Вплив особистісних характеристик на профорієнтацію старшокласників

     Ми розглянули  психологічні особливості періоду  юність, тепер перейдемо до розгляду  методик, які ми застосовували  для виконання мети нашої роботи. 
Щоб зробити об'єктивні висновки по нашому експерименту необхідно використовувати кілька методів дослідження.

      Для діагностики  професійної орієнтації старшокласників  є багато методик якими користуються  психологи у багатьох країнах  , зокрема, це: 

• «Диференційно-діагностичний опитувальник» Е.А.Климова (ДДО);
• Методика «Карта інтересів» А.Є. Голомшток;
• Методика вивчення мотивів професійної діяльності учня Л.А.Головей;
• Методика «Вимірювання мотивації досягнення» А. Мехрабіан;
• Дослідження самооцінки за методикою Дембо - Рубінштейн в модифікації А.М. Прихожан;
• Теппінг-тест Є. П. Ільїн ;
• Методика діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі;
• Методика вивчення мотивації навчання у ВУЗі Т.І. Ільїн;
• Опитувальник професійних переваг Дж. Холланда;
• Методика «Конструктивність мотивації» («КМ»);
• Методика «Діагностика мотивації до досягнення успіху». (Т.Еллерс) ;
• Тест професійних уподобань Л.А. Йовайши ;
• Методика Д.Кейрсі ;
• Орієнтаційний опитувальник В.М. Басса ;
• Методика КОС (комунікативні організаторські здібності). Б.А.Федорішін ;
• 16-ти факторний особистісний опитувальник Р.Б. Кеттела та інші. 

      Так серед такої великої кількості цих методик психолог обирає для себе ті за якими йому краще працювати .

      Тож ми  обрали такі методики :

1. Методика КОС (комунікативні і організаторські здібності). Б.А.Федорішін;

2. Методика 16 -факторного дослідження особистості Кеттелла;

3. Дослідження самооцінки по методиці Дембо – Рубінштейна .

4. Анкетування, спрямоване на виявлення професійного вибору старшокласників; 
5. Методика «Диференційно-діагностичний опитувальник» (ДДО) Е.А. Климова;

6.  Методика «Карта інтересів»;

7. Методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича;

8. Методика визначення типу соціальної спрямованості особистості Д. Холланда;

    Для виявлення  рівня комунікативних і організаторських  здібностей і їх відповідності  вимогам обраної  школярами  майбутньої професії ми використали методику дослідження комунікативних і організаторських здібностей (КОС) (див. Додаток А ). Досліджуваним пропонується відповісти на 40 питань. Якщо відповідь позитивна, то у відповідній клітці бланка школяр повинен поставити "+", якщо негативна – знак "-".

      Обробка результатів проводиться за допомогою дешифратора: підраховується кількість співпадаючих з дешифратором відповідей по кожнім розділі методики. Інтерпритація результатів проводиться за допомогою оцінної шкали.

       Дана  методика констатує лише наявний рівень розвитку комунікаційних і організаторських схильностей у даний період розвитку особистості. Вони не залишаться незмінними в процесі подальшого розвитку людей. При наявності мотивації, цілеспрямованості і належних умов діяльності дані схильності можуть розвиватися.

   Для вивчення особистісних особливостей випробуваних ми використовуємо методику Кеттела (16PF – Form C) ( див. Додаток Б).  Даний опитувальник є одним з найбільш поширених анкетних методів оцінки індивідуально-психологічних особливостей особистості як за кордоном, так і у нас в країні. Він розроблений під керівництвом Р.Б. Кеттелла і призначений для написання широкої сфери індивідуально-особистісних відносин. Відмінною рисою даного опитувальника є його орієнтація на виявлення відносно незалежних 16 факторів (шкал, первинних рис) особистості. Дана їх якість була виявлена ​​за допомогою факторного аналізу з найбільшого числа поверхневих рис особистості, виділених спочатку Кеттелл. Кожен фактор утворює кілька поверхневих рис, об'єднаних навколо однієї центральної риси. 
    Існує 4 форми опитувальника: А і В (187 питань) і С і Д (105 питань).У нам найчастіше використовується форма А і С. Найбільшого поширення опитувальник отримав в медичній психології при діагностиці професійно важливих якостей, у спорті і наукових дослідженнях. 
   Опитувальник Кеттелла включає в себе всі види випробувань - і оцінку, і рішення тесту, і ставлення до якогось явища.

    Для виявлення  оцінних параметрів самосвідомості  ми використовуємо модифікацію методики Дембо-Рубінштейн для самооцінки (див. Додаток В). Метою даного дослідження є виявлення параметрів самооцінки  старшокласників. Шкали самооцінки повинні включати як професійно значимі, так і загальноособистісні якості, що дозволяє визначити місце і значення в структурі самооцінки професійно значимих якостей.

     Дослідження можна проводити як фронтально – з цілим класом чи групою учнів, так і індивідуально. При фронтальній роботі необхідно перевірити, як кожний з учнів заповнив першу шкалу: пройшовши по класу, подивитися, чи правильно використовуються запропоновані позначки, дати відповідь на запитання учнів. Після цього учні працюють самостійно й дослідник ні на які запитання не відповідає.

     Заповнення шкали разом з читанням інструкції триває 10-12 хвилин. Доцільно спостерігати, як різні учні виконують завдання. Діапазон ставлення надзвичайно широкий: від повного прийняття – до повного ігнорування. Все це дає експериментатору додаткову інформацію для інтерпретації отриманих результатів.

     Нами запропоновано  такі шкали для оцінювання: 1)розум, 2)сила, 3)доброта, 4)здібності, 5)воля, 6)відповідальність, 7)активність, 8)товариськість, 9)успішність, 10)справедливість, 11)сміливість, 12)поступливість, 13)запальність, 14)упертість, 15)обережність, 16)рішучість, 17)самостійність, 18)працьовитість, 19)цілеспрямованість, 20)здоров'я, 21)щастя.

       З метою  виявлення професійного вибору  учнів нами була розроблена  анкета (див. Додаток Г).

      Для виявлення особистісної схильності до певного типу професій була використана методика «Диференційно-діагностичний опитувальник» (ДДО) (див. Додаток Д ), призначена для відбору на різні типи професій відповідно до класифікації типів професій Е.А. Климова. Використавши цей опитувальник, ми можемо виявити який вид діяльності більшою мірою підходить випробуваним.

      Для визначення  особистісної схильності до певного  виду професій нами була використана методика «Карта інтересів» ( див. Додаток Є). Час обстеження випробуваного не обмежений, але слід попереджати про необхідність працювати протягом 40 – 50 хвилин. Застосовувати опитувальник можна як індивідуально, так і в групі. Достовірні результати виходять і в тому випадку, коли експериментатор зачитує питання групі випробуваних, хоча в цьому випадку штучно обмежується час відповіді.

     Для дослідження  системи ціннісних орієнтацій  в структурі професійно значущих  особистісних якостей нами була  використана методика М. Рокича «Ціннісні орієнтації» (див. Додаток Ж ), адаптована А. Гоштаутатосом, А.А.Семеновим і В.А. Ядовою.  У нашому дослідженні використовувалася форма «Е», модифікована Д.А. Леонтьєвим. Методика заснована на прийомі прямого ранжирування двох списків по 18 цінностей у кожному: термінальних (цінностей цілей) та інструментальних (цінностей засобів), віддрукованих на аркушах паперу в алфавітному порядку.

   М. Рокич розрізняє  два класи цінностей:

1) термінальні – переконання  в тому, що кінцева мета індивідуального  існування варта того, щоб до  неї прагнути;

2) інструментальні – переконання  в тому, що якийсь образ дій  або властивість особистості  є кращим у будь – якій  ситуації.

     Цей поділ  відповідає традиційному поділу  на цінності-цілі і цінності-засоби. 
      Перевагою методики є універсальність, зручність і економічність у проведенні обстеження їм обробці результатів, гнучкість – можливість варіювати як стомлений матеріал, так і інструкції.

    Для визначення  типу соціальної спрямованості  особистості була використана методика Д. Холланда (див. Додаток З). Ця методика була розроблена для допомоги в оптимальному плануванні професійної кар'єри. З її допомогою можна досліджувати професійні інтереси і переваги, співвідносити схильності, здібності та інтереси з різними конкретними професіями, визначаючи коло запитів у професійній сфері.

    Методика широко використовується у профорієнтаційній практиці і має ряд переваг: 
- Важливим достоїнством методики в порівнянні з іншими є її досить солідна теоретична та емпірична база;

- Результати, отримані за методикою Дж. Холланда, добре співвідносяться з результатами інших психодіагностичних методик, що визначають як інтереси і схильності, так і особистісні;

- Методика Холланда дає висновок на конкретні професії, тому її зручно застосовувати як при профвідборі, так і при проведенні експрес-діагностики з метою визначення обгрунтованості вибору.

     Д. Холланд  виділив наступні типи соціальної  спрямованості 
особистості: 
    Реалістичний тип - несоціальні, орієнтований на сьогодення, емоційно стабільний, займається конкретною справою, конкретними (справою) об'єктами (видами, інструментами, машинами), віддає перевагу заняттям, що вимагають моторної спритності, конкретності. Розвинені математичні здібності, невербальні здібності. Рекомендовані професії: механік, інженер, агроном та ін..

    Інтелектуальний  тип - не соціальний, аналітичний, раціональний, незалежний, оригінальний. Переважають теоретичні цінності, любить вирішувати завдання, що вимагають абстрактного мислення, інтелектуал. Гармонійно розвинені вербальні і невербальні здібності. Воліє наукові професії: ботанік, астроном, математик, фізик.

    Соціальний  тип - володіє соціальними вміннями, потребує контактах. Риси його характеру: прагнення повчати і виховувати, психологічної настрой на людину, гуманність, жіночність. Представник даного типу намагається триматися осторонь від інтелектуальних проблем: але часто залежимо від думки групи людей. Проблеми вирішує, спираючись на емоції, почуття, вміння спілкуватися. Володіє хорошими вербальними здібностями. Рекомендовані заняття: навчання та лікування (вчитель, лікар). 
    Конвенціальний тип - воліє суворо структуровану діяльність. Характер стереотипний, конкретний, практичний. Не проявляє критичність, оригінальність, консервативний, залежимо, рігіден (не любить зміну діяльності). Слабко розвинені організаторські здібності, переважає комплекс математичних здібностей. Переважні професії, пов'язані з канцелярією та розрахунком.                                                                                                                                                                                                                                

     Заповзятливий  тип - обирає цілі, які дозволяють проявити енергію, любить пригоди. Представник даного типу домінантою, любить визнання, любить керувати. Йому не подобається практичний праця, а також заняття, що вимагають інтелектуальних зусиль, посидючості. Добре вирішує завдання, пов'язані з керівництвом, статусом і владою, агресивний і заповзятливий, володіє хорошими вербальними здібностями. Краща наступна діяльність: артист, журналіст, телеоператор, завідувач, диктор.

     Артистичний тип - спираючись на емоції, уяву, інтуїцію має складний погляд на життя. Незалежний у рішеннях, оригінальний. Високо цінує моторні і вербальні здібності. Для представників даного типу характерні високий життєвий ідеал із затвердженням свого «Я». Він не соціальний в тому (випадку) сенсі, що не дотримується умовностей суспільства. Володіє творчими заняттями: музика, малювання,літературна творчість.

     Таким чином,  дані методики є взаємодоповнюючими  і підходять для дослідження  впливу особистісних якостей  на професійне самовизначення  в юнацькому віці.

 

 

2.2  Проведення та аналіз  результатів  експериментального  дослідження 

     Практичною базою для дослідження став навчально-виховний комплекс №12 м. Рівного.  Нами була відібрана експериментальна група (загальна кількість випробовуваних склало 20 осіб, з них 10 дівчат і 10 хлопців, учнів 10 класу у віці 15 - 16 років).

      На першому етапі дослідження нами було проведено дослідження за методикою КОС (комунікативні і організаторські здібності). Б.А.Федорішиним, методикою багатофакторного дослідження особистості Кеттелла, дослідження самооцінки по методиці Дембо – Рубінштейна і анкетування, спрямоване на вивчення професійних переваг підлітків.

     Дані, отримані в дослідженні рівня комунікативних здібностей, наведені в табл. 2.1.                                                                                                    

                                                                                                             Таблиця 2.1

                Результати методики КОС за Б.А.Федорішиним

№	П.І.П.	Оцінка	Рівень комунікативних здібностей
1.	Катерина Г.	2	Нижче середнього
2.	Марія П.	5	Дуже високий
3.	Світлана Т.	4	Середній
4.	Любов К.	1	Низький
5.	Ірина Ф.	4	Високий
6.	Петро Е.	3	Середній
7.	Ілля У.	4	Високий
8.	Дмитро Д.	5	Дуже високий
9.	Олександр С.	2	Нижче середнього
10.	Катерина Х.	3	Середній
11.	Оксана Ф.	4	Середній
12.	Андрій К.	3	Середній
13.	Інна В.	3	Середній
14.	Ігор Л.	3	Середній
15.	Наталія П.	5	Дуже високий
16.	Руслан Л.	4	Високий
17.	Анна Т.	3	Середній
18.	Олег М.	4	Високий
19.	Сергій Б.	4	Високий
20.	Василь В.	5	Дуже високий