Адаптація першокласників до умов школи в залежності від типу сімейного виховання

 

 

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Адаптація першокласників до умов школи в залежності від типу сімейного виховання

 

 

 

 

Курсова робота

студентки 51 групи

ННІ педагогіки

Ігнат Олени Михайлівни

 

 

 

Науковий керівник:

Шаюк Алла Василівна

 

 

 

 

Житомир – 2011

З М І С Т

 

Вступ …………………………………………………………………………..3

Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми адаптації дітей до умов

              школи ……………………………………………………………….6

1. Проблема процесу адаптації в різноманітних наукових підходах……………………………………………………………..6
2. Психолого-педагогічні чинники адаптації шестирічних першокласників до школи…………………………………………15
3. Типи сімейного виховання…………………………………………21

Розділ ІІ. Методика та методи дослідження………………………………..31

2.1. Методичні підходи до організації дослідження психологічної готовності першокласників до школи…………………………….33

2.2.  Методичні підходи до організації дослідження рівня адаптації першокласників до умов школи…………………………………..34

2.2. Методичні підходи до організації дослідження типів сімейного виховання……………………………………………………………35

Розділ ІІІ. Адаптація першокласників до умов школи в залежності від типу сімейного виховання………………………………………………………….39

3.1. Рівень   психологічної   готовності  першокласників  до умов школи………………………………………………………………………39

3.2. Рівень адаптації першокласників до умов школи…………………40

3.3. Аналіз  сімейних відносин у сім’ях  першокласників………………41

 

Висновки ……………………………………………………………………..44

 

Список використаних джерел……………………………………………….52

 

Додатки……………………………………………………………………….56

 

                                                         Вступ

 

Актуальність дослідження. Психологічна адаптація до навчальної діяльності, як і будь-який новий, ще не засвоєний вид діяльності вимагає мобілізації всіх психічних і психофізіологічних сил дитини задля того, щоб опанувати необхідні вміння, навички, пристосуватися до нового режиму дня, знайти своє місце серед групи своїх нових товаришів, установити сприятливі взаємовідносини    з    учителем     (Ш.А. Амонашвілі,      М.В. Антропова, С.О. Бодаєва, М. М. Безруких, Л. А. Венгер, В. К. Котирло та інші). Зміни, що відбуваються у психіці дитини в початковий період засвоєння навчальної діяльності   відбивають   процес її психологічної адаптації (А. Г. Хрипкова, В.К.Котирло). Створення належних психолого-педагогічних умов для адаптації дитини до навчальної діяльності допомагає запобігти негативним явищам у їхній психіці, тобто порушенню психічної рівноваги, виникненню емоційної    нестійкості,    втраті   інтересу до навчання тощо (С. О. Бодаєва, К.В. Бардін, К.Бютнер, Л.М. Винокуров). Успішність психологічної адаптації обумовлюється психологічною готовністю дитини до систематичного подолання труднощів, які є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу. Психологічна адаптація дитини до школи обумовлюється багатьма факторами, як-от: умовами виховання дитини в родині, методами організації навчально-виховної роботи вчителя, особливостями психічного розвитку дитини, сформованістю необхідних умінь і навичок, емоційно-вольовим станом тощо. Як свідчать  багаторічні спостереження та результати  дослідників (Т.І. Доцевич, О. Г. Хрипкова), проблема психологічної адаптації дітей до школи є досить актуальною. Вона є предметом досліджень у    багатьох     галузях     сучасної     психологічної     науки (Б.Г.Ананьєв, Л.С. Виготський, В. П. Зінченко, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, Д. Б. Ельконін та інші). Актуальність її розробки обумовлюється різними факторами як зовнішніми соціально-психологічними, так і внутрішніми, що пов'язані з індивідуальними особливостями розвитку особистості дитини.

Слід  відзначити, що явище психологічної  адаптації, незважаючи на широке коло дослідження на рівні психологічних, фізіологічних, біологічних його     механізмів     залишається  недостатньо розкритим (З.І. Барбашова, Ф.Б. Березін, М.В. Антропова та інші), як у плані змісту, так і профілактичних умов її корекції.

Характерною ознакою прояву психологічного механізму  адаптації є те, що в ньому задіяні  різні мотиваційні, емоційно-вольові  та пізнавальні процеси. Саме ці процеси  при взаємодії з іншими особливостями  суттєво ускладнюють дослідження  цього феномена в дитини, яка залучається  до навчальної діяльності.

Як засвідчують  результати наукових досліджень у сучасній загальній та педагогічній психології (І. І. Ліхницька, О. В. Новикова, С. С. Полтирев та інші), при вивченні проблеми психологічної  адаптації перевага віддається окремим  її ознакам. Наприклад, втомі (О. Г. Хрипкова, М. В. Антропова), емоційному стану (Л. Г. Дикая, Б. І. Додонов, О. Я. Чебикін та інші), працездатності (Л. М. Аболін, Б. І. Кочубей) без достатнього врахування всіх психологічних механізмів, що залучаються, а часом і визначають зміст адаптаційного прояву.

Відтак, надзвичайно актуальною в сучасних умовах постає питання комплексного вивчення психологічної адаптації  до різних умов навчальної діяльності учнів (В. М. Петрунек, Л. М. Таран, Н. І. Гуткіна, В. В. Давидов та інші). Дані фізіологів, психологів та педагогів засвідчують, що факт адаптації дитини до навчальної діяльності може по-різному впливати на стан її здоров'я, психічний розвиток та відношення до організованого процесу  навчання.

Об'єкт дослідження - процес адаптації першокласників до умов школи.

Предмет дослідження - адаптація першокласників до умов школи в залежності від типу сімейного виховання.

Мета дослідження: полягає у теоретичному обґрунтуванні проблеми залежності адаптації першокласників до умов школи від типу сімейного виховання.

Гіпотеза дослідження – процес адаптації до умов школи буде краще і легше перебігати у першокласників, які виховуються в сім’ях з демократичним стилем виховання та розуміючим типом ставлення.

Завдання дослідження:

1. Визначити  теоретично-методологічні підходи,  щодо психологічної адаптації  першокласників до умов школи.

2. Дослідити психологічні особливості адаптації дітей шестирічного віку до умов школи.

3. Розробити рекомендації щодо успішної психологічної адаптації дітей до умов школи в залежності від типу сімейного виховання.

Методологічними та теоретичними засадами дослідження виступили основні положення системного підходу (Б. Ф. Ломов) до комплексного аналізу    психічних явищ; закономірності психічного розвитку особистості (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко), теоретичні уявлення про функції, механізми та умови прояву адаптації як психологічного явища, основні    положення    теорії    емоційної регуляції навчальної діяльності (О.Я. Чебикін)

Методи та організація дослідження

Дослідження адаптації першокласників до умов школи  проводилося за допомогою діагностики  психологічної готовності до навчання (Ю.З.Гільбух), визначенням рівня  адаптації дитини до умов школи (опитування вчителя-класовода; Л.Ковальова, Н.Тарасенко) та методикою «Аналіз сімейних взаємин», розробленою співробітниками Науково-дослідного психоневрологічного інституту імені В.М.Бехтєрєва і кафедри психотерапії Державного інституту вдосконалення лікарів імені С.М.Кірова (м.Санкт-Петербург).

У дослідженні  брали участь 18 учнів-першокласників шестирічного віку Водотиївської загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів. Дослідження  проводилися протягом вересня-листопада 2010 року.

Надійність і вірогідність забезпечувалось репрезентативністю вибірки (18 осіб), застосування методів релевантних меті і завданням дослідження, а також тим, що дослідження проводилось збором інформації із трьох джерел: рівень психологічної готовності (психолог), рівень адаптації до умов школи (вчитель-класовод), аналіз сімейних взаємин (батьки).

Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що отримані результати досліджень можуть застосовуватися шкільною психологічною службою для полегшення адаптаційного періоду для учнів-першокласників, для надання практичних рекомендацій батькам учнів щодо корекції родинного виховання.

Структура курсової роботи. Курсова робота робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел,  додатків. Повний обсяг курсової роботи - 62 сторінки  тексту, з них 50 сторінок основного тексту. В роботі вміщено 3 таблиці. У списку використаних джерел 41 найменування, обсяг додатків становить 7 сторінок.

 

 

І. Теоретичний аналіз проблеми адаптації  першокласників до умов школи в залежності від типу сімейного виховання

1.1. Проблема процесу адаптації в різноманітних наукових підходах

Феномен "адаптація" є предметом дослідження  не тільки психології, але й    інших    галузей  наукових знань. Як свідчить аналіз сучасної літератури (З. І. Барбатова, Ф. Б. Березін, І. І. Ліхницька, О. В. Новикова, С. С. Полтирев та інші), особливий  пріоритет у цьому напрямку поряд  з психологією посідають роботи біологів та фізіологів (М. М. Безруких, Т. А. Володенкова, І. А. Лаптєва,    Ф. Б. Березін,    Д. В. Колесов,   І. А. Кулак, А. Г. Хрипкова, М. В. Антропова  та інші).

Аналізуючи  понятійну сутність категорії психологічної  адаптації, можна виділити декілька напрямків в описі цього феномена з урахуванням фактора виду    психічної діяльності. Це зокрема, соціально-психологічна адаптація (Г. М. Андреєва, С. А. Бадоєва, І. С. Булах та інші) [1; 22]; пізнавальна адаптація, що пов'язана з діяльністю і функціонуванням психічних процесів (Н. А. Бастун, Б. П. Нікітін,    Н. Ф. Тализіна   та    інші),    та  емоційно-вольова адаптація (Л. М. Аболін, В. К. Вілюнас, К. Ізард, Б. І. Кочубей, О. Я. Чебикін та інші) [40; 54]. Психологічна адаптація має в деяких випадках різноспрямоване тлумачення. Наприклад,    адаптивність,    неадаптивність, дезадаптація, дезадаптивність (А. В. Петровський) [1; 18].

Щодо визначення поняття  психологічної адаптації особистості  до навчальної    діяльності, то в сучасній літературі (В. Г. Асеєв, Н. І. Гуткіна, В. В. Давидов,        Л. С. Здункевич,     О. В. Новикова,      А. Г. Хрипкова, М. В. Антропова та інші) [17; 13], ми виявили кілька підходів. По-перше, вчені розглядають її як адаптацію до соціально-психологічних умов організованого шкільного навчання; по-друге, певних умов засвоєння засобів самостійного навчання.

Результати  дослідження проблеми адаптації  у школярів також можна згрупувати за кількома напрямками. По-перше, це роботи М. В. Антропова, М. М. Безруких, Т. А. Володенкова та інші, в яких вивчаються переважно фізіологічні ознаки адаптації до умов навчальної діяльності учнів. По-друге, роботи А. Г. Хрипкова, Л. С. Здункевич, І. А. Кулак та інші, в яких ілюструється функціональний підхід, що поєднує поряд з фізіологічними, біологічними, ще й психологічні показники. По-третє, це низка праць Л.А.Венгера, К.М.Поліванова, Г.Г.Кривцова, Є.Є.Кривцова та інші, в яких розглядаються суто психологічні характеристики адаптації дітей. Узагальнення рівнів прояву шкільної дезадаптації розглядаються в дослідженнях В. Є. Кагана. Він визначив сутнісні параметри понять "шкільних неврозів", "шкільна дезадаптація" тощо [15; 265].

Актуальною  проблемою серед фахівців, які  вивчають особливості адаптації  дітей до школи, вважається визначення детермінуючих її факторів. Так, Н.Шипковенські провідну роль у порушенні шкільної адаптації відводить дидаскологенії, тобто порушенням психогенного характеру, які зумовлюються    непедагогічними    вчинками     вчителя.    Низка   авторів (К.В. Бардін, В. М. Петрунек, Л. М. Таран) вважає, що успішність процесу адаптації школяра до навчальної діяльності залежить від особливостей відношення до учня в родині.

Вчені (В. І. Войтко, Ю. З. Гільбух) відзначають, що процес адаптації школяра залежить від рівня опанування ним навчальною діяльністю [10;11].

Особливу  увагу фахівці приділяють факторам, що пов'язані із затримкою психічного розвитку та розладами у психічному здоров'ї дітей (Т. А. Власова, М. С. Певзнер, І. В. Ульєнкова, Т. П. Вісковатова та ін.)

Вчені (Л. М. Винокуров, М. Г. Карлсен, Г. М. Мисько та ін.) досліджували залежність процесу  адаптації дитини до школи від  комплексу нервово-психічних розладів, що мають спадкову природу і зумовлюють біологічну    схильність    дитини   до    школи.   Окремі вчені ( М.І. Буянов, Л. С. Виготський, М. Роттер та інші) до категорії дезадаптованих учнів відносять дітей з порушенням поведінки. Інші фахівці (Я. Л. Коломийський, Т. Є. Конникова, Л. І. Божович, Л. С. Славіна  та інші) вважають, що важливе значення для успішності адаптації до школи мають риси характеру особистості школяра, несформованість яких ускладнює учню входження до шкільного колективу однолітків.

Спроба узагальнити різноманітні дослідні матеріали з проблеми шкільної адаптації зроблена О. В. Новиковою. У своїй роботі вона аналізує природу  шкільної дезадаптації, виявляє її причини. Автор зосереджує увагу  на різних формах порушення адаптації  до школи в молодшому шкільному  віці. Щодо першокласника, то одним  з головних чинників психогенної  шкільної дезадаптації, на думку О. В. Новикової, виступають труднощі в  спілкуванні школяра з однолітками  та дорослими [28; 112].

У спеціальній  літературі описуються різні напрямки навчально-виховної і корекційної  роботи щодо усунення шкільних труднощів  і поліпшенню процесу адаптації  дитини до навчальної діяльності. Так, пропонується спрямовувати    роботу   на     родину   учня      (А. І. Захаров, С.В.Ковальов, В. В. Столін);    лікування та профілактику соматичних розладів (М. І. Буянов, В. Е. Каган, Н. Г. Карлсен); корекцію інтелектуальних, емоційних і особистісних порушень (М. К. Акімова, Г. М. Бреслав, К. Бютнер); психологічне консультування вчителів (Л.А. Венгер, А.Б. Добрович, Н. В. Жутикова); створення належного психологічного клімату в учнівських колективах, за рахунок добрих міжособистісних стосунків учнів (Я. Л. Коломийський, Т. С. Конникова, А. М. Лутошкін).

Важливим  фактором успішної адаптації дитини до школи є емоційне забезпечення навчально-виховного процесу (Л. І. Божович, В. В. Давидов) [9; 34].

Існують дослідження, спрямовані на забезпечення процесу адаптації до навчальної    діяльності     адекватними     умовами    емоційної регуляції (М.П. Фетіскін, О. Я. Чебикін) [8; 56]. Деякі дослідження також засвідчують, що психологічні особливості адаптації дітей до навчальної діяльності тісно пов'язані з розвитком пізнавальних процесів, комунікативних, мотиваційних та вольових якостей учнів.

 За  дослідником А.К.Гришановим, під  адаптацією слід розуміти процес  приведення основних параметрів, їх соціальний та особистісний  характер у стан динамічної  рівноваги з новими умовами  вузівського середовища як зовнішнього  фактора по відношенню до студента. До того ж слід зазначити,  що не можна вважати адаптацією  весь процес виховання. У виховання  і адаптації є не тільки  співпадаючі функції, але й  функції, що різняться. Адаптація  несе на собі характерні особливості  конкретної ситуації на рівні  підсистеми по відношенню до  виховання, яке розглядається  на рівні суспільства в цілому  як система. Для успішної адаптації  необхідний належний рівень знань,  однак в той же час спеціальні  знання далеко не завжди є  необхідною умовою для процесу  виховання людини. І не завжди  рівень культури, вихованості людини  безпосередньо впливає на його  адаптацію, хоча адаптація без  засвоєння норм, що визначаються  вихованням, фактично неможлива [13; 44].