Психологічний супровід соціально дезадаптованих молодших підлітків

Результатом психологічного супроводу особистості в процесі  адаптації до життя стає новий  життєва якість - адаптивність, тобто  здатність самостійно досягати відносної  рівноваги у відносинах із собою  та оточуючими як у сприятливих, так  і в екстремальних життєвих ситуаціях. Адаптивність передбачає прийняття життя (і себе як її частини) у всіх проявах, відносну автономність, готовність і здатність змінюватися в часі і змінювати умови свого життя - бути її автором і творцем. Принципи соціально-психологічного супроводу - це гуманне ставлення до особистості і віра в її сили; кваліфікована допомога і підтримка природного розвитку.

В результаті аналізу  літературних джерел нами було висунуте наступне визначення психологічного супроводу дезадаптованих школярів.

Психологічний супровід – це  комплексна система психологічної допомоги, яка здійснюється через організацію психокорекційного комплексу спрямованого на корекцію та профілактику дезадаптації, з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, а також особливостей прояву дезадаптації у школярів молодшого підліткового віку.

Виходячи з  вище сказаного, ми поставили за мету дослідити особливості психологічного супроводу школярів з проявами соціальної дезадаптації.

 

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВІВ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ МОЛОДШОГО ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

 

2.1. Методики  виявлення соціальної дезадаптації  в молодшому підлітковому віці

 

Школярі молодшого підліткового віку, що навчаються у 6-х класах комунального закладу «Луганська середня загальноосвітня школа I-III ступенів № 28». Кількість учнів: 69 осіб 11-13 років.

В ході констатуючого  експерименту, відповідно з гіпотезою  та метою дослідження, ставилися  та вирішувались наступні завдання:

• виявити соціально дезадаптованих школярів;
• дослідити форми прояву соціальної дезадаптації.

Констатуючий  експеримент проводився у два  етапи.

На першому  етапі дослідження були охвачені 69 учнів.

Основною метою  цього етапу було: виявлення контингенту  учнів з соціальною дезадаптацією та виявлення її форм.

Для вирішення  цього завдання ми використали методику карта спостережень Д. Стотта [50, 168]; методика діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса та Р.Даймона (адаптація Снегірьової Т.В.) [65, 15], також нами була розроблена анкета для виявлення основних форм дезадаптації [додаток 1].

На другому  етапі дослідження були охвачені 26 учнів.

Метою цього  етапу будо: підтвердження даних отриманих на першому етапі.

Для вирішення  цього завдання ми використали тест-опитувальник А.В. Фурмана [60].

Вище перелічені методики були вибрані для проведення психологічної діагностики з погляду як найповнішого вивчення дезадаптації у школярів молодшого підліткового віку

 

Карта спостережень Д. Стотта

Дана методика використовувалася нами з метою діагностики труднощів адаптація дитини в школі, аналізу характеру дезадаптації і ступеня непристосованості дітей до школи за результатами тривалого спостереження, дає можливість отримати картину емоційного стану дитини, що не дозволяє йому адекватно пристосуватися до вимог шкільного життя. Карта складається з 198 «відрізків», згрупованих у 16 синдромів.

I - недовіра  до нових людей, речей, ситуацій;

II - депресія;

III - відхід у  себе;

IV - тривожність  по відношенню до дорослих;

V - ворожість  по відношенню до дорослих;

VI - тривожність  по відношенню до дітей;

VII - недолік  соціальної нормативності; 

VIII - ворожість  по відношенню до інших дітей; 

IX - невгамовність; 

X - емоційне  напруження;

XI - невротичні  симптоми;

XII - несприятливі  умови середовища;

XIII - розумова  відсталість; 

XIV - сексуальне розвиток;

XV - хвороби й  органічні порушення; 

XVI - фізичні  дефекти. 

Заповнюється  карта вчителем, вихователем або  дорослими, які добре знають дитини. У реєстраційному бланку закреслюються  ті цифри, які відповідають формам поведінки (синдрому), найбільш характерним для даної дитини.

Центральна  вертикальна межа відокремлює більш  тяжкі порушення (праворуч) від менш важких (ліворуч). При підрахунку симптом, що знаходиться ліворуч від вертикальної риси, оцінюється одним балом, праворуч - двома. Підраховується сума балів по кожному синдрому і загальний «коефіцієнт дезадаптованості» за сумою балів за всіма синдромам. Крім кількісної обробки результатів проводиться їх якісний аналіз.

Велика кількість  закреслених відрізків у дитини (в порівнянні з іншими дітьми) дає можливість зробити висновок про серйозні порушення в розвитку його особистості та поведінки, а також виділити ті синдроми, які в першу чергу визначають порушення і подолання яких має займати центральне місце у роботі з дитиною .

 

Тест-опитувальник особистісної адаптації А.В. Фурмана

Опитувальник  спрямований на визначення ступеня  гармонійності відносин підлітка з  навколишнім світом.

Тест-опитувальник особистісної адаптованості містить: бланк, що заповнюється кожним учнем  індивідуально.

Верхня частина бланку – дані про опитуваного учня та коротка інструкція, нижня – висновок психолога, а середня – це таблиця, що складається з одного запитання, п’ятнадцяти складових зовнішнього світу школяра та п’яти можливих варіантів відповідей у кожному випадку. При цьому все поле життєдіяльності школяра розділено на чотири сфери: школа, сім’я, вулиця, власне Я, і в кожній із цих сфер зафіксовані найголовніші компоненти, з якими він постійно вступає у взаємодію. Отож шляхом самооцінки опитувальник визначає своє ставлення до навколишнього світу, оточуючих його людей і самого себе.

 

Методика  діагностики соціально-психологічної  адаптації К.Роджерса та Р.Даймона (адаптація Снегірьової Т.В.)

Методика надає  нам змогу визначити особливості адаптаційного періоду особистості через інтегральні показники «адаптація», «самоприйняття», «прийняття інших», «емоційна комфортність», «інтернальність», «прагнення до домінування».

Спеціальний інтерес  представляє аналіз того, наскільки  адекватно школяр переживає і  усвідомлює у критичні моменти особливості своєї особистості і своїх станів, бо від точності такого відображення багато в чому залежить успішність його подолання з новими вимогами, адаптації до них (під адаптацією розуміємо процес перетворення об'єктивних суспільних форм і умов життєдіяльності особистості в продуктивні індивідуальні якісно своєрідні способи її організації). Однією з умов успішності профілактики і корекції дезадаптації школяра є чітке знання психологом характеру суб'єктивних викривлень у випадках, коли знання дитини про себе відрізняється грубої неадекватністю.

Модель відносин людини з соціальним оточенням та з самим собою, закладена в  основу цього інструменту, виходить з концепції особистості як суб'єкта власного розвитку, здатного відповідати  за свою поведінку. Шкала складається з 100 суджень, з них 37 відповідають критеріям соціально-психологічної адаптованості особистості / в якомусь сенсі вони збігаються і з критеріями особистісної зрілості, в їх числі - відчуття власної гідності і вміння поважати інших, відкритість реальній практиці діяльності і відносин, розуміння своїх проблем до прагнення оволодіти, впоратися з ними та ін /, наступні 37 - критеріям дезадаптованості / неприйняття себе та інших, наявність захисних "бар'єрів" в осмисленні свого актуального досвіду, що здається "рішення" проблем, тобто рішення їх на суб'єктивному психологічному рівні, у власному уявленні, а не в дійсності, негнучкість психічних процесів /, 26 висловлювань нейтральні. У число останніх включена також контрольна ікала / шкала брехні /.

 

Анкета виявлення основних форм дезадаптації

При складанні  анкети ми використовували данні  отримані з допомогою карти спостережень. Нами було виявленні основні форми дезадаптації. Для їх виявлення ми використовували загальну кількість балів по кожному з критеріїв. Таким чином ми виділили наступні форми дезадаптації:

• Депресія;
• Ворожість по відношенню до дорослих;
• Погані взаємовідносини з однолітками;
• Проблеми у навчанні;
• Психосоматичні розлади;
• Комп’ютерна залежність.

Анкета дозволяє виявити основні форми дезадаптації не з допомогою спостереження, а безпосередньо про анкетувавши респондента. Анкета складається з 20 блоків, 3 з яких біографічні (Прізвище, ім’я, по батькові, вік, стать), а наступні питання на нашу думку дозволять виявити основні форми дезадаптації.

Діагностичні  висновки неможливо будувати без результатів перевірених іншими незалежними джерелами інформації – даних спостережень, бесід, математичної статистики.

У нашому дослідженні застосовані  методи математичної статистики (кореляційний аналіз) [8].

Для порівняння двох емпіричних розподілів ми використали слідуючи критерії: критерій Пірсона для виявлення  кореляційного зв’язку між даними отриманими з допомогою різних методик.

Це дозволило зробити  процес дослідження соціальної дезадаптації школярів більш чітким, структурованим, раціональним та обробити емпіричні данні.

Як допоміжні  діагностичні методи ми використовували  наступні:  спостереження, бесіда, аналіз успішності, аналіз облікової документації, аналіз окремих випадків («case study»).

До числа найбільш надійних та постійно застосовуваних нами на усіх етапах дослідження ми відносимо метод спостереження (за учнями 6-х класів). Спостереження за підлітками проходило у різних умовах: уроки різних вчителів, перерви, позакласні заходи.

 

2.2. Форми соціальної дезадаптації у школярів молодшого підліткового віку

 

В даному розділі, виходячи з завдань дослідження, ми виявили соціально дезадаптованих школярів та визначили форми соціальної дезадаптації дітей молодшого підліткового віку. В зв’язку з цим ми використали констатуючий експеримент.

Перший зріз був проведений на вибірці 69 школярів 6-х класів.

Основна експериментальна робота здійснювалась на базі комунального закладу «Луганська середня загальноосвітня школа I-III ступенів № 28». Вчителі предметники – 6 чоловік (математика, історія, російська мова та зарубіжна література, українська мова та література, англійська мова, фізична культура), класні керівники – 3 чоловіки.

Розподіл результатів  по віку та статі представлено в  таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1.

Розподіл  досліджуваних школярів по віку та статі

 

Вік	Кіл-ть хлопців	Кіл-ть дівчат	Всього  школярів
11 років	15	15	30
12 років	17	21	38
13 років		1	1

 

Методичним  арсеналом виступила карта спостережень Д Стотта та методика діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса та Р.Даймона (адаптація Снегірьової Т.В.), також нами була розроблена анкета для виявлення основних форм дезадаптації, тест-опитувальник А.В. Фурмана.

Результати обстеження підлітків за картою спостережень Д.Стотта дозволяють нам виділити групу школярів з виразними проявами соціальної дезадаптації.

Проведений  змістовний аналіз методики Д.Стотта дав  нам змогу виявити наступні форми  соціальної дезадаптації: тривожність по відношенню до дорослих;  ворожість по відношенню до дорослих; тривожність по відношенню до дітей; недолік соціальної нормативності; ворожість по відношенню до інших дітей; невгамовність; емоційне напруження; невротичні симптоми; несприятливі умови середовища; розумова відсталість; хвороби й органічні порушення.

Показники і  проценти представленості кожної форми у нашій вибірці представлені на рисунку 2.1.

 

 

Рис. 2.1. Показники розподілу домінуючих форм в % за методикою Д. Стотта.

Примітка:

НД - недовіра до нових людей, речей, ситуацій;

Д - депресія;

У - відхід у себе;

ТВ - тривожність по відношенню до дорослих;

ВВ - ворожість по відношенню до дорослих;

ТД - тривожність по відношенню до дітей;

А - недолік соціальної нормативності;