Психологічний супровід соціально дезадаптованих молодших підлітків

ВД - ворожість по відношенню до інших дітей;

Н - невгамовність;

ЕН - емоційне напруження;

НС - невротичні симптоми;

СР - несприятливі умови середовища;

УО - розумова відсталість;

Б - хвороби й органічні порушення.

Проаналізувавши показники представленні на рис. 1 ми можемо зробити висновок що, найчастіше зустрічаються наступні форми дезадаптації: 

• Найчастіше за все у школярів молодшого підліткового віку зустрічаються такі форми дезадаптації: депресія (85 %), ворожнечість по відношенню до дорослих (82 %), недовіра до нових людей, речей, ситуацій (80 %), асоціальність (79 %), тривожність по відношенню до дорослих (68 %), а також тривога по відношенню до дітей (64 %).
• Менш за все у вибірці представленні такі форми дезадаптації як, сексуальні відхилення (6 %), невротичні прояви (10 %), емоційне напруження (24 %), вхід у себе (26 %), розумова відсталість (28 %), психосоматичні прояви (35 %), невгамовність (54 %), та ворожнечисть по відношенню до дітей (25 %).

Також для виявлення  основних форм прояву дезадаптації школярів молодшого підліткового віку ви використали  анкету, яку було розроблено нами та представлено у додатку 1.

Рис. 2.2. Рейтинг форм дезадаптації школярів молодшого шкільного віку отриманих за допомогою анкетування.

Зробивши порівняльний аналіз середніх значень отриманих  в результаті дослідження форм дезадаптації молодших підлітків, що представленні на рис. 2.2., ми прийшли до наступних висновків:

1. У більшості респондентів провідні позиції займають наступні форми прояву дезадаптації: комп’ютерна залежність (39 %), порушення взаємовідносин з вчителем (28 %), порушення взаємовідносин з однолітками (24 %);
2. Рідше за все проявляються такі форми дезадаптації: депресія (6 %), погані взаємовідносини з батьками (9 %), неуспішність у навчанні (15 %), психосоматичні розлади (15 %) та проблеми у спілкуванні взагалі (17 %).

Для оцінки статистичного зв'язку між даними, отриманими за допомогою методики Стотта, які наведені у роботі вище й даними, отриманими в результаті анкетування дітей, був використаний коефіцієнт кореляції Пірсона, що є параметричним статистичним критерієм.

Статистичний аналіз дозволив нам виявити наступні зв’язки між показниками (при p < ,05).

Проаналізувавши результати отримані з допомогою  кореляційного аналізу і які представленні у таблиці 2, ми отримали слідуючи данні:

1. Показник «недовіра до нових людей, речей, ситуацій» прямо корелює з наступними показниками «навчання» (r = 41 де p ≤ 0,05), «вчитель» (r = 25 де p ≤ 0,05), та «самопочуття» (r = 35 де p ≤ 0,05). Це дає змогу визначити, що чим частіше у дітей проявляється недовіра до нових людей, речей, ситуацій, тим частіше вони мають проблеми у навчанні, взаємовідносинах з вчителем, та психосоматичному стані.
2. Показник «депресія» прямо корелює з такими формами «навчання» (r = 38 де p ≤ 0,05), «вчитель» (r = 42 де p ≤ 0,05), «однолітки» (r = 41 де p ≤ 0,05), «депресія» (r = 25 де p ≤ 0,05) та «самопочуття» (r = 32 де p ≤ 0,05). Таким чином це дає нам змогу зробити припущення, що у молодших підлітків яки<span class="dash041e_0431_044b_0