Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2014 в 13:49, курсовая работа
Актуальність дослідження. Проблематика конфліктних ситуацій завжди була важливою прикладною сферою в соціальній психології. Найактивніше конфлікт вивчався і вивчається в трудовій психології. Конфлікт невід’ємна сторона спілкування. Часто він виникає між цілими соціальними групами, а не тільки в діадах. Встановлено, що всупереч стереотипам конфлікт не завжди носить деструктивний характер, він скоріше оновлює і заставляє розвиватись всю систему взаємовідносин між двома або більше людьми. Звісно, конструктивний чи деструктивний буде характер конфлікту залежить від особистісного вкладу його учасників. Вибір поведінки в конфліктній ситуації визначається не лише об’єктивними, але й суб’єктивними чинниками також. Структура особистості є тим чинником, що впливає на суб’єктивне ставлення людини до конфлікту. Ми розглядаємо одну зі складових найвищого акмеологічного щабелю цієї структури - смисложиттєві орієнтації, як фактору впливу на вибір поведінки в конфлікті.
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення смисложиттєвих орієнтацій як вектору поведінки людини у психології
1.1. Проблема сенсу життя в психології…………………………................6
1.2. Смислова сфера особистості як чинник регуляції її поведінки……..11
1.3. Конфлікти як сфера прояву смисложиттєвих орієнтацій людини…..20
Висновки з розділу 1………………………………………………………...30
Розділ 2. Емпіричне дослідження впливу смисложиттєвих орієнтацій особистості на вибір стратегії поведінки у конфлікті
2.1. Шляхи вивчення впливу смисложиттєвих орієнтацій особитості на суб’єктивні причини вибору поведінки у конфлікті…………………………..31
2.2. Організація та процедура емпіричного дослідження……………..35
2.3. Аналіз результатів емпіричного дослідження впливу смисложиттєвих орієнтацій особистості на вибір стратегії поведінки у конфлікті……………45
Висновки з розділу 2……………………………………………………….55
Висновки……………………………………………………………………56
Література…………………………………………………………………58
Додатки…………………………………………………………………......61
*-рівень значимості кореляції
З таблиці 2.2. добре помітно, що з усіма шкалами окремо і з загальним показником смисложиттєвої орієнтації позитивно корелюють шкали Томаса «суперництво» і «компроміс», тобто цілеспрямовані, впевнені у свої поглядах і цінностях, у своїх здібностях, задоволені власним життям досліджувані знаходять в собі сили сміливо вступати в конкурентну боротьбу,відстоювати свої інтереси категорично або дбаючи й про інтереси інших.
Узагальнена картина позитивних та негативних кореляційних зв’язків між отриманими показниками представлена у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Виявлений взаємозв’язок між показниками шкал СЖО та переважаючими стратегіями поведінки досліджуваних у конфлікті
Шкали Томаса (позитивна кореляція) |
Шкали СЖО |
Шкали Томаса(негативна кореляція) |
Суперництво |
Цілі в житті |
Пристосування |
Компроміс |
Емоційна насиченість життя |
Уникнення |
Суперництво |
Результативність життя |
Уникнення |
Компроміс |
Локус контролю-я |
Уникнення Пристосування |
Компроміс |
Локус контролю-життя |
- |
Компроміс Суперництво |
Загальний СЖО |
Уникнення |
Досліджувані з високими показниками за шкалою «Цілі в житті» та «Результативність життя» найчастіше обирають стратегію суперництва в конфлікті. Можна припустити,що наявність у людини визначених цілей в майбутньому і впевненість у ньому, а також задоволеність пройденою частиною життя позитивно впливає на задоволеність собою, самореалізацією, на загальну самооцінку особистості. Це дозволяє впевнено почувати себе у будь-яких соціальних взаємодіях і в конфліктах в тому числі. Такі люди впевнені у правильності своїх дій та думок, тому що вони вже підтвердили свою компетентність своїм попереднім досвідом. Таким чином, вислухавши точку зору іншого, такі люди будуть намагатися відстоювати свою точку зору,мало зважаючи на інтереси інших.
Високі показники за шкалами «локусу-контролю» та «Емоційна насиченість життя» найчастіше спостерігаються у людей, що схильні до компромісного вирішення проблем. Вони вірять в те, що людина може і мусить керувати своїм життям самостійно. Вона не повинна постійно списувати свої негаразди на долю або інші зовнішні чинники. Ці люди вважають себе хазяїнами власного життя і впевнені в тому, що мають право на власну думку у будь-якому випадку. Високі показники за шкалою «Емоційної насиченості життя» характеризують досліджуваних як людей - оптимістів і великих життєлюбів. Такі люди навряд захочуть влаштовувати сварки або притискати інших в їх правах. Можна припустити,що люди з поєднанням цих трьох шкал, бажаючи відстояти власні інтереси, дбають і про інтереси інших.
Респонденти, в яких були виявлені низькі показники за методикою СЖО схильні вибирати в конфлікті стратегії уникнення та пристосування.
Значуща негативна кореляція була виявлена між домінуючою у досліджуваних стратегією уникнення і шкалою результативності життя та задоволеністю самореалізацією.
Важко сказати, що на що впливає у цьому випадку. З однієї сторони людина, що не має можливості реалізовувати себе, страждає від беззмістовності власного існування, має занижену самооцінку, вона вважає себе недостатньо «хорошою», щоб як всі інші захищати власні інтереси, часто проявляє себе як типовий конформіст. Виявлена значима обернена кореляція шкали «Локус контролю-я» з вибором стратегій уникнення та пристосування. Людині важко усвідомлювати себе здатною контролювати своїм життям та вірити у свої сили без задоволення потреби у самореалізації. Можна припустити, що такі люди будуть намагатися не вступати в ризиковані для себе ситуації, не починати справи які можуть принести прикрі невдачі. Це можна назвати установкою на уникнення невдач. Тому у конфлікти вони просто не бажають вступати, це надто небезпечно для їх спокою та самооцінки бо вони впевнені,що не зможуть себе захистити.
Низькі бали за шкалою «Локус-контролю я» мають сильну обернену кореляцію з стратегією пристосування,що свідчить про глибоку невпевненість у своїх можливостях ,відмову самостійно контролювати своє життя. Такі люди швидко пристосовуються до позиції більш сильного учасника конфлікту,їм важко залишатися при своїй думці. Самостійність проявляється дуже рідко.
У дослідженні проявилась стійка тенденція: люди, що отримали показники ближче до високих балів СЖО, - впевнені у майбутньому, задоволені минулим і насолоджуються теперішнім. Для них характерно високо оцінювати свої можливості і завжди відстоювати власну точку зору обираючи для цього суперницький тип поведінки або, йдучи на компроміс і не забуваючи про інтереси інших, що залежить від поєднання різних шкал.
Висновки з розділу 2
Отже, розглянувши можливі варіанти вивчення обраної тематики, проаналізувавши найкращі із запропонованих методик, ми обрали «Тест смисложиттєвих орієнтацій Д.О. Леонтьєва» і методику К.Томаса «Діагностика стратегії поведінки в конфлікті». Ці методики якнайкраще підходять для перевірки нашої гіпотези. Після проведення дослідження виявилось, що найвищі показники за результатами опитування за методикою СЖО були отримані за шкалами «Цілі в житті» та «Локус контролю». За методикою К.Томаса - шкали «Компроміс» і «Уникнення». Після проведення кореляційного аналізу виявилось, що високі показники за шкалою «Цілі в житті» супроводжувались вибором суперництва як типу поведінки і, найменше, вибором пристосування.Високі показники шкали «Локус - контролю» супроводжувались вибором компромісу, як стратегії поведінки в конфлікті і найменше вибором уникнення і пристосування. Проведення кореляційного аналізу дозволило нам зробити висновок про вплив смисложиттєвих орієнтацій особистості на вибір нею стратегії поведінки у конфліктах.
Висновки
Проведений теоретичний аналіз проблеми та результатів емпіричного дослідження дозволив зробити наступні висновки:
1. Смислова сфера людини виступає важливим чинником регуляції її поведінки. Психологи-гуманісти визначали у своїх теоріях основні конструкти, що допомагають людині знаходити власний сенс: переживання, творчість, самоактуалізація, навіть, страждання. Під смисложиттєвими орієнтаціями зазвичай розуміють суб’єктивне відчуття емоційної та змістової наповненості власного життя, наявність визначених цілей у майбутньому, сміливість бути суб’єктом власної діяльності. Смислова сфера людини виступає важливим чинником регуляції її поведінки, ексзистенційна наповненість визначає орієнтир особистості, її систему цінностей, переживання, Я-концепцію, що створюються на основі віддзеркалення навколишнього світу через призму особистісних смислів.
2. У психології існують різні підходи до вивчення конфлікту. Одні автори трактують конфлікт як зіткнення, протидію, протиріччя. Інші - розуміють конфлікт як вид спілкування, ситуаційну несумісність, ситуацію незнайденого виходу, тип конкурентної взаємодії. Головними суб’єктивними причинами конфліктів виступають: суб'єктивна оцінка поведінки партнера як неприпустимої; низька конфліктостійкість; низький рівень емпатії; неадекватний рівень домагань; акцентуація характеру. Смисложиттєві орієнтації людини також можуть визначати вектор суб’єктивного сприйняття конфлікту, надаючи йому або позитивне, або негативне забарвлення. Разом з об’єктивними чинниками, суб’єктивні визначають ту поведінку, яку людина обере для себе в конфліктній ситуації.
3. Наявність чітких цілей у майбутньому, задоволеність своєю самореалізацією у теперішньому дає людини впевненість та енергію вибирати суперницький тип поведінки в конфлікті, щоб боротися за поставлені цілі. Досліджувані, що мають високі показник за шкалою локус контролю-я, відповідальні за своє життя та вчинки і частіше схиляються до компромісу, відстоюючи власні інтереси, не забувають про інтереси інших. Для таких людей саме життя, а не перемоги у ньому, є найважливішою цінністю.
Люди з низьким показниками СЖО схильні взагалі уникати конфліктних ситуацій,як занадто стресових та небезпечних для себе. Відсутність цілей в житті та неможливість керувати власним життям змушує людину пристосовуватись до позиції інших в конфліктах. Не можна однозначно сказати, що на що впливає першочергово. Відсутність потрібних навичок в соціальній поведінці, погані адаптивні здібності особи на її смисложиттєві орієнтації, або смисложиттєві орієнтації на її здатність до соціальної адаптації та вибору поведінки в конфлікті. Звичайно, в людині, як в цілісній системі все взаємопов’язане, і зміни в одному з ланцюгів впливають на зміни в іншому.
Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у більш широкому дослідженні впливу смислової сфери людини на її соціальну поведінку, соціальну адаптацію, виявити інші суб’єктивні чинники, що впливають на вибір стратегії поведінки у конфлікті для розуміння того, яку вагу в них мають смисложиттєві орієнтації особистості.
Середнє і стандартне відхилення субшкал і загального показника СЖО(за данними Д.О.Лєотьєва).
Субшкала |
Среднее знач. ± Станд откл | ||
Мужчины |
Женщины | ||
1 |
Цели в жизни |
32,90±5,92 |
29,38±6,24 |
2 |
Процесс жизни |
31,09±4,44 |
28,80±6,14 |
3 |
Результативность жизни |
25,46±4.30 |
23,30±4,95 |
4 |
Локус контроля — Я |
21,13±3,85 |
18,58±4,30 |
5 |
Локус контроля — жизнь |
30.14±5,80 |
28.70±6,10 |
Общий показатель ОЖ |
103,10±15,03 |
95,76±16,54 |
Додатки Результати кореляції за критерієм Спірмена
Correlations | ||||||||||||||
VAR00002 |
VAR00003 |
VAR00004 |
VAR00005 |
VAR00006 |
VAR00007 |
VAR00008 |
VAR00009 |
VAR00010 |
VAR00011 |
VAR00012 |
VAR00013 | |||
Spearman's rho |
VAR00002 |
Correlation Coefficient |
1,000 |
,580** |
,627** |
,661** |
,508** |
,729** |
,396* |
,156 |
,361* |
-,303 |
-,400* |
. |
Sig. (2-tailed) |
. |
,000 |
,000 |
,000 |
,003 |
,000 |
,023 |
,385 |
,039 |
,086 |
,021 |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00003 |
Correlation Coefficient |
,580** |
1,000 |
,706** |
,713** |
,592** |
,870** |
,148 |
,104 |
,360* |
-,267 |
-,139 |
. | |
Sig. (2-tailed) |
,000 |
. |
,000 |
,000 |
,000 |
,000 |
,413 |
,564 |
,039 |
,133 |
,439 |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00004 |
Correlation Coefficient |
,627** |
,706** |
1,000 |
,545** |
,534** |
,805** |
,376* |
,145 |
,228 |
-,395* |
-,234 |
. | |
Sig. (2-tailed) |
,000 |
,000 |
. |
,001 |
,001 |
,000 |
,031 |
,422 |
,203 |
,023 |
,190 |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00005 |
Correlation Coefficient |
,661** |
,713** |
,545** |
1,000 |
,407* |
,791** |
,466** |
,345* |
,497** |
-,429* |
-,580** |
. | |
Sig. (2-tailed) |
,000 |
,000 |
,001 |
. |
,019 |
,000 |
,006 |
,050 |
,003 |
,013 |
,000 |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00006 |
Correlation Coefficient |
,508** |
,592** |
,534** |
,407* |
1,000 |
,706** |
,158 |
,189 |
,429* |
-,254 |
-,276 |
. | |
Sig. (2-tailed) |
,003 |
,000 |
,001 |
,019 |
. |
,000 |
,381 |
,293 |
,013 |
,154 |
,120 |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00007 |
Correlation Coefficient |
,729** |
,870** |
,805** |
,791** |
,706** |
1,000 |
,327 |
,222 |
,447** |
-,357* |
-,322 |
. | |
Sig. (2-tailed) |
,000 |
,000 |
,000 |
,000 |
,000 |
. |
,064 |
,213 |
,009 |
,041 |
,067 |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00008 |
Correlation Coefficient |
,396* |
,148 |
,376* |
,466** |
,158 |
,327 |
1,000 |
,127 |
-,010 |
-,609** |
-,561** |
. | |
Sig. (2-tailed) |
,023 |
,413 |
,031 |
,006 |
,381 |
,064 |
. |
,483 |
,954 |
,000 |
,001 |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00009 |
Correlation Coefficient |
,156 |
,104 |
,145 |
,345* |
,189 |
,222 |
,127 |
1,000 |
,261 |
-,126 |
-,565** |
. | |
Sig. (2-tailed) |
,385 |
,564 |
,422 |
,050 |
,293 |
,213 |
,483 |
. |
,142 |
,486 |
,001 |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00010 |
Correlation Coefficient |
,361* |
,360* |
,228 |
,497** |
,429* |
,447** |
-,010 |
,261 |
1,000 |
-,327 |
-,448** |
. | |
Sig. (2-tailed) |
,039 |
,039 |
,203 |
,003 |
,013 |
,009 |
,954 |
,142 |
. |
,063 |
,009 |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00011 |
Correlation Coefficient |
-,303 |
-,267 |
-,395* |
-,429* |
-,254 |
-,357* |
-,609** |
-,126 |
-,327 |
1,000 |
,293 |
. | |
Sig. (2-tailed) |
,086 |
,133 |
,023 |
,013 |
,154 |
,041 |
,000 |
,486 |
,063 |
. |
,098 |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00012 |
Correlation Coefficient |
-,400* |
-,139 |
-,234 |
-,580** |
-,276 |
-,322 |
-,561** |
-,565** |
-,448** |
,293 |
1,000 |
. | |
Sig. (2-tailed) |
,021 |
,439 |
,190 |
,000 |
,120 |
,067 |
,001 |
,001 |
,009 |
,098 |
. |
. | ||
N |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
33 |
0 | ||
VAR00013 |
Correlation Coefficient |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. | |
Sig. (2-tailed) |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. |
. | ||
N |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | ||
**. Correlation is significant at the 0.01 level (2-tailed). | ||||||||||||||
*. Correlation is significant at the 0.05 level (2-tailed). |
Информация о работе Влияния смысложизнанных ориентаций на выбор стратегии поведения в конфликте