Основи наукових досліджень

— її зв’язок з іншими науковими проблемами;

— аналіз публікацій, пов’язаних з розв’язанням цієї проблеми;

— виділення  тієї частини проблеми, якій присвячено цю статтю;

— мета й завдання дослідження.

— основна частина статті з повним обгрунтуванням отриманих результатів;

— висновки дослідження;

— перспективи дослідження.

 

4. Монографія, дисертація

 

Монографії — наукоий твір у формі книги чи брошури, який містить повне й багатостороннє дослідження певної проблеми чи теми й належить одному чи кільком авторам.

Монографія повинна  містити:

— титул;

— зворот титула;

— зміст;

— перелік скорочень;

— вступ;

— основна частина;

— висновки;

— апарат видання;

— вихідні відомості.

Дисертація:

— титул;

— зміст;

— перелік скорочень;

— вступ:

Актуальність  дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Об’єктом дослідження взято

Предметом дослідження  є 

Мета дослідження  полягає у

Завдання дослідження, що ведуть до досягнення вказаної вище мети, було сформульовано такі:

Методами дослідження, що використано в нашій роботі, є такі:

Положення, що виносяться на захист:

Ступінь новизни  положень, що виносяться на захист:

Практичне впровадження результатів дослідження.

Особистий внесок здобувача.

Апробація результатів  дисертації.

Публікації:

Структура роботи.

— основна частина (3-5 розділів, як правило 4):

огляд літератури, вибір напрямів дослідження й висунення попередніх гіпотез;

методи й  методики проведення дослідження;

експериментальне  дослідження теми;

теоретичне  узагальнення отриманих результатів  і визначення ефективності дослідження;

— висновки;

Висновки, які  дає підстави зробити виконане дослідження (відповідають кількості завдань)

Теоретичне  значення отриманих результатів.

Практичне значення отриманих результатів.  

Рекомендації  щодо використання отриманих в межах  цього дисертаційного дослідження  результатів:

Перспективи дослідження  проблем теорії редагування.

 

Список використаних джерел

Додатки

 

Автореферати дисертацій мають незначні відмінності (див. Основні вимоги до дисертацій та авторефератів).

 

5. Патенти, винаходи, раціоналізаторські пропозиції

 

Патент (на винахід) — це охоронний документ, виданий на винахід.

Винахід — це корисна  модель чи промисловий зразок, які  є результатом творчої праці  дослідника (дослідників).

Заявка  на отримання патента повинна містити:

— заяву;

— опис винаходу;

опис винаходу;

клас міжнародної  патентної класифікації;

галузь техніки, якої стосується винахід;

харакетристика  аналогів чи прототипу винаходу (якщо є)

мету, суть та ознаки винаходу;

перелік ілюстраційного матеріалу;

приклади конкретного  використання або реалізації

ефективність

 

— формулу винаходу;

— креслення (якщо є);

— реферат.

Відкриття — встановлення раніше невідомої раніше об’єктивно існуючої закономірності властивості чи явища матеріального світу, що вносять докорінні зміни в рівень знань суспільства.

Заявка на відкриття:

— заява про видачу диплома на відкриття;

— опис відкриття;

— матеріали, що ілюструють відкриття;

— документи, що підтверджують пріорітет відкриття;

— довідка про авторів;

— анотацію відкриття4

— висновки організацій  та вчених про достовірність і значущість відкриття4

— висновок експертної комісії.

Раціоналізаторські  пропозиції. Винавхід повинен мати світову новизну, а рацпропозиція — місцеву; відмінності винаходу повинні бути істотними, а рацпропозиції — будь-які відмінності; винахід повинен давати позитивний ефект, а рацпропозиція повинна бути просто корисною.

Структура заявки на рацпропозицію:

— мета удосконалення;

— зміст запропонованого  рішення;

— дані про економічний  ефект.

 

6. Інші види публікацій та науково-технічних документів

 

Огляд — це стаття чи монографія, в якій за певною темою дібрано низку документів, проводено критичну оцінку, систематизацію й узагальнення наявної в них інформації, а потім на цій основі створено нове повідомлення (огляд), що завершується висновками.

Огляди на основі аналізу десятків чи сотень документів готують фахівці з великим досвідом роботи, яких називають аналітиками. Мета оглядів — надати керівним працівникам можливість прийняти в політиці, промисловості, дипломатії, розвідці, науці оптимальне рішення.

Обсяг огляду повинен становити:

— для керівних працівників (генеральних директорів, міністрів, президентів тощо) — не більше 1 … 2 с. формату А4;

— для реципієнтів  масової інформації (наприклад, для  читачів газетних видань), — як правило, не більше однієї газетної сторінки;

— для науковців —  не обмежують (огляду може бути присвячена навіть ціла книга)⁸.

Реферат (види):

— навчальний (різновид — оглядовий за кількома джерелами; обсяг — без обмежень);

— інформативний (для  інформаційних видань — реферативних журналів; обсяг — до 1000 знаків для статті й до 2500 знаків для книг);

— автореферат (для дисертацій; до 16 с. Для кандидатської та до 48 с. для докторської).

Рецензія — робота у формі статті, в якій критично оцінюються положення й результати виконаного дослідження.

Обов’язково повинен бути перелік зауважень. В кінці повинен бути потрібний для цього виду рецезії висновок (нп.: видати патент чи ні, видати диплом чи ні тощо).

 

 

 

Тема 6. ОРГАНІЗАЦІЯ  ПРАЦІ В НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 

1. Особливості творчої  праці дослідника

2. Наукова організація  праці в дослідницькій діяльності

3. Етичні норми й  цінності науки

 

 

 

 

1. Особливості  творчої праці дослідника

 

Особливості творчої  праці дослідника:

— імовірнісний характер результатів (тому необхідна наполегливість);

— унікальність (нема змоги застосовувати типові методи);

— складність і комплексність;

— масштабність і трудомісткість;

— необхідність перевірки  практикою.

Принципи організації  праці дослідника:

— наступність (залежить від попереднього стану науки);

— колективний характер праці (розподіл завдань; різні типи працівників);

— динамічність (плани  можуть змінюватися в ході дослідження);

— мобільність (працівники повинні бути готові до зміни завдань, функцій, цілей тощо);

— самоорганізація (зосередженість, уважність, аналітичність мислення; щоденне нормування праці: 8-10 с. тексту в день, 3-5 табл. в день, 70-80 с. реферування);

— творчий підхід.

 

2. Наукова організація  праці в дослідницькій діяльності

 

Наукова організація  праці (НОП) в дослідницькій діяльності — це система заходів, спрямованих на удосконалення методів і умов інтелектуальної праці, збереження здоров’я працівників на основі новітніх досягнень науки і техніки, що забезпечують найбільшу ефективність за найменших витрат розумової праці.

Елементи НОП:

— розподіл і організація трудових процесів;

— організація робочих  місць;

— забезпечення сприятливих  умов праці;

— нормування й матеріальне  стимулювання;

— розвиток творчих здібностей працівників.

Працездатність найвища  в такі години дня: 10-13, 16-19, 20-22).

Через кожні 1,0-1,5 год потрібно робити перерву на 10 хв, а через кожні 3-4 год — перерву на 1 год.

Повинен бути режим дня, харчування, відпочинку. Роботу слід припиняти  за 1-2 год до сну.

Місце праці (вимоги до стола, стільця, книжкової шафи, порядку  розташування літератури, освітлення, провітрювання,  тощо).

Температура: 18-20 градусів.

Особливі вимоги —  до роботи за комп’ютером (є затверджені норми охорони праці).

Порушення цих вимого можуть призводити до захворювань хребта, втрати зору тощо, тобто до професійних захворювань.

 

3. Етичні норми  й цінності науки

 

Етичні норми наукової діяльності (порушення — плагіат).

Норми:

— безкорисний пошук  та доведення істини (Арістотель: «Платон  мені товариш, проте істина дорожча»; незалежність від винагороди);

— отримані знання повинні бути нові й обґрунтовані;

— отримані знання не повинні  залежати від статусу дослідника;

— отримані знання повинні  ставати загальним надбанням;

— скептицизм (вчений, який спирається на неправильні дані інших вчених, не звільняється від моральної відповідальності за їх неправильне використання; здорова недовіра до авторитетів; відмова від своїх поглядів при виявлені їх хибності; наполегливе відстоювання істини).

Біблійний пророк Еклезіаст: «У великій мудрості — велика печаль; хто помножує пізнання, той помножує скорботу». Нп: роботи А. Ейнштейна, що привели до створення атомної бомби4 роботи акад. Сахарова, що створив водневу бомбу.

Сцієнтизм — віра в  силу науки. Антисцієнтизм — страх  перед наукою.

Ніхто не може спинити  науковий розвиток суспільства. Знання відкривають людині можливість керувати природою.

Якщо вчений бачить, що його винаходи чи відкриття можуть принести шкоду, він обов’язково повинен попередити про це суспільство і вказати шляхи подолання цієї шкоди.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

Основна

 

1. Белуха Н. Т. Основы научных исследований в экономике. К.: Вища школа. Головне вид-во, 1985. 215 с.
2. Єріна А. М., Захожай В. Б., Єріна Д. Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 212 с.
3. Лудченко О. А., Лудченко Я. О., Примак Т. О. Основы научных исследований: Учебное пособие. – Изд. 2-е. К.: Знание, 2001. — 116 с.
4. Основы научных исследований: Учебник. М.: Высшая школа, 1989. 400 с.
5. Пілюшенко в. Л., Шкабак І. В., Славенко Е. І. Наукове дослідження: організація, методологія, інформапційне забезпечення: Навчальний посібник. К.: Лібра, 2004. — 344 с.
6. Різун В. В., Скотникова Т. В. Методи накових досліджень у журналістикознавстві: Навчальний посібник. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський універнситет», 2005. 104 с.
7. Сидоренко В. К., Дмитренко П. В. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. К.: 2000. 260 с.
8. Тормоса Ю. Г. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 76 с.
9. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Навчальний посібник. — К.: Академкнига, 2004. — 208 с.
10. Цехмістрова Г. С. О<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-fa