро" має

статус племзаводу з розведення свиней породи ландрас, а також статус

племрепродуктора з розведення свиней великої білої породи.

 

З урахуванням конкретних виробничих умов на підприємстві розводять дві

породи свиней: ландрас угорської селекції та велику білу породу

вітчизняної селекції, які добре виявили себе як у разі чистопородного

розведення, так і за гібридизації. За двохпородного схрещування для

одержання відгодівельного поголів'я використовують чистопородних

свиноматок породи ландрас та кнурів великої білої породи і, навпаки,

свиноматок великої білої породи та кнурів породи ландрас.

 

Племінний облік на свинокомплексі ведуть згідно з вимогами до

племгосподарства: від дня народження поросят і до їхньої реалізації.

Заповнюють також виробничу картку свиноматок і кнурів-виробників, яких

закріплено за свиноматками; обліковують опороси, відлучення поросят від

свиноматок; видають племінні свідоцтва. Крім того, проводять аналіз

класності молодняку та оцінюють свиноматок і кнурів.

 

Підсисних поросят відлучають у 28-денному віці середньою живою масою

8-8,5 кг. Відлучених поросят забирають із станків на дорощування в інше

приміщення, де утримують їх групами в клітках.

 

Свиноматок після відлучення поросят забирають у спеціальне приміщення,

де на п'яту-шосту добу їх осіменяють і утримують три-чотири дні в

індивідуальних клітках, потім переводять на кормову станцію. Тут їх

утримують до 90 днів поросності. На 30-й день цим свиноматкам проводять

ультразвукову діагностику поросності. За вісім-десять діб до опоросу їх

переводять у родильне відділення.

 

На пункті штучного осіменіння свиней є станок для взяття сімені кнурів,

а також лабораторія, де визначають густину, рухливість та якість сперми,

яку потім фасують в одноразові тюби й зберігають у термошафі. Таке сім'я

можна використовувати протягом чотирьох-шести діб.

 

Поновлення генофонду кнурів останніми роками здійснюють за рахунок

купівлі кнурів у племгосподарствах Угорщини та Польщі.

 

Для ремонту маточного стада щорічно відбирають свинок у співвідношенні

1:2 (свиноматки і ремсвинки). Свинок відбирають під час відлучення їх

від свиноматок. У них має бути міцна конституція, не менше 14 розвинутих них має бути міцна конституція, не менше 14 розвинутих

сосків та жива маса не менше 8,5-9 кг. Штучне осіменіння ремонтних

свинок проводять у семи- восьмимісячному віці за живої маси 120-130

кілограмів.

 

У всіх приміщеннях дотримуються оптимального мікроклімату за рахунок

упровадження примусової системи вентиляції. Для підтримання потрібного

температурного режиму в холодний період року в приміщеннях для опоросу

свиноматок і в тих, де утримують поросят під ними, використовують

пересувні нагрівачі повітря.

 

На всіх виробничих ділянках корми в приміщеннях роздають автоматизовано,

гній із свинарників видаляють гноєвими транспортерами ТСН-3Б з подальшим

перекачуванням його у гноєзбірник методом самопливу. Напувають

свинопоголів'я за допомогою автоматичних ніпельних напувалок.

 

Навантаження поголів'я на одного оператора з обслуговування підсисних

свиноматок -- 120-125 голів, холостих та поросних свиноматок -- 200 голів,

поросят на дорощуванні -- 2,5-3 тис. голів, ремонтних свинок -- 450-500

голів та свиней на відгодівлі -- 1,2-1,3 тис голів.

 

Слід зазначити, що значну увагу ветеринарні спеціалісти приділяють

виконанню основних ветеринарно-профілактичних заходів для одержання та

вирощування здорового молодняку свиней. У господарстві на всіх

виробничих ділянках постійно підтримують високий рівень

ветеринарно-санітарної культури виробництва, виконують принцип "все

вільно - все зайнято".

 

Спеціалізовані господарства з виробництва свинини мають три зони: племінну (для комплексів потужністю 12 тис. свиней за рік і більше), виробничу та господарську. У виробничій розташовані приміщення для утримання тварин, санпропускник з побутовими приміщеннями, ветеринарний і забійно-санітарний пункти, естакада з вагами; у господарській -- кормоцех чи комбікормовий завод, склади для зберігання кормів, котельня, механічна майстерня, споруди і приміщення для тимчасового зберігання, обробки й утилізації гною, водозабірні споруди та інші об'єкти господарського призначення.

 

У господарствах промислового типу застосовують внутрішньогосподарську спеціалізацію, за якої кожній статево-віковій групі виділено окремі приміщення з передбаченим режимом переміщення їх по виробничих дільницях.

 

Потокове виробництво свинини ґрунтується на цеховому принципі, тому технологічний процес охоплює кілька дільниць.

 

Холості і свиноматки першої половини поросності. Приміщення для утримання свиноматок обладнані груповими та індивідуальними станками. Холостих свиноматок утримують у групових станках по 10 -- 15 голів із розрахунку 1,5 м2 на одну голову, спарованих -- у індивідуальних станках упродовж 2 -- 3 днів. У великих комплексах їх утримують у групових станках до 32 днів поросності. На дільниці виділяють секцію для утримання кнурів-плідників і кнурців-пробників.

 

Свиноматки другої половини поросності надходять на дільницю після 32 днів поросності, їх утримують у групових станках по 11 -- 13 голів із розрахунку 1,8 -- 2 м2 площі на одну голову до 110 -- 112 днів поросності.

 

Опорос та утримання підсисних свиноматок. Виробнича група тварин на дільницю надходить за 2 -- 4 дні до опоросу, де її утримують до відлучення поросят в індивідуальних станках, розміщених в ізольованих секціях по 30 -- 60 станків у кожній. Після відлучення поросят свиноматок переводять для осіменіння на дільницю холостих і свиноматок першої половини поросності.

 

Дорощування поросят. Із молодняку, який надходить на дорощування, формують групи по 25 -- 30 голів і утримують у групових станках із розрахунку 0,35 м2 площі станка на одну голову, а з досягненням підсвинками живої маси 35 -- 40 кг -- переводять на дільницю відгодівлі.

 

Відгодівля свиней. Її тривалість становить 116 -- 120 днів до досягнення молодняком живої маси 112 -- 120 кг. Вік зняття з відгодівлі залежно від потужності комплексу досягає 222 -- 240 днів. У приміщеннях для відгодівлі молодняк утримують у групових стан-ках по 25 - 30 голів із розрахунку 0,7 - 0,8 м2 на одну голову .Після завершення відгодівлі тварин здають на м'ясопереробне підприємство.

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЮРОК ПОРОДИ СВИНЕЙ

 

1.1 Історія виведення дюрок породи

Виведена у 1860 р. в США шляхом схрещування ліній рудих свиней штатів Нью-Джерсі та Нью-Йорк. До Америки руді свині завезені з Африки, Іспанії, Португалії та руді беркшири. Рудих свиней, яких розводили в штаті Нью-Джерсі, називали джерсейськими. Вони відзначалися міцною конституцією, великими розмірами і високою багатоплідністю. Значний вклад у породоутворювальний процес рудих великих свиней вніс відомий селекціонер К. Петтіта, який з 1820 р. Завіз у своє господарство цей генотип. Відповідно до потреб ринку, селекція з цією породою велась спочатку за сальними, а в останні десятиліття -- за м'ясними якостями. Користуються попитом у населення для розведення в домашніх підсобних господарствах. В Україну свині породи дюрок завезені в 1976 році. Свині цієї породи в умовах України використовуються протягом 30 років, як при чистопородному розведенні, так і при схрещуванні та гібридизації. Це довгі тварини з коропоподібною спиною, добре вираженими м'ясними формами та прямою слоноподібною поставою кінцівок. Масть тварин руда різних відтінків.