Особливості перекладу метафор у художньому творі Артура Хейлі "Аеропорт"

• "Driving down the dangerous terrains of Guatemala was nothing but playing with fire in the belly."

• "The defense attorney - Mel Bakerfeld never misses on winning an argument.."

• "Even before the project started, Cindy’s thoughts were already on the wings"

Метафоричні словосполучення, компонентами яких виступають дієслова зі значенням «хвилювання або переживання будь-яких почуттів, стану» найчастіше є традиційними поетичними й індивідуально-авторськими метафорами. Психічний стан людини передається метафорами, в яких використовується семантика дієслів мовлення, пов’язаних зі звуковими асоціаціями, наприклад:

• “Her voice is music to his ears.”

• “Nothing is changeable but her nightingale song”

• “The crying of the airplanes was making him mad”

Найбільшу групу  індивідуально-авторських метафоричних структур метафоричних структур типу «дієслово + іменник» представляють ті, в яких зображуються явища природи. Це приклади такого типу:

• "But my heart is a lonely hunter that hunts on a lonely hill."

• "The rain came down in long knitting needles."

• "The streets were a furnace, the sun an executioner."

 

2. 2   Структурна класифікація метафор у творі «Аеропорт» Артура Хейлі

Метафора - це твердження про властивості об'єкта на основі деякого подібності з уже позначеним у переосмислено значенні слова. Тут можливий гіпотетичний домисел  і превалює суб'єктивне початок у погляді на дійсне. Тому метафора так широко експлуатується в кваліфікативно-оцінної діяльності свідомості. Техніка метафори - основний прийом непрямої номінації. Ця закономірність обумовлена ​​тим, що при формуванні непрямих найменувань у переосмисляет значенні актуалізуються ті ознаки, які істотні щодо сенсу і детонації опорного найменування. Це створює умови для предикації об'єктам нових, невласних для них ознак, а тим самим - для стрибкоподібного розвитку нового сенсу за рахунок інтерференції вже позначених попередньому значенні властивостей об'єкта і зрощення з ним ознак, атрібутіруемих знову позначається «зі сторони» опорного найменування. [14]

Проаналізувавши твір Артура Хейлі ми розглянули класифікацію метафор за приналежністю до певної частини мови і згідно якої було виділено 3 типи: іменникова, прикметникова та дієслівна.

Іменникова:

Іменники використовуються в основному для називання предметної дійсності. Тому іменникова метафора — це метафора-номінація, що переважно має емоційно-оцінне навантаження. Визначальну роль у процесі метафоризації відіграють ознаки предмета чи явища, назва якого набуває переносного значення, конотації, що супроводжують слово-оболонку[14]. Іменникові метафори становлять основний масив метафорики у художньому творі Артура Хейлі:

The family nest - сімейне гніздечко

Money was now his light - гроші зараз були світлом  для нього

Pretty penny - кругла сума.

Crown of red-gold hair - корона золотисто - рудого волосся.

Прикметникова:

За допомогою  прикметника виражається пасивна  ознака предмета чи явища. Прикметникова  метафора — це метафора-характеристика, що виражає пасивну ознаку предмета чи явища, поєднує функції номінації  і дескрипції з акцентом на дескриптивність метафоричного вислову. Прикметникова метафора трапляється в художніх творах частіше за іменникову.[14] Прикметникові метафори часто функціонують паралельно з відповідними за змістом іменниковими метафорами:

Newborn idea – новонароджена ідея

Sick imagination – хвора уява

cold grey eyes - холодні сірі очі

sad blow - прикрий удар

Дієслівна:

Дієслівна метафора є найцікавішою стилістичною фігурою, що базується на транспозиції та за допомогою якої виражається активна ознака предмета. Дієслово передає інформацію про динаміку розвитку явища, про процесуальність та змінність, про діяльність, яка може перетворювати дійсність за подібністю до інших процесів[14]:

She poured out the whole story - вона вилила всю історію

Had had his eye on a house - поклав очей на будинок.

She held a peculiar position amongst them - вона займала  дивну позицію серед них.

 

2. 3 Особливості  перекладу метафор у творі  «Аеропорт» Артура Хейлі.

Аналізуючи  переклад твору Артура Хейлі «Аеропорт» ми зосередили свою увагу на особливостях структурно-еквівалентного та структурно - нееквівалентного типів перекладу, а також на збереженні принципів експресивної та емоційної адекватності перекладу даного твору. Наведемо приклади метафор, які ми зустріли в тексті та проаналізуємо їх.

«Temperament protested - характер протестував.» Когнітивна метафора заснована на вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «temperament», вжите в метафоричному значенні саме по собі не може «протестувати», але все-таки тут таке перенесення можливий, тому що під даною одиницею мається на увазі «man - людина». А саме «man 's temperament». Таким чином, в наявності процес когнітивної концептуальної деривації. Іменник «temperament» вербалізує вже існуюче поняття «man 's temperament». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

«Bandied from mouth to mouth - переходити з вуст у  вуста.» Метафорична одиниця «mouth - рот, вуста» є когнітивної метафорою, де метафоричне перенесення здійснюється при вживанні іменника в предикативній кваліфікуючу функції. У даному випадку іменник «mouth - рот, вуста» виступає в новому оточенні. Це перенесення можливий, так як «рот, вуста» вживається у значенні «людина, яка передає будь-яку інформацію». Відбувається процес когнітивної деривації. Вторинна номінація виступає як особливий тип представлення знань.

 «Hold on – And they shot up through the clouds. A minute later, they burst out into a blaze of sunlight. It was a different world. The wheels of the car skimmed the sea of fluffy cloud, the sky a bright, endless blue under the blinding white sun».

«Тримайся! — і вони рванули крізь хмари. За хвилину опинилися вже під  яскравим сонечком. То був зовсім інший  світ. Колеса машини ковзали поверхнею  моря з пухнастих хмаринок. Ясну і безмежну блакить неба затопило сліпучо біле сонячне проміння.»

У наведеному прикладі прості речення послідовно передані простими реченнями, а складносурядне речення розбито на два простих, що відповідає загальній тенденції твору. Яскравість образної системи твору досягається за рахунок використання стилістичних засобів, зокрема епітетів, порівнянь, метафор, фразеологічних зворотів.

«Mel had cherished hopes - Мел плекав надії.» Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Дієслово «to cherish - плекати» вживається в новому оточенні, вербалізує вже існуюче поняття «to dream, to hope». Таке перенесення в даному випадку можливий, тому що даний дієслово в поєднанні з іменником «hope - надія» приносить нове значення «сподіватися». Вторинна номінація виступає як особливий вид представлення знань.

«A very sweet look had come into the old lady's face - дуже світлий  погляд з'явився на особі старої дами.»  Метафоричне перенесення здійснюється при вживанні дієслова у функції предиката (had come into). У даному разі метафора носить емоційно-експресивний характер. Метафора принесла нове значення дієслова «to come into - з'являтися», причому перше значення даного дієслова «приходити в». Тут метафоричну конструкцію можна було уявити, як «the look of old lady 's face was sweet».

«Their faces said very plainly - на їхніх обличчях було ясно написано.» Когнітивна метафора, метафоричний перенос в якій здійснюється за допомогою іменника в предикативній кваліфікуючу функції. Іменник «face - особа» вживається в новому оточенні і утворює вторинну номінацію. Таким чином, дана одиниця вербалізує вже існуюче поняття «their looks were very plainly - у них був ясний погляд». Таким чином, вторинна номінація виступає як особливий вид знань.

 «She took a thing into her head - вона вбила собі щось у голову.» Метафоричне перенесення в цій когнітивної метафори здійснюється за допомогою дієслова у функції предиката. Слід зауважити, що дослівний переклад тут такий: «вона поклала собі щось у голову». Таким чином, ми бачимо, що дієслово «to take - брати» вживається в переносному значенні і реалізує вже існуюче поняття «think - думати». Отже, вторинна номінація представляється як особливий вид знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Проаналізувавши твір Артура Хейлі «Аеропорт» було розглянуто класифікацію метафор за приналежністю до певної частини мови і згідно якої було виділено 3 типи метафор: іменникова, прикметникова та дієслівна. Серед досліджуваних прикладів 40% метафор є іменникові, 15% − прикметникові і 45% − дієслівні.

Проаналізовано  способи реалізації метафоричного значення іменника: у сполученні з прикметником, який ужито в прямому.

Невисока частотність  прикметникової метафори пов’язана з тим, що прикметник у ролі залежного члена словосполучення може залишатися поза увагою. Результати дослідження засвідчують відмінність між іменниковою та прикметниковою метафорами також на рівні експресивного навантаження, яке сильніше виявляється в тексті з метафорою-іменником. Метафоричне значення прикметника переважно реалізується в сполученні з іменником .

Дієслівні метафори якнайповніше відповідають особливостям художнього тексту: дієслово позначає дію і процес, динамічні ознаки, пов’язані зі змінами властивостей .

Аналізуючи твір Артура Хейлі «Аеропорт» ми зосередили свою увагу на особливостях структурно-еквівалентного та структурно - нееквівалентного типів перекладу, а також на збереженні принципів експресивної та емоційної адекватності перекладу даного твору. Був запропонований власний переклад, в якому метафора перекладалися не метафоричними виразами. Також були скоректовані недоліки, що були визначені при аналізі українською мовою. Аналіз показав, що переклад в цілому є еквівалентним оригіналу, але не завжди адекватним тому, що перекладач не завжди намагався зберегти емоційність та експресивність, яку вкладав в свій твір автор.

При перекладі  було використані такі способи перекладу: описовий, додавання, опущення, заміни і калькування.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дипломній роботі ставилася мета дослідити особливості перекладу метафор у художньому творі Артура Хейлі «Аєропорт», і вона досягнута. Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати певні завдання, що і було здійснено в ході дослідження.

         1. У ході дослідження було розкрито поняття метафори у сучасному мовознавсті. У лінгвістику метафора прийшла з риторики, де вона розглядалась як засіб образотворчого мовлення та естетики. Термін «метафора» вперше був вжитий Ізократом в «Evagorus» (383 р. до н.е.). Слово "метафора" із грецького - переносити. Найбільш загальне визначення метафори - троп, перенесення властивостей одного предмета (явища) на іншій на підставі ознаки, загальної для обох членів, що зіставляються.

Також лінгвісти намагались дістатися суті метафори, дослідити її природу і механізми, розглядаючи метафору під різними кутами зору. Це зумовило появу численних типологій. Таким чином, за структурним принципом метафори поділяються на прості та поширені. Згідно класифікації, яку запропонувала Н. Д. Арутюнова, можна виділити образні, номінативні, когнітивні і генарелізуючі метафори. На основі морфологічного підходу до структурної класифікації виділяють такі метафори: іменникові, прикметникові та дієслівні.

 2. Визначені стилістичні функції метафори. Головною серед них є збереження образності. Відомо, що образи постійно викликають у пам'яті людини зорові, слухові й тактильні відчуття. Але тільки яскраві, основані на відчуттєвому сприйнятті образи, збуджують діяльність уяви та здатні призвести до художнього ефекту і передати суб'єктивну модальність авторського ставлення. Що ж стосується так званих мертвих образів, яких набагато більше  у будь-якому журналістському тексті, в будь-якій мові,  вони теж здатні стати основою стилістичної авторської системи, як це відбувається, наприклад, у Стендаля, де формується зовсім особливий індивідуальний антистиль із своїми механізмами формування авторської "необразної" модальності.

            3. Складена структурна класифікація метафор у творі «Аеропорт» Артура Хейлі. У чималій кількості прикладів із творчості англійського письменника Артура Хейлі розкривається процес метафоризації тематичних груп дієслів, що позначають внутрішній світ людини, фізичні дії, а також багато інших аспектів руху чи стану атрибутів реальної дійсності. Найбільш поширеними є метафори, що відображають внутрішній світ людини. Переважно це словосполучення (як прислівні, так і не прислівні) типу „дієслово + іменник”. Так, наприклад:

• "Driving down the dangerous terrains of Guatemala was nothing but playing with fire in the belly."

  4. Було визначено способи перекладу метафор у творі «Аеропорт» Артура Хейлі. Переклад таких явищ як метафора потребує особливої уваги та максимальної точності, так як текст,що ми перекладаємо несе у собі образи автора як носія мови, культурних реалій та асоціацій, та образи перекладача як носія своєї мови і культури. Основою передачі метафори у різних мовах основані на загальнолюдських уявленнях про реальність або специфічні поняття для окремої культури, тобто основані на уявленнях, властиві лише носіям даної культури, і котрі незрозумілі для носія іншої культури.  

Аналізуючи  переклад твору Артура Хейлі «Аеропорт» ми зосередили свою увагу на особливостях структурно-еквівалентного та структурно - нееквівалентного типів перекладу, а також на збереженні принципів експресивної та емоційної адекватності перекладу даного твору.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ  ДЖЕРЕЛ

1. Апресян Г.З. Ораторское искусство. М.:Наука, 1978. – 79 с.
2. Арнольд І.В. Стилістика. Сучасна англійська мова. Підручник для ВНЗ-4-е узд., випр. та доп. – М.: Флінта: Наука, 2002.  –        384 с.
3. Артюнова Н.Д. // Теория метафоры. – М.: Астрель, 1992.  – С.5 – 56
4. Артюнова Н.Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) – В: Лингвистика и поэтика. – М., 1979. – С.159-195
5. Бархударов Л.С. Мова і переклад. – М.: Міжнародні відносини, 1975. – 235 с.
6. Блэк М. Метафора // Теория метафоры: Сб. - М.: Прогресс, 1990. – С.153-172
7. Брандес М.П., Иванова Т.П. Стилистическая интерпретация текста. – М.: Высшая школа, 1991. – 143 с.
8. Будаев Э.В. Гендерная специфика политической метафорики // Вопросы когнитивной лингвистики. – Тамбов, 2006. – № 1. – С.88-92
9. Васильева Е.Г. Политический имидж: содержательный и 
   функциональный аспекты. Волгоград., 1995. – 16 с.
10. Виноградов В. В. Стиль Пушкина. – М.: Худ.лит, 1945.  – 107 с.
11. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. –М.:Астрель, 1958. – 233 с.
12. Гальперин И.Г. Текст как объект лингвистического исследования. – М., 1981. – 257 с.
13. Гудков Л.Д. Метафора и рациональность. – М.: Русина, 1994. – 420 с.
14. Дацишин Х. П. Морфологічний і синтаксичний принцип структурної класифікації метафор у політичному дискурсі (за матеріалами сучасної періодики): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.08. – Львів, 2005. – 18 с.
15. Денисов В.Ф. Интонационная структура фраз, передающих комплекс эмоций от недовольства до ярости в английской речи (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. – 1973. – 20 с.
16. Єфімов Л.П., Яснецька О.А. Стилістика англійської мови: дискурсивний аналіз. Учбово-навчальний посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 240 с.
17. Каслова А. А. Метафорическое моделирование президентских выборов в России и США (2000 г.): Дис. … канд. филол. наук. – Екатеринбург, 2003.
18. Кулиев Г.Г. Метафора и научное познание. – Баку: Элм, 1987. – 156 с.
19. Комісаров В.Н. Лінгвістика перекладу – М.: Міжнародні відносини – 1980. – 167 с.
20. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем – Едиториал УРСС, 2004 г. – 256 c.
21. Лингвистический энциклопедический словарь.— М., 1990. – С.298-299
22. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навчальний посібник. –  К.: Вища школа, 2003. – 311 с.
23. Найда Ю. А. Процедура аналізу компонентної структури референційного значення. – М., 1983. – 208 с.
24. Паршин А. Теорія і практика перекладу. – М.: Російська мова, 2000. – 161 с.
25. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка: Учебник для ин-тов и фак. иностр. яз.– М.: Издательство Астрель, Издательсво АСТ, 2003. – 221 с.
26. Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка: Семиот. проблемы лингвистики, философии, искусства - М.: Наука, 1985. – 335 с.
27. Словарь литературоведческих терминов. – М.: Просвещение, 1974. – 510 с.
28. Телия В.Н. Номинация// Энциклопедический лингвистический словарь. М., 1990. – С.128-129, С.410-411
29. Теория метафоры. Сборник переводов. – М.: Прогресс, 1990. – 512 с.
30. Тимошенко Ю.В.  Метафора в структурі художньої свідомості: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 — К., 2001. – 20 с.
31. Федоров А.В. Основи загальної теорії перекладу. – М. : ООО Філологія три, 2002. – 416 с.
32. Филимонова О.Е. Язык эмоций в английском тексте (когнитивный и коммуникативный аспекты). – СПб., 2001. – 259 с.
33. Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови – Запорізький державний університет.
34. Чудинов А. П. Метафорическая мозаика в современной политической коммуникации. — Екатеринбург, 2003, – 248 с.
35. Arthur Hailey Airport // A Beintam Book, 1970, – 328 c.
36. Bickerton Derek. Prolegomena to a Linguistic Theory of Metaphor. — Foundations of Language, V, 1969, № 1.
37. Korunets I. V. Theory and Practice of Translation. – Vinnytsia.: 2001. – Nova Knyha Publishers. – 446 p.
38. Musolff A. Metaphor and conceptual evolution // metaphorik.de. – 2004. – № 7. – 55-75 p.
39. Nida E.A. Language Structure and Translation. – Standford: California, 1975. – 283p.
40. Jose Ortega-y-Gasset. Las dos grandes metaforas. - In: Ortega-y-Gasset J. Pbras Completas. Tomo 2., Madrid, 1966, p. 387-400.