Вплив особистісних характеристик на профорієнтацію старшокласників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ І ПСИХОЛОГІЧНИЙ  АНАЛІЗ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК  НА ПРОФОРІЄНТАЦІЮ СТАРШОКЛАСНИКІВ...7

1.1 Характерні особливості  юнацького віку. Роль самовизначення  в цей період …..…………………………………………………………………………7

1.2 Професійне самовизначення………………………………………………. 11

1.3 Особистісні характеристики  і психологічні процеси які впливають на професійну діяльність…………………………………………………………..17

РОЗДІЛ ІІ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК  НА ПРОФОРІЄНТАЦІЮ СТАРШОКЛАСНИКІВ……………………………………………………… 25

2.1 Комплекс психодіагностичних методик для дослідження впливу особи-стісних характеристик на професійне самовизначення старшокласників .…25

2.2 Проведення та аналіз  результатів експериментального  дослідження ...…33

РОЗДІЛ ІІІ ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………48

3.1 Навчання з охорони праці психологів в ЗОШ І-ІІІ ступенів……………..48

3.2 Нормативні документи в ЗОШ І-ІІІ ступенів по захисту від надзвичайних ситуацій ………………………………………………………………………….53

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….55

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………….............................66

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….66

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              ВСТУП

Актуальність  і доцільність дослідження. Проблема професійного самовизначення учнівської молоді посідає важливе місце у педагогічній та віковій психології, оскільки стосується вирішального моменту у життєвому становленні особистості. Також це пов'язано із зростанням числа фактів (конфліктність, агресивність, адаптивність, пізнавальні процеси), які можуть викликати не адаптацію в професії. Тому дуже важливо в старшому шкільному віці виявити у людини такі особистісні характеристики, які допоможуть йому в значній мірі визначити успішність його професійної діяльності і зберегти психічне і фізичне здоров'я. Правильний вибір професії важливий з позиції визначення життєвих планів людини, а також з позиції розвитку суспільства в цілому. Професійне самовизначення – це визначення людиною себе щодо обраних в суспільстві (і прийнятих даним суспільством) критеріїв професіоналізму. Сутністю професійного самовизначення є знаходження особистісних сенсів в обраній, освоюваної або вже виконуваної діяльності.                                                                                                                                                                       

        Теоретичні передумови розробки цієї проблеми вивчались у психолого-педагогічних дослідженнях психічного розвитку особистості таких вчених, як Г.О.Балл, І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, Н.Г.Ничкало, П.С.Перепелиця, В.В.Рибалка, В.А.Семиченко, О.В.Скрипченко та ін. Проблема психічної регуляції професійного самовизначення поступово вичленовувалась у розробках таких вітчизняних психологів, як Б.Г.Ананьєв, О.Ю.Голомшток, Ф.М.Гоноболін, Є.О.Клімов, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, О.Г.Мороз, Д.Ф.Ніколенко, Н.А.Побірченко, В.В.Синявський, В.О.Сластьонін, М.Л.Смульcон, Б.О.Федоришин та ін.

         В даний час в області перед  профільної підготовки основні  дослідження ведуться в напрямках  розробки, теоретичного обґрунтування  та впровадження в практику  масової школи:

- Різних механізмів і  моделей реалізації профільного  навчання та передпрофільної підготовки школярів (Г.Ф. Глєбова, В.Н. Грищенко, О.Б. Даутова, Н.В. Немова, В.А. Орлов, А.А. Остапенко, О.А. Прасолова, Г.Є. Сенькова, Н.В.Немова, А.П. Тряпіцина а ін..);

- Утримання передпрофільної підготовки з конкретних дисциплін шкільної програми, включаючи курси за вибором (А.Г. Каспржак, Є.В. Моргорская, І.І. Ніконов, А.С. Роботова, Т.В. Чернікова, І.М. Щербо та ін); 
- Змісту і методик професійної орієнтації школярів у передпрофільної підготовки (Л.А. Гулевич, Т.Б. Дьоміна, А.Г. Каспржак, А.В. Кузнєцов, П.С. Лернер, Е.А. Мороз, Н.Ф . Родічев, Н.Є. Рубцова, А.І. Селіфанов, С.Н. Чистякова та ін..);

- Сучасних педагогічних  технологій у профільному навчанні  і передпрофільної підготовки (О.Б. Даутова, В.М. Казакевич, О.Н. Крилова, Е.Б. Мартинова, Е.С. Полат та ін..);

  - Методик психолого-педагогічної діагностики в ситуації вибору школярами профілю навчання (І.В. Гладка, І.Ю. Гутник, О.Б. Даутова, Т.В. Менг, Д.А. Метьолкін, Є.В. Піскунова, А.П. Трапіцина та ін..).     

         Мета дослідження : Дослідження впливу особистісних характеристик на професійне самовизначення старшокласників.

       У відповідності з поставленою метою були сформульовані наступні завдання: 
1) дати визначення понять «самовизначення», «професійне самовиз-начення»; 
2) розглянути психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників; 
3)   дати психологічну характеристику юнацького віку;

4) вивчити особистісну  схильність до професії в юнацькому  віці. 
      Об’єкт дослідження :  профорієнтація учні 10- х класів.

     Предмет дослідження: вплив особистісних характеристик на професійне самовизначення в юнацькому віці.

       Гіпотеза психологічного дослідження: припустимо, що у багатьох юнаків і дівчат існує протиріччя між бажаною в майбутньому професією та особистісною схильністю до неї.

     Теоретичною основою дослідження є концепції розвитку особистості Л.С.Виготського, К.О.Абульханової-Славської, О.О.Бодальова, Л.І.Божович, П.Я.Гальперіна, Ю.Б.Гіппенрейтера, О.М.Леонтьєва, К.К.Платонова, О.В. Петровського, С.Л.Рубінштейна, Р.С.Нємова та ін., основні теоретичні положення, здобуті у дослідженнях проблеми професійного самовизначення, профорієнтації і профвідбору такими вченими, як О.О.Вайсбург, О.Ю.Голомшток, Є.А.Єндальцев,Є.О.Клімов,Є.М.Павлютенков, О.В.Мудрик, М.С. Пряжніков,О.С.Татенко,В.В.Синявський,С.Н.Чистяков, Б.О.Федоришин та ін., теоретичні положення стосовно структури та механізмів самосвідомості і рефлексії, представлені у працях таких вчених, як, Р.Бернс, І.С.Кон,Ю.О.Миславський,Р.В.Овчаров,Ю.М.Орлов,І.В.Дубровіна,О.О.Реан, Л.Д.Столяренко, Д.І.Фельдштейн, З.Л.Становська; методологічні підходи у наданні психолого-педагогічної допомоги особистості у проблемних ситуаціях, сформульовані О.Ф.Бондаренком, Л.М.Деркач, В.Г.Панком, Н.В.Чепелєвою, Т.С.Яценко та ін.

      Методи дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення, синтез, систематизація наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-методологічне вивчення змісту професійного самовизначення старшокласників, визначено показники і критерії професійного самовизначення; емпіричні – спостереження, бесіда, опитування, тестування, самозвіти, констатуючий експеримент; якісної і кількісної обробки та інтерпретації даних – методи математичної статистики, узагальнення даних.

     Організація дослідження. Дослідження проводилось в 2013 році в три етапи. На першому етапі проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми, здійснено аналіз наукових підходів до вивчення особистісного і професійного самовизначення в юнацькому віці, підбирався психодіагностичний інструментарій дослідження. На другому етапі проводилась апробація психодіагностичних методик , уточнювались показники та критерії компонентів професійного самовизначення, проводився констатуючий експеримент. На третьому етапі узагальнювались результати експериментальної роботи, перевірялась їх відповідність гіпотезі та меті дослідження, проводилось оформлення дипломної роботи.

    Експериментальна база: експериментальною роботою було охоплено учнів 10-х класів НВК №12 м.Рівного.

   Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, використанням валідних та надійних взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів,використанням методів математичної статистики.

      Структура та обсяг дипломної роботи. Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 81 найменувань, 8 додатків. Загальний обсяг дипломної роботи становить 107 сторінки.

 

 

 

 

 

 

                                                     РОЗДІЛ І  

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК НА ПРОФОРІЄНТАЦІЮ СТАРШОКЛАСНИКІВ 

   1.1  Характерні особливості юнацького віку. Роль самовизначення в цей період 

    Кожен знає, що юність -  певний етап дозрівання  і розвитку  людини,  що лежить між дитинством і дорослістю.  Перехід від дитинства до дорослості звичайно поділяється на два етапи: підлітковий вік (отроцтво)  та  юність (рання і пізня). Однак хронологічні  межі  цих вікових груп  часто визначаються абсолютно по-різному, наприклад, у вітчизняній психіатрії вік від 14 до 18 років називається підлітковим, в психології ж 16-18-літніх вважають юнаками [6, 139].

        Хронологічний  вік, а точніше - передбачуваний  їм рівень розвитку індивіда, прямо або побічно відображає  його суспільне становище, характер  діяльності, діапазон соціальних  ролей і т.п. Статевовіковий  поділ праці багато в чому  визначає соціальний стан, самосвідомість  і рівень домагань членів відповідної  вікової групи.

         Слово юність позначає фазу  переходу від залежного дитинства  до самостійної і відповідальної  дорослості, що передбачає, з одного  боку, завершення фізичного, зокрема  статевого, дозрівання, а з іншого  – досягнення соціальної зрілості [11, 58].

          Юнацький вік — це вік входження в об'єктивний та нормативний дух свого історичного часу в його національній формі (О.В.Толстих). Знаходження своєї ідентичності для юнака стає афективним центром життєвої ситуації розвитку (Л. І. Божович). Саме тому до близького дорослого він ставиться як до ідеалу. Ті якості, які юнак високо оцінює, є для нього еталоном у різних сферах людських відносин: виконання моральних норм, ставлення до праці, до самого себе. До цих якостей приміряє своє ідеальне Я — яким він бажає стати в дорослому житті.

          На перший план у самовизначенні виступає механізм інтеграції. Роздуми про себе і про своє призначення в житті іноді приводять юнака до пошуку смислу життя. Це веде до інтегрування багатьох вимог різних сфер життєдіяльності і надає їм цілісного характеру. А з іншого боку, виникає потреба інтегрувати свої можливості, здібності максимально мобілізувати їх у відповідності до усвідомлених цілей життя. Труднощі полягають у тому, що не завжди знаходяться засоби для реалізації свого «Я».

          Ці труднощі значною мірою визначаються проблемою організації (і визначення) провідної діяльності. Серед психологів немає єдиної думки щодо провідної діяльності в юнацькому віці, це питання залишається невирішеним. Присвоєння форм культури та засвоєння дорослості в цей період за суттю не пов'язані один з одним: тому юнак дорослішає поза освітньою системою, а освіта відбувається поза системою становлення дорослості.

          Центральним новоутворенням психічного розвитку раннього юнацького віку є орієнтація на майбутнє, яка визначає життєву перспективу взагалі (а не тільки участь у певній діяльності): це й потреба зайняти внутрішню позицію дорослого, зрозуміти себе в якості члена суспільства, визначити своє призначення в житті. Для цього потрібен достатній рівень розвитку особистості: аналіз і переоцінка моральних принципів, настанов, щоб побудувати власну систему цінностей, життєвих цілей, перспектив [33, с.156].

          Самовизначення, як професійне, так  і особистісне - це нова внутрішня  позиція, що включає усвідомлення  себе як члена суспільства,  прийняття свого місця в ньому.

          Передбачається, що основною характеристикою  самовизначилася особистості є  зіставлення і співвіднесення  суб'єктивного усвідомлення себе  з певним стандартом прийнятих  у суспільстві норм і вимог,  а також з певними суспільними  цінностями.

        На  думку Л.І. Божович, потреба  у самовизначенні - це потреба  у створенні певної смислової  системи, в якій злиті уявлення  про світ і про себе самого, створення цієї смислової системи  передбачає знаходження відповіді  на питання про сенс свого  власного існування.

       Л.І.  Божович підкреслює, що суттєвою  характеристикою юнацького віку  є устремління в майбутнє. Отже, процес самовизначення включає  в себе не тільки створення  суб'єктивного ставлення до себе  в сьогоденні, але і визначення  себе в майбутньому. Це положення  має велике значення для розуміння  професійного самовизначення в  юнацькому віці, яке полягає у  визначенні себе як майбутнього  професіонала[11, 158].

         Фізичне, зокрема статеве, дозрівання  помітно прискорюється, примушуючи «знижувати» межі юнацького віку. Навпаки, ускладнення суспільно-трудової діяльності, в якій повинен брати участь людина, спричинило за собою подовження необхідних термінів навчання. Нові покоління молоді значно пізніше, ніж їхні ровесники в минулому, починають самостійне трудове життя, довше сидять за партами різного розміру.Звідси – продовження періоду «рольового мораторію» (коли юнак «приміряє» різні дорослі ролі, але ще не ідентифікується з ними остаточно) і зміна відповідних соціально – психологічних стереотипів.