Неформальні відносини в підлітковому віці

Далі, слід отримати відповіді  на питання соціологічного характеру: інтереси і культурний рівень членів групи; соціальні та моральні цінності (ідеали, переконання, прагнення) і т. д. Бажано з'ясувати структуру і динаміку групи: хто може бути членом групи, вимоги до нього, правила прийому та вибуття, постійний чи склад групи, як визначається лідер групи, відношення до зовнішнього світу, наявність тенденції до зростання або розпаду групи.

Потім слід отримати фактичний  матеріал для розробки психологічної  характеристики спостережуваної неформальній групі. Так, важливо зрозуміти світосприйняття  членів групи. Наприклад, як дивляться  на навколишнє середовище, людей і  предмети неформали, що захоплюються рок-музикою? Чи можна порівнювати їх погляд на речі з поглядом професійних музикантів? Необхідно також виявити, які особистісні особливості розвиває у себе на ділі представник тієї чи іншої неформальної групи. Важливо також з'ясувати, як дивляться на них інші підлітки. А як самі члени групи представляють себе в очах оточуючих? Потрібно встановити типологію існуючих груп, їх взаємодію між собою та перспективу розвитку.

Тепер про індивідуальний підхід до школяра-неформалів. Починати слід з з'ясування причин входження в певну неформальну групу кожного конкретного її члена. Вище, при описі короткої історії таких груп, було згадано деякі такі причини.

Особливості особистості  школярів середнього та старшого підліткового віку, що створюють психологічну основу їх прагнення до включення в неформальні групи, розглянув І.А. Невський. Він пов'язує участь значної кількості підлітків у цих групах з тим, що їм важче самостверджуватися в житті, ніж юнакам і дорослим, а також з їх яскраво вираженим інтересом до ігровим елементам діяльності, яких багато у неформалів (атрибути одягу та групові ритуали). У цьому плані важливо також враховувати недостатність соціального досвіду підлітків, їх не зовсім розвинену критичність свідомості при значно зрослої громадської активності та прагненні до незалежності і самостійності. Слід враховувати і потребу підлітків до спілкування з зразковою для них групою однолітків, і бажання уподібнитися їм, емоційно-вольову нестійкість цих школярів і т. д. До всього цього нерідко додається і відсутність зайнятості цікавим для них корисною справою в школі і поза нею, недолік престижного спілкування і позитивних стимулів до активної і емоційно напруженої діяльності, неможливість самовизначення і самовираження наявними засобами. Негативний вплив на підлітків чинять сім'ї, цілком поглинуті добуванням матеріальних засобів існування або прагнучі лише до збагачення, з низькими духовними потребами та малої громадською активністю.

І. А. Невський провів також  психолого-педагогічний аналіз причин участі школярів, в першу чергу підлітків, у неформальних молодіжних об'єднаннях. Ці причини, на його думку, наступні: 1) прагнення учнів середнього та старшого шкільного віку до незвичайного для них і некритично засвоюваному сучасному західному мистецтву; 2) низька успішність багатьох таких підлітків і відчуження від класного колективу; 3) відсутність постійних змістовних інтересів, суспільно корисної діяльності, байдужість до навчання; 4) потреба в емоційній розрядці, характерною навіть для хороших учнів; 5) однаковість у вимогах до всіх учнів, а також затримки в розумовому розвитку у частині таких учнів; 6) брак уваги до молоді в сім'ях, бездоглядність, що викликає у школярів почуття самотності, занедбаності, непотрібності, беззахисності; 8) новизна, своєрідність вражень, одержуваних у групах однолітків-неформалів, почуття свободи; 9) можливість заявити протест проти власного безправ'я, консервативних форм навчання і виховання в школі, негативних явищ в сім'ї і т. д. Це стало особливо явним в останні роки, які виявили багато недоліків нашого життя.

Вчителів, звичайно, дуже цікавить питання, як вести роботу з  профілактики відхиляється поведінки  школярів - учасників неформальних груп. Дослідження цієї проблеми провів В.С.Овчінський. Він сформулював ряд методичних рекомендацій педагогам, що працюють з учнями середнього та старшого шкільного віку. Так, даний автор справедливо говорить про необхідність диференційованого підходу до кожної конкретної неформальній групі і до кожного її учасника. Наприклад, серед хіппі зустрічаються «романтики» дармоїдства, «ідеологи» молодіжного протесту, просто яскраві творчі особистості (поети, співаки, музиканти), захоплені авангардними формами мистецтва. Природно, підхід до кожної з цих підгруп має бути свій, не схожий на інші [21].

При профілактиці поведінки, що відхиляється членів неформальних груп у більшості випадків рекомендується основний упор робити не на заборонно-адміністративних діях, а на відкритому, гласному, демократичному обговоренні цікавлять цих молодих людей проблем. Завдання полягає в тому, щоб не заганяти рух неформалів в підпіллі, тим самим зміцнюючи і посилюючи неправильні погляди і переконання. Завдання в тому, щоб допомогти недосвідченим і незрілим підліткам і юнакам відокремити істинне від помилок. Завдання також у тому, щоб тактовно і кваліфіковано показати молоді дійсну цінність кращих зразків вітчизняної та зарубіжної культури. Потрібно знайти з неформалами спільну мову, розбиратися в цікавлять їхні проблеми, знати історію групи, їх позитивні і негативні сторони. У дискусіях з неформалами педагогу слід визнавати і поважати рівноправність сторін, проявляти терпимість. Треба, як справедливо вважає професор Д. І. Фельдштейн, не забороняти формальні групи, а створювати якомога більш сприятливі умови для самовираження і самореалізації підлітків і старших школярів. Тому потрібно докласти якомога більше зусиль школі та громадськості для створення розгалуженої мережі підлітково-юнацьких об'єднань: клубів, студій, громадських штабів, пошукових загонів і т. д. Це особливо необхідно в даний час, коли все більша кількість учнів середніх і старших класів виражає незадоволення існуючими формами позакласної та позашкільної роботи [22].

При роботі зі школярами-неформалами  роль педагога може нерідко зводитися  в основному до допомоги молодим людям найбільш безболісно пережити період перебування в групі, «пройти» його в оптимальному для кожного школяра темпі, штучно не сповільнюючи і надзвичайно не прискорюючи його.

Однак все сказане  вище відноситься, природно, не до всіх неформальних груп і не до всіх форм розвитку певних груп. Безумовно, що в ряді випадків слід рішуче застосовувати заборону. Йому підлягає пропаганда наркоманії, пияцтва, насильства, жорстокості, порнографії, проституції та особливо неофашизму. Необхідно негайно реагувати і тоді, коли діяльність певної неформальної групи починає приймати протиправний характер. В. С. Овчінський рекомендує в таких випадках приймати спеціальні заходи попередження. До них відносяться: роз'єднання взяли небажані форми розвитку груп, переорієнтація їх на суспільно корисні види діяльності, нейтралізація негативно впливають лідерів, рішуче припинення будь-якого спілкування з людьми злочинного світу. І звичайно ж, завжди слід застосовувати індивідуальний підхід до членів навіть однієї і тієї ж неформальної групи [27].

 

2.2  Організація вільного часу підлітків, як метод впливу на неформальні відносини

 

З вище наведеного можна  встановити деякі позиції.

При роботі з неформальними групами можливі такі варіанти [17]:

- переорієнтація лідера (ватажка) групи і за допомогою впливу через нього на всю групу;

- в окремих випадках не виключена ізоляція «не піддається» ватажка від групи (напрямок його в спеціальне технічне училище або в спецшколу);

- включення декількох учасників групи (під різними приводами) в інші об'єднання підлітків з позитивною спрямованістю (спортивні команди, пошукові групи і т.д.) і організація подальшого їх впливу на інших учасників групи неформальних молодіжних об'єднань;

- прилучення всієї групи до захоплюючих і разом з тим корисним видам діяльності під керівництвом досвідченого, авторитетного вихователя.

При розробці рекомендацій з профілактики поведінки «неформалів» не можна не сказати про організацію  вільного часу підлітка.

Пріоритетними напрямками в діяльності школи по організації  вільного часу учнів мають бути [23]:

- турбота про різноманіття змісту, моральному та фізичному здоров'ї учнів, їх духовному розвитку;

- поєднання індивідуальних, групових і масових форм роботи з учнями;

- організація спільної пізнавальної, суспільно-корисної, художньо-творчої, спортивно-оздоровчої, дозвільної діяльності педагогів, учнів, їхніх батьків;

- забезпечення гуманістичних відносин дітей і дорослих, морального мікроклімату;

- організація спілкування учнів як особливого виду їх діяльності, формування культури спілкування;

- використання гри як принципу, методу, засоби організації вільного часу учнів, специфічного виду діяльності;

- створення необхідних фінансово-матеріальних умов для включення кожного учня у позаучбову діяльність з урахуванням його інтересів, віку, статі, необхідності надання педагогічної підтримки.

Як приклад, можна навести програми з організації вільного часу учнів.

Пропонована програма роботи творчого об'єднання розроблена на основі психолого-педагогічних знань і вікових особливостей учнів, досвіді роботи з виготовлення штучних квітів, потреб сучасного суспільства і може бути запропонована керівникам творчих об'єднань.

Творче об'єднання "Орхідея" з виготовлення штучних  квітів

Мета програми: Виховання творчої, активної особистості, яка проявляє інтерес до прикладного творчості і бажанням трудитися.

При досягненні даної  мети вирішуються завдання:

Освітні

- формувати спосіб пізнання навколишнього світу через практичну діяльність, вивчення основних властивостей матеріалів (тканини, ниток, бісеру і т.д.), через принципи роботи з ручними інструментами обладнанням (і пристосуваннями).

- формувати практичні вміння в процесі навчання.

 

Розвиваючі

- розвивати уміння: самостійно здобувати, аналізувати, засвоювати і застосовувати отримані знання.

- будити допитливість та інтерес до виготовлення виробів з тканини, хутра, пір'я і т.д.

- розвивати прагнення і бажання самим розробляти прикраси.

Виховні

• виховувати працьовитість, виробляти терпіння, посидючість;
• формувати комунікативні навички;
• привчати дітей економно витрачати матеріали, акуратно працювати. Відмінною особливістю пропонованої програми є те, що вона охоплює весь спектр різноманітних прийомів роботи з виготовлення штучних квітів.

Учень, який опанував пропонований курс може виготовити прикраси для  костюма або плаття, зробити картини, виготовити об'ємні квіти для зачіски  або капелюшка.

Програма розрахована  на один навчальний рік. Заняття проводяться  три рази на тиждень, 228 годин на навчальний рік.

Після реалізації програми учні повинні знати:

• напрямки декоративно-прикладної творчості;
• основи колірних гармоній;
• ботаніку;
• послідовність обробки і збірки квітки;
• види робіт холодним і гарячим способом;
• прийоми роботи з різними по фактурі матеріалом;
• правила складання композиції;
• правила техніки безпеки;
• історію штучних квітів;
• правила санітарії і гігієни;
• технологію фарбування та крахмаленія тканини;
• технологію виконання квітів з тканини, дроту, пір'я, хутра, шкіри і т.д.

Учні повинні вміти:

• повторити запропоновані варіанти прикрас зі штучних квітів;
• скласти індивідуальні лекала;
• повністю завершити виріб;
• користуватися всіма інструментами і пристосуваннями;
• продемонструвати готовий виріб.

Для визначення рівня  підготовки учня, наявних початкових умінь і навичок, кожному учню пропонується міні робота (виготовлення квітки з тканини). Далі заняття ведуться згідно тематичного плану.

Заняття складаються  з теоретичної та практичної частин. Теоретична частина включає бесіди, лекційний матеріал, додаткові відомості про новітні досягнення в сучасних технологіях, дизайні, матеріалознавстві і т.п.

Перед початком практичної частини необхідно провести інструктаж з техніки безпеки роботи з  ріжучими та колючими і нагріваючими інструментами. Протягом практичної роботи особлива увага приділяється гімнастиці для очей, рук і плечового пояса.

Робота на занятті  з кожним учнем ведеться індивідуально. Іноді доцільно проводити заняття  по ланках, що забезпечує організацію  самостійної діяльності учнів.

Немаловажне значення в організації творчої діяльності має доступність пропонованих варіантів виробів. Складність кожного виробу повинна бути узгоджена з "кроком творчого розвитку". Уповільнення розвитку, а тим більше його прискорення, завжди призводить до небажаних наслідків.

Вся програма в цілому складена за принципом "Від простого до складного".

Це дає можливість створення "ситуації успіху", коли учні поступово досягаючи результату своєї діяльності, переходять до більш  складних робіт. Програма охоплює практично  весь спектр виготовлення штучних квітів у декоративному мистецтві. При реалізації даної програми використовується велика кількість схем складання наочного матеріалу, наочних посібників з психології кольору. У процесі роботи створюється фотоальбом виконаних зразків.