Особливості вивчення соціально-психологічного клімату в групі

 

 

 

 

 

 

 

Особливості вивчення

соціально-психологічного клімату

в групі

 

 

Курсова робота

з соціальної психології

              студентки ЗЛ-109

                                                                           Кузнецової Олени Валеріївни 

 

 

 

 

 

            Зміст:

Вступ_______________________________________________________ 3 с.

1. Соціально-психологічний клімат як психологічна категорія
1. Основні концептуальні підходи до визначення понять «група»

 та «соціально-психологічний  клімат»   ___________________________ 6 с.

2. Сутність та фактори формування соціально-психологічного

                клімату        __________________________________________ 10 с.

3. Структура соціально-психологічного клімату_________________ 17 с.
4. Показники соціально-психологічного клімату_________________ 19 с.

2. Стилі керівництва трудовим колективом і його вплив на соціально-психологічний клімат

2.1. Стиль управління керівника колективом ______________________ 22 с.

2.2. Управління колективом і соціально-психологічний клімат  _______ 25 с.

2.3. Причини неефективного керівництва колективом   ______________ 28 с.

3. Дослідження соціально-психологічного клімату трудового колективу

1. Загальні відомості про об'єкт дослідження____________________ 35 с.
2. Модифікована експрес-методика по вивченню психологічного клімату в трудовому колективі О. С. Михалюка і А. Ю. Шалито                       ________ 35 с.
3. Визначення індексу групової згуртованості Сішора____________ 37 с.
4. Соціометрична техніка____________________________________ 39 с.

4. Рекомендації щодо вдосконалення соціально-психологічного клімату трудового колективу     ______________________________________________ 42 с.

Висновок ___________________________________________________ 44 с.

Бібліографічний список ______________________________________ 48 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                  Вступ

           Актуальність теми. В умовах сучасної науково-технічної революції постійно зростає інтерес до явища соціально-психологічного клімату колективу. Актуальність даної проблеми диктується передусім зрослими вимогами до рівня психологічної включеності індивіда в його трудову діяльність і ускладненням психічної життєдіяльності людей, постійним зростанням їх особистісних домагань. Удосконалення соціально-психологічного клімату колективу - це завдання розгортання соціального та психологічного потенціалу суспільства й особистості, створення найбільш повнокровного способу життя людей. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату трудового колективу є однією з найважливіших умов боротьби за зростання продуктивності праці і якість своєї продукції. Разом з тим, соціально-психологічний клімат є показником рівня соціального розвитку колективу і його психологічних резервів, здатних до більш повної реалізації. А це, в свою чергу, пов'язано з перспективою зростання соціальних чинників в структурі виробництва, з вдосконаленням як організації, так і умов праці. Від рівня оптимальності соціально-психологічного клімату кожного окремого трудового колективу багато в чому залежить і загальна соціально-політична, ідеологічна атмосфера суспільства, країни в цілому.

Значимість соціально-психологічного клімату визначається також тим, що він здатний виступати як фактор ефективності тих чи інших соціальних явищ і процесів, служити показником як їх стану, так і їх зміни під впливом соціального і науково-технічного прогресу. Соціально-психологічний клімат виступає також як поліфункціональний показник рівня психологічної включеності людини в діяльність, заходи психологічної ефективності цієї діяльності, рівня психічного потенціалу особистості і колективу, масштабу і глибини бар'єрів, що лежать на шляху реалізації психологічних резервів колективу (Паригін Б.Д.).

Ефективність спільної діяльності багато в чому залежить від оптимальної реалізації особистісних і групових можливостей. Сприятлива атмосфера в групі не тільки продуктивно впливає на її результати, але і перебудовує людину, формує її нові і виявляє потенційні можливості. У зв'язку з цим виникає необхідність в оптимізації стилю міжособистісної взаємодії.

Об’єктом дослідження в даній роботі виступає соціально-психологічний клімат групи.

Предметом є  особливості вивчення соціально-психологічного клімату в групі.

Метою дослідження в даній роботі є вивчення соціально-психологічного клімату як психологічної категорії.

Мета роботи визначає завдання дослідження, а саме:

1. Розглянути соціально-психологічний  клімат як психологічну категорію

1.1. Опрацювати основні  концептуальні підходи до визначення  понять «група» та «соціально-психологічний  клімат» 

1.2. Визначити сутність, фактори, структуру та показники соціально-психологічного клімату.

2. Розглянути основні  стилі керівництва трудовим колективом і визначити їх вплив на соціально-психологічний клімат.

3. Дослідити соціально-психологічний клімат трудового колективу.

4. Розробити рекомендації щодо вдосконалення соціально-психологічного клімату трудового колективу.

Ця тема також має практичну значимість. Вивчення соціально-психологічного клімату як психологічної категорії та дослідження соціально-психологічного клімату трудового колективу дозволить прогнозувати подальші напрямки і перспективи розвитку соціально-психологічного клімату трудового колективу. На основі отриманих результатів  дослідження будуть розроблені рекомендації щодо вдосконалення соціально-психологічного клімату трудового колективу.

План емпіричного дослідження щодо теми даної роботи.

Мета дослідження: визначення соціально-психологічного клімату в трудовому колективі.

Завдання дослідження:

1. Вивчення психологічного клімату в трудовому колективі.
2. Визначення індексу групової згуртованості.
3. Визначення неформальних лідерів у трудовому колективі.

Об'єкт дослідження: трудовий колектив (60 осіб) Департаменту Многоканального Контакт-Центру ПАО КБ «ПриватБанк».

Надання методик. Для емпіричного дослідження можна застосувати наступні методики:

1. Модифікована експрес-методика по вивченню психологічного клімату в трудовому колективі О. С. Михалюка і А. Ю. Шалито.
2. Визначення індексу групової згуртованості Сішора

3. Соціометрична техніка, розроблена Дж. Морено, застосовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх зміни, покращення і вдосконалення. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічної сумісності членів конкретних груп.

Курсова робота складається з чотирьох розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.

 

 

 

 

         Розділ 1. Соціально-психологічний клімат як психологічна категорія

1. Основні концептуальні підходи до визначення понять «група» та «соціально-психологічний клімат».

Поняття «група» в психологічній категорії введено в XIX в. Групи - великі соціальні спільноти.

Проблема груп, в яких об'єднуються люди в процесі своєї життєдіяльності, - найважливіше питання не тільки соціальної психології, а й соціології. У суспільних науках у принципі може мати місце двояке вживання поняття "група". З одного боку, у практиці, наприклад, демографічного аналізу, в різних галузях статистики маються на увазі умовні групи: довільні об'єднання людей з якою-небудь спільною ознакою, необхідною в даній системі аналізу. З іншого боку, в цілому циклі суспільних наук під групою розуміється реально існуюче утворення, в якому люди зібрані разом, об'єднані якимись загальним ознаками, різновидом спільної діяльності або поміщені в якісь ідентичні умови, обставини, певним чином усвідомлюють свою приналежність до цього утворення. Саме в рамках цього (другого) тлумачення має переважно справу з групами соціальна психологія.

Для соціально-психологічного підходу характерний такий кут зору. Виконуючи різні соціальні функції, людина є членом численних соціальних груп, вона формується як би в перетині цих груп, є точкою, в якій схрещуються різні групові впливи. Це має для особистості 2 важливих слідства: з одного боку, визначає об'єктивне місце особистості в системі соціальної діяльності, з іншого - позначається на формуванні свідомості особистості. Особистість виявляється включеною в систему поглядів, уявлень, норм, цінностей численних груп.

Саме тому особливу увагу соціальних психологів привертає група - обмежена сукупність безпосередньо («тут і тепер») взаємодіючих людей, які:

відносно регулярно і тривало контактують лицем до лиця, на мінімальній дистанції, без посередників;

володіють загальною метою чи цілями, реалізація яких дозволяє задовольнити значущі індивідуальні потреби і стійкі інтереси;

беруть участь в загальній системі розподілу функцій і ролей у спільній життєдіяльності, що передбачає різного ступеня виражену кооперативну взаємозалежність учасників, яка проявляється як в кінцевому продукті спільної активності, так і в самому процесі його виробництва;

поділяють загальні норми і правила всередині міжгрупової поведінки, що сприяє консолідації внутрішньогрупової активності та координації дій по відношенню до середовища;

розцінюють переваги від об'єднання як переважаючі витрати і більші, ніж вони могли б отримати, в інших доступних групах, а тому відчувають почуття солідарності один з одним і вдячність групі;

мають ясне і диференційоване (індивідуалізоване) враження один про одного;

пов'язані досить визначеними і стабільними емоційними відносинами;

представляють себе як членів однієї групи і аналогічно сприймаються з боку.

Поняття «соціально-психологічний клімат». Існують декілька визначень поняття соціально-психологічний клімат. Так, Є.С. Кузьмін вважає, що поняття психологічний клімат відображає характер взаємовідносин між людьми, переважаючий тон суспільного настрою, рівень управління, умови та особливості праці і відпочинку в даному колективі [13, с.127]. Б. Ф. Ломов включає в поняття психологічний клімат систему міжособистісних відносин, психологічних по природі (симпатія, антипатія, дружба); психологічні механізми взаємодії між людьми (наслідування, співпереживання, сприяння); систему взаємних вимог, загальний настрій, загальний стиль спільної трудової діяльності, інтелектуальний, емоційний і вольову єдність колективу.

В. М. Шепель одним з перших спробував розкрити зміст поняття соціально-психологічний клімат як емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх близькості, симпатії, збігу характерів, інтересів і схильностей. Він також виділив в цьому понятті три «кліматичні зони»: 1) соціальний клімат, який визначається тим, наскільки на даному підприємстві висока усвідомленість працівниками загальних цілей і завдань, наскільки тут гарантовано дотримання всіх конституційних прав працівників як громадян, 2) моральний клімат, який визначається моральними цінностями загальноприйнятими в даному колективі і 3) психологічний клімат, тобто неофіційна атмосфера, яка складається між працівниками, що перебувають у безпосередньому контакті один з одним. Тобто, психологічний клімат - це мікроклімат, зона дії якого є значно локальною морального і соціального           [25, с. 241]. Р.Х. Шакуров розглядає поняття психологічного клімату з двох його сторін: психологічної, яка розкривається в емоційних, вольових, інтелектуальних станах і властивостях групи і соціально-психологічної, яка проявляється в інтеграційних особливостях психології групи, значимих для збереження її цілісності і для її функціонування як самостійного об'єднання людей [24, с. 159]. 
На думку К.К. Платонова і В.Г. Казакова, соціально-психологічний клімат - це така властивість групи, яке визначається міжособистісними відносинами, що створюють стійкі групові настрої і думки від яких залежить ступінь активності в досягненні цілей, що стоять перед групою [18, с.123].

У соціально-психологічному кліматі Б.Д. Паригін бачить не просто суму психічних складових його індивідів, а потужний фактор посилення психологічного настрою членів колективу [16, с. 104].

Аналіз різних точок зору на зміст поняття соціально-психологічного клімату дозволяє зробити висновок, що він представляє собою поліфункціональне соціально-психологічне утворення, яким опосередковується будь-яка діяльність колективу (групи). Сприятливий соціально-психологічний клімат є умовою підвищення продуктивності праці, задоволеності працівників працею і колективом. Соціально-психологічний клімат виникає спонтанно. Але хороший клімат не є простим наслідком проголошених девізів і зусиль окремих керівників. Він являє собою підсумок систематичної виховної роботи з членами колективу, здійснення спеціальних заходів, спрямованих на організацію відносин між керівниками і підлеглими. Формування і вдосконалення соціально-психологічного клімату - це постійна практична задача керівників будь-якого рангу. Створення сприятливого клімату є справою не тільки відповідальною, а й творчою, яка вимагає знань його природи і засобів регулювання, уміння передбачати ймовірні ситуації у взаєминах членів колективу. Формування хорошого соціально-психологічного клімату вимагає, особливо від керівників та психологів, розуміння психології людей, їх емоційного стану, настрою, душевних переживань, хвилювань, відносин один з одним.

У психологію поняття «клімат» прийшло з метеорології та географії. Зараз це усталене поняття, яке характеризує невидиму, тонку, делікатну, психологічну сторону взаємин між людьми. У вітчизняній соціальній психології вперше термін «психологічний клімат» використовував Н.С. Мансуров, який вивчав виробничі колективи. Одним з перших розкрив зміст соціально-психологічного клімату В.М. Шепель. Психологічний клімат - це емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх близькості, симпатії, збігу характерів, інтересів, схильностей. Він вважав, що клімат стосунків між людьми складається з трьох кліматичних зон. Перша кліматична зона - соціальний клімат, який визначається тим, наскільки в даному колективі усвідомлені цілі і завдання суспільства, наскільки тут гарантовано дотримання всіх конституційних прав і обов'язків працівників як громадян. Друга кліматична зона - моральний клімат, який визначається тим, які моральні цінності в даному колективі є прийнятими. Третя кліматична зона - психологічний клімат, ті неофіційні відносини, які складаються між працівниками, що перебувають у безпосередньому контакті один з одним. Психологічний клімат - це клімат, зона дії якого є значно більш локальною, ніж зона дії соціального і морального клімату [26, с. 121].