Военно-патриотическое воспитание детей старшего дошкольного возраста

 

1.2. Особливості виховання патріотизму дошкільників як компонент моральності

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності - віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

 Патріотичні почуття  дітей дошкільного віку засновуються  на їх інтересі до найближчого  оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони  бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання  патріотичних почуттів у дошкільників  має приклад дорослих, оскільки  вони значно раніше переймають  певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

- формування уявлень про  сім'ю, родину, рід і родовід;

- краєзнавство;

- ознайомлення з явищами  суспільного життя;

- формування знань про  історію держави, державні символи;

- ознайомлення з традиціями  і культурою свого народу;

- формування знань про  людство.

Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.

Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах.

Однак лише ознайомлення із суспільним життям не вирішує завдань патріотичного виховання. Це засвідчив досвід роботи дошкільних закладів у 20-30-ті роки XX ст. Водночас не можна ігнорувати значущості ознайомлення дітей з історією і сучасністю рідної країни, іншими суспільними явищами.

Концепція розвитку дошкільної освіти в Україні (до 2007), сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.

У розділі «Дитина і навколишній світ» програми виховання «Малятко» окреслено завдання ознайомлення дітей з явищами суспільного життя за напрямами, зміст яких поглиблюється у кожній наступній віковій групі. Вже у молодшій групі діти мають знати назву рідного міста (села), а в середній повинні мати певні уявлення про Батьківщину («Батьківщина - це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина - Україна»). Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, - це народ, а ті, що народилися і живуть в Україні - український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому. Програма передбачає формування у дітей уявлень про історію рідного міста (села), походження його назви і назв вулиць, географічні та історичні пам'ятки рідного краю.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів. Старші дошкільники мають знати прапор, гімн, герб України, назву її столиці, інших великих міст, значущі географічні назви (Крим, Карпатські гори, Дніпро), пам'ятні місця (Тарасова гора у Каневі, Хортиця, заповідник Асканія - Нова тощо). Цій меті підпорядковані заняття «Ми живемо в Україні, ми дуже любимо її», «Пам'ятні місця України», «Рідне місто (село)», «Вулиці нашого міста (села)», «Наш герб» та ін.

Діти мають поступово усвідомлювати, що моральний аспект патріотизму полягає і в розвитку національної економіки (це нові робочі місця, заробітна плата працівникам, доходи бюджету, раціональне використання яких робить життя у рідній країні достойним), і в підтримці національного виробника, і в економічній, господарській порядності власників підприємств, і в розвитку меценатства тощо. Щодо цього педагог може використати приклади з історії і з сучасного життя країни. Доцільним у патріотичному вихованні дітей дошкільного віку є використання творів художньої літератури, в яких ідеться про історію і сьогодення України, життя дітей і дорослих.

До ефективних методів і форм організації патріотичного виховання належать: екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць; розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; запрошення членів родин у дитячий садок; спільні з родинами виховні заходи (День сім'ї, свято бабусь тощо); зустрічі з батьками за межами дошкільного закладу, за місцем роботи та ін.

Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства - вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.

Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції - досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї - усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).

Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості національної спрямованості освіти, її органічної єдності з національною історією і традиціями, на збереженні і збагаченні культури українського народу.

У Концепції розвитку дошкільної освіти в Україні зазначено, що провідними засадами діяльності сучасного національного дошкільного закладу мають бути національна психологія, культура та історія, а також загальнолюдські духовні надбання.

Справжні патріотичні почуття здатний виховувати високоосвічений, інтелігентний педагог-патріот, який разом з дітьми щиро радітиме успіхам вітчизняних спортсменів, артистів, учених, переживатиме їх невдачі. Такий педагог зуміє допомогти дітям усвідомити, що патріотизм є благородною пристрастю людини, він не має нічого спільного з національним егоїзмом.

Усе це активно сприятиме формуванню у дітей етики міжнаціонального спілкування, яка стосовно дитини-дошкільника передбачає симпатію, доброзичливість, повагу до однолітків і дорослих різних національностей, їхніх національних традицій і звичаїв, інтерес до їхнього життя, культури.

Формування патріотичних почуттів дітей дошкільного віку має поєднуватися з вихованням їх у дусі миру. Адже глобалізація, зростання відкритості суспільств актуалізує ідею планетарності, вселяє багатьом людям відчуття того, що вони є жителями Землі. За даними Всесвітньої організації з дошкільного виховання (ОМЕР), представники різних країн змістом мирних відносин між людьми вважають:

а) любов і повагу до ближнього, щирість, співпереживання, привітність, розуміння, вміння допомагати тим, хто потребує допомоги;

б) дотримання прийнятих у суспільстві моральних норм, протидію злу без виявлення агресивності;

в) почуття солідарності та відповідальності стосовно інших.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні тлумачить поняття «людство» як сукупність усіх людей, які населяють планету, як усвідомлення того, що народи світу прагнуть миру і щастя, процвітання рідної країни і всієї планети, турбуються про майбутнє дітей.

У дошкільному закладі розкриття етнічної багатоманітності світу доцільно починати з ознайомлення безпосередніми методами. Передусім слід ознайомити дітей з народами, які населяють країну та сусідні держави, а також із народами, що є носіями іноземної мови, яку діти вивчають у дошкільному закладі. Дошкільників, як правило, цікавлять казки, ігри, побут інших народів; залюбки вони спілкуються з представниками різних національностей.

Успіх національного виховання значною мірою залежить від національної та міжнаціональної культури батьків і педагогів.

Спрямованість морального виховання на загальний особистісний розвиток дитини, його неперервність у педагогічному процесі, багатоманітність напрямів і методів вимагає високої професійної та моральної культури вихователя, гуманістичної спрямованості його педагогічної діяльності, вміння розуміти дитину і діяти спільно з нею. Результатом такої роботи може стати вищий рівень моральної вихованості дітей - здатність до морального самовдосконалення, усвідомлена потреба в ньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Організація військово - патріотичного виховання в навчально - виховном процесі ДНЗ

2.1 Організація  та процедура дослідження

Дослідження з вивчення сформованості військово - патріотичних почуттів проводилося на базі Дитячого навчального закладу № 49 серед вихованців старшої групи “ Метелик ”, в групі 35 дітей, та  групи “ Веселка ”, в якій теж 35 дітей.

Дослідження включає три етапи. Перший, констатуючий, етап  спрямований на діагностику вихідного рівня розвитку сформованості військово - патріотичних почуттів у дошкільнят. Другий, формуючий, етап являє собою серію ігор, розгляд фотоальбомів, творчі завдання, прослуховування музичних творів, читання художніх творів, легенд, виставка малюнків, спільна робота дітей та баків, які регулярно проводилися з випробуваними експериментальної групи. Третій, контрольний, був направлений на з'ясування змін у розвитку сформованості військово - патріотичних почуттів у дітей, які сталися в результаті формуючого етапу.

З метою діагностики рівня розвитку військового патріотизму як моральної якості у старших дошкільників застосовувалися такі методи: спостереження, аналіз змісту питань дітей вихователю, аналіз дитячих малюнків, бесіда з дітьми.

При цьому враховувалося, що ознаками прояву у дітей патріотизму є наявність таких компонентів: когнітивного; емоційно - чуттєвого;  діяльнісно - практичного.

Психологами та педагогами встановлено, що розвиток інтересу до яких-небудь явищ, предметів тісно пов'язане з наявністю знань про ці явища або предмети. Тому перш, ніж вивчати інтереси дітей, було поставлено завдання виявити знання старших дошкільників про рідний край:

- назву своєї країни, столиці  України, свого міста;

- знання символіки рідного  міста; деякі історичні відомості, пам'ятки рідного міста;

- особистісне ставлення  до рідного краю.

При розробці методики та інструментарію дослідження знань та інтересів дітей з метою отримання більш достовірної інформації ми намагалися враховувати такі психологічні особливості дошкільнят, як навіюваність, копіювання, наочно - дієвий і наочно-образний характер мислення, невисока стійкість і зосередженість уваги, швидка стомлюваність. У дослідженні були використані:

          1. Індивідуальні бесіди з питань (про назву країни, її столиці, рідного міста).

2. Практичні завдання (ігри "Де знаходиться пам'ятник ?", "Знайди свій прапор " і “Склади герб”).

3. Словесні завдання (індивідуальні питання по темі: " Мій улюблений Миколаїв").

4. Бесіди по картинках, що зображує визначні місця  рідного міста, відвідування патріотичного  куточка, конкурс малюнків.

5. Аналіз дитячих малюнків.

 Робота була розділена  на 4 блоки:

"Моя Батьківщина - Україна ".

"Рідне місто".

" Символіка рідного  міста".

“ Особистісне ставлення до рідного краю” .

        З  метою визначення рівня розвитку  у дітей уявлень про рідну  країну була проведена бесіда  на тему: "Моя Батьківщина - Україна". Бесіда проводилася індивідуально  з кожною дитиною з наступних  питань: як називається країна, в  якій ти живеш? як називається  столиця України? в якому місті  ти живеш?

         Попередньо було проведено відвідування патріотичного куточка, розглядання альбому "Моя Україна", "Наш Миколаїв".

      Відповіді дітей оцінювалися наступним чином: повна розгорнута відповідь - 3 бали, відповідь неповна, з уточненнями педагога - 2 бали, на поставлене запитання відповідає насилу, в основному невірно - 1 бал.

        У ході бесіди з'ясувалося, що всі діти знають назву країни, в якій вони живуть, менше половини знають назву столиці Україна, не всі дошкільнята можуть відповісти правильно на питання: в якому місті ти живеш? Ми отримали  наступні показники рівня дітей по цьому завданню: з високим рівнем – 9% дошкільнят; з середнім рівнем – 27%; з низькими показниками – 64 %.