Особливості просвітницької роботи вихователя з батьками випускників дошкільного навчального закладу

2. Розвивайте самоповагу.

–Висока самооцінка додає  сміливості братися за нове, і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитині такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж  інших, викликали повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що  успіх, майбутній добробут залежить від них самих. Які форми для цього ви використовуєте?

3. Навчіть дитину спілкуватися.

–Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички, під час спілкування:

• щира любов до батьків, дає відчуття захищеності;
• приязне ставлення до оточуючих, не лише до близьких і рідних;
• зовнішня привабливість: одяг, манери;
• можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вихователів, ровесників;
• висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі:
• мати хоча б середній запас слів, вміння підтримувати розмову.

4. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

–Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

–Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а  й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки, тільки не суворо, не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка  батьків, а пізніше – ровесників.

6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.

–Найкращий спосіб виявити  батьківську любов – кохати матір  своїх дітей. Жінка, зігріта чоловічою  любов'ю і повагою, добре ставиться  до сім'ї. Усе це краще за будь-яку  лекцію дасть зрозуміти дитині, що сімейне життя  – це, насамперед, рівноправ'я у стосунках, відповідальність перед дорогою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу, піклуватися про неї.

7. Живіть у хорошому оточенні.

–Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири  і поведінку.

8. Будьте в міру вимогливими.

–Не будьте тиранами. Запам'ятайте, що відповідальними, розумними і  слухняними діти стають не відразу. На це треба витратити роки.

9. Привчайте дитину  до праці.

–Подбайте, щоб діти без  примусу набули трудових навичок, допоможіть заповнити їхнє життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху. Просіть у дітей допомоги. Але все це має бути цікавою, захоплюючою грою, а не важкою необхідністю.

10. Пильнуйте, щоб дитина не стала „телеманом”.

–Перегляд телепередач через міру гальмує у дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Телепередачам слід протиставляти ігри, розгляд ілюстрацій, заняття корисною діяльністю, допомога батькам, проведення більше часу з батьками.

IV. Батьківське „Вірую”.

Послухайте, як впливає  ваша поведінка на дітей.

Якщо дитина живе серед  критики – вона вчиться судити інших.

Якщо дитина живе серед  ворожнечі – вона вчиться „воювати”.

Якщо дитина зустрічається  з насміхом – вона стає „несміливою”.

Якщо дитина приневолена  соромитись – вона почувається винною.

Якщо дитина знаходить  розуміння – вона стає терплячою.

Якщо дитина відчуває заохочення – вона пізнає свою вартість.

Якщо дитина живе серед  похвал – вона пізнає вартість інших.

Якщо дитина живе у справедливості – вона стає справедливою.

Якщо дитина знаходить  визнання  – вона буде задоволена собою.

Якщо дитина живе у  довір'ї й приязні – вона знайде в житті любов.

VI. Висновки.

І пам'ятайте, що виховання  дітей в сім'ї – не особиста справа батьків, а справа великої державної ваги, тому що наші діти – це майбутнє України. Наші діти – це майбутні батьки, які теж будуть виховувати своїх дітей. Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми.

 

2.3. Значення змістовної просвітницької роботи вихователя з батьками для підготовки випускників дошкільних навчальних закладах до навчання у початковій школі

З метою перевірки  та оцінки ефективності просвітницької роботи вихователя з батьками для підготовки випускників дошкільних навчальних закладах до навчання у початковій школі ми провели контрольний етап дослідження. Для цього ми повторно запропонували батькам дати відповідь на запитання анкети.

Отримані результати повторного анкетування батьків випускників ДНЗ виявили, що вихователі почали ознайомлювали батьків з програмами за якими ведеться навчання та виховання дітей в ДНЗ. 34% батьків зазначали, що  вони були частково обізнані з програмами, а тепер їхні знання значно поглибилися, і вони за це дуже вдячні вихователям. Лише 11% батьків відмовилися від ознайомлення з програмами, їх не цікавить дана проблема. 65% батьків дякували вихователям за проведену просвітницьку роботу з даного питання. Після проведеної роботи вихователями поглибилися знання батьків про освітні документи.

Даючи відповіді на запитання «Як Ви дізнаєтеся про зміст навчально-виховного процесу групи, в якій перебуває Ваша дитина?» батьки зазначали: 72% від вихователів, 23% зі стенду «інформація для батьків» та 5% зі слів дитини.

Також в процесі дослідження  виявилося що переважають такі форми співпраці між ДНЗ і сім’єю як 53% бесіди, 34% лекції та батьківські збори, 13% про форми співпраці чули, але не відвідують їх.

На запитання: «Чи ознайомлювали Вас вихователі з особливостями підготовки дитини до школи?» 67% батьків зазначили, що так, 10% вважають що допомоги вихователів не потребують, 13% батьків зазначили, що вихователі ознайомлюють їх з підготовкою дитини до школи лише при їх ініціативі.

Відповідаючи на запитання «Як часто Ви відвідуєте заходи організовані вихователями та дирекцією ДНЗ?» 42% зазначили, що 1 раз на рік, 11% відвідують лише при нагальній потребі та 47% стверджують, що не пропускають жодного з заходів і самі досить часто пропонують відповідну тематику для обговорення.

Після проведеної просвітницької роботи на запитання «Чи цікавитесь Ви педагогічною літературою щодо підготовки дитини до школи» 57% батьків зазначили, що цікавляться, лише 12% батьків не бачать в цьому потребі, 31% батьків лише інколи читають педагогічну літературу.

Відповідаючи на запитання «Чи ознайомлювали Вас вихователі з проблемою майбутньої адаптації Вашої дитини до школи?» 63% батьків зазначали, що так, 10% батьків зазначали, що ні, та 27% батьків вважають, що ще рано про це думати.

«Чи реалізовується на практиці проголошений принцип активної взаємодії дитячого садка і сім’ї заради досягнення мети розвитку виховання, навчання дітей» 57% батьків зазначили, що так, 43% стверджували що ні.

Відповідаючи на запитання «Чи зрозуміли Ви в ході проведення просвітницької роботи у чому полягає готовність дитини до школи?» 84% батьків зазначили, що так, 16% зазначили що ні. Загалом, більше половини батьків, а саме 69%, переконані, що їх дитина може легко зосереджуватися на конкретному об'єкті, та готова до школи як психологічно так  і інтелектуально.

На запитання: «Чи сприяє спільна робота вихователя з сім’єю підготовці дітей до школи?» 67% батьків зазначили, що так, 33% вважають що ні.

Продовжити запропоноване  речення батькам випускників ДНЗ після просвітницької роботи було досить легко. Батьки стверджували: «Моя дитина йде до школи тому, що прагне до знань», «Моя дитина йде до школи тому, що інтелектуально готова до неї», «Моя дитина йде до школи тому, що психологічно готова до неї», «Моя дитина йде до школи тому, що психолого-фізіологічно готова». Дослідження уявлень батьків про готовність дитини до школи показало, що батьки мають установку на досить високий рівень розвитку психічних процесів дитини та її можливість виконувати всі навчальні завдання.

Даючи відповідь на запитання  «Чи достатньо гармонійні Ваші  відносини з вихователями щодо питань навчання і виховання дітей?» 53% батьків відзначили, що так, 29% стверджують що ні. І лише 18% сказали, що їм не подобаються деякі моменти у роботі вихователя щодо виховання.

Даючи відповідь на запитання  «Чи достатньо,  на Ваш думку, проводяться в ДНЗ цілеспрямовані заходи для батьків з метою підвищення  їх педагогічної культури?» 54% батьків зазначили, що ні, 9% вважали що в цьому немає потреби. 37% батьків відзначали, що такі заходи проводяться та є досить ефективними при підготовці дітей до школи.

Просвітницька робота вихователя з батьками значно сприяє підготовці випускників дошкільних навчальних закладах до навчання у початковій школі. Адже співпраця ДНЗ і батьків дає змогу значно швидше підготувати дитину до школи. Батькам дані конкретні рекомендації стосовно організації індивідуальних занять із дітьми, які направлені на подальший розвиток інтелектуальної сфери дитини.

Отже, організація групових та індивідуальних форм роботи з батьками створює оптимальні умови для розвитку рефлексивної позиції батьків щодо дітей, конструктивного переосмислення проблем, а також сприяє формуванню взаєморозуміння між батьками та дітьми, створює умови для покращення процесу спілкування між ними та правильної підготовки дитини до школи.

 

Висновки

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що проблема психологічної  готовності до школи на сучасному  етапі є важливою. Дану проблему вивчали такі психологи: Л.С. Виготський, Л.І. Божович, Д.Б. Ельконін, Н.Г. Салміна, О.Є. Кравцова, Н.І. Гуткіна та багато інших. Актуальним є саме питання готовності дитини до школи, і, зокрема, уявлень батьків про цю готовність, адже від рівня її сформованості залежать успіхи дитини в навчальному процесі.

Основний пріоритет  в питанні освіти дитини на етапі  її підготовки до школи, як і всього періоду дошкільного дитинства, повинен належати загальному розвитку дитини. Саме він забезпечує подальшу успішність навчання дитини в школі. Це означає, що педагоги дошкільних навчальних закладів і батьки, діти яких збираються до школи, повинні подбати, перш за все, про те, щоб у них були сформовані ті загальні здібності і ті якості особистості, що необхідні дитині для здійснення принципово нової для неї діяльності – навчання.

Підготовка до школи передбачає не лише накопичення певної суми знань, умінь та навичок з окремих предметів, а, здебільшого, формування у дітей здатності сприймати знання, розвиток у них особистого досвіду пізнання, проблемно-пошукової діяльності, елементарного експериментування. Головне в дошкільному навчанні – розвиток потенційної здатності пізнавати нове, тому на етапі дошкільного дитинства знання, вміння, навички розглядаються не як самоціль, а як засіб розумового розвитку, їх обсяг не повинен перевищувати вікових можливостей дітей і дублювати шкільні навчальні програми.

Дошкільний навчальний заклад і сім’я повинні прагнути до створення простору для розвитку дитини шляхом активної співпраці. Співпраця з сім’єю – одне з першочергових завдань, мабуть, у кожному дошкільному закладі. Сучасне життя спонукає до урізноманітнення та обновлення форм спільної роботи з батьками випускників ДНЗ. Використання різних форм і методів, залучення батьків до співпраці, творчість педагогів, дипломатичність – запорука успішної взаємодії ДНЗ і родини у підготовці дитини до школи.

Отже, основними завданнями взаємодії дошкільного закладу  і сім’ї є забезпечення дитині в сім'ї та дитячому закладі оптимальних  умов для повноцінного фізичного і психічного розвитку, сприяння задоволенню її потреби в емоційно-особистісному спілкуванні, розвиток її творчих здібностей та інтересів, підвищення рівня сформованості педагогічної культури вихователів і батьків, гуманізація цілісного виховного процесу. Адже, в результаті налагодженої взаємодії переваги отримує кожна з зацікавлених сторін.

Результати проведеного  інтерв’ю з вихователями виявили, що вони недостатньо здійснюють просвітницьку  роботу з батьками. Отримані результати анкетування дали можливість оцінити рівень знань батьків про підготовку їх дітей до школи, виявити активність та зацікавленість батьків у взаємодії з вихователями, задуматись над переоцінкою важливості просвітницької роботи. В результаті проведеної роботи було доведено ефективність просвітницької роботи батьками випускників ДНЗ. Можна з впевненістю говорити, що просвітницька робота позитивно вплинула на зміну умов спілкування між батьками та вихователями, і взагалі сприяла покращенню їх взаємин, які виявляються в кращому розумінні один одного, меншій конфліктності, більшій відкритості і активній співпраці при підготовці дітей до школи.

Мета просвітницької роботи вихователя - підвищення педагогічної культури батьків та інших дорослих членів сім'ї, в результаті чого легше  встановити єдність впливів і досягти кращих показників у підготовці до школи дитини старшого дошкільного віку. Дуже важливо добиватися такої організації спільного виховання дітей, щоб воно було взаємозбагачуючим, тобто, щоб і вихователі, і батьки прагнули перейняти один в одного найбільш цінне на основі знання процесу виховання як у дошкільному закладі, так і сім'ї.

 

Список використаних джерел:

1. Агапова И.Ю. Подготовка детей к школе. / И.Ю. Агапова, В.Б. Чеховская // Начальная школа. – 2004. - №3. – С. 19-20.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. // Дошкільне виховання. – 1999. – № 1. – С. 6-9.
3. Баранюк С. Клуб батьківського спілкування: просвітницька робота з батьками / С. Баранюк, Н. Корчага // Психолог (Шкільний світ). – 2011. – №46/47. – С. 40–54.
4. Баранюк С. Особливості організації просвітницької роботи з батьками: до батьківських зборів / С. Баранюк, Н. Корчага. // Психолог. – 2007. – №5. –  
   С. 22-24.
5. Бабаева Т. Н. Совершенствование подготовки детей к школе в детском саду / Т. Бабаева. – Л., 1990. – 81 с.
6. Безруких М. Портрет будущего первоклассника. / М. Безруких. // Дошкольное воспитание. – 2003. – №4. – С. 70-71.
7. Бондаренко Т. Проблеми підготовки дітей до школи в історії зарубіжної і вітчизняної педагогічної думки. / Т. Бондаренко. // Рідна школа. – 2003. – №9. – С. 70-73.
8. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. – М., 1968. – 446 с.
9. Волошина В. Готуємо дитину до навчання в школі / В. Волошина, Л. Лохвицька. // Рідна школа. – 2003. – №6. –С. 49-53.
10. Воспитание детей в старшей группе детского сада: Пособие для воспитателя дет. сада. / Гербова В.В., Иванкова Р.А., Казакова Р.Г. и др.; Сост. Лямина Г.М. – М.: Просвещение, 1984. – 114 с.
11. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. / Л.С. Выготский. – С.Пб.: СОЮЗ, 1997. – 224с.
12. Гончаренко А. До навчання – виважений підхід / А. Гончаренко // Дошкільне виховання. – 2004. – №1. -– С. 11.
13. Готовность первоклассников к обучению в школе. / Г. С. Ковалева [и др.] // Народное образование. – 2011. – №6. – С. 163-172.
14. Долинна О. Батьки в дошкільному закладі: споживачі та гості чи партнери-однодумці? / О. Долинна, О. Низковська. // Дошкільне виховання. – 2007. – №1. – С. 6-8.
15. Запорожець А.В. Підготовка дітей до школи. Основи дошкільної педагогіки. / За редакцією А.В. Запорожця, Г.А. Маркової. – М., 1990 – 257 с.
16. Журавлев Д. Первый раз в первый класс. Готовность к школе. / Д. Журавлев // Народное образование. – 2004. – №6. – С. 201-208.
17. Коментар до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні: Наук. метод. посіб. / Наук. ред. О. Л. Кононко. – К.: Ред. журналу «Дошкільне виховання», 2003. – 243 с.
18. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (системний підхід)./ О. Л. Кононко. – К.: Стилос, 2002. – 336 с.
19. Кулачківська С. Чекає школа. / С.  Кулачківська. // Дошкільне виховання. – 1994. – № 1. – С. 10-11.
20. Ладивір С. Як живеться шестирічним школярам? / С. Ладивір // Дошкільне виховання. – 2003. – № 6. – С. 3-5.
21. Левчишена О. Організована підготовка дитини до школи. / О. Левчишена. // Завуч. – 2009. – №28. – С. 18-19.
22. Леонтьев, А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.
23. Монина Г. Б. Психологический аспект подготовки ребенка к школе. / Г. Б. Монина // Дошкольная педагогика. – 2006. – №3. – С. 64-65.
24. Михеева О. Роль дошкольных учреждений и семьи в воспитании детей. / О. Михеева. //Дошкольное воспитание. – 1980. – №9. – С.33.
25. Новікова В.М. У співпраці – результат. Робота вихователя з батьками в ДНЗ. / В.М. Новікова. –Х.: «Ранок», 2011. – 144 с.
26. Павелків Р. В. Дитяча психологія: Навч. посіб. / Р. В. Павелків, О.П. Цигипало. – К.: Академвидав, 2010. – 432 с.
27. Парамонова Л. А. Ребенок 5-6 лет в системе дошкольного образования (к проблеме подготовки к школе). / Л.А. Парамонова, К.В. Тарасова, Т.И. Алиева // Психологическая наука и образование. – 2005. – №2. –  
    С.12-17.
28. Платонова А. А.  Успешное завтра будущего первоклассника. / А.А. Платонова // Начальная школа. – 2005. – №5. – С. 102-104.
29. Прокопенко В.І. Психолого-педагогічні особливості підготовки дітей до навчання у школі. / В.І. Прокопенко.  // Дошкільне виховання. – 1997. – №11. – С.12 -13.
30. Сухарева Л.С. Піклуємося разом. Робота з батьками дошкільників. – 2-ге видання. – Х.: «Основа», 2008. – 126 с.
31. Усачова Л. В. Інтелектуальна готовність, як структурний компонент психологічної готовності дитини до школи: сборник / Л.В. Усачова // Вісник : Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – Київ: НПУ, 2003. – Вип. 6. –  
    С. 164-166.
32. Фадєєва Т. Готовність дитини до шкільного навчання. / Т. Фадєєва // Рідна школа. – 2003. – №12. – С. 14-17.
33. Федорович Л.О. Сім’я та дитячий садок: аспекти взаємодії у вихованні особистості. / Л.О. Федорович. // Імідж сучасного педагога. – 1999. – № 4. – С. 42-43.
34. Федорович Л.О. Співробітництво сім’ї, дошкільної установи і школи у підготовці дітей до навчання. / Л.О. Федорович // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів”. – Полтава, 2000. – С. 128-130.
35. Эльконин Д.Б. Особенности психического развития детей 6-7 лет. / Д.Б. Эльконин, А.Л. Венгер. – М.: Педагогика, 1988. – 136 с.