Особливості вивчення соціально-психологічного клімату в групі

У цілому цей феномен прийнято називати соціально-психологічним кліматом колективу. При його вивченні увага вчених концентрується на трьох основних питаннях:

1. яка сутність соціально-психологічного  клімату? 
2. які чинники впливають на його формування? 
3. за якими показниками можна оцінити стан клімату?

Отже, група це - обмежена сукупність безпосередньо («тут і тепер») взаємодіючих людей, які відносно регулярно і тривало контактують лицем до лиця, на мінімальній дистанції, без посередників; володіють загальною метою чи цілями; беруть участь в загальній системі розподілу функцій і ролей у спільній життєдіяльності, що передбачає різного ступеня виражену кооперативну взаємозалежність учасників; поділяють загальні норми і правила всередині міжгрупової поведінки, що сприяє консолідації внутрішньогрупової активності та координації дій по відношенню до середовища; мають ясне і диференційоване (індивідуалізоване) враження один про одного; пов'язані досить визначеними і стабільними емоційними відносинами; представляють себе як членів однієї групи і аналогічно сприймаються з боку. Соціально-психологічний клімат - це така властивість групи, яке визначається міжособистісними відносинами, що створюють стійкі групові настрої і думки від яких залежить ступінь активності в досягненні цілей, що стоять перед групою. Розглянувши основні концептуальні підходи до визначення понять «група» та «соціально-психологічний клімат» наступним кроком в роботі буде визначення сутності та факторів формування соціально-психологічного клімату.

1.2. Сутність та фактори формування соціально-психологічного клімату.

У вітчизняній психології намітилися 4 основних підходи до розуміння природи соціально-психологічного клімату.

Представниками першого підходу (Л. П. Буєва, Е. С. Кузьмін) клімат розглядається як суспільно-психологічний феномен, як стан колективної свідомості. Клімат - відображення у свідомості людей комплексу явищ, пов'язаних з їх взаємовідносинами, умовами праці, методами його стимулювання. Під соціально-психологічним кліматом необхідно розуміти такий соціально-психологічний стан колективу, який відображає характер, зміст і спрямованість реальної психології членів колективу [13, с. 89].

Прихильники другого підходу (А. А. Русалінова, А. Н. Лутошкін) підкреслюють, що сутнісною характеристикою соціально-психологічного клімату є загальний емоційно-психологічний настрій колективу. Клімат - настрій групи людей [14, с.58].

Автори третього підходу (В. М. Шепель, В. А. Покровський) аналізують соціально-психологічний клімат через стиль взаємин людей, що знаходяться в безпосередньому контакті один з одним. У процесі формування клімату складається система міжособистісних відносин, що визначають соціальне і психологічне самопочуття кожного члена колективу [25, с.79].

Творці четвертого підходу (В. В. Косолапов, О. М. Щербань) визначають клімат в термінах соціальної та психологічної сумісності членів колективу, їх морально-психологічної єдності, згуртованості, наявності загальних думок, звичаїв і традицій [12, с.48].

При вивченні клімату необхідно мати на увазі 2 його рівня:

Перший рівень - статичний, тобто постійний. Це стійкі взаємини членів колективу, їх інтерес до роботи і колегам по праці. На цьому рівні соціально-психологічний клімат розуміється як стійкий, досить стабільний стан колективу, який, одного разу сформувавшись здатний довгий час не руйнуватися і зберігати свою сутність, незважаючи на ті труднощі, з якими стикається колектив. З цієї точки зору, сформувати сприятливий клімат в колективах досить важко, але в той же час легше підтримувати його на певному рівні, вже сформованому раніше.

Другий рівень - динамічний, мінливий, що коливається. Це щоденний настрій працівників в процесі роботи, їх психологічний настрій. Цей рівень описується поняттям «психологічна атмосфера». На відміну від соціально-психологічного клімату психологічна атмосфера характеризується більш швидкими тимчасовими змінами і менше усвідомлюється людьми. Зміна психологічної атмосфери впливає на настрій і працездатність особистості протягом робочого дня. Зміни ж клімату завжди більш виражені, помітні, вони усвідомлюються і переживаються людьми більш гостро, частіше за все людина встигає адаптуватися до них.

Багато психологів стверджують, що соціально-психологічний клімат - це стан психології трудового колективу як єдиного цілого, яке інтегрує приватні групові стану. Клімат - це не сума групових станів, а їх інтеграл.

Фактори формування соціально-психологічного клімату. На формування соціально-психологічного клімату впливає ряд факторів макро- і мікросередовища.

Фактори макросередовища - це той суспільний фон, на якому будуються і розвиваються відносини людей. До цих факторів належать: суспільно-політична ситуація в країні, економічна ситуація в суспільстві, рівень життя населення, організація життя населення, соціально-демографічні фактори, регіональні чинники та етнічні фактори.

Фактори мікросередовища - це матеріальне і духовне оточення особистості в трудовому колективі. До мікрофакторів відносяться:

1. об'єктивні - комплекс технічних, санітарно-гігієнічних, організаційних елементів;

2. суб'єктивні - характер  офіційних і організаційних зв'язків  між членами колективу, наявність  товариських контактів, співпраця, взаємодопомога, стиль керівництва.

Сприятливий клімат переживається кожною людиною як стан задоволеності відносинами з товаришами по роботі, керівниками, своєю роботою, її процесом і результатами. Це підвищує настрій людини, її творчий потенціал, позитивно впливає на бажання працювати в цьому колективі, застосовувати свої творчі та фізичні сили на користь оточуючим людям.

Несприятливий клімат індивідуально переживається як незадоволення відносинами в колективі, з керівниками, умовами та змістом праці. Це позначається на настрої людини, її працездатності і активності, на її здоров'ї        [2, с. 102-103].

Існує цілий ряд факторів, що визначають соціально-психологічний клімат в колективі:

Глобальне макросередовище: обстановка в суспільстві, сукупність економічних, культурних, політичних та інших умов. Стабільність в економічному, політичному житті суспільства забезпечують соціальне і психологічне благополуччя його членів і опосередковано впливають на соціально-психологічний клімат робочих груп [2, с. 103].

Локальне макросередовище, тобто організація, в структуру якої входить трудовий колектив. Розміри організації, статусно-рольова структура, відсутність функціонально-рольових протиріч, ступінь централізації влади, участь співробітників у плануванні, в розподілі ресурсів, склад структурних підрозділів (статево-віковий, професійний, етнічний) і т.ін [2, с.104].

Фізичний мікроклімат, санітарно-гігієнічні умови праці. Спека, задуха, погана освітленість, постійний шум можуть стати джерелом підвищеної дратівливості і побічно вплинути на психологічну атмосферу в групі. Навпаки, добре обладнане робоче місце, сприятливі санітарно-гігієнічні умови підвищують задоволеність від трудової діяльності в цілому, сприяючи формуванню сприятливого соціально-психологічного клімату [2, с.105].

Задоволеність роботою. Велике значення для формування сприятливого соціально-психологічного клімату має те, наскільки робота є для людини цікавою, різноманітною, творчою, чи відповідає вона його професійному рівню, чи дозволяє реалізувати творчий потенціал, професійно зростати. Привабливість роботи підвищують задоволеність умовами праці, оплатою, системою матеріального і морального стимулювання, соціальним забезпеченням, розподілом відпусток, режимом роботи, інформаційним забезпеченням, перспективами кар'єрного росту, можливістю підвищити рівень свого професіоналізму, рівнем компетентності колег, характером ділових і особистих відносин в колективі по вертикалі і горизонталі і т.д.

Привабливість роботи залежить від того, наскільки її умови відповідають очікуванням суб'єкта і дозволяють реалізувати його власні інтереси, задовольняти потреби особистості:

· В хороших умовах праці та гідному матеріальну винагороду;

· У спілкуванні і дружніх міжособистісних відносинах;

· Успіху, досягнення, визнання і особистому авторитеті, володінні владою і можливістю впливати на поведінку інших;

· Творчої та цікавої роботи, можливості професійного та особистісного розвитку, реалізації свого потенціалу.

Характер виконуваної діяльності. Монотонність діяльності, її висока відповідальність, наявність ризику для здоров'я і життя співробітника, стресогенний характер, емоційна насиченість і таке інше - все це фактори, які опосередковано можуть негативно позначитися на соціально-психологічний клімат у робочому колективі.

Організація спільної діяльності. Формальна структура групи, спосіб розподілу повноважень, наявність єдиної мети впливає на соціально-психологічний клімат. Взаємозалежність завдань, нечіткий розподіл функціональних обов'язків, невідповідність співробітника його професійної ролі, психологічна несумісність учасників спільної діяльності підвищують напруженість відносин в групі і можуть стати джерелом конфліктів [2, с.107].

Психологічна сумісність є важливим фактором, що впливає на соціально-психологічний клімат. Під психологічною сумісністю розуміють здатність до спільної діяльності, в основі якої лежить оптимальне поєднання в колективі особистісних якостей учасників. Психологічна сумісність може бути обумовлена ​​схожістю характеристик учасників спільної діяльності. Людям, схожим один на одного легше налагодити взаємодію. Подібність сприяє появі почуття безпеки і впевненості в собі, підвищує самооцінку. В основі психологічної сумісності може лежати і розходження характеристик за принципом взаємодоповнюваності. У такому випадку говорять, що люди підходять один одному «як ключ до замку». Умовою і результатом сумісності є міжособистісна симпатія, прихильність учасників взаємодії один до одного. Вимушене спілкування з неприємним суб'єктом може стати джерелом негативних емоцій.

На ступінь психологічної сумісності співробітників впливає те, наскільки однорідним є склад робочої групи з різними соціальними і психологічними параметрам [2, с.108].

Виділяють три рівня сумісності: психофізіологічний, психологічний і соціально-психологічний:

Психофізіологічний рівень сумісності має в своїй основі оптимальне поєднання особливостей системи органів чуття (зір, слух, дотик і т.д.) і властивостей темпераменту. Цей рівень сумісності набуває особливого значення при організації спільної діяльності. Холерик і флегматик будуть виконувати завдання в різному темпі, що може спричинити за собою збої в роботі і напруженість у відносинах між робітниками.

Психологічний рівень припускає сумісність характерів, мотивів, типів поведінки.

Соціально-психологічний рівень сумісності заснований на узгодженості соціальних ролей, соціальних установок, ціннісних орієнтацій, інтересів. Двом суб'єктам, що прагнуть до домінування, буде складно організувати спільну діяльність. Сумісності сприятиме орієнтація одного з них на підпорядкування. Запальній і імпульсивній людині більше підійде у якості напарника спокійний і врівноважений співробітник. Психологічній сумісності сприяють критичність до себе, терпимість і довіра по відношенню до партнера по взаємодії.

Спрацьованість - це результат сумісності співробітників. Вона забезпечує максимально можливу успішність спільної діяльності при мінімальних витратах [4, с.67].

Характер комунікацій в організації виступає як фактор соціально-психологічного клімату. Відсутність повної і точної інформації у важливому для співробітників питанні створює благодатний ґрунт для виникнення і поширення чуток і пліток, плетіння інтриг і закулісних ігор. Керівнику варто уважно стежити за задовільним інформаційним забезпеченням діяльності організації. Низька комунікативна компетентність співробітників також веде до комунікативних бар'єрів, росту напруженості в міжособистісних відносинах, до непорозуміння, недовіри, конфліктів. Уміння ясно і точно викладати свою точку зору, володіння прийомами конструктивної критики, навичками активного слухання і таке інше створюють умови для задовільної комунікації в організації.

Отже, у вітчизняній психології намітилися 4 основних підходи до розуміння природи соціально-психологічного клімату. Представниками першого підходу (Л. П. Буєва, Е. С. Кузьмін) клімат розглядається як суспільно-психологічний феномен, як стан колективної свідомості. Прихильники другого підходу (А. А. Русалінова, А. Н. Лутошкін) підкреслюють, що сутнісною характеристикою соціально-психологічного клімату є загальний емоційно-психологічний настрій колективу. Автори третього підходу (В. М. Шепель, В. А. Покровський) аналізують соціально-психологічний клімат через стиль взаємин людей, що знаходяться в безпосередньому контакті один з одним. Творці четвертого підходу (В. В. Косолапов, О. М. Щербань) визначають клімат в термінах соціальної та психологічної сумісності членів колективу, їх морально-психологічної єдності, згуртованості, наявності загальних думок, звичаїв і традицій. При вивченні клімату необхідно мати на увазі 2 його рівня. Перший рівень - статичний, тобто постійний. Другий рівень - динамічний, мінливий, що коливається. На формування соціально-психологічного клімату впливає ряд факторів макро- і мікросередовища. Існує цілий ряд факторів, що визначають соціально-психологічний клімат в колективі, а саме: глобальне, локальне макросередовище, фізичний мікроклімат, санітарно-гігієнічні умови праці, задоволеність роботою, характер виконуваної діяльності, організація спільної діяльності, психологічна сумісність працівників. Виділяють три рівня сумісності: психофізіологічний, психологічний і соціально-психологічний. Результатом сумісності співробітників  є спрацьованість, яка забезпечує максимально можливу успішність спільної діяльності при мінімальних витратах. Ще одним фактором соціально-психологічного клімату є характер комунікацій в організації. Визначивши сутність та фактори формування соціально-психологічного клімату доцільно було б розглянути структуру соціально-психологічного клімату.