Влияния смысложизнанных ориентаций на выбор стратегии поведения в конфликте

На другому етапі дослідження потрібно було сформувати репрезентативну вибірку, яка б найбільш точно допомогла нам відобразити поставлену гіпотезу.

Вибірку склали 33 студенти 3 курсу факультету психології  КНУ імені Тараса Шевченка, віком від 19 до 21 року, серед яких 12 осіб – чоловіки, 21 – жінки.

Вибір студентів для вивчення типу поведінки в конфліктах був зумовлений наступними причинами:

- студенти постійно перебувають в активному соціальному середовищі;

- вони постійно змушені проявляти всі свої здібності та майстерність у спілкуванні з викладачами та іншими студентами;

- передбачається, що цей віковий період (юність) сенситивний для розвитку здатності до рефлексії, адже людина тонкіше може диференціювати властивості свого характеру, має відносно стійкі моральні цінності, Я-образ та самооцінку.

Смисложиттєві орієнтації - поняття динамічне, на чому наголошував сам Д.О Леонтьєв та автор теорії Віктор Франкл. Кожний важливий період у житті людини може характеризуватися не тільки зміною цінностей, але й крахом попереднього світосприйняття взагалі. В ранній дорослості людина вже пройшла свій «період бурі і натиску», але все ще формує своє бачення світу, моральні цінності,обирає життєві цілі. В цьому віці вона вже може подивитися назад і зробити підсумок такої важливої частини життя, як дитинство, підлітковий вік та рання юність.

Для розуміння результатів дослідження та його інтерпретації треба розглянути особливості психології людини в цей віковий період.

Рання дорослість - це момент переходу людини від юнацького стану до стану повноправного дорослого. Фактично всі матеріальні психічні структури, необхідні для повноправного "включення" в активну соціальну дійсність, сформувалися. Тепер основне завдання людини - знайти ті соціальні навички, які необхідні їй для підтримки гомеостазу наступного порядку, соціального (професія, соціальний статус, сімейне життя, діти).

Ранню дорослість прийнято називати "молодістю" (18-25 років). Цей період характеризується завершенням головної фази біологічного розвитку - уповільненням зростання. За даними Б.Г. Ананьєва, пік психофізіологічних, психічних та інтелектуальних функцій припадає на період 19-20 років, коли спостерігається підвищення рівня психомоторних характеристик, уваги, пам'яті, мислення, спостерігається пік динамічності збуджувального і гальмівного процесів. Разом з тим, вік 20 років є піком загальносоматичного  розвитку та піком всіх видів чутливості.

Рання дорослість - це період становлення людини як професіонала. Дуже важлива самостійність вибору і свідоме складання особистого професійного плану. Молодість для багатьох молодих людей - студентська пора, коли їм доводиться витримувати досить великі навантаження - фізичні, моральні, розумові і вольові.

У молодості можуть виникнути серйозні проблеми з розвитком самосвідомості. Тривалий період навчання часто призводить до інфантилізму, аномії (низького ступеня впливу на людину соціальних норм). До кінця періоду молодості нерідко виникає кризовий стан, пов'язане з тим, що при вже складеному житті, особистість ще недосконала, багато часу витрачено даремно. Ця криза свідчить про те, що людина переходить на нову вікову ступінь зрілості. Кризовий стан дає імпульс до подальшого вдосконалення особистості, її розвитку.

Звичайно, для нас важливим є особливості формування тієї сфери особистості, яка пов’язана з її акмеологічними установками. Важливим чинником формування яких  являється: Я-концепція, що формується у зв'язку з самоактуалізацією особистості, прагнення до актуалізації - мотивуючий стимул розвитку Я-концепції.

Я-концепція дорослого продовжує розвиватися під впливом різних зовнішніх і внутрішніх стимулів. Особливо важливі для нього контакти зі значущими іншими, які на етапі ранньої дорослості продовжують впливати і багато в чому визначати уявлення індивіда про самого себе. Однак Я-концепція дорослої людини, будучи активним елементом його особистості, сама стає важливим фактором в інтерпретації досвіду.

Функціонально Я-концепція виконує кілька ролей: сприяє досягненню внутрішньої узгодженості особистості,визначає інтерпретацію досвіду і є джерелом очікувань.

У відповідності зі своєю Я-концепцією особистість інтерпретує свої дії та дії інших в конкретній ситуації. Крім того, у людини створюються певні очікування та уявлення про те, що може або має статися при розвитку конкретної ситуації.

Чоловічий Я-образ містить переважно інформацію про значущість Я в трудових, ділових, спортивних і сексуальних сферах. Молоді жінки в Я-образі відображають переважно те, наскільки вони зовні привабливі. Молоді чоловіки схильні переоцінювати свої якості, будь то становище в групі або особисті здібності. Жіночі самооцінки зазвичай скромні і реалістичні. Я-концепція жінок більш індивідуалізована, на відміну від чоловічої - більш соціалізованої.

Ступінь задоволеності своїм тілесним Я-образом неодмінно відбивається на загальній самооцінці молодих людей. Від цього багато в чому залежить їх самовідчуття благополуччя і щастя. Тип статури індивіда обов'язково впливає на формування його статевої самоідентичності.

Основою формування світогляд молодої людини є соціальні цінності - узагальнені уявлення про мету і норми поведінки. Ціннісні орієнтації студентства формуються в процесі соціалізації під час засвоєння нових знань та соціально-психологічного досвіду і виявляються у цілях, інтересах, переконаннях, спілкуванні і діяльності особистості. Реалізуються вони у процесі життєдіяльності та підтверджуються або відкидаються життєвим досвідом. На основі індивідуального досвіду, що є адекватною чи не адекватною умовою соціального середовища, конкретні ціннісні орієнтації або набувають особистісного сенсу, або витісняються як такі, що не забезпечують успішного функціонування особистості в соціумі. Зміни в суспільстві певним чином відображаються у свідомості молоді, зумовлюючи зміни в системі їх ціннісних орієнтацій. Чинники, які опосередковують вплив соціального середовища на формування і трансформацію ціннісних орієнтацій студентів, досить різноманітні. Це - соціально-психологічний клімат у студентській групі, до якої належить конкретна особа; родинне оточення з його традиціями; релігійні переконання та комплекс інших умов, що впливають на особистість, та інше

Отже, слід враховувати такі психологічні особливості вибірки,як особливі завдання ,що стоять перед людиною у період її формування,періоду ранньої дорослості. Важливим моментом  є потреба у самовизначенні, професійній самореалізації та потреба у близьких стосунках та поява значимих інших, їх роль у сприйманні себе та навколишнього світу.

 

 

 

 

 

 

2.3. Аналіз результатів емпіричного дослідження впливу смисложиттєвих орієнтацій особистості на вибір стратегії поведінки у конфлікті

 

На сформованій нами вибірці ми провели методику СЖО Д.О. Лєонтьева.Для початку проаналізуємо результати,щоб побачити тенденції які панували у нашій вибірці.

 

Рис. 2.1. Показники за методикою СЖО Д.О Леонтьєва (середні значення)

1.:Цілі в житті;2.Процес життя або інтерес та емоційна насиченість життя;3Результативність життя або задоволеність самореалізацією;4.Локус контролю - Я (Я - хазяїн життя);5.Локус контролю - життя або керованість життя)

 

Як свідчать отримані дані, на першому місці по кількості виборів опинилась шкала «Цілі в житті». Можна припустити, що у нормі здорова особистість в молодому віці зазвичай має перед собою більш-менш чіткі цілі та плани на життя.

Наступною за мірою прояву опинилась шкала «Локус контролю-життя або керованість життя». Високі показники за цією шкалою означають,що більшість досліджуваних впевнені у тому, що результат життя –наслідок їх дій та вчинків.

На третьому місці - шкала «Процес життя або інтерес та емоційна насиченість життя». Високі показники за цією шкалою свідчать про те, що студенти третього курсу психології переважно задоволені актуальними подіями, сприймають життя як цікаве та емоційно насичене.

 Невисокі показники були виявлені за шкалою «Результативність» життя. Ці показники можна обґрунтувати особливостями цього вікового періоду досліджуваних. Вони вже усвідомили, чого прагнуть від життя, але розуміють наскільки вони ще не готові до нього, як багато роботи над собою у всіх сферах життя їм ще належить зробити.

 Найнижчі результати  за шкалою «Локус контролю – я-хазяїн  свого життя». Такий результат пояснюється тим, що часто молоді люди в цьому віці ще залежать від своїх батьків майже у всіх сферах життя, нерідко навіть вибір професії не був самостійним, фінансове забезпечення, проживання на сумісній території не дає відчуття того, що ти сам вирішуєш свою позицію стосовно свого життя. Також студенти все ще перебувають ніби на «лаві учнів», що дає відчуття залежності свого життя від дій інших (викладачів, керівництва університету, міністерства освіти і т.д.).

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2. Гендерні відмінності в отриманих показниках за шкалами методики СЖО (середні значення)

 

Як ілюструє рисунок 2.2., результати жіночої половини вибірки на декілька відсотків менше за результати чоловіків. Обґрунтування таких результатів пояснюється відмінністю як в соціальних, так і психологічних гендерних особливостях чоловіків і жінок.

 

З одного боку соціум все ще передбачає серйозніше ставлення в сферах самореалізації, соціалізації та професійного самовизначення у чоловіків. Традиційна самореалізація жіночої половини більш повно може себе проявити в сімейному житті, а не в професійній сфері. Смисложиттєві орієнтації, наявність чітких цілей у майбутньому і, звичайно, контроль власного життя традиційно більше притаманний чоловікам.

З іншого боку, існує певна гендерна відмінність у Я-концепції чоловіків та жінок. Чоловічий Я-образ містить переважно інформацію про значущість Я в трудових, ділових, спортивних і сексуальних сферах. Молоді жінки в Я-образі відображають переважно те, наскільки вони зовні привабливі. Молоді чоловіки схильні переоцінювати свої якості, будь то становище в групі або особисті здібності. Жіночі самооцінки зазвичай скромні і реалістичні. Я-концепція жінок більш індивідуалізована, на відміну від чоловічої - більш соціалізованої.

Варто відмітити, що отримані дані відповідають показникам, отриманим в результаті досліджень за методикою СЖО  Д.О. Леонтьєвим.

Аналіз результатів тесту «Діагностика вибору типу поведінки в конфліктній ситуації» К.Томаса представлений нижче.

 

Рис. 2.4. Результати діагностики вибору досліджуваними стратегії поведінки у конфліктні за методикою К.Томаса (середні значення)

Шкали:1.конкуренція;2.співробітництво;

3.компроміс;4.уникнення; 5.пристосування

                 

Найчастіше досліджувані обирали ті варіанти відповідей, що свідчили про їх схильність обирати компроміс як стратегію поведінки у конфліктах. Досить багато досліджуваних показали свою схильність до прагнення уникати конфліктних ситуацій або пристосовуватися до них. Найменше обирались стратегії співробітництва і змагання.

На першому місці опинився такий тип вирішення конфлікту як компроміс. Цей тип поведінки передбачає врегулювання проблеми шляхом взаємних поступок. Він є особливо ефективним, якщо сторони усвідомлюють, що одночасне досягнення одного й того самого неможливе. На другому місці – пристосування, яке дещо нагадує уникання, оскільки передбачає перенесення вирішення проблеми «на потім». Відмінність пристосування полягає у тому, що індивід діє разом зі своїм опонентом, погоджуючись на його вимоги, пропозиції. Вдаючись до уникання, він нічого не робить для задоволення інтересів опонента, а просто відштовхує від себе проблему. Змагання обирається в останню чергу, що переконує  в мирній налаштованості досліджуваних і невпевненості у своїх можливостях.

 

Рис. 2.5. Гендерні особливості вибору стратегій поведінки у конфлікті за результатами методики К.Томаса (середні значення)

 

Як жінки, так і чоловіки переважно обирають компромісний стиль у вирішені конфліктів. Жінки частіше схильні пристосовуватися до позиції іншого (традиційна фемінна позиція), чоловіки ж більше схильні до співробітництва з партнером, для них важливо відстояти власні інтереси у спірних ситуаціях (рис. 2.5.).

                  З таблиці 2.1 наглядно видно ієрархію виборів стратегій поведінки у конфлікті чоловіків і жінок. Особливо жінки і чоловіки різнились у виборі стратегій пристосування,перша позиція у жінок і остання у чоловіків.

Таблиця 2.1

Гендерні відмінності у виборі стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях

Стратегії поведінки у конфлікті	Групи респондентів
	Чоловіки		Жінки
	Середнє значення	Ранг	Середнє значення	Ранг
Змагання	5,33	4	5,2	5
Співробітництво	6,11	3	5,2	4
Компроміс	6,77	1	6,7	1
Уникнення	6,55	2	6,3	3
Пристосування	5,22	5	6,7	2

          

 

Тіснота зв'язку між виявленими показниками за проведеними методиками оцінювалась за допомогою коефіцієнту рангової кореляції Спірмена (Spearman rank order correlation)

Виявлена значима кореляція (див.додаток А) відображена у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Кореляційні зв’язки між показниками шкал СЖО та переважаючими  стратегіями поведінки у конфлікті

Шкали СЖО	суперництво	співробітництво	компроміс	уникнення	пристосування
Цілі в житті	,368*	-	-	-	-,395*
Емоційна насиченість	-	-	,374*	-,341*	-
Результативність життя	,356*	-	-	-,423*	-
Локус контролю-я	-	-	,475*	-,397*	-,560**
Локус контролю-життя	-	-	,465**	-	-
Загальний СЖО	,351*	-	,386*	-,412*	-