Особливості просвітницької роботи вихователя з батьками випускників дошкільного навчального закладу

Інколи, щоб вияснити умови життя  дитини, її інтереси, познайомити батьків  з найбільш ефективними прийомами  підготовки дітей до школи вихователі відвідують своїх вихованців вдома. В такому випадку педагог повинен бути толерантним, щоб батьки відчули, що їхній дитині бажають добра. Для цього потрібно досконало продумати свою поведінку, ідеї та пропозиції при звертанні до батьків [25, с.16].

Куточки для батьків організовують  з ціллю інформації батьків та знайомства їх з педагогічними питаннями. Це можуть бути книги, журнали, фотографії, дитячі роботи, пам’ятки для батьків, оголошення. Тематика матеріалів міняється в залежності від завдання виховання на даний період.

Виставки для батьків проводять  з ціллю пропаганди педагогічних знань. Їх присвячують до батьківських зборів, конференцій або консультацій («Книга для малюка – зробили тато, мама й я», «А в садочку нашому добре жити»).

Головна ціль батьківських конференцій - обмін досвідом підготовки дітей до школи. До виступів залучають батьків. Тему вибирають наперед. (Моральне виховання дітей в сім’ї). Готують декілька виступів «Про виховання чесності та правдивості», «Виховання працелюбства у дітей», «Батько як вихователь», «Батьківський ринг») [24, с.33].

Двері дошкільного закладу повинні бути завжди відкриті для батьків. Дні відкритих дверей – дієва форма педагогічної просвіти батьків у ДНЗ, яка взаємно збагачує батьків і педагогів досвідом вивчення особливостей дітей та мистецтвом їх підготовки до навчання у школі.

Проводячи зустрічі за «круглим столом», батьки мають можливість дістати  відповіді на численні запитання  у бесідах з психологом, логопедом, лікарем і з конкретної теми. («Запитуйте – відповідаємо», «Школа здорової дитини», «Як навчити дитину правильно  вимовляти звуки», «Сімейні традиції»).

Правильно користуватись педагогічними знаннями, узятими з літератури або бесід, вміє не кожен. Тому, в багатьох НДЗ започатковують «Клуб молодих батьків» – як дієву форму педагогічної просвіти. Сьогодні, найважливіше – це переконати батьків не порівнювати свою дитину з іншими дітьми, а порівнювати її наступні досягнення з попередніми.

Важливим моментом у роботі з  батьками є батьківські збори. Загальні (для батьків цілого садка) збори  проводять раз в квартал, де обговорюють  підсумки навчально-виховної роботи та шляхи її покращення, поєднують з поглядом занять. А також знайомлять батьків з конкретними завданнями на навчальний рік, роботою батьківського комітету («Вечір великої сім’ї», «Дискусійний клуб з проблем виховання», «Клуб послідовників сім’ї Нікітіних») [14, с.8].

За ціль групових зборів в основному  беруть знайомство батьків з конкретними  педагогічними питаннями. Проводять  їх нетрадиційно «за круглим столом та часткою чаю», так, щоб батьки почували себе вільно та невимушено. При виборі теми зборів і підготовці до них беруть до уваги вік дітей та період відвідування дитиною дошкільного закладу. Найчастіше тематику підказує саме життя, інтереси і потреби групи («Ми вже великі», «Особливості дитини раннього віку», «Як підготувати малюка до школи»). Проведення батьківських зборів допомагає згуртувати всіх батьків, підвищити відповідальність кожної сім’ї за свій вклад та отримати позитивний досвід виховання дітей [21, с.19].

Адже найпершим обов’язком педагогів  є поширення педагогічних і психологічних знань кращим сімейним вихованням, збагачення батьків новими освітніми та виховними технологіями при підготовці дітей до школи.

Педагоги дошкільного закладу  намагаються якомога тісніше  співпрацювати з батьками кожної дитини. Батьки не повинні виступати в ролі експертів чи спостерігачів роботи педагогів. Батьки – рівноправні партнери і союзники. Практика показує: жодні заходи не дадуть позитивних результатів, якщо до них не залучати батьків, якщо поставлені проблеми не розв’язуються разом з ними – першими і найавторитетнішими  
вчителями [25, с.99].

Процес формування всебічно розвиненої, здорової особистості на різних вікових станах неможливий без постійного взаємозв’язку родинного та суспільного виховання.

Основними показники  результативності просвітницької роботи вихователя з батьками випускників дошкільного навчального закладу є створення доброзичливої атмосфери взаємостосунків; гуманізація виховного процесу в дошкільному закладі і сім'ї; відмова від будь-яких форм фізичного та психічного тиску на дитину, насилля над її гідністю; підвищення рівня загальної та педагогічної культури батьків і педагогів, їх зорієнтованість на самовдосконалення і саморозвиток; створення умов для повноцінного фізичного, інтелектуального, морального, естетичного й соціального розвитку дитини, забезпечення первинних ціннісних орієнтацій у різноманітних галузях життя, у культурній спадщині народу.

Розділ ІІ. Особливості координаційної взаємодії педагога з батьками випускників дошкільного навчального закладу

2.1. Зміст та форми організації просвітницької роботи вихователя з батьками випускників дошкільного навчального закладу

Експериментальне дослідження координаційної взаємодії педагога з батьками випускників дошкільного навчального закладу провели на базі ДНЗ №9, м. Броди, Львівської області. У дослідженні брали участь 28 батьків дітей старшого дошкільного віку та вихователі (Додаток 1,2). Експериметнальне дослідження проводилося з 27 березня по 21 квітня.

В ході дослідження були використані такі методики: для вихователів інтерв’ю, для батьків – анкетування (Додаток 3,4.).

На основі отриманих даних інтерв’ю, проведеного з вихователя підготовчої до школи групи, ми отримали наступні результати. Зокрема, на запитання «Як впроваджуйте у роботу з батьками зміст основних актів та законів?» вихователі не могли дати відповіді. Лише зазначали, що батьки і так обізнані з даного питання.

Даючи відповідь на запитання  «Які форми просвітницької роботи Ви проводите з батьками?» вихователі зазначали: «конференції, збори, батьківські клуби, індивідуальна робота з батьками, консультації, бесіди, лекторії, тренінги, спільні свята, дозвілля, змагання, години відвертої розмови». На цих формах роботи вихователі ознайомлюють батьків з підготовкою дітей до школи, з психологічними особливостями даного віку, дають поради в якому напрямку потрібно працювати з тою чи іншою дитиною. На запитання: «Чи залучаєте до активної участі  батьків у життя групи?» вихователі зазначили, що так.

Даючи відповідь на запитання  «Чи задоволені Ви співпрацею батьків, діти яких перебувають у Вашій групі?» вихователі зазначили, що не цілком задоволені.

Адже частина батьків випускників ДНЗ є досить пасивними в цьому питанні, і лише зрідка відвідують організовані для них заходи і не хочуть співпрацювати з ДНЗ.

Вихователі стверджують, що проводять з батьками просвітницьку роботу щодо безпосереднього підготування дітей до школи, але частина батьків не дослухається до їх порад рахуючи своїх дітей найрозумнішими і цілком готовими до школи. Лише незнана частина батьків реагують на поради та рекомендації щодо підготовки дитини до школи.

Бесіди з батьками щодо підготовки до школи проводяться як індивідуальні так і групові. Індивідуальні проводяться приблизно 2 рази в тиждень, колективні один раз на тиждень. При цьому враховується зайнятість батьків на роботі.

Отримані результати інтерв’ю свідчать про те, що вихователів не задовольняє відвідування батьками організованих заходів. Частина батьків їх просто ігнорує. Ті батьки які відвідують заходи, активно працюють зі своїми дітьми.

Незначна частина батьків цікавляться успішністю своїх дітей, не бачачи в цьому суттєвої необхідності.

На запитання «Які форми співпраці між Вами і батьками переважають?» вихователі зазначили, що бесіди та лекції.

Результати анкетування  батьків випускників ДНЗ показали, що вихователі не ознайомлювали їх з програмами за якими ведеться навчання та виховання їхніх дітей в ДНЗ. Деякі батьки зазначали, що в цьому немає потреби, адже вони і так їх знають (34%). Були і такі батьки, які не мали уявлення про що йдеться (66%).

Лише незначна частина  батьків назвали освітні документи. На запитання «Як Ви дізнаєтеся про зміст навчально-виховного процесу групи, в якій перебуває Ваша дитина?» батьки зазначали: 56% зі стенду «інформація для батьків», 31% від вихователів, 13% зі слів дитини.

Відповідаючи на запитання  «Які форми співпраці між ДНЗ і Вами переважають» батьки зазначали: 23% бесіди, 12% лекції, 15% зазначали, що це батьківські збори, 50% про форми співпраці взагалі не чули.

Даючи відповідь на запитання: «Чи ознайомлювали Вас вихователі з особливостями підготовки Вашої дитини до школи?»  лише 27% дітей зазначили, що так, 47% стверджують що допомоги вихователів не потребують, 26% батьків зазначили, що вихователі ознайомлюють їх з підготовкою дитини до школи лише при їх ініціативі.

На запитання «Як часто Ви відвідуєте заходи організовані вихователями та дирекцією ДНЗ?» 43% зазначили, що 1 раз на рік, 21% відвідують лише при нагальній потребі та 26% зазначили, що не пропускають жодного з заходів, тому що активно цікавляться життям ДНЗ.

Відповідаючи на запитання  «Чи цікавитесь Ви педагогічною літературою щодо підготовки дитини до школи» 37% батьків зазначили, що цікавляться, 32% батьків не бачать в цьому потребі, стверджують що вихователі все зроблять і без них, їх за що гроші платять, 41% батьків лише інколи читають педагогічну літературу.

На запитання «Чи ознайомлювали Вас вихователі з проблемою майбутньої адаптації Вашої дитини до школи?» 56% батьків зазначали, що ні, 12% батьків зазначали, що так, та 40% батьків стверджували, що на даний момент їм це не актуально, до вересня ще далеко.

Даючи відповідь на запитання  «Чи реалізовується на практиці проголошений принцип активної взаємодії дитячого садка і сім’ї заради досягнення мети розвитку виховання, навчання дітей» лише 16% батьків зазначили, що так, 84% відмічали що ні, вони не бачать в цьому потреби.

Відповідаючи на запитання  «Чи зрозуміли Ви в ході проведення просвітницької роботи у чому полягає готовність дитини до школи?» 44% батьків зазначили, що так, 56% зазначили що ні. Загалом, більше половини батьків, а саме 53%, переконані, що їх дитина може легко зосереджуватися на конкретному об'єкті, що має особисте значення у готовності до школи, знає букви, вміє читати по складах. Лише 11% батьків зазначили, що їхніх дітей високий рівень пізнавальної діяльності й пізнавальної активності, вони вміють самостійно вирішувати прості розумові завдання. 36% батьків абсолютно впевнені, що для дитини не виникне труднощів із запам'ятовуванням та відтворенням запропонованого матеріалу, що пам'ять їх дитини розвинута на достатньо високому рівні для навчання в школі. Як видно, з результатів даного запитання, жоден з батьків, відповідаючи на це запитання, не припускає неуважності своїх дітей, що свідчить про переоцінку можливостей рівня готовності дитини до школи.

На запитання: «Чи сприяє спільна робота вихователя з сім’єю підготовці дітей до школи?» 27% батьків зазначили, що ні, це марна трата часу, 48% переконані що так, батьки повинні допомагати вихователям у всьому. 25% батьків не можуть дати відповіді на це питання.

Продовжити запропоноване  речення батькам випускників  ДНЗ було досить тяжко. Зокрема вони зазначали: «Моя дитина йде до школи тому, що цілковито готова до неї», «Моя дитина йде до школи тому, що вміє читати і писати», «Моя дитина йде до школи тому, що кожен день прагне дізнаватися щось нове і нове», «Моя дитина йде до школи тому, що має добре розвинене мислення», «Моя дитина йде до школи тому що, дуже хоче вчитися», «Моя дитина йде до школи тому що, підходить по віку», «Моя дитина йде до школи тому, що за психологічним розвитком готова», «Моя дитина йде до школи тому, що цього потребує законодавство», «Моя дитина йде до школи тому, що цілком задовольняє вимоги до першокласників».

Батьки вважають, що у їхніх дітей достатній  рівень знань, зокрема: стверджувально («так») відповіли 40% , «мабуть так» - 46%. Й лише 14% відповіли, що рівень знань «міг бути й вищим». Тобто, 86% батьків переконані, що у плані знань дитина готова до навчання в школі.

Таким чином, батьки абсолютно впевнені, що всі пізнавальні процеси добре розвинуті у їхніх дітей. Вони багато читають дітям, розповідають, грають у різні розвиваючі ігри, і це переконує батьків у можливостях своєї дитини легко запам'ятовувати і відтворювати матеріал, переказувати прочитане, доповнювати переказ вигаданими подіями.

На запитання «Чи достатньо гармонійні Ваші  відносини з вихователями щодо питань навчання і виховання дітей?» 42% батьків зазначили, що так, 58% стверджують що ні, їм не подобаються деякі моменти у роботі вихователя щодо виховання їхніх дітей.

Даючи відповідь на запитання  «Чи достатньо,  на Ваш думку, проводяться в ДНЗ цілеспрямовані заходи для батьків з метою підвищення  їх педагогічної культури?» 78% батьків зазначили, що ні, 14% вважали що в цьому немає потреби. Лише 8% батьків  відзначали, що проводяться такі заходи.

В процесі проведення анкетування з батьками встановлено, що основою їх суджень у оцінці просвітницької роботи вихователів  є висновки стосовно їх діяльності. Просвітницька робота вихователя з батьками випускників ДНЗ ведеться на низькому рівні, причому відчувається як провина самих вихователів так і батьків.

Дошкільні заклади повинні  сприяти формуванню адекватних уявлень батьків про рівень можливостей дітей та їх готовність до шкільного навчання, проводити пропаганду щодо більш детального ознайомлення зі структурою та змістом навчального курсу, із системою оцінювання результатів навчання, а головне, про складові психологічної готовності, зокрема, роблячи акцент на правильному формуванні інтелектуальної готовності дитини до навчання у школі. Батьки в свою чергу повині бути відкриті до активної взаємодії з ДНЗ.