Емпіричне дослідження динамічних характеристик етносу серед українських студентів

 

 

Висновки до розділу 1.

 

1. Як показав аналіз досліджень у сфері етнопсихології,  характеристики етносу поділяються на статичні (ті, що є незмінними  протягом тривалого часу та передаються із покоління до покоління)  і динамічні характеристики – які можуть змінюватися впродовж життя одного покоління.

2. До динамічних характеристик етносу належать, перш за все: етнічна ідентичність, етнічні стереотипи (автостереотипи і гетеростереотипи) та етнічні установки.

3. Етнічна ідентичність визначається як  частина Я-концепції індивіда, що виникає внаслідок усвідомлення свого членства в етнічній групі (групах) разом із ціннісним і емоційним значенням, що надається цьому членству .

етнічні стереотипи є різновидом соціальних стереотипів.

4. Етнічний стереотип, що є різновидом соціального стереотипу, визначається як спрощений, схематизований емоційно забарвлений і надзвичайно стійкий образ етнічної групи,  який легко розповсюджується на усіх її представників; схематизована програма поведінки, яка є типовою для представників якого-небудь етносу. У етнічному стереотипі, як правило, зафіксовані оцінювальні думки про моральні, розумові, фізичні якості представників різноманітних етнічних спільнот.

5. Етнічні установки, які є складовою частиною психіки людини, формують певний її колорит, надаючи особливої специфіки мотивації та цілеспрямованості людей, засобам їх діяльності.

6. Негативна, несприятлива установка до групи або ж до її окремих членів називається упередженням, характеризується стереотипними переконаннями і  випливає більше із внутрішніх процесів свого носія, ніж із фактичної перевірки властивостей групи, про які йде мова.

 

 

 

 

Розділ ІІ. Емпіричне дослідження динамічних характеристик етносу серед українських студентів

 

 

2.1. Методики дослідження та опис  вибірки досліджуваних

 

 

У дослідженні взяло участь 103 респонденти. Серед них: студенти КНУ імені Тараса Шевченка (41 особа: 13 юнаків, 28 дівчат), студенти Інституту економіки екології і права (32 особи: 18 юнаків, 14 дівчат) та студенти Міжрегіональної академії управляння персоналом (30 осіб: 15 юнаків, 15 дівчат).

Завдання дипломної роботи обумовили  вибір методів та методик, спрямованих  на дослідження ставлення студентів  до різних етносів. Були використані  наступні методики: методика Дж. Фінні, для виміру етнічної ідентичності; методика «Незавершені речення», запропонована                      Ж.Т. Уталієвою. Крім того, досліджуваним була запропонована альтернативна шкала для визначення етнічних стереотипів, яка була розроблена нами на основі використання техніки репертуарних решіток Г. Келлі.

Методика Дж. Фінні, для виміру етнічної ідентичності (ДОДАТОК 1) спрямована на виявлення вираженості етнічної ідентичності. Опитувальник американської дослідниці, що опублікований російською мовою складається з 20 питань, що включають загальний показник етнічної ідентичності і ряд субшкал – «приналежність», «досягнення етнічної ідентичності», «етнічна поведінка», «орієнтація по відношенню до інших груп». Більш пізній варіант опитувальника Дж. Фінні складається з 12 питань-тверджень на які пропонується дати відповідь, використовуючи чотирьохбальну шкалу («цілком згоден», «скоріше згоден, ніж не згоден», «скоріше не згоден, ніж згоден», «зовсім не згоден»). Опитувальник включає дві субшкали: шкала вираженості когнітивного компонента етнічної ідентичності і шкала вираженості афективного компонента етнічної ідентичності, також визначається загальний показник етнічної ідентичності. Опитувальник був адаптований та перевірений на валідність А. Арбітайло. Останній варіант опитувальнику було використано у нашому дослідженні.

Методика «Незавершені речення», запропонована  Ж.Т. Уталієвою була модифікована нами в залежності від того, упередження до якого етносу ми планували виявити. Досліджуваним пропонувалося продовжити речення типу: «Якби мені сказали, що за характером я схожий на росіянина (росіянку)…» або «На відміну від українського народу, араби…». Таким чином, ми просили досліджуваних продовжити 4 варіанти незавершених речень, в яких мова йшла про росіян, арабів, нігерійців та ромів. Висловлювання оцінювалися нами за п’ятибальною шкалою («різко негативне», «негативне», «нейтральне», «позитивне», «дуже позитивне»).

Питання методики були перекладені  українською мовою та певною мірою  модифіковані для того, щоб вони були зрозумілі досліджуваним.

Досліджуваним пропонувалося продовжити наступні твердження:

1. Якби  я був один (одна) у компанії  росіян (арабів/нігерійців/ромів), мені б хотілося …

2. На  відміну від українського народу, росіяни (араби/нігерійці/роми) …

3. Якби  серед моїх предків були росіяни  (араби/нігерійці/роми), то …

4. Якби  мені сказали, що характером  я схожий (схожа) на росіянина  (араба, нігерійця, рома), то …

5. Якби  я одружився з росіянкою (арабкою,  нігерійкою, романкою)  або вийшла заміж за (араба, нігерійця, рома), то …

6. Якби  я був (була) схожий (схожа) на  росіянина (араба, нігерійця, рома) або росіянку (арабку/нігерійку/романку), то …

Таким чином, методика пропонувалася  досліджуваним у п’яти варіантах для того, щоб виявити, яке ставлення респондентів до представників даних етносів.

Альтернативна шкала для визначення етнічних стереотипів була розроблена нами та використана з метою дослідження етнічних стереотипів, які існують по відношенню до українців, росіян, арабів, нігерійців та ромів. Ми відмовилися від стандартного набору шкал, оскільки вони нав’язують респондентам певний образ об’єкта, який ми досліджуємо. Тому, було вирішено розробити опитувальник конкретно для цього дослідження. Його підготовка здійснювалася у кілька етапів. На першому етапі, ми виявляли конструкти за допомогою методу репертуарних решіток Г. Келлі.

Техніка репертуарних решіток –  метод вивчення індивідуально-особистісних конструктів, що опосередковують сприймання при аналізі особистісного смислу понять. Метод запропонований Г. Келлі у 1955 році.

Опис конструктів, як зазначав Г. Келлі, зручніше всього провести у біполярних поняттях. Біполярність конструкту дозволяє побудувати матрицю взаємовідношень між ними. Техніка репертуарних решіток спрямована на вияв «особистісних», індивідуальних конструктів, що створюються безпосередньо у ході дослідження [10].

Під час проведення дослідження, ми скористалися методом мінімального контексту, що проводиться у картковій  формі. Суть методу полягає в тому, що досліджуваному пред’являють три  елементи:  це можуть бути назви  предметів або імена людей, і  пропонують назвати важливу якість, за яким два з них схожі між  собою і, відповідно, відмінні від  третього. Після того як експериментатор  запише відповідь, досліджуваного просять  назвати, в чому конкретно полягає  відмінність третього об’єкту від  двох попередніх. Відповідь на це питання  і становить протилежний полюс  конструкту. Досліджуваному пропонують стільки тріад елементів, скільки  вважатиме за потрібне експериментатор. Специфічних правил не існує. Все  залежить від величини вибірки, тобто  числа конструктів, що підлягають дослідженню [57].

Задача полягала в тому, щоб виявити  шкали-конструкти, які показують  ставлення до досліджуваних етносів. Було підготовлено п’ять карток із написами «українці», «росіяни», «араби», «нігерійці» та «роми». У ході бесіди, ми показували респонденту у довільному порядку три картки та давали наступну інструкцію: «Оберіть з цих етносів два, які чимось схожі між собою, і відповідно, відрізняються від третього». Відповідь досліджуваного реєструвалася, після чого запитувалося, в чому конкретно полягає відмінність третього етносу від двох перших. Відповідь на це запитання і становила протилежний полюс конструкту. Бесіда тривала до того моменту, поки не були опрацьовані всі можливі варіанти групування карток. Для зручності, ми попередньо визначили порядок пред’явлення карток досліджуваним. Для цього, ми попередньо позначили картки номерами: «1» - українці, «2» - росіяни, «3» - араби, «4» - нігерійці, «5» - роми.

Дослідження мало десять серій і, відповідно, десть варіантів комбінації карток.

Таблиця 1

 

Номер серії	Комбінація карток
1	123
2	124
3	125
4	235
5	234
6	341
7	351
8	415
9	425
10	235

 

Таким чином, було проведено бесіду із 30 досліджуваними, віком 19-20 років  і отримано набір біполярних шкал, до якого увійшли конструкти, що найбільш часто використовувалися  досліджуваними для характеристики етносів. Після цього, було проведено  пілотажне дослідження, за участі 30 студентів Міжрегіональної академії управління персоналом. Нами було доопрацьовано  цей перелік, з якого вилучилися недоцільні шкали та ті шкали, відповіді  на які мали тенденцію до усереднених. Семантично близькі шкали були об’єднані. В результаті, ми отримали 26 біполярних шкал, перелік яких представлений  у Табл. 2.

На наступному етапі, ми пропонували  досліджуваним оцінити п’ять вище зазначених етносів за пропонованими шкалами. Інструкція була наступна: «Оцініть типових представників етносу по кожній шкалі. Якщо певна якість (одна з двох у рядку) максимально характеризує певного представника, обведіть 3,в середньому 2, в меншій мірі – 1. Якщо пара якостей взагалі не характеризує представника, обведіть 0»

 

Таблиця 2

Альтернативна шкала на визначення етнічних стереотипів

№	Полюс 1		Полюс 2
1	Економічно розвинуті	3 2 1 0 1 2 3	Економічно відсталі
2	Дружні	3 2 1 0 1 2 3	Егоїстичні
3	Змінюють місце проживання	3 2 1 0 1 2 3	Проживають на одній території
4	Спокійні	3 2 1 0 1 2 3	Емоційні
5	Відповідальні	3 2 1 0 1 2 3	Безвідповідальні
6	Рівноправні стосунки між статями	3 2 1 0 1 2 3	Домінування чоловіків
7	Хитрі	3 2 1 0 1 2 3	Прямолінійні
8	Обманюють	3 2 1 0 1 2 3	Не схильні до обману
9	Жаліються	3 2 1 0 1 2 3	Долають труднощі
10	Цілеспрямовані	3 2 1 0 1 2 3	Не мають цілей в житті
11	Спортивні	3 2 1 0 1 2 3	Ведуть пасивний спосіб життя
12	Красиві	3 2 1 0 1 2 3	Непривабливі
13	Проживають на конкретній території	3 2 1 0 1 2 3	Розселені по всьому світу
14	Зазнають переслідувань	3 2 1 0 1 2 3	Не переслідуються
15	Жадібні	3 2 1 0 1 2 3	Щедрі
16	Мають власну культуру	3 2 1 0 1 2 3	Пристосовуються до інших культур
17	Розумні	3 2 1 0 1 2 3	Неосвічені
18	Зловживають алкоголем	3 2 1 0 1 2 3	Ведуть здоровий спосіб життя
19	Волелюбні	3 2 1 0 1 2 3	Залежні
20	Консерватори	3 2 1 0 1 2 3	Відкриті новому досвіду
21	Викликають прихильність	3 2 1 0 1 2 3	Викликають неприязнь
22	Оптимісти	3 2 1 0 1 2 3	Песимісти
23	Працелюбні	3 2 1 0 1 2 3	Ледащі
24	Поважаються	3 2 1 0 1 2 3	Зневажаються
25	Культурні	3 2 1 0 1 2 3	Відірвані від культури
26	Релігійні	3 2 1 0 1 2 3	Нерелігійні

 

 

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів

 

 

1. За  методикою Дж. Фінні, для виміру етнічної ідентичності ми отримали наступні результати:

Загальний показник етнічної ідентичності в середньому по групі становить 1,89; когнітивний компонент складає 1,67; афективний – 2,08. Ці показники свідчать про вираженість етнічної ідентичності у середній мірі.(ДОДАТОК 2).

Рис. 1. Загальний показник етнічної ідентичності, вираженість когнітивного та афективного компонентів в середньому по групі

 

За t-критерієм Ст’юдента для незалежних вибірок значимих відмінностей між юнаками та дівчатами за загальним показником етнічної ідентичності, когнітивним та афективним компонентами ідентичності не виявлено. Для дівчат середній показник когнітивного компоненту становить 1,67, а для хлопців – 1,97; середній показник афективного компоненту по жіночій вибірці склав 2,17, по чоловічій – 1,97 (ДОДАТОК 3).

 

Рис. 2. Загальний показник етнічної ідентичності, вираженість когнітивного та афективного компонентів в середньому по групі для чоловічої та жіночої вибірок

 

 

 

 

 

 

 

У відсотковому співвідношенні вираженість етнічної ідентичності серед юнаків (Рис. 3) та серед дівчат (Рис. 4) виглядає наступним чином    (ДОДАТОК 4):

Слабко виражений – 32%

Виражений у середній мірі – 58%

Сильно виражений – 10%

 

Рис. 3. Загальний показник вираженості етнічної ідентичності серед юнаків

 

 

 

 

 

 

 

 

Не виражений – 2%

Слабко виражений – 22%

Виражений у середній мірі – 52%

Сильно виражений – 24%

 

Рис. 4.  Показник вираженості етнічної ідентичності серед дівчат

 

 

Як  бачимо, у більш ніж половини  представників сильної статі  загальний показник етнічної ідентичності виражений у середній мірі, у третини  – слабко виражений і сильно виражений  у десятої частини. Тоді як в однієї представниці жіночої статі взагалі  не виражена етнічна ідентичність, в той же час серед дівчат зростає відсоток сильно вираженої ідентичності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слабко виражений – 32%

Виражений у середній мірі – 68%

 

Рис. 5.  Вираженість когнітивного компоненту етнічної ідентичності серед юнаків

 

 

Не виражений – 7%

Слабко виражений – 31%

Виражений у середній мірі – 50%

Сильно виражений – 12%

 

Рис. 6.  Вираженість когнітивного компоненту етнічної ідентичності серед дівчат