Проблема пошуку сенсу життя у юнацькому віці

Міністерство освіти Республіки Білорусь

Установа освіти

Кафедра психології

Курсова робота на тему:

"Проблема пошуку сенсу життя у юнацькому віці"

Виконала: студентка 2 курсу

Науковий керівник:

 

Брест 2007

 

Зміст

Введення ................................................. .................................................. ........ 3

Глава1. Особливості Я-концепції в юнацькому віці ....................... 5

1.1 Юнацький вік (межі) ............................................ ................. 5

1.2 Завдання юнацького віку .............................................. ................... 8

Глава2. Сенс життя ................................................ ................................... 23

2.1 Поняття сенсу життя .............................................. ............................ 24

2.2 "Онтогенез" пошуку сенсу життя ........................................... ............ 31

Глава3. Емпіричне дослідження ціннісних орієнтацій ................. 35

3.1 Використовувана методика та її опис ............................................ .... 35

3.2 Аналіз отриманих даних .............................................. ................. 38

Висновок ................................................. .................................................. .41

Список використаних джерел ............................................... .......... 43

Програми ................................................. ................................................. 45

 

Введення

Юнацький вік один з відповідальних періодів формування особистості, який включає усвідомлення сенсу життя та її цілей. Більшістю вчених визнається, що підлітковий і юнацький вік є головним періодом формування власних переконань і вміння самостійно будувати свій життєвий шлях. На даний період ситуація розвитку для юнаків ускладнена ще й труднощами соціальної перебудови нашого суспільства, у зв'язку з чим необхідно вивчення психології сучасних підлітків та юнаків / дівчат, зокрема особливостей формування пошуку сенсу життя.

Проблема пошуку сенсу життя у юнацькому віці залишається актуальною тому що, по-перше, немає єдиного підходу до трактування поняття сенсу життя, по-друге, кардинальні зміни в політичній, економічній, духовній сферах нашого суспільства тягнуть за собою радикальні зміни в ціннісних орієнтаціях і вчинках людей, особливо яскраво це виражено у юнаків та дівчат. Особливої ​​гостроти сьогодні набуває вивчення змін, що відбуваються у свідомості сучасної молоді. Неминуча в умові ломки усталених засад переоцінка цінностей, їх криза найбільше проявляються у свідомості цієї соціальної групи.

Дослідження проблем молоді взагалі - веління часу. Питання про молодь завжди гостро стоїть, перш за все, тому, що це покоління найменш інтегровано в соціальні зв'язки, найменш стійко в своїх поглядах, у своїй поведінці, у ставленні до навколишнього світу.

У зв'язку з важливістю пошуку сенсу життя для особистісного розвитку в юнацькому віці, актуально і необхідно дослідження ціннісних орієнтацій у зазначений віковий період.

Вивченням психологічних особливостей і проблем юнацького віку займалися багато вітчизняних і зарубіжні вчені психологи і педагоги - теоретики та практики: Кон І.С., Фельдштейн Д.І., Мудрик А.В., Божович Л.І., Бернс Р., Кулагіна І.Ю., Раїс Ф., К. Левін, Ш. Бюлер. Шпрангер, та ін

Мета дослідження: дослідити ціннісні орієнтації сучасної

молоді.

Об'єкт дослідження: світогляд юнаків та дівчат.

Предмет дослідження: ціннісні орієнтації досліджуваних.

Гіпотеза: у сучасної молоді будуть спостерігатися розходження в ціннісних орієнтаціях за гендерною ознакою.

Завдання дослідження:

1) на основі аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури вивчити проблему пошуку сенсу життя у юнацькому віці;

2) виявити наявність відмінностей у ціннісних орієнтаціях сучасної молоді за гендерною ознакою.

Методи проведеного дослідження:

- Метод спостереження;

- Методика М. Рокича;

- Методи обробки даних.

Аналіз цінностей молоді має принципове значення для вивчення еволюції духовного світу даної соціально-демографічної групи і соціальних відносин, в які вона інтегрується в процесі соціалізації. Ціннісні орієнтації молоді висловлюють не тільки особистісні інтереси та потреби молоді, а й ставлення до суспільства, його проблем. Вивчення ціннісних орієнтацій дає можливість коректувати цінності в потрібному напрямку.

Ціннісні орієнтації юнаків і дівчат служать своєрідним індикатором розвитку суспільства. Тому важливо, щоб на даному етапі соціалізації у молоді були сформовані «нормальні» цінності, які не суперечать інтересам суспільства, які в подальшому залишаться досить стабільними.

Облік динаміки ціннісних орієнтацій сучасної молоді є необхідною передумовою ефективної молодіжної політики (без їх знання, без знання того, що хвилює сьогодні молодь, чи вірить вона у що-небудь, не можна розраховувати на успіх).

 

1 Особливості Я-концепції в юнацькому віці

1.1Юношескіій вік (межі)

Юнацький вік - один з самих поплутаних і суперечливих в психологічних і педагогічних уявленнях і теоріях. Сплутана і суперечливість уявлень можна пояснити (як і підліткового віку) таким стає характером самого віку в історії цивілізації. За гіпотезою Д.Б. Ельконіна (1996) про історичному змісті дитинства, як підлітковий, так і юнацький вік історично молоді і тому не знайшли своєї культурно-історичної форми і механізмів розвитку. [1; 223]

Юнацький вік-період індивідуального життя, у якому стає (розвивається) здатність діяльно, практично співвідносити цілі, ресурси та умови для вирішення завдань будівництва власного життя, перспективи, характерної для дорослої людини (рішення професійної, виробничої задачі, прояв громадської позиції; здійснення суспільно значущого вчинку або дії; побудова власної сім'ї тощо). [1; 224]

Юність не так давно виділилася в самостійний період життя людини, історично ставлячись до «перехідного етапу» змужніння, дорослішання. Якщо у тварин наступ дорослості досить тісно пов'язано з можливістю самостійного існування і твори потомства, то в людському суспільстві критерієм дорослішання стає не просто фізичне змужніння, а й оволодіння культурою, системою знань, цінностей, норм, соціальних традицій, підготовленість до здійснення різних видів праці. [1; 225]

Юність поділяють на ранню та пізню. Ранній юнацький вік - це друга стадія фази життя людини, названа дорослішанням або перехідним віком, змістом якої є перехід від дитинства до дорослого віку. Визначимо вікові рамки цієї стадії, тому що термінологія в області дорослішання кілька заплутана. Усередині переходу від дитинства до дорослості кордону між підлітковим і юнацьким віком умовні і часто перетинаються. [2; 278] Ніхто не назавет13-річного хлопчика юнаків, а 18-19-річного - підлітком, але вік між 14-15 і 16-17 роками не володіє такою певністю і в одних випадках відноситься до юності, а в інших - до кінця отроцтва. У схемі вікової періодизації онтогенезу кордону юнацького віку позначені між 17-21 роком для юнаків і 16-20 роками для дівчат, але у фізіології його верхню межу часто відсувають до 22-23 років у юнаків і 19-20 років у дівчат. [1; 229] У зв'язку з явищем акселерації межі підліткового віку зрушили вниз і в даний час цей період розвитку охоплює приблизно вік з 10-11 до 14-15 років. Відповідно раніше починається юність. Рання юність-це старший шкільний вік-15-17років. У цей час виростає дитина опиняється на порозі реальної дорослого життя. Пізню юність вважають періодом життя молодої людини, який характеризується самостійністю у вирішенні завдань будівництва власного життя, перспективи, характерної для дорослої людини (рішення професійної, виробничої задачі, прояв громадської позиції; здійснення суспільно значущого вчинку або дії; побудова власної сім'ї тощо ). Пізню юність відносять до 20-23 років.

Межі юності пов'язані з віком обов'язкової участі людини в суспільному житті. Юність-вік обов'язкової участі у виборах органів державної влади. В юності людина робить вибір внутрішньої позиції і це дуже важка робота. Молодій людині, яка звернулася до аналізу і зіставлення загальнолюдських цінностей і своїх власних схильностей та ціннісних орієнтацій, має свідомо зруйнувати або прийняти історично обумовлені нормативи і цінності, які визначили його поведінка в дитинстві та підлітковому віці. Крім того, на нього обвально наступають сучасні ідеї держави, нових ідеологів і лжепророків. Він вибирає для себе неадаптівних або адаптивну позицію в житті, при цьому вважає, що саме обрана ним позиція є єдино для нього прийнятною і, отже, єдино правильною. [2; 282-284]

Юність спрямована на пошук свого місця у світі. Але як би не була вона інтелектуально готова до осмислення всього сущого, багато чого вона не знає ще немає досвіду реальної практичної і духовного життя серед близьких та інших людей. [2; 286]

Часто юність вважають бурхливою, поєднуючи її в один період з підлітковим віком. Пошуки свого місця в цьому світі, пошуки сенсу життя можуть стати особливо напруженими. Виникають нові потреби інтелектуального і соціального порядку, задоволення яких стане можливим тільки в майбутньому. Цей період в одних може виявитися напруженим, а в інших плавно і поступово пересуватися до переломного моменту в своєму житті. При благополучний перебіг ранньої юності старшокласника радує спокійний впорядкований устрій життя, їм не властиві романтичні пориви, у них хороші відносини з батьками і вчителями. Але при цьому діти менш самостійні, більш пасивні, іноді більш поверхневі в своїх уподобаннях і захоплення. Взагалі вважається, що до повноцінного становленню особистості призводять пошуки і сумніви, характерні для юнацького віку. Ті, хто пройшов через них, зазвичай, у більшій мірі незалежні, творчо відносяться до справи, мають більш гнучким мисленням, що дозволяє приймати самостійні рішення в складних ситуаціях в порівнянні з тими, у кого процес формування особистості проходив в цей час легко.Существуют ще два варіанти розвитку. Це, по-перше, швидкі, стрибкоподібні зміни, які завдяки високому рівню саморегуляції добре контролюються, не викликаючи різких емоційних зривів. Старшокласники рано визначають свої життєві цілі і наполегливо прагнуть до їх досягнення. Однак у них слабкіше розвинені рефлексія і емоційна сфера. Інший варіант пов'язаний з особливо болісними пошуками свого шляху. Такі діти не впевнені в собі, і себе погано розуміють. У них недостатній розвиток рефлексії, відсутність глибокого самопізнання. Такі діти імпульсивні, непослідовні у вчинках і у відносинах, недостатньо відповідальні. Часто вони відкидають цінності батьків, але замість цього не в змозі запропонувати нічого свого. [3; 314-316]

Головне психологічне придбання ранньої юності - відкриття свого внутрішнього світу. Знаходячи здатність занурюватися в себе, у свої переживання, юнак заново відкриває цілий світ нових емоцій, красу природи, звуки музики. Він (юнак) починає сприймати і осмислювати свої емоції вже не як похідні від якихось зовнішніх подій, а як стану власного "Я". Разом з усвідомленням своєї унікальності, неповторності, несхожості на інших приходить відчуття самотності. Юнацьке "Я" ще невизначене, розпливчате, воно нерідко переживається як невиразне занепокоєння або відчуття внутрішньої порожнечі, яку необхідно чимось заповнити. Звідси зростає потреба в спілкуванні і одночасно підвищується його вибірковість, потреба в самоті. [4, 17]

Таким чином, юність - період життя після отроцтва до дорослості, що включає у свої рамки вік від 16-17 років до 22-23 років.

1.2 Завдання розвитку юнацького віку

 

1.Становление Я-концепції

Перш за все, дамо визначення Я-концепції. Р. Бернс, один з провідних англійських учених в області психології, так визначає це поняття: "Я-концепція - це сукупність всіх уявлень людини про саму себе, сполучена з їх оцінкою. Описову складову Я-концепції часто називають образом Я або картиною Я. Складову, пов'язану зі ставленням до себе або до окремих своїх якостей, називають самооцінкою чи прийняттям себе. Я-концепція, по суті, визначає не просто те, що собою являє індивід, а й те, що він про себе думає, як дивиться на своє діяльне начало і можливості розвитку в майбутньому ". [5; 8]

Я-концепція виникає у людини в процесі соціальної взаємодії як неминучий і завжди унікальний результат психічного розвитку, як відносно стійке і в той же час підвладне внутрішнім змінам і коливанням психічне придбання. Воно накладає незгладимий відбиток на всі життєві прояви людини - із самого дитинства до глибокої старості. Початкова залежність Я-концепції від зовнішніх впливів беспорна, але надалі вона відіграє самостійну роль у житті кожної людини. З моменту свого зародження Я-концепція стає активним початком, котрий виступає в трьох функціонально-рольових аспектах. [5, 12]

Психологічні дослідження становлення Я-концепції людини в процесі його життєдіяльності йдуть по декількох напрямках. Перш за все, вивчаються зрушення в змісті Я-концепції та її компонентів - які якості зізнаються краще, як змінюється з віком рівень і критерії самооцінок, яке значення надається зовнішності, а яке розумовою і моральним якостям. Далі досліджується ступінь його достовірності та об'єктивності, простежується зміна структури образ Я в цілому - ступінь його диференційованості (когнітивної складності), внутрішньої послідовності (цілісності), стійкості (стабільності в часі), суб'єктивної значимості, контрастності, а також рівень самоповаги. За всіма цими показниками перехідний вік помітно відрізняється як від дитинства, так і від дорослості, є грань цьому плані й між підлітком і юнаком.

У ранній юності відбувається поступова зміна "предметних" компонентовЯ-концепції, зокрема, співвідношення тілесних і морально-психологічних компонентів свого "я". Юнак звикає до своєї зовнішності, формує відносно стійкий образ свого тіла, приймає свою зовнішність і відповідно стабілізує пов'язаний з нею рівень домагань. Поступово на перший план виступають тепер інші властивості "я" - розумові здібності, вольові та моральні якості, від яких залежить успішність діяльності та відносини з оточуючими.