Підготовка молоді до всупу в шлюб

В даний час створено вже не мало методик і тестів, що дають можливість вивчати гендерні характеристики особистості

До них ми відносимо, насамперед, такі методики, деякі з яких використані й у нашій дипломній роботі для доказу гіпотези дослідження.

1. Тест Куна і Макпартленда «Хто Я?».
2. Опросник С. Бэм.
3. Тест Лири.
4. Опросник С. Бэм (модифікований варіант)
5. Опросник «Прислів'я».
6. Опросник «Розподіл ролей у родині?»
7. Шкала „маскулінность-фемінінность” із Фрайбургського особистісного опросника (FPI) [30; 84].
8. Методика „женственность” [30].

Розглянемо трохи докладніше названі методики і тести.

Заповнення  опросника «Хто Я?»

Опитувальник «Хто Я?» розроблений представниками інтеракціоністської орієнтації М. Кунем і Т. Макпартлендом [84]. Даний опросник використовується для виявлення ролі гендерных характеристик у структурі Я-концепції особистості, а також для вивчення змістовних характеристик ідентичності особистості.

Психолог роздає бланки і зачитує інструкцію. Підкреслюється необхідність записувати відповіді якнайшвидше. Питання «Хто я?» логічно зв'язане з характеристиками власного сприйняття людиною самої себе, тобто з її образом Я або Я-концепцією. Відповідаючи на питання «Хто я?», людина вказує ролі і характеристики-визначення, з якими вона себе співвідносить, ідентифікує, тобто із соціальним статусом і тими рисами, що, на її думку, зв'язуються з нею. Вимога тесту дати двадцять висловлень, зв'язаних із представленням про власну ідентичність, виходить з визнання дослідниками складної і багатоаспектної природи Я-концепції. Передбачається, що людина більш рефлексивно дає в середньому більше відповідей, чим людина з менш розвитим представленням про себе (або більш «закрита»). Прийнято вважати, що ті характеристики самого себе, що випробуваний записує на початку свого списку, у найбільшій мері актуалізовані в його свідомості, є в більшій мері усвідомлюваного і значимими для суб'єкта.

Короткий  аналіз тесту. Велика кількість гендерно маркірованих самовизначень указує на те, що гендерна ідентичність займає ведуче положення в структурі Я-концепції особистості. Якщо в числі перших трьох відповідей є самоопис, що позначає стать, а сімейні ролі і фемінінні характеристики в жінок домінують над професійними і маскулінними (у чоловіків навпаки), то можна зробити висновок про наявність у цієї /цього випробуваного/ статевотипизованої Я-концепції. Статевотипизована людина — це та, чиє самовизначення і поведінка збігається з тим, що вважається в суспільстві як гендерно-відповідне [30].

Якщо стать не згадується взагалі або згадується наприкінці списку, а такі категорії, як: «інші соціальні ролі» і «нейтральні характеристики» мають більше число згадувань, чим інші категорії, то можна говорити про нестатевотипизовані Я-концепції.

Опитувальник С.Бем [30].

Даний опитувальник розроблений Сандрой Бэм. У літературі згадується як анкета (опросник) статевих ролей BSRI [8]. Опросник використовується для виявлення ступеня виразності маскулінних і фемінінних характеристик, а також дозволяє визначити тип особистості: маскулінний, фемінінний, андрогінний.

Обробка й  обговорення результатів. Тип особистості може бути визначений на основі первинних значень: випробувані з високим показником маскулінності і низьким показником фемінінності відносяться до маскулінного типу особистості; сполучення низкої маскулінності і високої фемінінності характерно для фемінінного типу особистості; високі показники маскулінності і фемінінності характерні для високого рівня андрогінії; низькі показники маскулінності і фемінінності характерні для низького рівня андрогінії. Другий варіант визначення типу особистості заснований на підрахунку індексу маскулінності-фемінінності.

Обговорення результатів  проводиться в контексті інформації про концепції андрогінії С. Бэм [8; 84]. Андрогінія — сполучення традиційне жіночих і чоловічих рис — значима психологічна характеристика людини, що визначає її здатність варіювати поведінку в залежності від ситуації; вона допомагає формуванню стійкості до стресів, сприяє досягненню успіхів у різних сферах життєдіяльності.

Важливість концепції  андрогінії полягає в тім, що вона дає можливість усвідомлення однакової привабливості якостей, що традиційно вважаються жіночими і чоловічими. Це особливо важливо у світлі того, що чоловічі якості представляються як більш нормативні і бажані. У процесі обговорення результатів звертається увага випробуваних на дані про більш високий рівень соціально-психологічної адаптованості осіб з андрогінним типом особистості.

Заповнення  тесту Т. Лири. Тест Лири модифікований вітчизняними вченими Ю. А. Решетняк і Г. С. Васильченко. Тест Лири багатоаспектний і спрямований на вивчення різних особистісних особливостей [72], він може бути використаний і для виявлення ступеня виразності маскулінних і фемінінних характеристик у структурі особистості.

Обробка й  обговорення результатів тесту  Лири. Тест включає список з 128 характерологічних властивостей-тверджень, що згруповані в 8 психологічних тенденцій (шкал), що визначають різні особистісні риси: лідерство, впевненість у собі, вимогливість, скептицизм, поступливість, довірливість, добросердя, чуйність. Характеристики перших чотирьох шкал (лідерство, впевненість у собі, вимогливість, скептицизм) відповідають наборові рис, що традиційно асоціюються з поняттям «маскулінность», тому можна них розглядати як реальні і бажані маскулінні характеристики особистості. Характеристики шкал з п'ятої по восьму (поступливість, довірливість, добросердя, чуйність) відповідають наборові рис, що традиційно асоціюються з поняттям «фемінінность», тому можна них розглядати як реальні і бажані фемінінні характеристики особистості. Щоб одержати значення виразності маскулінних якостей, треба суму значень по шкалах; домінантність, впевненість у собі, вимогливість, скептицизм розділити на чотири. Щоб одержати значення виразності фемінінних якостей, треба суму значень по шкалах: поступливість, довірливість, добросердя, чуйність розділити на чотири.

М = (сума балів з 1 -й по 4-й шкалу): 4

F = (сума балів з 5-й по 8-й шкалу): 4

Значення, що відповідають фемінінним і маскулінним характеристикам, заносяться в таблицю. На етапі інтерпретації даних використовується теоретична інформація про гендерні характеристики особистості і гендерні стереотипи. Результати по шкалах „маскулінності і фемінінності», отримані по опроснику С. Бэм і тесту Лири, порівнюються між собою. Подібні значення можна розглядати як показник стійкості маскулінних і фемінінних характеристик у структурі гендерної ідентичності.

Заповнення опросника  С. Бэм (модифікований варіант). Модифікований опросник С. Бэм може бути використаний для вивчення схильності особистості стереотипам маскулінності-фемінінності. Текст опросника залишається незмінним, а міняється тільки інструкція.

Під час обговорення результатів треба розглянути роль гендерні стереотипи у ситуації міжгрупового і міжособистісного сприйняття і взаємодії.

Заповнення й обробка  опросника «Прислів'я». Опросник «Прислів'я» використовується для вивчення гендерних установок, що стосується розподілу ролей у родині. Даний опросник складений И. С. Клециной і апробований у курсових і дипломних роботах студентів психолого-педагогічного факультету РДПУ ім. А. И. Герцена [   ]. Мінімальне значення балів — 10, максимальне — 50. Обговорення отриманих результатів проводиться разом з аналізом даних опросника «Розподіл ролей у родині».

Заповнення опросника  «Розподіл ролей у родині»

Опросник «Розподіл ролей у родині» призначений для вивчення установок особистості щодо розподілу сімейних ролей між чоловіками і жінками. Автори опросника: Ю. Е. Алешина, Л. Я. Гозман, Е. М. Дубовская [2]. Випробуваним пропонується наступна інструкція: «Просимо вас відповісти на пропоновані нижче питання, що стосуються деяких моментів організації вашого сімейного життя». У приведеному варіанті інструкція дається наступна: «Просимо вас відповісти на пропоновані нижче питання, що стосуються деяких моментів організації сімейного життя». Випробуваних просять висловити свою думку не про те, як у їхній родині розподілені ролі між чоловіком і дружиною, а пропонують висловити судження про те, як узагалі повинні розподілятися сімейні ролі. Таким чином, з'ясовуються гендерні установки випробуваних, зв'язані з розподілом ролей у родині. Обробка й обговорення результатів. В опроснике виявляються установки випробуваних щодо розподілу ролей у сімох сферах сімейного життя: 1) виховання дітей; 2) матеріальне забезпечення родини; 3) підтримка емоційного клімату в родині; 4) організація розваг; 5) виконання ролі «хазяїна»/«господарки»; 6) відповідальність за задоволеність інтимними відносинами; 7) організація сімейної субкультури. Отримані дані обробляються відповідно до інструкції.

Чим вище отриманий бал, тим у більшому ступені дана роль у родині повинна реалізовуватися дружиною, чим нижче — чоловіком. Якщо величина близька до серединного значення, то, дану роль повинні реалізовувати приблизно в однаковій мірі обоє з подружжя. Мінімальне значення - 1 бал, максимальне — 4 бали.

За результатами заповнення опросников «Прислів'я» і «Розподіл ролей у родині» випробувані можуть визначити тип своїх гендерних установок. Вони можуть бути традиційними, егалітарними або невизначеними. Якщо по опроснику «Прислів'я» отримані значення більше 37 балів, то можна говорити про виразність традиційних гендерних установок, якщо значення менше 23 балів — про виразність егалітарних установок. Значення від 24 до 36 свідчать про невизначений гендерних установках. Результати опросника «Розподіл ролей у родині» інтерпретуються в такий спосіб. Значення від 2 до 3 балів подають інформацію про наявність виражених егалітарних установок. Значення від 3 до 4 балів при виконанні таких ролей, як виховання дітей, підтримка емоційного клімату, виконання ролі господарки, а також значення від 1 до 2 балів при виконанні інших ролей характеризують випробуваних як підданих традиційним гендерним установкам. Інші варіанти значень відносяться до невизначених установок.

Шкала «маскулінность-фимінінность» із Фрайбургского особистісного опитувальника (FPI). Випробуваним пропонується Ряд тверджень, кожне з яких відповідає або не відповідає якимсь особливостям Вашої поведінки. Варто відповісти «так» або «ні».Підраховується загальна сума балів. Чим вона більше, тим більше виражена маскулінность і менше – фемінінность [30].

Методика «Жіночність» [30]. Методика являє собою зроблене Е.Ільїним об'єднання (з деякою зміною стилістики) двох шкал («жіночність» і «естетична вразливість») тесту загальної оцінки особистості, описаного в книзі В.М. Мельникова і Л.Т Ямпольского. Введення в експериментальну психологію особистості. – М.: Освіта, 1985. Результат підраховується по кількості балів. Чим більше набрано балів, тим більше виражена жіночність.

В цілому ж необхідно відмітити, що хоча проблема гендерної ідентичності і її зв’язок з психологічною готовністю до шлюбу психологами ще досить мало вивчені, інструментарію для дослідницької роботи вже розроблено достатньо. Практичний психолог в своїй професійній діяльності може їх з певним успіхом використовувати.

Список літератури

1. Абульханова – Славская К. М. Стратегии жизни. – М.: 1991.
2. Алешина Ю. Е., Гозман Л. Я., Дубовская Е. М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. — М.:Изд-во МГУ, 1987.
3. Алешина Ю. Е; Данилин К. В., Дубовская Е. М, Семейное и индивидуальное консультирование. — М.:Изд-во МГУ, 1989.
4. Антонов А.И., Медков В. М. Социология семьи. – М.: 1998.
5. Афанасьева Т.М. Семья: Учеб. пособие для 9-10 кл. серед. шк.-2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение. 1988.-285с.
6. Батищев Г. О., Зайцева З. Г.  Робота соціальних служб для молоді з молодою сім’єю (методичні рекомендації) К.: А.Л.Д., 1996. – 100с.
7. Барсукова С. Ю., Радаев В. В. Легенда о гендере: Принципы распределения труда между супругами в современной городской семье //Мир России. - 2000. - № 4. - С. 65-103.
8. Берн Ш. Гендерная психология. — СПб,: Прайм-Еврознак, 2001.-С. 123-160.
9. Бендлер Р., ГриндерДж., Сатир В. Семейная терапия и НЛП. — М.: Изд-во Ин-та общегуманитар. исслед., 1999.
10. Ветек К. Проблемы супружеского благополучия. – М.: Прогресс, 1988. – 198с.
11. Витакер К., Бамберри В. Тонны с семьей: Семейная терапия: символический подход, основанный на личностном опыте, — М.: Б. И,, 1997.
12. Владин В. З., Капустин Д. З. Интимный мир семьи. – Минск.« Вышейшая школа», 1983. – 111с.
13. Воронина О. А, Клименкова Т. А. Гендер и культура // Женщины и социальная политика (гендерный аспект) / Под ред. 3. А. Хоткшюй. - М., 1992. - С. 10-22.
14. Голод С. И. Семья и брак: историко – социологический  анализ. – СПб.: 1998.
15. Гозман Л. Я. Процессы межличностного восприятия в семье / Под ред. Г. М. Андреевой. А. И. Донцова // Межличностное восприятие в группе. — М.: Изд-во МГУ» 1981.
16. Грамматика  супружеского общения //Семья. – 1988. – 15 июля. - № 24. – С.11.
17. Гримак Л.П. Общение с собой: Начала психологии активности. – М.: Политиздат, 1991. – 320 с.
18. Гаврилица О. А. Чувство вины у работающей женщины // Вопросы психологии. — 1998. — № 4.
19. Гребенников И.В. основы семейной жизни: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1991.-158с.
20. Гендерные аспекты психологии и психотерапии современного супружества / Немцов А.А.  Семья в системе жизненных ценностей студенческой молодежи
21. Давыдова М.А., Агапова И.А. Как преодолеть одиночество. – М.: Рольф, 2001. – 288 с.
22. Дементьева И.Ф. Первые годы брака. Проблемы становления молодой семьи. – М.: Наука, 1991. – 110с.              
23. Джеймс. М. Брак и любовь. – М.: 1985 С.36 – 62.
24. Дудченко О.у Ясная Л., Дейнз Ш. Работа женщины и семья // Семья на пороге третьего тысячелетия. — М., 1995. — С. 129-145.
25. Дружинин В.Н. Психология семьи. – Екатеринбург, 2000.
26. Журбицька Т.С.  Молода сім’я . – К.: 1985. – 101с.
27. Зидер Р. Социальная история семьи в Западной и Центральной Европе

( конец  18 – 20 вв.).М.: 1997. С. 71.

28. Зацепин В. И. О жизни супружеской. М., 1986. Ковалев С. В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни. М., 1991.
29. Іванова Л. М. Доля молодої сім’ї. – М.: 1989. – 192с.
30. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины.-СПб.: Питер, 2002.-544с.
31. Куприянчик Л. Л. Психология любви. Донецк, 1998.
32. Лисовский В. Т. Любовь и нравственность. Л., 1985.
33. Карлсон А. Вперед к прошлому: перестройка семейной жизни в постсоциалистической Швеции // Вестн.МГУ. -1995. - Ш 2. - С.84-92. -Сер. 18. Социология и психология.
34. Кован Ф. А., Кован К. П. Взаимоотношения в супружеской паре, стиль родительского поведения и развитие трехлетнего ребенка//Вопр. психологии. -1988. -№4. -С. 110-118,
35. Казаков А.П. Экономические и психологические проблемы семьи. – М.: Мысль, 1989. – 157с.
36. Клецина И. С. Самореализация личности и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. А. А. Реана, Л. А. Коростылевой. Вып. 2. — СПб., 1998.
37. Ковалев С. В. Психологія сімейних відносин. – М.: 1987. - 433с.
38. Котырло В. К. Молодой семье о воспитании детей. – К.: 1981- 48с.
39. Книга молодой семьи. – Л.: 1990. – 203с.
40. Кон И. С. Введение в сексологию: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Олимп, ИНФРА, 1999.
41. Кон И. С. Мужские исследования: меняющиеся мужчины в изменяющемся мире // Введение в гендерные исследования: Учебное пособие. Ч. I / Под ред. И. А. Жеребкиной. — Харьков: ХЦГИ; СПб.: Алетейя, 2001. - С. 562-605.
42. Кон И. С. Родители и дети//Психология ранней юности. — М.: Просвещение, 1989.-С. 16-19
43. Кон И.С. В поисках себя. – М.: 1984. – С 208.
44. Кон И.С. психология ранней юности: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с. – (Психол. наука - школе).
45. Калинин С.И. Компьютерная обработка данных для психологов / Под науч.  ред. А.Л. Тулупьева. СПб.: «Речь», 2002.-134с.
46. Ковалев С. В.Психология семейных отношений. – М.: 1987. - 433с.
47. Круглов Б. С. Правовое сознание как элемент психологической подготовки молодежи к семейной жизни.// Вопросы психологии. №4. 1986. С. 63—68.
48. Ковалев С.В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни: тесты, опросники, ролевые игры: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1991. –143с.
49. Ковалев С.В. Психология современной семьи: Информ.-метод. Материалы к курсу «Этика и психология семейной жизни»: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1988. – 208
50. Кратохвал С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. — М.: Медицина, 1991.
51. Казаков А. П. Экономические и психологические проблемы семьи. – М.: 1986. – 123с.
52. Кроник А., Кроник Е.  В главных ролях: вы, мы, он, ты, я.- М.: Мысль, 1986. – 206с.
53. Кочарян Г., Кочарян А. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов. – М.: Медицина, 1994. - 198с.
54. Красовский Б.П. Анализ брачных объявлений (самооценка и требования к партнеру)
55. Куприянчик Л.Л. Психология любви. – Донецк, 1998. С.51.
56. Ларю Дж. Секс в Библии. – М.: 1995. С.56.